Ухвала

від 06.11.2006 по справі 10/144-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/144-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

УХВАЛА

про відкладення розгляду апеляційної скарги

06.11.06  р.                                                                                № 10/144-06

Київський міжобластний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого                                        Агрикової  О.В.

Суддів:                                        

                                                  Мостової  Г. І.

                                                  Фаловської  І.М.

секретар судового засідання Рустам'ян Е.А.

за участю представників сторін:

від позивача:          не з'явилися;

від відповідача:             Лук'яненко А.О. –дов. № 13 від 25.01.2006р., представник;

                              Баранова В.І. –дов. № 04 від 12.01.2006р., представник;

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз” на рішення господарського суду Полтавської області від 25.07.2006р.

у справі № 10/144-06 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом          Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, м. Київ; в особі нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава;

до          Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз”, м. Полтава;

про          стягнення 51 584,93 грн.

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз”, м. Полтава;

до                    Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, м. Київ; в особі нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава;

про                  визнання простого векселю №763314015735 на суму 50 000грн., датою складання 30.11.1998р. та датою погашення 07.12.2005р. таким, що не має вексельної сили.

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство „Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз” звернулося з позовом до господарського суду Полтавської області до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз” про стягнення 51 584,93 грн. Предметом даного позову є стягнення заборгованості по векселю № 763314015735 на суму 50 000грн.

В свою чергу, ВАТ по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз” звернулося з позовом до ВАТ „Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз” про визнання простого векселю №763314015735 датою складання 30.11.1998р. та датою погашення 07.12.2005р. таким, що не має вексельної сили.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.07.2006р., позовні вимоги по первісному позову задоволено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз”, подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 25.07.2006р., в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити вимоги зустрічного позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.09.2006р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз” на рішення господарського суду Полтавської області від 25.07.2006р. прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді –Андрейцева Г.М., Швець В.О.

Відповідно до розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.10.2006р. розгляд справи № 10/144-06 здійснено в іншому складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді –Фаловська І.М., Мостова Г.І.

09.10.2006р. в судовому засіданні представником позивача за первісним позовом було надано письмові пояснення про те, яким чином ВАТ «Укрнафта»стало власником векселю № 763314015735, емітованого ВАТ «Полтавагаз», де зазначено, що враховуючи «Положення про переказний і простий вексель»затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР 07.08.1937р., спірний вексель є бланковим, так як на його звороті вчинено напис «Платить приказу», далі міститься підпис та печатка індосанта. Попередні векселедержателі в т. ч. і КБ «Приватбанк»передавали вексель тертім особам, не заповнюючи бланк і не здійснюючи індосаменту. Відтак, за договором міни № т-6м від 18.01.2001р., укладеним між КБ «Приватбанк»та НГВУ «Полтаванафтогаз»здійснено обмін векселів ВАТ «Кременчукгаз»загальною вартістю 150 000 грн. на векселі ВАТ «Полтавагаз»на ту ж суму. Згідно з актом приймання-передачі від 18.01.2001р. КБ «Приватбанк»передало, а НГВУ «Полтаванафтогаз»прийняло два векселі, в т. ч. і спірний вексель.

При цьому, представник ВАТ «Укрнафта»зазначив, що зваживши на п. 9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999р. та абз. 2 п. 1 розділу 11 «Правил виготовлення і використання вексельних бланків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України та НБУ від 10.02.1992р. № 528, підписання договору міни та акту приймання-передачі векселю філією не є порушенням.

В той же час, у поясненні вказано, що оригінал векселю № 763314015735 не може бути наданий Київському міжобласному господарському суду для ознайомлення та вилучення, оскільки, судом першої інстанції оригінал був оглянутий, а його вилучення судом жоден нормативний документ не передбачає, про що також іде мова у постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2004р. № 19/247.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.10.2006р. розгляд апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз” відкладено в зв'язку з необхідністю витребування додаткових матеріалів, а саме,  ВАТ „Укрнафта”, в особі нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз” вдруге зобов'язано надати оригінал простого векселя № 763314015735 на суму 50 000грн., датою складання 30.11.1998р. та датою погашення 07.12.2005р.

В судове засідання 06.11.2006р. представник позивача за первісним позовом не з'явився, надіславши заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності. Оригінал векселю на вимогу суду позивачем не надано з підстав викладених у письмових поясненнях від 09.10.2006р.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Статтею 99 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що оцінка доказів здійснюється судом з дотриманням таких принципів: - суд здійснює оцінку відповідно до своїх внутрішніх переконань, а саме суддя самостійно вирішує питання щодо достовірності, істини відомостей, які містяться в доказах; - суд оцінює докази безпосередньо, повно, всебічно, об'єктивно в їх сукупності, що означає, що суд повинен дослідити докази безпосередньо в судовому засіданні. Як зазначено в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції», при оцінці доказів суд зобов'язаний керуватися законом, це означає, що тоді коли до певних доказів у законі встановлено певні вимоги, суд повинен оцінювати їх на підставі цих вимог; - при оцінці доказів суд керується чинним законодавством.

Предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості по векселю. За своєю правовою природою вексель є видом цінних паперів, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити у відповідний строк зазначену в цьому документі суму власнику векселя. Єдиним підтвердженням того факту, що вексель № 763314015735 знаходиться у позивача за первісним позовом, є пред'явлення оригіналу даного векселя суду.

Враховуючи вищевикладені вимоги процесуального законодавства, суд зобов'язаний дослідити оригінал векселя за яким позивач просить здійснити стягнення.

Проте, всупереч твердження позивача, з протоколів судового засідання суду першої інстанції від 30.05.2006р. (а. с. 53), від 29.06.2006р. (а. с. 61), 25.07.2006р. (а. с. 64) вбачається, що оригінал векселя № 763314015735 місцевим господарським судом не досліджувався.

Дослідивши ксерокопію векселя № 763314015735 (а. с. 13), колегією суддів встановлено, що його емітентом є ВАТ ГГ «Полтавагаз», ремітентом векселя є АТ «Укргазпром». На звороті векселя міститься індосамент. Відповідно до п. 13 Положення про переказний і простий вексель затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. № 104/1341, індосамент має бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (додатковий аркуш). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не вміщувати зазначення особи, на користь якої він зроблений, або він може складатися з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). У цьому останньому випадку індосамент для того, щоб мати силу, має бути написаний на звороті переказного векселя або на додатковому аркуші. Однак, на звороті ксерокопії переказного векселя № 763314015735 міститься нерозбірлива печатка та підпис, тобто відсутня можливість достовірно встановити факт здійснення будь ким індосаменту, що в свою чергу ставить під сумнів твердження позивача за первісним позовом щодо правомірності володіння зазначеним векселем.

Як стверджує позивач за первісним позовом, вексель був переданий йому відповідно до бланкового індосаменту, про що свідчить акт прийому передачі від 18.01.2001р.  (а. с. 24)

Пунктом 1 ст. 16 Положення про переказний і простий вексель встановлено, що особа, в якої знаходиться переказний вексель, вважається законним векселедержателем, якщо її право базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. 

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що єдиним доказом того факту, що позивач є законним векселедержателем є наявність у нього оригіналу векселя, який він зобов'язаний представити суду для дослідження.

Колегія суддів не погоджується з твердженням позивача про те, що він не повинен на вимогу господарського суду надавати оригінал векселя, а розгляд справи має бути здійснений за наявними в ній матеріалами, оскільки, зобов'язання осіб, що емітували (підписали) вексель, випливають виключно із векселя та не потребують підтвердження та обґрунтування будь-якими документами, окрім самого векселя, оригінал якого, позивач повинен надати апеляційному господарському суду для огляду.

Одночасно колегія суддів зазначає, що неподання витребуваних господарським судом документів тягне за собою наслідки, передбачені ст. 81 ГПК України.

Враховуючи, що позивач на вимогу суду, викладену в ухвалах від 11.09.2006р. та від 09.10.2006р. не надав оригіналу векселя № 763314015735 та в судове засідання 06.11.2006р. представник позивача безпідставно не з'явився, колегія суддів на підставі ст. 77 ГПК України вважає за доцільне відкласти розгляд справи та ще раз зобов'язати позивача надати суду оригінал векселя № 763314015735.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 38, 43, 81, 77, 86, 99, 101 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

          УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи № 10/144-06 відкласти  на 04.12.06 о 14:30.

1.          Повторно зобов'язати позивача  за первісним позовом надати оригінал простого векселю № 763314015735 датою складання 30.11.1998р. та датою погашення 07.12.2005р.

2.          Попередити позивача за первісним позовом про відповідальність передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України.

3.          Викликати для участі в судовому засіданні повноважних представників сторін, повноваження яких мають бути засвідчені належним чином.

4.          Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження.

Головуючий суддя                                                            Агрикова  О.В.

Судді

                                                                                Мостова  Г. І.

                                                                                Фаловська  І.М.