Постанова

від 21.12.2006 по справі 53/134-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/134-06

   Україна

   Харківський апеляційний господарський суд

  ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2006 р.                                                           Справа № 53/134-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., судді Білоконь Н.Д. , Фоміна В.О

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом –Коваленка А.О., копія довіреності № 1902 від 30.12.2005р. у справі,  Семенова С.О., копія довіреності № 122 від 19.01.2006р. у справі, Котляра П.М., копія довіреності № 1800 від 20.02.2005р. у справі,

відповідача за первісним позовом –не з‘явився,

другого відповідача за зустрічним позовом  - Єльченка С.М., довіреність № 02-22/1175 від 14.12.2006р. у справі,

третьої особи за зустрічним позовом –не з‘явився,

розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх. № 4001 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 06.10.06 у справі № 53/134-06

за позовом державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків,

до  ЗАТ "Солоницівський комбінат меблевих деталей", смт Солоницівка,

про зобов‘язання знести об‘єкт незаконного будівництва та привести земельну ділянку у вихідний стан

та зустрічним позовом ЗАТ "Солоницівський комбінат меблевих деталей", с. Солоницівка,

до 1) державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків, 2) Солоницівська селищна рада,

третя особа - Дергачівська районна державна  адміністрація

про зобов‘язання вчинити певні дії,

                                                                              встановила:

          Позивач за первісним позовом, державне комунальне підприємство каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод” (далі ДКП КГ “Харківкомуночиствод”), звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ЗАТ “Солоницівський  комбінат меблевих деталей”, відповідача за первісним позовом, про зобов‘язання останнього самотужки знести об‘єкт незаконного будівництва – самовільно  зведену на бетонному фундаменті металеву цистерну ємністю 60,0 т, яка належить відповідачеві за первісним позовом та експлуатується ним, а також привести земельну ділянку у вихідний стан.

ЗАТ “Солоницівський комбінат меблевих деталей” подав зустрічний позов про зобов‘язання позивача за первісним позовом перенести напірний каналізаційний колектор діаметром 200,0 мм з території ЗАТ “Солоницівський комбінат меблевих деталей”, експлуатація  якого заважає здійсненню господарської діяльності позивача за зустрічним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2006р. у справі № 53/134-06 (суддя Прохоров СА.) у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов залишено без розгляду.

Позивач за первісним позовом, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною  скаргою, в якій просить рішення  господарського суду Харківської області від 06.10.2006р. скасувати, прийняти нове рішення, яким зобов‘язати ЗАТ “Солоницівський комбінат меблевих деталей” самотужки знести об‘єкт незаконного будівництва – самовільно  зведену на бетонному фундаменті металеву цистерну ємністю 60,0 т, що належить відповідачеві за первісним позовом та експлуатується ним, а також привести земельну ділянку у вихідний стан.

          Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, ДКП КГ “Харківкомуночиствод” посилається , зокрема, на те, що: одним із основних доказів, наданих відповідачем за первісним позовом, є технічний висновок, виконаний ТОВ «Харківбудніпроект», який не може вважатися належним доказом у справі, оскільки не є висновком судового експерта; рішення суду не ґрунтується на нормах чинного законодавства;  судом не застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню.

          Представники позивача за первісним позовом у судовому засіданні 14.12.2006р. підтримали апеляційну скаргу.

          Представник другого відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 14.12.2006р. також  апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.

          Відповідач за первісним позовом, а також третя особа за зустрічним позовом правом на участь у судовому засіданні  апеляційного господарського суду не скористалися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, свідченням чого є наявні в матеріалах справи (аркуш 154,156) поштові повідомлення про вручення 14.11.2006р. ЗАТ "Солоницівський комбінат меблевих деталей" та Дергачівській державній районній адміністрації рекомендованих поштових відправлень з копіями ухвали апеляційного господарського суду від 07.11.2006р. про прийняття апеляційної скарги до провадження.

          Відповідач за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу, витребуваний ухвалою від 07.11.2006р., не надав, тому апеляційний розгляд справи здійснюється за наявними у справі матеріалами.

          У судовому засіданні 14.12.2006р. було оголошено перерву до 9 год. 45 хв. 21.12.2006р. для виготовлення повного тексту постанови.

        Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом та перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення від 06.10.2006р. норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення -  частковому скасуванню.

          При цьому колегія суддів виходила з наступного.

          З матеріалів справи вбачається та у рішенні місцевого господарського суду від 06.10.2006р. зазначається, що позивач за первісним позовом позовні вимоги обґрунтовував тим, що він відповідно до статуту підприємства виконує  завдання по прийому, перекачуванню й очищенню побутових і промислових стоків, безаварійній і безпечній експлуатації в заданому режимі каналізаційних мереж і очисних споруджень міста й області.

У відповідності зі статтею 1 Закону України “Про трубопровідний транспорт” ДКП КГ "Харківкомуночиствод" є суб'єктом трубопровідного транспорту, що обслуговує промислові трубопроводи.

Відповідно до статуту підприємства майно перебуває в повному господарському веденні ДКП КГ “Харківкомуночиствод”.

Згідно з частиною 2 статті 73, статті  112 Земельного Кодексу України, уздовж підземних трубопроводів установлюються охоронні зони, які створюються для забезпечення нормальних умов експлуатації цих об'єктів, а також попередження негативного впливу на людей.

Фахівцями ДКП КГ "Харківкомуночиствод" при систематичних оглядах трас залягання колекторів був виявлений факт самовільного будівництва на напірному каналізаційному колекторі діаметром 200,0 мм. по вул. Леніна в смт Солоницівка Харківської області бетонного фундаменту з установленою на ньому цистерною 60,0 т, яка є елементом системи автоматизованого пожежегасіння, будівництво якої веде ЗАТ "Солоницівский комбінат меблевих деталей".

Проект будівництва цієї системи із ДКП КГ  "Харківкомуночиствод" як власником інженерних комунікацій, що перебувають у безпосередній близькості від об‘єкта будівництва, відповідачем не узгоджувався.

У зв‘язку з тим, що будівництво будь-яких будівель або споруд безпосередньо на мережах каналізації заборонено чинним законодавством, позивачем за первісним позовом, а також обласною інспекцією державного архітектурного контролю було винесено  ЗАТ "Солоницівский комбінат меблевих деталей"  приписи про знесення незаконної будівлі і приведення земельної ділянки у первісний стан, а останнім приписом до порушника були застосовані штрафні санкції за порушення містобудівних норм і правил, тому що об‘єкт зведений відповідачем за первісним позовом з порушенням статті 29 Закону України «Про планування й забудову територій», статей  18, 24 Закону України «Про основи містобудування»та, окрім того, цей об‘єкт не тільки перешкоджає нормальній експлуатації капітального колектора та здійсненню відповідно до технічних норм обслуговування та ремонту колектора візуального контролю траси залягання колектора, здійсненню інших необхідних заходів, передбачених технічними нормами, але й створює реальну загрозу екологічному благополуччю та нормальному життєзабезпеченню житлового району – через те, що при заповненні цистерни може відбутися осідання піщаного грунту та руйнування каналізаційного колектора з викидом господарсько-фекальних стічних вод на прилеглі території.

          Однак далі місцевий господарський суд доходить висновку, що вищезазначені доводи позивача спростовуються тим, що в наданому до суду відповідачем за первісним позовом технічному висновку про вплив на каналізаційний колектор встановленою на залізобетонній плиті ємністю аварійного зливу термомастила  об‘ємом 60,0 куб. м, який виконано ТОВ «Харківбудніпроект»(ліцензія серії АБ № 208820), зазначено, що ємність аварійного зливу термомастила розташована на залізобетонному фундаменті у вигляді монолітної плити розміром 12х4 м, під якою частково проходить каналізаційний колектор діаметром 200 мм на глибині 2,7 м від поверхні землі по території ЗАТ "Солоницівский комбінат меблевих деталей". Колектор, який проходить під фундаментом, узятий у металевий кожух, також під фундаментом виконана відповідна підготовка  товщиною 500 мм. Розрахунок визначення напруги під підошвою фундаменту для ємності аварійного зливу термомастила показав, що напруга під підошвою фундаменту для ємності аварійного зливу термомастила складає 0,25 кг/см.кв, що не тягне за собою наслідків продавлювання фундаментом каналізаційного колектору. Також в матеріалах висновку є  розрахунок, що це підтверджує.

          Та, окрім того, як зазначає господарський суд у рішенні від 06.10.2006р., ЗАТ "Солоницівский комбінат меблевих деталей" є суб‘єктом права власності земельної ділянки, на якій розташовано металеву цистерну (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 635126 від 04.11.2005р.) і відповідно до діючого законодавства має право на власний розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном (земельною ділянкою).    

З урахуванням цих обставин, які, як вважає суд першої інсттанції, спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення первісного позову.

Проте з цим висновком господарського суду погодитися не можна, зважаючи на таке.

Згідно зі статутом державного комунального підприємства каналізаційного господарства “Харківкомуночиствод”, прийнятим на загальних зборах трудового колективу (протокол № 1 від 19.03.1999р., аркуші справи 38-46) ДКП КГ “Харківкомуночиствод” – це підприємство, власником якого є Харківська міська рада (пункт 1.2 статуту). Основні задачі цього підприємства –прийом, відведення, перекачка та повна біологічна очистка стічної рідини, що надходить від населення, комунально-побутових та промислових підприємств м. Харкова, а також експлуатація магістральних колекторів ливневої мережі об‘єктів водопониження м. Харкова (пункт 2.1 статуту).

        Власником майна, закріпленого за підприємством, є Харківська міська рада в особі управління комунального майна та приватизації (пункт 3.1 статуту). Майно, закріплене за підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, здійснюючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать статуту (пункт 3.2 статуту).

На підставі рішення XVI  сесії Солоницівської селищної ради XXIII скликання від 18.10.2001р. «Про надання згоди на безоплатну передачу внутрішньоквартальних каналізаційних мереж, КНС та напірного колектора житлових будинків жилого масиву СУ   ЖКГ та Курязької ВТК на баланс ОВО “Харківкомуночиствод” (аркуш справи 86) та згідно з договором передачі, укладеним між ДКП “Харківкомуночиствод” та Солоницівською селищною радою договором від 29.12.2001р. (аркуш справи 87) було безоплатно передано з балансу Солоницівської селищної ради на баланс ДКП КГ “Харківкомуночиствод” напірні каналізаційні колектори, у тому числі і колектор діаметром 200,0 мм у смт Солоницівка.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про власність» та зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. У відповідності зі статтею 321 Цивільного кодексу України  ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а пунктом 2 статті 48 Закону України «Про власність» передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і були поєднані з позбавленням володіння.

А згідно з приписами пункту 5 статті 48 «Про власність» та статті 136 Господарського кодексу України положення про захист права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.

Тобто позивач за первісним позовом як підприємство, у якого каналізаційний колектор знаходиться у повному  господарському віданні і на яке відповідно до статті 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» покладено обов‘язок охороняти об‘єкти трубопровідного транспорту, вправі вимагати усунення будь-яких порушень у здійсненні  експлуатації колектора у відповідності з технічними нормами у проведенні його ремонту та обслуговування.

          Державними будівельними нормами 360-92 «Містобудування і забудова міських і сільських поселень» передбачено, що відстань від будівель та споруд до напірних  каналізаційних мереж  повинна бути  не менше ніж 5 метрів,   а до самопливних мереж  - 3 метри.

          Не можна вважати обґрунтованим ствердження в рішенні місцевого господарського суду, що відповідач за первісним позовом є власником земельної ділянки, на якій знаходиться металева цистерна, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 635126 від 04.11.2005р., як і не можна вважати обґрунтованими посилання суду на те, що відповідач як власник земельної ділянки має право на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, оскільки в матеріалах справи відсутні копія державного акту, а також витяг із державного земельного кадастру на підтвердження наявності у відповідача права власності на зазначену земельну ділянку, та, окрім того, власник земельної ділянки, як це передбачено статтею 373 Цивільного кодексу України, на яку є посилання в оскаржуваному рішенні, може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться на та під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом  та  якщо це не порушує прав інших осіб.

          Також відсутні в матеріалах справи належні докази на підтвердження того, що відповідач за первісним позовом є власником цистерни ємністю 60,0 т на бетонному фундаменті. Довідка № 570 від 05.10.2006р. видана ЗАТ "Солоницівский комбінат меблевих деталей" (аркуш справи 119), таким доказом не є, оскільки засвідчує тільки факт знаходження на балансі підприємства станом на 05.10.2006р. ємності об‘ємом 60 куб. м вартістю 62561,65 грн. (без ПДВ).

          Надаючи оцінку наявним у справі доказам, апеляційний господарський суд виходив з того, що статтею 2  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»термін «об‘єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість)»визначено як земельні ділянки, а також об‘єкти, які розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. А отже збудована відповідачем споруда є об‘єктом  нерухомого майна, оскільки складовою її частиною є фундамент, переміщення якого неможливо без його знецінення та зміни його призначення.

          Частинами 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається самочинним будівництвом, а особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

          Безперечним підтвердженням факту самочинного будівництва ЗАТ "Солоницівский комбінат меблевих деталей" об‘єкта на мережі господарсько-побутової каналізації в смт Солоницівка є лист начальника управління містобудування та архітектури облдержадміністрації № 01-19/260 від 17.02.2006р. (аркуш справи 16), в якому повідомляється, що обласною інспекцією ДАБК надано ЗАТ "Солоницівский комбінат меблевих деталей" припис та застосовано до нього штрафні санкції згідно з діючим законодавством у сфері містобудування.

          Цей факт визнається відповідачем за первісним позовом у листі на адресу управління містобудування та архітектури облдержадміністрації № 140 від 08.02.2006р. (аркуш справи 18), в якому також повідомляється, що колектор під ємністю взятий у кожух, а розрахунок навантаження під підошвою фундаменту для ємності термомастила  виконаний в. о. інженера ТОВ «Харківбудндіпроект».

          Що ж до посилань місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні як на одну з підстав для відмови в задоволенні первісного позову на наданий відповідачем за первісним позовом технічний висновок, який виконано ТОВ «Харківндіпроект», то цей висновок не є належним доказом у справі, оскільки, по-перше, в. о. інженера цього ТОВ виконував розрахунок навантаження під підошвою фундаменту для ємності термомастила, а по-друге,  з цього висновку не вбачається, що ЗАТ "Солоницівский комбінат меблевих деталей" при будівництві фундаменту для ємності дотримався вимог ДБН 360-92.

          З урахуванням викладеного рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2006р. в частині відмови у задоволенні первісного позову слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

          Підставами для часткового скасування рішення є неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись  статтями 33, 43, 44, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія                

постановила:

Апеляційну скаргу  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2006р. у справі №  53/134-06 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Первісний позов задовольнити.

     Зобов‘язати закрите акціонерне товариство "Солоницівский комбінат меблевих деталей" (62370, вул. Заводська, 1, смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області) самотужки знести об‘єкт незаконного будівництва –самовільно зведену  на бетонному фундаменті металеву цистерну ємністю 60,0 т. та привести земельну ділянку у вихідний стан.

    Стягнути з закритого акціонерного товариства "Солоницівский комбінат меблевих деталей" (62370, вул. Заводська, 1, смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області) на користь державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р 260050134980 у ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», МФО 351878, код 03361715) 127,50 грн. витрат по сплаті державного мита (у тому числі 42,50 грн. за подачу апеляційної скарги) та 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2006 р. залишити без змін.

          Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

Головуючий суддя                                                              Слюсарева Л.В.       

Суддя                                                                                     Білоконь Н.Д.   

Суддя                                                                                     Фоміна  В.О.