Ухвала

від 02.06.2011 по справі 2а-6076/10/1770

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м.Житомир , майдан Путятинський , 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"02" червня 2011 р. Справа № 2а-6076/10/1770

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Філіпової Т.Л.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_1,

при секретарі Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" лютого 2011 р. у справі № 2а-6076/10/1770 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (далі -ПАТ "Рівнегаз") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004622342/0 та №0004632342/0 від 09.12.2010 року.

Постановою від 16 лютого 2011 року Рівненський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0004632342/0 від 09.12.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 11163,00 грн., в тому числі 7442,00 грн. за основним платежем та 3721,00 грн. за штрафними санкціями, №0004622342/0 від 09.12.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 15366,00 грн., в тому числі 10244,00 грн. за основним платежем та 5122,00 грн. за штрафними санкціями.

Присудив на користь позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення на позов.

Колегія суддів приходить до аналогічного висновку, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.11.2010 року ДПІ у м.Рівне проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ "Рівнегаз" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Рівне-Метал", код ЄДРПОУ 34643802, ПП "Компанія Лора", код ЄДРПОУ 23309496 за період з 01.09.2007 року по 01.08.2010 року. Результати перевірки оформлені актом №1907/23-100/03366701 від 25.11.2010 року (а.с.11-25).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0004622342/0 від 09.12.2010 року, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 15366,00 грн., в тому числі 10244,00 грн. за основним платежем та 5122,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.10);

- №0004632342/0 від 09.12.2010 року, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 11163,00 грн., в тому числі 7442,00 грн. за основним платежем та 3721,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.9).

В основу податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно із абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, не включаються до складу валових витрат, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності із пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. А в силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку, що в результаті порушення позивачем вказаних норм податкового права, в їх сукупності, позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати на 40977,00 грн., в тому числі по господарським операціям з ТОВ "Рівне-Метал" на 21276,67 грн., з ПП "Компанія Лора" на 19700,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на 10244,00 грн., а також віднесено до складу податкового кредиту ПДВ не пов'язане з придбанням товарів, робіт, послуг для використання у власній господарській діяльності на загальну суму 8195,00 грн., в тому числі по господарським операціям з ТОВ "Рівне-Метал" на 4255,34 грн., з ПП "Компанія Лора" на 3940,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на аналогічну суму (за податковим повідомленням-рішенням 7442,00 грн.)

Однак, господарські операції між ПАТ "Рівнегаз" та ТОВ "Рівне-Метал", згідно з якими, останній поставляв першому дверні блоки та клапани запобіжні оформлялися видатковими накладними №103001 від 30.10.2007 року на 3766,67 грн. без ПДВ, №101301 від 13.10.2008 року на 17510,00 грн. без ПДВ, разом - 21276,67 грн. (а.с.28,30). На підтвердження бухгалтерського обліку надходження товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Рівне-Метал", позивачем надано копію відповідних аркушів журналу реєстрації господарських операцій (а.с.32-35). Вартість поставок без урахування ПДВ віднесена ПАТ "Рівнегаз" до складу валових витрат у IV кварталі 2007 року та IV кварталі 2008 року, відповідно.

Сформований ПАТ "Рівнегаз" по даним операціям податковий кредит на суму 4255,34 грн. підтверджується податковими накладними виписаними ТОВ "Рівне-Метал": №103001 від 30.10.2007 року на суму ПДВ 753,34 грн., №101301 від 13.10.2008 року на суму ПДВ 3502,00 грн. (а.с.29,31).

Оплата товару здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Рівне-Метал" платіжними дорученнями №1607 від 29.10.2007 року та №4604 від 08.10.2008 року, заборгованість відсутня (а.с.38,40).

На підтвердження повноважень особи позивача на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Рівне-Метал", позивачем надано копію відповідних аркушів журналу реєстрації довіреностей за 2008 рік (а.с.153-155).

Особа, прізвище якої зазначено в журналі та на видатковій накладній №101301 від 13.10.2008 року - ОСОБА_5, який з 17.10.2003 року працює в ПАТ "Рівнегаз" начальником матеріально-технічного відділу (а.с.151), був допитаний судом першої інстанції в якості свідка та підтвердив факт отримання ним, як довіреною особою, від ТОВ "Рівне-Метал" запобіжних клапанів. Зауважив, що товар доставлявся до місця знаходження складських приміщень позивача силами ТОВ "Рівне-Метал", без оформлення транспортних документів.

Відповідно до матеріалів справи, допитаний судом в якості свідка був і начальник Острозької газової дільниці Здолбунівського УЕГГ ПАТ "Рівнегаз" ОСОБА_6 (а.с.152), особа, прізвище якої зазначено на видатковій накладній №103001 від 30.10.2007 року, як довіреної на отримання для Здолбунівського УЕГГ від ТОВ "Рівне-Метал" дверних блоків. Свідок вказав, що дверні блоки були доставлені транспортним засобом постачальника за місцем знаходження УЕГГ, відповідно до чого, транспортні документи не оформлялись.

Як вбачається з матеріалів справи, придбані у ТОВ "Рівне-Метал" клапани запобіжні були частково використані для ремонту трубопроводів а частина обліковується в залишку в районних УЕГГ ПАТ "Рівнегаз" (а.с.127-134). Придбані у ТОВ "Рівне-Метал" дверні блоки були списані для ремонту приміщень Здолбунівського УЕГГ, який виконувався ДП РБУ ПАТ "Рівнегаз" (а.с.135-140).

Господарська операція між ПАТ "Рівнегаз" та ПП "Компанія Лора", згідно з якою, останній поставив першому компресор оформлялася видатковою накладною №042201 від 22.04.2008 року на 19700,00 грн. без ПДВ (а.с.26). На підтвердження бухгалтерського обліку надходження товарно-матеріальних цінностей від ПП "Компанія Лора", позивачем надано копію відповідних аркушів журналу реєстрації господарських операцій (а.с.36-37). Вартість поставки без урахування ПДВ віднесена ПАТ "Рівнегаз" до складу валових витрат у II кварталі 2008 року.

Сформований ПАТ "Рівнегаз" по даній операції податковий кредит на суму 3940,00 грн. підтверджується податковою накладною, виписаною ПП "Компанія Лора" №42201 від 22.04.2008 року на суму ПДВ 3940,00 грн.(а.с.27).

Оплата товару здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Компанія Лора" платіжним дорученням №1867 від 21.04.2008 року, заборгованість відсутня (а.с.39).

На підтвердження повноважень особи позивача на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Рівне-Метал", позивачем надано копію відповідних аркушів журналу реєстрації довіреностей за 2008 рік (а.с.153-155).

Особа, прізвище якої зазначено в журналі та на видатковій накладній №042201 від 22.04.2008 року ОСОБА_5, який з 17.10.2003 року працює в ПАТ "Рівнегаз" начальником матеріально-технічного відділу (а.с.151), був допитаний судом в якості свідка і підтвердив факт отримання ним, як довіреною особою, від ПП "Компанія Лора" компресору. Зауважив, що товар доставлявся до місця знаходження складських приміщень позивача силами постачальника, без оформлення транспортних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний у ПП "Компанія Лора" компресор обліковується в наявності у позивача як обладнання для виробничих потреб (а.с.141-142).

Вказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, і вони юридично спроможні підтвердити факт здійснення операцій і, відповідно, право ПАТ "Рівнегаз" на включення до складу своїх валових витрат вартості отриманих від ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора" товарно-матеріальних цінностей та на включення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого в їх ціні.

За змістом акту перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, відсутні будь-які зауваження щодо документації, якою оформлені відповідні господарські операції, а також щодо правильності її оформлення. В той же час, вказаних документів, з огляду на відсутність письмових доказів транспортування товару та проведення вантажних робіт, на переконання податкового органу, недостатньо.

Разом з тим, згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568 товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Таким чином, оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ "Рівне-Метал" або ПП "Компанія Лора" передавало призначений для ПАТ "Рівнегаз" товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Також в акті перевірки зазначено про неспроможність ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора" здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача, позаяк у них відсутні основні засоби та нематеріальні активи, що встановлено перевіркою їх декларацій з податку на прибуток, у яких рядки 4.10 "витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "сума амортизаційних відрахувань" заповнені з прочерками, а додатки К1 до декларацій не додані, а також немає достатньої кількості найманих працівників, що встановлено за даними звітів 1-ДФ.

Окрім того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути й підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього. Не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагента, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати, при цьому, фінансові санкції.

Слід зазначити, що посилання відповідача в акті перевірки ПАТ "Рівнегаз" на обставини, що викладені в актах перевірки ТОВ "Рівне-Метал" від 24.07.2009 року та ПП "Компанія Лора" від 01.04.2009 року (а.с.80-123) судом першої інстанції правомірно не були взяті до уваги у зв'язку з тим, що перевірка ТОВ "Рівне-Метал" проводилась в приміщенні УБОЗ на підставі лише тих документів, які були вилучені протоколом виїмки, а відсутність під час перевірки у ПП "Компанія Лора" доказів ведення податкового обліку та ненадання його посадовими особами документів, які підтверджують господарську діяльність несе негативні наслідки лише для такого платника. Це повністю кореспондується зі ст.61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом першої інстанції встановлено, що жодних документальних доказів на користь неспроможності ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора" здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача, податковим органом не надано.

Фактично висновки акту перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами базуються лише на двох документах: довідці про можливу легалізацію №6/35-30 від 11.02.2009 року, що складена Управлінням боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ДПА в Рівненській області на підставі проведеного аналізу матеріалів, отриманих від УБОЗ УМВС України в Рівненській області та опрацювання наявної бази даних податкових органів ДПА в Рівненській області по ТОВ "Рівне-Метал" (а.с.66-79) і аналогічній довідці №1/35-40 від 13.01.2010 року - по ПП "Компанія Лора".

Водночас, вказані довідки, як і наявність кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора" (а.с.58), не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.

Протокол допиту ОСОБА_7 (директора ТОВ "Рівне-Метал") та протокол допиту ОСОБА_8 (директора ПП "Компанія Лора") правомірно не були прийняті судом першої інстанції як належні і допустимі докази в адміністративній справі, оскільки зазначені в них показання давалися вказаними особами для слідчого органу в рамках розслідування кримінальної справи та повинні оцінюватися при судовому розгляді відповідної кримінальної справи.

Крім цього, колегія суддів критично оцінює висновки акту перевірки, щодо того, що угоди між ПАТ "Рівнегаз" та ТОВ "Рівне-Метал", ПП "Компанія Лора", є нікчемними, такими, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства і спрямовані на отримання податкової вигоди.

Так, за змістом ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Разом з тим, жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства відповідачем суду не надано. Не надано суду й жодних доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

ТОВ "Рівне-Метал" набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру, і останній запис, який міститься в ньому, це запис про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 12.11.2009 року (а.с.164-165). Відомості про ПП "Компанія Лора" також внесені до Єдиного державного реєстру, і останній запис, який міститься в ньому, це запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу від 20.11.2008 року (а.с.148-149).

На момент видачі податкових накладних ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора" являлися зареєстрованими платниками податку на додану вартість - за даними офіційного веб-сайту ДПА України свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Рівне-Метал" анульовано лише 29.10.2009 року, а ПП "Компанія Лора" - 14.04.2010 року (а.с.184), тому на законних підставах видавали податкові накладні.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 4 ст.72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких обставин, твердження ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочинів вчинених ПАТ "Рівнегаз" з ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора" може бути обґрунтованим за умови надання вироку по кримінальній справі, що набрав законної сили по факту притягнення до кримінальної відповідальності осіб за ст.205 КК України, в якому буде встановлено здійснення фіктивного підприємництва ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора".

Враховуючи, що на момент проведення перевірки вироку по кримінальній справі, що набрав законної сили не було, і податковий орган покликався лише на наявність порушеної кримінальної справи відносно ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по факту фіктивного підприємництва ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора", а вирок, який винесений Рівненським міським судом 26.05.2010 року відносно вказаних осіб, скасований ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 02.11.2010 року з поверненням кримінальної справ прокурору для проведення додаткового розслідування (а.с.166-171), суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що твердження ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочинів вчинених позивачем з ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора" є передчасними.

З огляду на викладене, податковий орган безпідставно не взяв до уваги первинні документи наданні позивачем на підтвердження вчинення господарських операцій з вказаними контрагентами.

Отже, ДПІ у м.Рівне безпідставно позбавлено позивача права на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту, сум, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, сплачених протягом звітного періоду ТОВ "Рівне-Метал" та ПП "Компанія Лора" у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням власної господарської діяльності, а отже і безпідставно нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення на позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається. Тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.Л. Філіпова

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" вул.Білякова,4,м.Рівне,33023

3- відповідачу ОСОБА_12 податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023