Постанова

від 21.12.2006 по справі 47/457-06 (н.р. 12001/5-22)

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/457-06 (н.р. 12001/5-22)

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2006 р.              

                                                                             Справа № 47/457-06 (н.р. 12001/5-22)  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Морока Ю.О.

за участю:

представника стягувача - не з'явився

представника боржника -  не з'явився

представника ДВС - Водолажської В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Нисан" м. Харків (вх. № 4188 Х/З) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.06 р. по справі № 47/457-06 (н.р. 12001/5-22)

по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Нисан", м. Харків

на дії Відділу Державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції у Харківській області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Нисан" м. Харків

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирний" с. Африканівка, Харківська область

про стягнення з відповідача сільгосппродукції на суму 11 910,62 грн. та пені на суму 3510,96 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.01р. по справі № 12001/5-22 позовні вимоги задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто сільськогосподарську продукцію на суму 11910,62 грн., пшеницю по ціні 0,26грн. за 1 кг, соняшник по ціні 0,37 грн. за 1 кг, муку вищого сорту по ціні 0,56 грн. за 1 кг, цукор по ціні 1,20 грн. за 1 кг, м'ясо свинини по ціні 4,50 грн. за 1 кг, 119,10 грн. держмита та 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12 вересня 2005 року стягувач звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції у Харківській області, в якій він просив визнати дії вказаного відділу по виконанню рішення по справі № 12001/5-22 незаконними, скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2005р., зобов'язати Відділ  Державної виконавчої служби поновити виконавче провадження по виконанню рішення по справі № 12001/5-22 та стягнути з боржника майно на суму 11910,62 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2005р. дії Відділу Державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції у Харківській області по виконанню наказу по справі №12001/5-22 було визнано незаконними.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006р. по справі № 12001/5-22 скасовано ухвалу господарського суду від 06.12.2005 р. та відмовлено стягувачу в задоволенні скарги на дії Відділу Державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції у Харківській області.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2006р. скасовано постанову Харківського апеляційного господарського сулу від 03.04.2006р. та ухвалу  господарського суду Харківської області від 06.12.2005 р. по справі № 12001/5-22, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2006 р. (суддя Светлічний Ю.В.) по справі № 47/457-06 (н.р. 12001/5-22) провадження по скарзі припинено. Ухвалу мотивовано з тих підстав, що виконавчою службою при виконанні рішення господарського суду в межах закону здійснювалось ряд заходів, спрямованих на виконання вищезгаданого рішення, а також тим, що постанову про закриття виконавчого провадження на час винесення ухвали скасовано постановою начальника Державної виконавчої служби від 05.10.2006 р.

Стягувач з ухвалою господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить ухвалу суду першої інстанції від 11.10.2006р. скасувати та визнати бездіяльність Державної виконавчої служби при виконанні рішення господарського суду незаконною. Також, в  обґрунтування своїх вимог стягувач посилається на те, що судом першої інстанції, при винесенні ухвали неправильно встановлено всі обставини, які мають значення для розгляду справи, а саме: державною виконавчою службою при виконанні рішення суду, не здійснено всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове його виконання; фактично передача майна боржника стягувачеві не відбулась, а також те, що постанова начальника виконавчої служби від 05.10.2006 р. є доказом неправомірності дій Державної виконавчої служби у Барвінківському районі при виконанні останньою наказу господарського суду у даній справі.

Державна виконавча служба просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу стягувача без задоволення.

Боржник пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав, його представник в судове засідання 19.12.06р. не з'явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.

Представник стягувача в судове засідання 19.12.06р. також не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини  неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.

За таких обставин, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу стягувача за наявними матеріалами, що є у даній справі.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника ДВС - Водолажську В.Ю., яка підтримала свою позицію у справі, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.01р. по справі № 12001/5-22 позовні вимоги задоволено частково і присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача сільськогосподарську продукцію на суму 11910,62 грн., пшеницю по ціні 0,26грн. за 1 кг, соняшник по ціні 0,37 грн. за 1 кг, муку вищого сорту по ціні 0,56 грн. за 1 кг, цукор по ціні 1,20 грн. за 1 кг, м'ясо свинини по ціні 4,50 грн. за 1 кг, 119,10 грн. держмита та 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.11.2001 р. стягувач  звернувся до відділу  ДВС  Барвінківського  РУЮ  Харківської області  із  заявою  (від  06.11.01   вих.  №203)  про примусове стягнення сільськогосподарської продукції за наказом господарського суду Харківської області, виданого на підставі вищезгаданого рішення про стягнення з боржника на користь стягувача сільгосппродукції.

У відповідності до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження"  відділом ДВС Барвінківського РУЮ Харківської області було відкрито виконавче провадження з наданням боржникові строку для добровільного виконання.

В зв'язку з тим, що боржник дане рішення не виконав добровільно, а також тим, що відділом ДВС з 07.02.01р. було відкрито зведене виконавче провадження зі стягнення заборгованості як на користь юридичних осіб так і фізичних - заборгованої по заробітній платі, зазначені виконавчі дії у відповідності до 4.19. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерством юстиції України 15.12.99 за №74/5 провадились за зведеним виконавчим провадженням.

За зведеним виконавчим провадження відділом ДВС Барвінківського РУЮ Харківської області накладався арешт на майно СТОВ "Мирний" (постанова про арешт майна була  направлена до ВАТ "Куп'янський цукровий завод" 13.01.02р.).

У зв'язку з виявленням майна боржника –7300 кг цукру на суму 8760,00 грн. у  відповідності до цін визначених у рішенні суду, 26.02.02р. відповідно до акту вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу дана кількість цукру була передана представнику стягувача Корнієнко Борису Дмитровичу, про що свідчить підпис представника стягувача та відмітка головного бухгалтера підприємства-зберігача ВАТ "Куп'янський цукровий завод".

Із матеріалів справи вбачається, що під час проведення певних виконавчих дій відділом державної виконавчої служби до участі також залучались представники стягувача.

Так, актом державного виконавця від 27.05.03 складеного в присутності представника стягувача Ніколенко С.А. щодо перевірки бухгалтерської документації та встановлення фактів падежу поголів'я крупної рогатої худоби та продажу цукру, соняшнику та ін.

28.05.2003 актом вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу - представнику стягувача Ніколенко С.А. було передано 2734 кг зерна пшениці, у відповідності до цін визначених у рішенні суду, на загальну суму 710,84 грн.

Окрім цього, як свідчать наведені матеріали, стягувачу у відповідності до рішення було передано майна на суму 9470,84 грн., та встановлено факт відсутності іншого майна, визначеного рішенням суд, що підтверджується актом  державного виконавця від 19.01.05р.

Разом з тим, відділом державної виконавчої служби було виявлено нерухоме майно боржника. В зв'язку з тим, що продукція, визначена рішенням суду, і на підставі якого видано виконавчий документ, була відсутня, стягувачеві пропонувалось здійснити авансування виготовлення технічної документації для подальшого звернення стягнення на майно боржника.

Однак, листом ТОВ фірми "Нисан" від 23.02.05р. за вих. №32 в задоволенні вказаної пропозиції було відмовлено, оскільки в авансуванні написано нагадування щодо обов'язковості виконання рішення у спосіб визначений судом.

05.10.2006 р. начальником Державної виконавчої служби Харківської області в ході перевірки матеріалів виконавчого провадження в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження в частині стягнення з боржника на користь стягувача сільгосппродукції за рішенням господарського суду Харківської області по справі № 12001/5-22  винесено постанову, в якій крім іншого визнано дії державного виконавця при виконанні ним вищезгаданого рішення такими, що не відповідають вимогам п. 7 ст. 37, ч. 2, 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" та скасовано оскаржувану стягувачем постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2005 р.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд, приймаючи ухвалу від 11.10.2006 р. по даній справі крім іншого, виходив з того, що оскаржувану стягувачем постанову про закриття виконавчого провадження від 01.08.2005 р. на час винесення ухвали скасовано постановою начальника Державної виконавчої служби, в зв'язку з чим, відсутній предмет оскарження.

На думку судової колегії, викладені вище висновки господарського суду,  відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, і хоча господарський суд не посилався на підставі якої норми законодавства України він припинив провадження за результатами розгляду скарги, в цілому правовідносинам, що склалися, судом надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 ст. 80 цього ж кодексу господарський суд припиняє провадження у справі, у разі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, тобто провадження у справі припиняється в разі якщо припинення існування предмета спору (в т.ч. здійснене у встановленому законом порядку скасування оспорюваного акту чи будь-якого іншого документу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження"  керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом.  

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова начальника виконавчої служби Харківської області  від 05.10.2006 р. винесена в межах його компетенції. А з урахуванням того, що предметом розгляду начальника державної виконавчої служби була оскаржувана стягувачем постанова від 01.08.2005 р. та дії державного виконавця при виконанні останнім рішення господарського суду по справі № 12001/5-22, і предметом оскарження стягувача в судовому порядку є та одна і та ж постанова і ті ж самі дії державного виконавця, а також враховуючи те, що постанова на момент винесення господарським судом ухвали від 11.10.2006 р. була чинною і обов'язковою для виконання Державною виконавчою службою у Барвінківському районі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-які правових підстав для вирішення питання щодо скасування господарським судом постанови державного виконавця Барвінківського РУЮ від 01.08.2005 р., та надання оцінки його діям при виконанні рішення господарського суду по справі № 12001/5-22, оскільки дані питання на момент винесення ухвали господарського суду від  11.10.2006 р. вже були вирішені іншою уповноваженою особою.

Отже, начальник Державної виконавчої служби Харківської області своєю постановою розглянув вимоги, які були викладені у скарзі стягувача на дії Відділу виконавчої служби Барвінківського РУЮ Харківської області від 12.09.2005р.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів зазначає про правомірність  припинення господарським судом провадження по розгляду скарги стягувача на дії Державної виконавчої служби Барвінківського РУЮ при виконанні нею рішення господарського суду по справі № 12001/5-22, та розгляду питання щодо скасування постанови державного виконавця від 01.08.2005 р. про закриття виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга  стягувача - ТОВ фірми "Нисан"  позбавлена фактичного та правового обґрунтування, на її підтвердження не було надано переконливих доказів, а ухвала господарського суду Харківської області від 11.10.2006 року по справі  № 47/457-06 прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим доводи заявника апеляційної скарги, з яких вона подана про скасування ухвали, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ст. 80, ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2006 р. по справі № 47/457-06 (н.р. 12001/5-22) залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Нисан" м. Харків залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді