Постанова

від 27.08.2015 по справі 804/9655/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 р. Справа № 804/9655/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрова В.С.,

при секретарі Драгота С.А.,

за участю:

представника позивача Колінко Ю.М.,

представника відповідача Копань А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехбізнес» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехбізнес» (надалі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 28.04.2015 р. за №0001021503, від 22.12.2014 р. за №0004321503.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 р. відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначені податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не ґрунтуються на законі та прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що оскаржувані рішення прийняті у зв'язку із неподанням позивачем за період з 2011 р. по 2015 р. податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно із п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно із п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі ст. 75, ст. 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу місцевих податків і зборів, плати за землю управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Мальцевою Ю.В. в приміщенні ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо неподання податкової звітності з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік ТОВ «Агротехбізнес» (код ЄДРПОУ 20228113), за результатами якої складено Акт від 27.11.2014 р. за №3643/1503/20228113.

Відповідно до висновків вищезазначеного Акту дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік ТОВ «Агротехбізнес», за що передбачена відповідальність п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі ст. 75, ст. 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу місцевих податків і зборів, плати за землю управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Мальцевою Ю.В. в приміщенні ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо неподання податкової звітності з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2015 рік ТОВ «Агротехбізнес» (код ЄДРПОУ 20228113), за результатами якої складено акт від 08.04.2015 р. за №2044/1503/20228113.

Відповідно до висновків вищезазначеного акту дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2015 рік ТОВ «Агротехбізнес», за що передбачена відповідальність п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На підставі Акту камеральної перевірки від 08.04.2015 р. за №2044/1503/20228113 на підставі положень п.120.1 ст.120, ст.286 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.04.2015 р. за №0001021503, яким нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн. по податковому зобов'язанню з орендної плати за землю з юридичних осіб.

На підставі Акту камеральної перевірки від 27.11.2014 р. за №3643/1503/20228113 прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.12.2014 р. за №0004321503, яким нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 680 грн. по податковому зобов'язанню з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Відповідно до п.288.1 ст.281 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 13 вказаного Закону визначає договір оренди землі - як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ТОВ «Агротехбізнес» на підставі рішення від 15.06.2000 року №1503 було укладено Договір оренди земельної ділянки від 13.10.2000 року, державна реєстрація якого відбулась 13.10.2000 року за №529 (надалі - Договір), згідно якого ТОВ «Агротехбізнес» надано в строкове платне користування до 15.06.2015 р. земельну ділянку по вул. Героїв Сталінграда, 111 площею 0,0210 га, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 66016009.

02.06.2008 р. на загальних зборах ТОВ «Агротехбізнес» було прийнято рішення про припинення товариства шляхом приєднання до ТОВ «АТБ-інвест» (код ЄДРПОУ 30691543), у зв'язку із чим передати всі активи, рухоме та нерухоме майно, права та обов'язки ТОВ «Агротехбізнес» на користь ТОВ «АТБ-інвест», що підтверджується протоколом загальних зборів за №51.

Відповідно до передавального акту від 30.11.2009 р. ТОВ «Агротехбізнес» було передано на користь ТОВ «АТБ-інвест» усе майно, яке належало на праві власності товариству (у тому числі рухоме майно - автомобілі, будівлі та споруди, обладнання, корпоративні права, дебіторську заборгованість). Крім того, за вищезазначеним передавальним актом було передано, зокрема, зобов'язання (суму заборгованості) за договором оренди земельної ділянки від 13.10.2000 року за №529.

Статтею 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до вимог ст.98 Податкового кодексу України під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема, злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

Згідно із п.п.98.2.1 п.98.2 ст.98 Податкового кодексу України у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, або цілісний майновий комплекс державного чи комунального підприємства передається в оренду чи концесію грошові зобов'язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку - якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації;

Згідно із п.98.7 ст.98 Податкового кодексу України реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації.

Таким чином, Податкового кодексу України визначає, що реорганізація платника податків передбачає лише передання податкових зобов'язань, які вже існували на момент реорганізації та не були сплачені суб'єктом, що реорганізується.

Відповідно до п.269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є, зокрема, землекористувачі.

Згідно із п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.2 рішення Дніпропетровської міської ради «Про припинення ТОВ «Агротехбізнес», код ЄДРПОУ 202281113, права користування земельними ділянками» від 29.11.2014 р. за №192/59 вирішено припинити договори оренди землі (у тому числі і договір оренди земельної ділянки від 13.10.2000 року за №529) шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, уклавши договори щодо розірвання цих договорів оренди землі, а право користування ТОВ «Агротехбізнес» земельними ділянками визнати таким, що припинилось.

При цьому у п.2 зазначеного рішення відзначено, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» ТОВ «Агротехбізнес» має сплатити орендну плату за один рік з моменту прийняття цього рішення, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозиції від інших осіб на укладання договору оренди землі на тих самих умовах з наданням відповідної документації із землеустрою.

10.03.2015 р. на виконання вищезазначеного рішення між орендодавцем - Дніпропетровською міською радою та орендарем - ТОВ «Агротехбізнес» було укладено договір розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.10.2000 р. за №529 та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.03.2015 р. за індексним №34693260 фактично державна реєстрація припинення договору оренди відбулась лише 10.03.2015 р.

Відповідно до положень ст.651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема в разі істотної зміни обставин.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, правочин спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється в такій самій формі, що і сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору.

Згідно ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ст.653 Цивільного кодексу України).

Вимогами статті 125 Земельного кодексу України зокрема передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 Земельного кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Тобто, станом на 20.02.2015 р. позивач все ще мав статус землекористувача земельної ділянки по вул. Героїв Сталінграда, буд. 111, площа - 0,0210 га.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, позивач, порушуючи п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України не надав до податкового органу податкову декларацію по орендній платі за землю, згідно якої повинно було задекларувати податкові зобов'язання з орендної плати за землю на 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік за земельну ділянку по вул. Героїв Сталінграда, буд. 111, площа - 0,0210 га.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Згідно із п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищезазначені обставини, відповідачем було винесено щодо позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки на дату та час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був чинним, позивач повинен сплачувати орендну плату за землю та декларувати податкові зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

За наведених обставин у сукупності, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що під час звернення до адміністративного суду позивач сплатив судовий збір за майнові вимоги у розмірі 182,70 грн., із необхідних 1827,00 грн. то з нього підлягає стягнення до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехбізнес» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехбізнес» судовий збір в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 01 вересня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 01.09.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун