Постанова

від 25.08.2015 по справі 820/1101/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р. Справа № 820/1101/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ТУНФЕТ» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТУНФЕТ» до Державної податкової інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

04.02.2015 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ТУНФЕТ" (далі по тексту - позивач, підприємство, ТОВ "ТУНФЕТ"), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова), яким просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 8420302203 від 23.10.2014 року, зобов'язати відповідача поновити в системі автоматизованого співставлення, ІС "Податковий блок" та інших інформаційних системах задекларовані у податковій декларації за квітень 2014 року ТОВ "ТУНФЕТ" суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про хибність висновків податкового органу щодо порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 07.10.2014 року № 3953/20-30-22-03/38493942. Вказує про наявність первинної документації, що підтверджує факт здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "ФІНАНСІНВЕСТГРУП" (код ЄДРПОУ 38496718) у квітні 2014 року, у т.ч. господарських договорів, видаткових/податкових накладних, платіжних доручень тощо, та надає підприємству право на формування на їх підставі суми податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість. Також, позивач зазначає про порушення контролюючим органом порядку проведення документальних позапланових невиїзних перевірок суб'єктів господарювання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "ТУНФЕТ" до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1.644,3 грн.

Судове рішення вмотивоване тим, що наданими по справі доказами в їх сукупності по фактичному отриманню від продавця, оприбуткуванню та зберіганню товару не підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ "ТУНФЕТ" та ТОВ "ФІНАНСІНВЕСТГРУП". За таких умов, надані позивачем лише видаткова та податкова накладні (при відсутності інших необхідних первинних документів, як-то, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, банківських документів, документів складського обліку) не достатньо для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, та висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Крім того, позивачем не надано до суду належних доказів в підтвердження факту внесення податковим органом до АС "Податковий блок" чи інформаційної бази АРМ "Аудит" будь-яких змін по платнику податків ТОВ "ТУНФЕТ", чим порушено його права та законні інтереси.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно зроблений висновок недостатності податкової накладної для формування сум податкового кредиту, адже нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту не пов'язано з наданням жодних інших документів, крім податкової накладної. Крім того, судом першої інстанції не враховано факт перевезення придбаного товару власним автотранспортом продавця, що не потребує наявності товарно-транспортної накладної.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 19.09.2014 року № 1902 на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТУНФЕТ» по взаємовідносинам з ТОВ «ФІНАНСІНВЕСТГРУП» за квітень 2014 року, терміном 1 робочий день (а.с. 81).

Підставою для прийняття такого рішення послугувала інформація, викладена в акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСІНВЕСТГРУП» податковий номер 38496718 щодо документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з платниками податків та зборів за квітень-червень 2014 року» (а.с. 73-76).

За матеріалами справи встановлено, що 28.08.2014 року підприємством отриманий запит контролюючого органу від 27.08.2014 року щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ФІНАНСІНВЕСТГРУП» за квітень 2014 року (а.с. 77). 08.09.2014 року до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надійшли письмові пояснення підприємства разом з документами, які, як вважає підприємство, підтверджує зазначені відносини (а.с. 78-79).

23.09.2014 року на адресу ТОВ «ТУНФЕТ» надійшли копія наказу відповідача від 19.09.2014 року № 1902 та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 80, 81, 82).

30.09.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТУНФЕТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ФІНАНСІНВЕСТГРУП» за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт від 07.10.2014 року № 3953/20-30-22-03/38493942 (а.с. 39-46, далі - Акт перевірки).

За висновками Акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення підприємством п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме ТОВ "ТУНФЕТ" завищено суму від'ємного значення на 36020,0 грн. за квітень 2014 року.

23.10.2014 року на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 8420302203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 45.025,0 грн., з них за основним платежем - 36.020 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9.005 грн. (а.с.47).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованності позовних вимог ТОВ «ТУНФЕТ» про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 23.10.2014 року № 8420302203, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 200 ПК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 13.11.2013 року № 678 (в редакції, що була чинною на час подання підприємством до контролюючого органу податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року) залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування, при формуванні рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість має право враховувати залишок від'ємного значення податку до повного його погашення, у випадку, коли суми податку на додану вартість, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

З податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ТУНФЕТ» (звітний період - червень 2014 року) вбачається, що сума податку на додану вартість в розмірі 36.019,80 грн., яка визначена в податковій накладній № 7501, що видана 16.04.2014 року ТОВ «ФІНАНСІНВЕСТГРУП» позивачу, останнім включена до податкового кредиту червня 2014 року, а не квітня того ж 2014 року (а.с. 95, 146-147, 263-265).

Враховуючи положення ст.ст. 33, 34 ПК України, колегія суддів вважає хибним висновок контролюючого органу, який викладений в Акті перевірки, про завищення ТОВ «ТУНФЕТ» суми від'ємного значення звітного періоду квітня 2014 року на суму податку на додану вартість в розмірі 36.020 грн. на підставі податкової накладної № 7501, що отримана від ТОВ «ФІНАНСІНВЕСТГРУП» 16.04.2014 року.

Оскільки висновки Акту перевірки послугували підставою для прийняття 23.10.2014 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкового повідомлення-рішення № 8420302203, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Зазначені обставини справи залишені судом першої інстанції поза увагою, що є підставою для прийняття колегією суддів рішення про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ «ТУНФЕТ», скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року в частині, якою судом відмовлено в задоволені позовних вимог ТОВ «ТУНФЕТ» про скасування податного повідомлення-рішення відповідача від 23.10.2014 року № 8420302203 з прийняттям нового судового про їх задоволення.

Також, колегія суддів зазначає, що ст. 79 ПК України регламентований порядок проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, у п. 79.1 ПК України зазначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу.

Суб'єкт господарювання/платник податків має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки і оспорити його у суді.

Пунктом 74.1 ст. 74 ПК України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

За правовим висновком Верховного Суду України, який викладений в постанові від 09.12.2014 року у справі № 21-425а14, - для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контрою не визнані протиправними в установленому порядку.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість решти позовних вимог ТОВ «ТУНФЕТ», колегія суддів зазначає, що із позовної заяви підприємства вбачається, що позивачем не оспорюється правомірність рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про призначення перевірки та дій відповідача із здійснення такого податкового контролю. Вимоги апеляційної скарги про скасування постанови суду в частині, якою судом відмовлено в задоволені позову про зобов'язання відповідача поновити в інформаційних системах задекларовані підприємством у податковій декларації за квітень 2014 року суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, апелянтом не обґрунтовані.

Окрім того, за повідомленням відповідача інформація про висновки, викладені в Акті перевірки, до систем інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів не вносилась і доказів зворотного судам першої та апеляційної інстанцій не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «ТУНФЕТ» в цій її частині.

Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 94 КАС України, змінюючи розподіл судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про необхідність повернення позивачу судового збору у розмірі 182,70 грн., сплаченого платіжним дорученням № 80 від 30.01.2015 року при поданні адміністративного позову (а.с. 4), скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року в частині, якою з ТОВ «ТУНФЕТ» на користь Державного бюджету України стягнутий судовий збір у розмірі 1644,3 грн. та про необхідність повернення підприємству судового збору у розмірі 913,50 грн., сплаченого квитанцією № 13699745 від 22.05.2015 року при поданні апеляційної скарги (а.с. 221).

У зв'язку з неявкою представників сторін у засідання суду апеляційної інстанції 25.08.2015 року розгляд справи здійснено без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, п. 1 ч. 1 ст. 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність «ТУНФЕТ» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року скасувати в частині, якою відмовлено в задоволені позовної вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТУНФЕТ» про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23 жовтня 2014 року № 8420302203 з прийняттям нового судового рішення про задоволення цієї вимоги та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23 жовтня 2014 року № 8420302203.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року скасувати в частині, якою з товариства з обмеженою відповідальність «ТУНФЕТ» (код 38493942) до Державного бюджету України (р/р 312117206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) стягнутий судовий збір у розмірі 1644,3 грн.

Повернути товариству з обмеженою відповідальність «ТУНФЕТ» (код 38493942) судовий збір: в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп., сплачений платіжним дорученням № 80 від 30.01.2015 року та у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп., сплачений квитанцією № 13699745 від 22.05.2015 року.

Виконання ухвали в частині повернення судового збору доручити Управлінню Державної казначейської служби України у Харківській області.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 31 серпня 2015 року.