Рішення

від 18.08.2015 по справі 918/631/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2015 р. Справа № 918/631/15

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про зобов'язання вчинити дії та стягнення боргу в сумі 1 065 грн. 74 коп.

за участі представників:

від позивача: Парчук Н.І., довіреність №08-206 від 06.03.2015 року;

від відповідача: ОСОБА_4, угода від 27.07.2015 року

від третьої особи: ОСОБА_5, довіреність № 01-14/1038 від 28.07.2015 року.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У червні 2015 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі Позивач або Управління) звернулося з позовом до господарського суду Рівненської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі Відповідач або Підприємець) про зобов'язання вчинити дії та стягнення боргу в сумі 963 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №33-б спортивного майданчика (міні футбольного поля) укладеного між Управлінням та Підприємцем, враховуючи звернення балансоутримувача та на підставі п. 10.3 вказаного договору оренди позивач, як орендодавець, звернувся до відповідача з листом №08-341 від 20.04.2015 року з повідомленням про припинення дії договору оренди, та проханням забезпечити повернення орендованого майна балансоутримувачу 28.04.2015 року.

У зв'язку з неявкою відповідача у призначений час для повернення спірного майна та несплату Підприємцем орендної плати в сумі 963,50 грн. Управління звернулось до суду з даним позовом з посиланням на умови спірного договору та ст. ст. 11, 526, 629, 759 Цивільного кодексу України, ст. 71 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та просило зобов'язати Підприємця передати орендоване майно балансоутримувачу та стягнути з відповідача 963,50 грн. орендної плати.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.06.2015 року порушено провадження у даній справі, розгляд якої призначено на 23.06.2015 року.

24.07.2015 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній повідомив, що з початку року боржнику нараховано 3 197,07 грн. орендної плати, з яких останнім сплачено лише 2 131,33 грн., відтак заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів становить 1 065,74 грн. Вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства, відтак приймається судом до розгляду.

28.07.2015 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що 04.06.2015 року ним було перераховано 1 782,00 грн. та 09.06.215 року - 1242,14 грн. орендної плати позивачу, відтак заборгованість у Підприємця зі сплати орендних платежів була відсутня ще до звернення з даним позовом до суду. Що стосується немайнової вимоги позивачача, Підприємець зазначає, що повідомлення про припинення договору оренди ним отримано 07.05.2015 року, відповідно останній не міг забезпечити 28.04.2015 року повернення орендованого майна. Також вказав, що відповідач направляв на адресу позивача лист з проханням прийняти майно з оренди до якого додавався складений орендарем акт прийому-передачі, що підтверджує той факт, що відповідач не ухилявся від виконання свого обов'язку, намагаючись повернути майно з оренди. В свою чергу позивач, на думку Підприємця не надав суду доказів направлення відповідачу акта прийому-передачі майна.

У судовому засіданні 28.07.2015 року оголошувалась перерва до 04.08.2015 року.

10.08.2015 року позивачем подані письмові пояснення, відповідно до яких останній вказав, що оскільки у сплатіжних дорученнях на які посилався відповідач не було зазначено призначення платежу, балансоутримувачем - Управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Рівненської міської ради сплачені кошти були спрямовані на сплату земельного податку до органу Державної фіскальної служби та погашення орендної плати.

10.08.2015 року відповідачем подані письмові пояснення, відповідно до яких Підприємець зазначив, що п. 5.9 спірного договору оренди зобов'язано відповідача вирішити з балансоутримувачем питання землекористування, сплати орендної плати чи земельного податку в установленому порядку. Таке питання було вирішено шляхом укладення між відповідачем та балансоутримувачем Договору №2 про відшкодування витрат зі строком дії по 31.01.2014 року. У зв'язку із закінченням строку дії Договору №2 про відшкодування витрат та відсутності умови щодо його пролонгації, відповідач вважає, що балансоутримувач не мав підстав зараховувати кошти сплачені Підприємцем в рахунок земельного податку. Крім того, стягнення відшкодування земельного податку не є предметом даного спору.

Ухвалою господарського суду Рівненської області, строк розгляду справи №918/631/15 продовжено на 15 днів в порядку ч.3 ст.69 ГПК України.

У судовому засіданні 18.08.2015 року позивач підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Відповідач заперечив проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2012 року між Управлінням (в подальшому Орендодавець) та Підприємцем (в подальшому Орендар) було укладено договір оренди № 33-б нерухомого майна (спортивного майданчика - міні футбольного поля), що належить територіальній громаді м. Рівного (далі Договір, а.с. 11-12), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування спортивний майданчик (міні футбольне поле), далі - Майно, загальною площею 796 кв.м, розташований на АДРЕСА_2, що перебуває на балансі управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 31 березня 2012 року і складає 72 354,00 грн. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради (надалі Методика розрахунку) і становить без ПДВ за місяць оренди - 302,39 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Зайва сума орендної плати, що надійшла Балансоутримувачу, підлягає зарахуванню в рахунок подальших платежів (п. 3.7. Договору).

Пунктами 10.1. та 10.3. Договору визначено, що цей Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців; діє з 17 травня 2012 року до 16 квітня 2015 року включно. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором за умови згоди Балансоутримувача. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка Майна була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка Майна.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір оренди № 33-б від 17.05.2012 року за своєю правовою природою є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 291 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з позовної заяви, Позивач просив зобов'язати Відповідача передати орендоване майно Балансоутримувачу з тих підстав, що Договір припинив свою дію.

Статтею 785 ЦК України внормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 5.7. Договору Орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві або за його вказівкою повернути Балансоутримувачу орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахування нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.

Матеріалами справи стверджується, що Управлінням на адресу Підприємця було надіслано лист від 20.04.2015 року № 08-341 про припинення дії Договору та повернення орендованого майна (а.с. 9), який отриманий Відповідачем 07.05.2015 року, що підтверджується випискою пошукової форми стосовно поштового відправлення за номером 33023004517619 (а.с. 52).

Таким чином, судом встановлено, що на час розгляду справи Договір припинив свою дію, а орендоване майно Відповідачем не повернуто Балансоутримувачу, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Відповідача передати орендоване майно Баланосоутримувачу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Підприємець стверджує, що ним після отриманого від Позивача листа від 20.04.2015 року № 08-341, тобто 07.07.2015 року було направлено на адресу Управління лист разом з актом-прийому передачі Майна, у якому Відповідач не заперечував проти повернення орендованого майна. Враховуючи наведеде, останній вважає, що оскільки таке прострочення мало місце саме зі сторони Позивача, тому вимога про зобов'язання щодо повернення Майна є безпідставною.

Проте, суд звертає увагу, що Підприємцем у якості надіслання Управлінню вищевказаного листа від 07.07.2015 року надано опис вкладення в цінний лист який не може слугувати беззаперечним доказом поштового відправлення з огляду на таке.

За пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно вищезазначених Правил розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Таким чином, належними доказами відправлення Позивачу листа від 07.07.2015 року з актом-прийому передачі орендованого Майна є також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), який Відповідачем на виконання вимог ухвал суду надано не було.

Таким чином, матеріали справи доказів повернення Відповідачем Балансоутримувачу орендованого майна після закінчення строку дії Договору не містять, з огляду на що, суд дійшов висновку, що орендоване майно повернене не було, а Підприємець продовжує користуватися орендованим майном.

Крім того, розглянувши позовні вимоги Управління в частині стягнення з Підприємця боргу в сумі 1 065,74 грн. по орендній платі за період з січня 2015 року по липень 2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За твердженням Позивача, Відповідач починаючи з січня 2015 року вносив орендну плату за Договором не в повному розмірі, на підтвердження чого Управлінням в матеріали справи надано розрахунок суми заборгованості по орендній платі, згідно якого, починаючи з січня 2015 року по липень 2015 року Підприємцю було нараховано 3 197,07 грн., а сплачено останнім 2 131,33 грн. (а.с. 37), у зв'язку із чим Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості з Відповідача в розмірі 1 065,74 грн.

Проте, вказана заборгованість підтверджується не в повному обсязі навними в матеріалах справи доказами. У матеріалах справи наявна квитанція № 6 від 04.06.2015 року про сплату 1782,00 грн. (а.с. 14) та квитанція № 06710002 від 09 червня 2015 року про сплату 1 242,14 грн. (а.с. 15), відповідно до яких Відповідачем було перераховано 3 024, 14 грн. на рахунок Балансоутримувача.

Разом з тим, позивач не заперечив стосовно наведених платежів, однак надав додаткові письмові пояснення в яких зазначив, що пункт 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України визначає, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Таким чином, Управління вважає, що оскільки у платіжних дорученнях, в графі "призначення платежу" відповідачем не було зазначено призначення платежу, зокрема, ні податку, ні періоду, ні дати, ні номеру договору, то Балансоутримувачем сплачені кошти були спрямовані на сплату земельного податку до органу Державної фіскальної служби та погашення орендної плати.

Перевіривши дані твердження Позивача на відповідність матеріалам справи, суд відхиляє їх за необґрунтованістю, виходячи з наступного.

Пунктом 5.9. Договору визначено, що Орендар зобов'язується вирішити з Балансоутримувачем питання землекористування, сплати орендної плати чи земельного податку в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2012 року між Балансоутримувачем (далі Сторона 1) та Підприємцем (далі Сторона 2) було укладено Договір № 2 про відшкодування витрат (далі Договір № 2, а.с.72), за умовами якого Сторона 2 відповідно до п. 5.9. договору оренди № 33-б нерухомого майна (спортивного майданчика-міні футбольного поля), що належить територіальній громаді м. Рівне від 17.05.2012 року відшкодовує витрати на утримання орендованого майна та земельний податок згідно податкової декларації з плати за землю (п.1.2 Договору № 2).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору № 2 Сторона 1 зобов'язується щомісячно 10 числа кожного поточного місяця надавати рахунки Стороні 2 для відшкодування витрат. Сторона 2 зобов'язується щомісячно до 20 числа кожного поточного місяця проводити оплату згідно наданих рахунків.

Згідно п. 5.1. Договору № 2 цей Договір діє з 17 травня 2012 року до 31 січня 2014 року включно.

Судом встановлено, що даний Договір умов щодо пролонгації не містить, а тому дія цього Договору припинилася з 01 лютого 2014 року.

Позивачем не надано доказів щодо виставлення Відповідачу рахунків для сплати земельного податку після закінчення дії Договору № 2.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що між сторонами наявні відносини які випливають лише з Договору оренди майна в якому не визначено ні розміру, ні порядку сплати земельного податку, а тому суд вважає, що платежі здійсненні Відповідачем згідно квитанцій № 6 від 04.06.2015 року та № 06710002 від 09 червня 2015 року свідчать про оплату орендної плати за Договором оренди майна в сумі 3 024 грн. 14 коп.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Управління в частині стягнення з Підприємця заборгованості з орендної плати в розмірі 1 065,74 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 172,93 грн.

Отже, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління в частині зобов'язання Підприємця щодо передачі орендованого майна Балансоутримувачу є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а позовну вимогу щодо стягнення з Відповідача боргу в сумі 1 065,74 грн. за оренду плату, суд задовольняє частково в розмірі 172, 93 грн. В решті позову необхідно відмовити за недоведеністю.

На підставі п. 2 ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1 514 грн.45 коп. покладається на відповідача, а судовий збір у розмір 1 530 грн. 55 коп. сплачений позивачем, залишається за останнім.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (33003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) передати орендоване майно - спортивний майданчик (міні футбольне поле) загальною площею 796 кв.м, розташований на АДРЕСА_2, балансоутримувачу - Управлінню у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 30).

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (33003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) борг в сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. 93 коп. по орендній платі на р/р 35429016002148 в ГУДКС Рівненської області, код 33871738, МФО 833017 одержувач - управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Рівненської міської ради.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (33003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 26259563) 1 514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 45 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. У задоволенні позову Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 892 грн. 81 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "25"серпня 2015 року.

Суддя Пашкевич І.О.