Постанова

від 25.12.2006 по справі 35/339-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/339-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2006 р.                                                           Справа № 35/339-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивач - Гученко  О.В.

1-ий відповідач -  не з'явився

2-ий відповідач - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Жовтневого об'єднаного районного військового комісаріату, м. Харків (вх. № 4398 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.06 р. по справі № 35/339-06

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський комбінат побутового обслуговування" м. Харків

до 1) Жовтневого об"єднаного районного військового комісаріату м. Харкова

    2) Харківського обласного військового комісаріату, м. Харків

про стягнення 5036,09 грн.

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Жовтневого об'єднаного районного військового комісаріату, м. Харків  на свою користь заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 4 843,40 грн. та 3 % річних в сумі 192,69 грн., які виникли внаслідок несвоєчасного виконання 1-им відповідачем своїх зобов'язань щодо розрахунків за послуги відповідно до умов Договору № 9 від 01.01.2004 р., укладеного між позивачем та Військовою частиною А-0758.

Жовтневий об'єднаний районний військовий комісаріат в процесі розгляду справи просив суд відповідачем по даній справі вважати Харківський обласний військовий комісаріат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2006 р. залучено до участі в розгляді справи в якості 2-го відповідача –Харківський обласний військовий комісаріат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2006р. по справі                  № 35/339-06 (головуючий суддя Швед Е.Ю., судді Інте Т.В.,  Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Жовтневого об"єднаного районного військового комісаріату 4 843,40 грн. заборгованості з урахуванням  встановленого індексу інфляції, 192,69 грн. 3% річних, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення в частині стягнення з Жовтневого об"єднаного районного військового комісаріату 4 843,40 грн. заборгованості з урахуванням  встановленого індексу інфляції, 192,69 грн. 3% річних мотивовано тим, що 1-ий відповідач, який є в зв"язку з передачею військової частини А-0758 у підпорядкування Міністерству транспорту та на підставі рішення начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 21.10.2004 р. НР К-2827 та вказівки начальника головного фінансово-економічного управління МО України від 27.10.2004 р. НР 146/2/17/3502, правонаступником з фінансових питань Військової частини А-0758, не виконав своїх договірних зобов'язань щодо розрахунків за надані послуги на підставі умов договору №9 від 01.01.2004р., укладеного між позивачем та Військовою частиною А-0758, в зв'язку з чим місцевий господарський суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та правомірними, оскільки вони підтверджуються наданими позивачем доказами по справі.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що 2-ий відповідач, Харківський обласний військовий комісаріат, не може відповідати про зобов'язання військової частини № А-0758, оскільки правонаступником з фінансових питань Військової частини № А-0758 є Жовтневий об'єднаний районний військовий комісаріат м. Харкова.

1-ий відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що при винесенні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи, посилаючись на те, що відповідачем по даній справі повинен бути Харківський обласний військовий комісаріат, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач  надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення місцевого господарського суду мотивованим, таким, що відповідає дійсності, прийнятим на підставі чинного законодавства, посилаючись на те, що Жовтневий об'єднаний районний військовий комісаріат є боржником в зобов'язанні, а виходячи з того, що ні 1-ий відповідач, ні Харківський обласний військовий комісаріат не виявили бажання провести заміну боржника в зобов'язанні, відсутні правові підстави для пред'явлення позовних вимог  до Харківського обласного військового комісаріату. Отже, як зазначає позивач, Жовтневий об'єднаний районний військовий комісаріат  м. Харкова є самостійною юридичною особою, яка повинна відповідати за своїми зобов'язаннями. На цій підставі просить залишити апеляційну скаргу  1-го відповідача без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.

2-ий відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

В судове засідання 19.12.2006р. 1-ий та 2-ий відповідачі не з'явились, про причини неявки не попередили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, який підтвердив свою позицію, викладену в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2006 року без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між позивачем та Військовою частиною   А-0758 було укладено Договір № 9 від 01.02.2004 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати послуги з прання білизни, а Військова частина   А-0758 зобов'язувалася протягом 10 днів після отримання рахунку –накладної здійснити оплату. За період дії договору № 9 від 01.01.2004 р. позивачем були виконані роботи з прання білизни на загальну суму 15 726,37 грн., про що свідчать рахунки - накладні оформлені сторонами договору. Військова частина А-0758 частково виконала свої зобов'язання за спірним договором, здійснивши часткову оплату  за виконані роботи в сумі 11 457,22 грн., з урахуванням чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем на суму 4 269,15 грн., що підтвержується актами звірки взаєморозрахунків від 31.12.2004 р.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з передачею Військової частини А-0758 у підпорядкування Міністерству транспорту та на підставі рішення начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 21.10.2004 р. НР К-2827 та вказівки начальника головного фінансово-економічного управління МО України від 27.10.2004 р. НР 146/2/17/3502 правонаступником військової частини А-0758 з фінансових питань визначено Жовтневий об'єднаний районний військовий комісаріат м. Харкова, про свідчить лист Північного оперативного командування від 05.11.2004 р. за вих. № 3412/623.

Відповідно до акту звірки розрахунків від 09.11.2005 р. між позивачем та Жовтневим об'єднанням районним військовим комісаріатом м. Харкова (а.с. 68) заборгованість військової частини А-0758 згідно договору №9 від 01.01.2004р. складає  4 269,15 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, 15.11.2005 р. направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (а.с.25). Зазначена претензія була залишена 1-им відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, факт наявності заборгованості 1-го відповідача в розмір  4 269,15 грн. підтверджується матеріалами справи, останнім належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу 1-ий відповідач не представив,  аргументованих заперечень щодо позовних вимог ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надав, а за таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд першої інстанції  обґрунтовано визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі          4 843,40 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 192,69грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим правомірно визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, відповідно до яких Харківський обласний військовий комісаріат не може відповідати про зобов'язання військової частини № А-0758, оскільки правонаступником з фінансових питань особи, яка укладала договір з позивачем, а саме військова частина № А-0758, є згідно рішення начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 21.10.2004 р. НР К-2827 та вказівки начальника головного фінансово-економічного управління МО України від 27.10.2004 р. НР 146/2/17/3502,  Жовтневий об'єднаний районний військовий комісаріат м. Харкова.

Слід зазначити, що посилання 1-го відповідача в апеляційній скарзі на те, що  відповідачем по справі повинен бути Харківський обласний військовий комісаріат  не обґрунтовані ні належними документальними доказами, ні матеріальними нормами права.

До того ж матеріали справи свідчать, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційному суді 1-ий відповідач  свого представника в судові засідання не направляв та не звертався до позивача з пропозицією про заміну боржника в зобов'язанні.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,  виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Жовтневий об'єднаний районний військовий комісаріат є згідно рішення начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 21.10.2004 р. НР К-2827 та вказівки начальника головного фінансово-економічного управління МО України від 27.10.2004 р. НР 146/2/17/3502 правонаступником військової частини А-0758, а тому і боржником у зобов'язанні.

Отже, Жовтневий об'єднаний районний військовий комісаріат м. Харкова є самостійною юридичною особою, яка повинна відповідати за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Але пропозицій від боржника про його заміну в зобов'язанні  позивач не отримував.

За клопотанням 1-го відповідача місцевим господарським судом залучено до  участі у розгляді справи 2-го відповідача, Харківський обласний військовий комісаріат, проте, 2-ий відповідач не направив до суду першої інстанції та апеляційного суду свого представника, пояснень або заперечень також не надав.

Виходячи з викладеного, ні Жовтневий об'єднаний районний військовий комісаріат, ні Харківський обласний військовий комісаріат не виявили бажання провести заміну боржника у зобов'язанні, а тому відсутні правові підстави для пред'явлення позовних вимог  до 2-го відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд на підставі документальних доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а також дійсних обставин справи, дійшов вірного висновку про обгрнутованість та правомірність позовних вимог щодо стягнення з 1-го відповідача 4 843,40 грн. заборгованості з урахуванням  встановленого індексу інфляції, 192,69 грн. 3% річних

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак 1-ий відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді належних доказів в обґрунтування своєї позиції по справі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга 1-го відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2006 року по справі № 35/339-06 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарськогосуду Харківської області від 07.11.2006р. по справі                  № 35/339-06 залишити без змін.   

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді