УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2015 р.Справа № 820/4821/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання - Тітової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015р. по справі № 820/4821/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний Велетень"
до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати видані ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 19.03.2015 року №0000132200 форми "Р", податкову вимогу №329-25 від 07.04.2015 року, рішення про опис майна у податкову заставу №58/25 від 07.04.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0000132200 від 19.03.2015 року, податкова вимога №329-25 від 07.04.2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу №58/25 від 07.04.2015 року, винесені відповідачем з порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкове повідомлення-рішення №0000132200 від 19.03.2015 року, податкова вимога №329-25 від 07.04.2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу №58/25 від 07.04.2015 року, прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень» задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000132200 від 19.03.2015 року.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 44.1 ст. 44, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, на підставі ч. 1 ст. 195 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний Велетень" з (код ЄДРПОУ 00486770) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ПРЕСТИЖ 10" (код ЄДРПОУ 37093991) за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року та ТОВ "ВІК" (код ЄДРПОУ 31440585) за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року.
Результати перевірки оформлені Актом № 191/22/00486770 від 20.02.2015 року.
Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" встановлено порушення: ст.185, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 156866,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "ПРЕСТИЖ 10" (код ЄДРПОУ 37093991), на суму 16106,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "ВІК" (код ЄДРПОУ 31440585).
Позивач, не погодившись із висновками вказаного Акту перевірки, подав до ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області заперечення за № 52 від 10.03.2015 року, в якому просив скасувати Акт № 191/22/00486770 від 20.02.2015 року.
Так, ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області надано відповідь за № 683/10/20-09-22-61 від 18.03.2015 року, в якій зазначено, що висновки Акту № 191/22/00486770 від 20.02.2015 року переглянуті та викладені в наступній редакції:
1) підтверджено реальність вчинення господарських вчинення господарських операцій ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" по придбанню нафтопродуктів у ТОВ "ПРЕСТИЖ 10" (код ЄДРПОУ 37093991) за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року;
2) перевіркою встановлено відсутність об'єкту оподаткування при придбанні макухи соняшника у ТОВ "ВІК" (код ЄДРПОУ 31440585), які підпадають під визначення ст.185, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 16106 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 16106 грн.
На підставі висновків Акту перевірки № 191/22/00486770 від 20.02.2015 року до ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000132200 від 19.03.2015 року, яким ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 20132,50 грн., з яких 16106 грн. - за основним платежем, 4026,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкову вимогу № 329-25 від 07.04.2015 року, в якій вказано про наявність у позивача станом на 06.04.2015 року податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 17835,94 грн., з яких 12411 грн. - основний платіж, 4026,50 - штрафні (фінансові) санкції, 1398,44 грн. - пеня.
Крім того, начальником ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області Гапоном О.В. винесено Рішення за № 58/25 від 07.04.2015 року про опис майна у податкову заставу ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень".
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "ВІК" та правомірність формування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідності до ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Згідно зі ст. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, між ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" та ТОВ "ВІК" укладено договір на поставку жмиха соняшникового № 42/01-14-ЧВ від 22.01.2014 року. Укладання даного договору обумовлене необхідністю збільшення жирності молока, отриманого при вирощуванні великої рогатої худоби.
На виконання умов зазначеного договору ТОВ "ВІК" поставило позивачу жмих сонячний, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема Актами приймання-передачі кормів та кормових добавок № 01054/1 та № 01054/2 від 01.05.2014 року, видатковими накладними № 01054/1 від 01.05.2014 року та № 06054/2 від 06.05.2014 року та Актами приймання-передачі ТМЦ № б/н від 01.05.2014 року (а.с. 76-78/.
Доставка придбаного товару здійснена на склад відповідно до договору № 42/01-14-ЧВ від 22.01.2014 року (а.с. 71-72).
Оприбуткування жмиха соняшникового було проведено у Книзі комірника складу кормів ПАТ "Племінний завод "Червоний велетень" за травень 2014 року (а.с. 88-91).
ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" отримало рахунки від ТОВ "ВІК" на оплату жмиху соняшникового № СФ-01054/1 та № СФ-01054/2 від 01.05.2014 року (а.с. 74-75).
На поставку жмиха соняшникового в травні 2014 року згідно видаткових накладних № 01054/1 від 01.05.2014 року та № 06054/2 від 06.05.2014 року виписані податкові накладні № 1 від 01.05.2014р. та № 4 від 06.05.2014року .
Оплата за поставлений жмих соняшниковий в травні 2014 року згідно видаткових накладних № ВК-01054/1 від 01.05.2014 року та № ВК-06054/2 від 06.05.2014р. була проведена 29.05.2014 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 3353 та № 3354 від 29.05.2014 року (а.с. 80-81, 86-87).
Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку .
Угода, укладена між позивачем та ТОВ "ВІК", є чинною та не визнаною в установленому порядку недійсною. Придбання позивачем товару безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу.
Колегія суддів вважає хибними доводи апеляційної скарги про не підтвердження реальності господарської операції (а саме договору поставки), через відсутність у ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" транспортної документації, з огляду на наступне.
Нормативно-правові акти, що передбачають обов'язкове оформлення товарно-транспортних та залізничних накладних, регулюють відносини з перевезення товарно-матеріальних цінностей.
Як свідчать матеріали справи, позивач із постачальником, відповідно до укладеного договору, вступив у відносини з купівлі-продажу (поставки), що за своєю правовою природою відрізняються від відносин перевезення і не є тотожними.
Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
За змістом пункту 11.1 цих Правил товарно-транспортна накладна є основним документами на перевезення вантажів.
Таким чином, товарно-транспортна накладна за встановленою формою є обов'язковою для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк є підставою для проведення розрахунків за договором перевезення, а також для списання та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.
Однак, зі змісту договору поставки вбачається, що передача товару є обов'язком постачальника. Таким чином, ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" не брало участі у відносинах з перевезення вантажу. Подання товарно-транспортних накладних за наявності первинних документів на підтвердження фактичного отримання та оплати товару (видаткової накладної, виписки з банківського рахунку тощо) не є обов'язковим у зв'язку з тим, що у даному спорі не оцінюється правомірність формування ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" податкового кредиту за операцією з перевезення товарів.
Крім того, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання контролюючого органу на відсутність у позивача транспортної документації, що на думку контролюючого органу свідчить про не підтвердження реальності господарської операції не обґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "ВІК".
Крім того, колегія суддів зазначає, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України став Акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВІК" (код ЄДРПОУ 31440585) щодо документального підтвердження господарський відносин із контрагентами за травень 2014 року" № 2999-20-30-22-03/31440585 від 25.07.2014 року, в якому встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності за період травень 2014 року.
Колегія суддів вважає такі посилання відповідача хибними, з огляду на наступне.
Згідно приписів ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.
Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.
При цьому, колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "ВІК" та правомірність формування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ПАТ "Племінний завод "Червоний Велетень" в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000132200 від 19.03.2015 року, винесеного ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 року по справі № 820/4821/15 в частині задоволених позовних вимог, прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015р. по справі № 820/4821/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 31.08.2015 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2015 |
Оприлюднено | 04.09.2015 |
Номер документу | 49428517 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні