Рішення

від 24.07.2006 по справі 21/174-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/174-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.06р.

Справа № 21/174-06

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдинг систем”, м.Дніпропетровськ

до  відповідача відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь, Дніпропетровська обл.

про стягнення 3 461 978грн. 56коп.

                                                                                                                     Суддя: Алмазова І.В.

Представники:

від позивача –Сакало А.А. –представник, дов.№б/н від 01.08.2005р.

від відповідача –Арджанухін В.Л. –представник, дов.№41-4016 від 22.05.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 3 294 943грн.84коп. боргу, 167034грн.72коп. пені, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі договору поставки №140 від 16.01.2006р., ним виконана поставка коксової та вугільної продукції на загальну суму 4 230 325,33грн., вартість сплачена частково.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, стверджує, що позивачем не доведено факт надання рахунків-фактур щодо поставки спірної продукції за рахунками від 18.01.2006р. №43 та від 31.03.2006р. №349/1, внаслідок чого відсутнє право вимоги зі стягнення вартості поставленої продукції.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи,  встановлено:

16.01.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Інтертрейдинг систем” та відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод феросплавів” був укладений договір поставки №140 (Специфікації №1, №2, №3, №4, №4, №5 №6 –до нього), відповідно п.1.1 якого Продавець (позивач) брав зобов'язання передати у власність, а Покупець (відповідач) –прийняти та оплатити коксову та вугільну продукцію в асортименті, за ціною та у  кількості, що визначені в специфікаціях до договору. Згідно п.5.2 даного договору сторонами узгоджено, що розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача а національній валюті України на протязі 10 банківських днів з моменту отримання відповідачем товару на станції призначення та оригіналів документів: рахунку-фактури, бухгалтерська, податкова накладні на товар, акт приймання-передачі партії товару. Строк дії даного договору встановлений до 31.12.2006р.

На виконання умов договору позивач  поставив відповідачу коксову та вугільну продукцію (далі –продукція) на загальну суму 4 230 325,33грн., що підтверджено видатковими накладними та актами приймання-передачі (Т.1 а.с.30 –135, Т.2  а.с.27 –30). Розрахунок відповідач  здійснив частково, перерахуванням грошових коштів, і на час звернення позивача до суду сума несплати склала 3 294 943,84грн., що не заперечує відповідач.

В силу ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Однак відповідач свої зобов'язання з оплати вартості отриманої продукції у повному обсязі за даним договором не виконав, на час проведення судового засідання доказів оплати боргу не надав. Заперечення відповідача щодо неотримання ним рахунків-фактур, інших документів і ненастання внаслідок цього строку оплати (порушення зобов'язання з оплати) суд не може рахувати належними, оскільки позивачем доведено факт отримання відповідачем спірної продукції і за усіма актами приймання-передачі сторонами зазначено, що документи передані в оригіналах у повному обсязі. Враховуючи викладене, позовні  вимоги в частині стягнення боргу підлягають задоволенню у сумі 3 294 943,84грн.

Згідно п.6.1 даного договору у випадку несвоєчасної оплати партії товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати партії товару і позивач вимагає стягнення пені за період з 03.02.2006р.  по 25.05.06р., що підлягає задоволенню у сумі 167 034,72грн.

Витрати по справі, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.49, 82-85, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                      В И Р І Ш И В:

?          позов задовольнити;

?          стягнути з відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь, Дніпропетровська обл., на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдинг систем”, м.Дніпропетровськ, 3 294 943 грн. 84коп. –боргу,  167 034грн.72коп. –пені, 25 500грн.00коп. –витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. –витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

?          наказ видати після набрання рішенням законної сили.                    

Суддя                                                                                         І.В.Алмазова