Рішення

від 25.08.2015 по справі 917/1527/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2015 р. Справа №917/1527/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул.В.Козака, 2-а, м.Полтава, 36020 в особі Новосанжарського району газопостачання, пр. 3-й Ярмарковий, 11, смт Нові Санжари, Полтавська область, 39300

до Богданівської сільської ради, с.Богданівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39341

про стягнення заборгованості за надання послуг з газопостачання у розмірі 113141,44 грн

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

від позивача: Любовський В.М., дов. № 203 від 18.12.2014р.,

від відповідача: не з'явились.

Розглядається позовна заява про стягнення 113141,44 грн., з яких: 81 995,35 грн. - сума основного боргу за договором на постачання природного газу № ПБ-64 від 02.01.2015р., 585,44 грн. - 3% річних, 19225,61 грн. - інфляційні втрати, 11335,04 грн. - пеня.

В судове засідання позивачем через канцелярію суду надана заява про зменшення позовних вимог (вх. № 12116 від 25.08.2015 р.), відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог в частині основного боргу з 81 995,35 грн. до 78397,13 грн., в іншій частині просить вимоги залишити без змін.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення 78 397,13 грн. основного боргу за договором на постачання природного газу № ПБ-64 від 02.01.2015р., 585,44 грн. 3% річних, 19225,61 грн. інфляційних втрат, 11335,04 грн. пені.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (надалі по тексту - позивач, постачальник) та Богданівською сільською радою (надалі по тексту - позивач, споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ПБ-64 від 02.01.2015р. (далі - Договір, а.с. 13-17), відповідно до якого постачальник зобов'язувався постачати споживачу природний газ в порядку та обсягах визначених договором для потреб споживача, а споживач зобов'язувався оплатити вартість газу та наданих послуг у розмірах, строках , порядку та на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку № 2 до Договору (п. 2.1. Договору);

- послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору (п. 2.6 Договору);

- розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами визначеними, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка № 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи із ціни на газ на наступний розрахунковий період та відповідно її величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації та відповідної інформації про ціну на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, яка діяла у попередньому місяці. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5-го числа наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1 та п. 4.6 Договору);

- у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період за який нараховується пеня, від простроченої суми платежу за кожний день прострочення (п. 6.2.2 Договору);

- цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та укладається на строк до 31 березня 2015 р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 10.1 Договору).

Позивач вказує, що свої зобов'язання згідно даного договору виконав, поставив відповідачу за період з січня 2015 року по березень 2015 року природний газ в загальному обсязі 11,454 тис. куб. м. на загальну суму 95542,74 грн.

В підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки газу споживачу позивач надав акти приймання-передачі природного газу № У0000002678 від 31.01.20015р. (за січень) з визначенням обсягу природного газу - 4,925 м.куб., № У0000007566 від 28.02.20015р. (за лютий) з визначенням обсягу природного газу - 4,279 м.куб., № У0000013159 від 31.03.20015р. (за березень) з визначенням обсягу природного газу - 2,250 м.куб.

Надані позивачем акти підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

За даними позивача, в порушення умов Договору, відповідачем проведено оплату вартості отриманого ним природного газу не в повному обсязі. Дана обставина не спростовується відповідачем.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 78 397,13 грн. основного боргу за договором на постачання природного газу № ПБ-64 від 02.01.2015р., 585,44 грн. 3% річних, 19225,61 грн. інфляційних втрат, 11335,04 грн. пені (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання, за яким в силу ст. 712 ЦК визначено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом, виконання зобов"язання щодо постачання природного газу позивачем виконано у повному обсязі, акти приймання-передачі природного газу № У0000002678 від 31.01.20015р., № У0000007566 від 28.02.20015р., № У0000013159 від 31.03.20015р. є належними доказами постачання природного газу відповідачу за період з січня 2015 р. по березень 2015р.

Відповідач зобов"язання щодо оплати вартості отриманого ним природного газу виконав не в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 78 397,13 грн. основного боргу за договором на постачання природного газу № ПБ-64 від 02.01.2015р. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до доданих до позову позивачем розрахунків, відповідачу нарахована пеня за період з 06.02.2015р. по 31.05.2015р. в розмірі 11 335,04 грн.

Крім того, Відповідачу нараховані інфляційні за період з 06.02.2015р. по 30.04.2015р. в розмірі 19225,61 грн. та три проценти річних від простроченої суми за період з 06.02.2015р. по 31.05.2015р. в розмірі 585,44 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає позовні вимоги в частині їх стягнення такими, що підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Богданівської сільської ради (с.Богданівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39341, код ЄДРПОУ 23552662) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. В.Козака, 2-а, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код юридичної особи 03351912) 78 397,13 грн. основного боргу, 585,44 грн. 3% річних, 19225,61 грн. інфляційних втрат, 11335,04 грн. пені, 2190,86 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено _____.2015р.

Суддя Киричук О.А.