ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"21" серпня 2010 р. Справа № 19/188-10
вх. № 7589/2-19
Суддя господарського суду Харківської області Міньковський С.В.
розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СОМО", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ
стягнення 211166,82 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 28000 грн. основного боргу, 2010,62 грн. три відсотки річних від суми невиконанного грошового зобов"язання за весь термін просрочення, 7598,92 грн. інфляційних нарахувань за весь термін просрочення виконання грошового зобов"язання, 173557,28 грн. пені, 2111 грн. держмита за подачу позовної заяви та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв"язку з неналежним виконанняи відповідачем умов договору купівлі-продажу № 04/01/08 від 04.01.2010 року.
У позовній заяві позивач просить в цілях забезпечення позову накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно відповідача, а також на банківські рахунки № 26003301000303 в Харківській філії ВАТ "ВТБ Банк", ,м. Харків, МФО 350631, № 2600630138041 в Харківській філії АТ "ОСОБА_1 Ворота", м. Харків, МФО 351931, № 260080087001 в Харківській філії ФАТ "Брокбізнесбанк", м. Харків, МФО 350910, № 26003000811801 в АТ "Астра Банк", м. Харків, МФО 380548, № 26040961052468 в Харківській філії ПАТ "ПУМБ", м. Харків, МФО 350385, № 26000001008012 в Харківській філії ПАТ "Перший інвестиційниї банк", м. Харків, МФО 300506, № 26008000934041 в АТ " Індекс банк", філія харківської дирекції, МФО 350619, № 26003000934541 в філії харківської дирекції АТ "Індекс банк", м. Харків, МФО 350619, № 26041000934042 в філії харківської дирекції АТ "Індекс банк", м. Харків, МФО 350619, № 26060000934001 в філії харківської дирекції АТ "Індекс банк", м. Харків, МФО 350619, що належать відповідачу в розмірі позовних вимог. В обгрунтування вимог про забезпечення позову, позивачем зазначено, що невиконання відповідачем зобов"язань перед позивачем позбавляє позивача можливості отримання грошових коштів за поставлений товар, що призводить до настання у останнього значних збитків, визиває обгрунтовні побоювання щодо неможливості в подальшому виконання рішення.
Дослідивши подані позивачем разом із позовною заявою матеріали, враховуючи підтверджені ними обставини справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, суд вважає, що вимоги про забезпечення позову підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов’язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.
Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, в силу вимог статті 33 ГПК України, повинна довести його необхідність та адекватність.
Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження в цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення. З цієї точки зору суд враховує, що правовими наслідками рішення по справі, в разі постановлення його на користь позивача, буде зобов'язання відповідачів сплатити позивачу відповідну суму боргу. Враховуючи, що вимоги позивача в частині вжиття заходів для забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошову суму у розмірі 211166,82 грн., яка знаходиться на рахунках відповідача є адекватними, розумними до обставин справи, дійсно пов'язані з предметом спору і не виходять за його межі та невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, вони підлягають задоволенню.
Вимога позивача щодо вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно відповідача є необґрунтованою, оскільки не відповідає розумності, обгрунтованості та адекватності вимог позивача.
В той же час суд роз'яснює, що відповідно до ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66-67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СОМО" (код 32388453, АДРЕСА_1) про вжиття заходів до забезпечення позову частково.
Накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову в розмірі 211166,82 грн., що знаходяться на поточних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м"ясокомбінат" (код 32447115, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, р/р № 26003301000303 в Харківській філії ВАТ "ВТБ Банк", м. Харків, МФО 350631, № 2600630138041 в Харківській філії АТ "ОСОБА_1 Ворота", м. Харків, МФО 351931, № 260080087001 в Харківській філії ФАТ "Брокбізнесбанк", м. Харків, МФО 350910, № 26003000811801 в АТ "Астра Банк", м. Харків, МФО 380548, № 26040961052468 в Харківській філії ПАТ "ПУМБ", м. Харків, МФО 350385, № 26000001008012 в Харківській філії ПАТ "Перший інвестиційниї банк", м. Харків, МФО 300506, № 26008000934041 в АТ " Індекс банк", філія харківської дирекції, МФО 350619, № 26003000934541 в філії харківської дирекції АТ "Індекс банк", м. Харків, МФО 350619, № 26041000934042 в філії харківської дирекції АТ "Індекс банк", м. Харків, МФО 350619, № 26060000934001 в філії харківської дирекції АТ "Індекс банк", м. Харків, МФО 350619).
В частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м"ясокомбінат" відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у кредитні установи(судовому виконавцю) з 21.08.2010 р. по 22.08.2013 р.
Копію ухвали направити позивачу, відповідачу, Відділу державної виконавчої служби Волчанському районі Харківській області.
Суддя Міньковський С.В.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2010 |
Оприлюднено | 04.09.2015 |
Номер документу | 49425243 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Міньковський С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні