Рішення

від 15.03.2007 по справі 8/208пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                              Р

І Ш Е Н Н Я  

іменем України

15.03.07 р.                                                                                             

Справа № 8/208пн                              

за позовом Регіонального відділення

Фонду державного майна України поДонецькій

                    області, ЄДРПОУ 13511245,

м.Донецьк

до відповідача Донецького

індустріального технікуму, ЄДРПОУ 00173396, м.Донецьк

третя особа без самостійних вимог

на предмет спору на стороні позивача

Суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_1, код НОМЕР_1,

м.Костянтинівка

про визнання права власності

Головуючий суддя Ємельянов А. С.

Суддя                          Морщагіна Н.С.

Суддя                          Чернота Л.Ф.

Представники:

від позивача: Писанка І.О.-гол.

спец.-юрисконсульт

від відповідача: Міщенко С.І.-по

дов.

від третьої особи: ОСОБА_2-по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувались перерви з 09.01. по 23.01.2007р.,

з 23.01. по 08.02.2007р., з 08.02. по 22.02.2007р.         

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду

державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, позивач, звернувся до

господарського суду з позовом до відповідача, Донецький індустріальний

технікум, м.Донецьк, про визнання за державою права власності на комплекс

споруд, що знаходиться на балансі Донецького індустріального технікуму, у

складі: гірничий полігон (літ.В-1), гаражі (літ.В'-1), за адресою: м.Донецьк,

вул.Артема, 94.

Згідно із ст.22 Господарського

процесуального кодексу України позивач заявою №14-2335 від 20.02.2007р. змінив

предмет позову, заявивши вимоги про визнання за державою права власності на

комплекс споруд у складі: гірничого полігону площею 1727,1 кв.м. і будівлі

гаражей площею 93,2 кв.м., що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Артема,

94.

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на знаходження спірного майна на балансі відповідача, який є

державним навчальним закладом, внаслідок чого, за твердженням позивача, право

власності на вказане майно належить державі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву

від 20.11.2006р. та доповненнях до нього проти позовних вимог заперечує,

посилаючись на відсутність у позивача відповідних свідоцтв про право власності

на спірне майно, внаслідок чого право власності держави на спірне майно

необхідно підтвердити в судовому порядку. Одночасно, знаходження спірного майна

у державній власності з боку відповідача не заперечується.

Ухвалою від 21.12.2006р. до участі

у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача, залучено Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичну особу ОСОБА_1, м.Костянтинівка.

Третя особа в поясненнях на позовну

заяву від 05.01.2007р. заперечень проти наявності у держави права власності на

спірне майно не надала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Згідно зі статутом Донецького

індустріального технікуму останній створений відповідно до постанови Ради

Міністрів СРСР №3280 від 17.09.1947р. та наказу Міністерства вугільної

промисловості західних районів СРСР №461а від 03.10.1947р.

Відповідно до п.п.1.8, 2.1

відповідач є юридичною особою, яка має відокремлене майно та підпорядкована

Міністерству освіти і науки України.

При цьому, за змістом п.6.1 статуту

на правах оперативного управління за відповідачем Міністерством освіти і науки

України закріплюється будівлі, споруди, майнові комплекси, а також інше

необхідне майно.

Як вказує позивач, проти чого

відповідач та третя особа не заперечують, на балансі відповідача знаходяться

гірничий полігон загальною площею 1727,1 кв.м. та з 1952р. будівля гаражів

площею 93,2 кв.м., які розташовані по вул.Артема, 94 у м.Донецьку.

За приписом ст.1 Закону України

"Про підприємства та організації союзного підпорядкування, що розташовані

на території України"  майно та

фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного

підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю

України.

За таких обставин, за твердженням

позивача, право власності на гірничий полігон загальною площею 1727,1 кв.м. та

будівлі гаражів площею 93,2 кв.м., які розташовані по вул.Артема, 94 у

м.Донецьку, належить державі.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33

Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип

господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести

обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, в

підтвердження наявності у держави права власності на гірничий полігон загальною

площею 1727,1 кв.м. та будівлі гаражів площею 93,2 кв.м., які розташовані по

вул.Артема, 94 у м.Донецьку, позивач посилається на знаходження вказаного майна

на балансі відповідача, що підтверджується наданою до матеріалів справи

довідкою відповідача №01-994 від 22.11.2006р.

Крім цього, обгрунтовуючи свої

вимоги позивач також посилається на лист №10/3-515 від 27.12.2006р.

Міністерства освіти і науки України, згідно з яким підтверджено, що відповідач

є державним вищим навчальним закладом, який утримується за рахунок коштів

державного бюджету України, має в оперативному управлінні (балансі) об'єкти,

які є державною власністю і передані йому у повне господарське відання, в тому

числі приміщення учбово-гірничого полігону по вул.Артема, 94 у м.Донецьку та

гаражі, які прибудовані до гірничого полігону.

Вказані твердження позивача суд

вважає недоведеними та до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до ст.328 Цивільного

кодексу України (який є чинним на момент розгляду судом спору про визнання

права власності) право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів.

За приписом ст.331 Цивільного

кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою,

набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності

на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає

з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом

передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає

з моменту його прийняття до експлуатації.

Таким чином, з урахуванням вимог

вказаної статті, перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків,

на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права

власності. ( Інфорамційний лист Вищого господарського суду України від

31.01.2001р. №01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює

питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом")

Баланс підприємства (організації) є

формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу

фінансових зобов'язань на конкретну дату. Проте, баланс не визначає підстав

знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Одним з основних критеріїв

визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства

є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача

підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним

органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві господарського відання.

За таких обставин, позивач з метою

підтвердження права власності держави на володіння, користування і

розпорядження спірним нерухомим майном, яке перебуває на балансі відповідача,

повинен подати суду документи, що підтверджують участь держави у витратах на

спорудження цього майна, рішення власника про закріплення за відповідачем цього

майна на праві  господарського відання

(оперативного управління).

За поясненнями відповідача, акт

введення в експлуатацію спірного гірничого полігону та будівлі гаражів, акт

передачі цих об'єктів на баланс технікуму відсутні.

З урахуванням викладеного, в

зв'язку з відсутністю будь-яких документів, якими підтверджується введення в

експлуатацію спірних об'єктів, доказів будівництва останніх, не виявляється

можливим встановити особу, яка будувала спірні об'єкти, фінансувала таке

будівництво тощо.

Згідно з довідкою №01/3630 від

06.12.2006р. КП "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька" право

власності на гірничий полігон загальною площею 1727,1 кв.м. та будівлю гаражів

площею 93,2 кв.м., які розташовані по вул.Артема, 94 у м.Донецьку, в бюро

технічної інвентаризації не зареєстроване.

Таким чином, ненадання позивачем

відповідних доказів виникнення та наявності у держави права власності на

гірничий полігон загальною площею 1727,1 кв.м. та будівлі гаражів площею 93,2

кв.м., які розташовані по вул.Артема, 94 у м.Донецьку, є підставою для відмови

в задоволенні позовних вимог.

Одночасно, суд вважає за необхідне

звернути увагу на той факт, що у разі відсутності документів на спірні об'єкти

нерухомості, вказане майно є безхазяйним та з урахуванням ст.335 Цивільного

кодексу України може бути передане за рішенням суду у комунальну власність.

Судом також враховуються ті

обставини, що згідно технічного паспорту, складеного КП "Бюро технічної

інвентаризації м.Донецька", будівля гаражів площею 93,2 кв.м., яка

розташовані по вул.Артема, 94 у м.Донецьку, збудована самовільно. Зокрема, за

поясненнями відповідача, вказана будівля гаражів у 70-х роках була самовільно

побудована силами студентів.

Відповідно до ст.376 Цивільного

кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно

вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на

земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного

дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями

будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне

будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право

власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду

визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що

не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у

встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу

власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право

власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує

права інших осіб.

Тобто, з урахуванням норм вказаної

статті, суд може визнати за власником (користувачем) земельної ділянки право

власності на нерухоме майно, яке збудоване на вказаній  земельній ділянці.

При цьому, необхідними умовами для

визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача

права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне

майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує

прав інших осіб.

За висновками суду, всупереч

ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем до

матеріалів справи доказів, які б підтверджували, що спірне будівництво будівлі

гаражів площею 93,2 кв.м., яка розташована по вул.Артема, 94 у м.Донецьку, не

порушує прав інших осіб та відповідає технічним й іншим вимогам, які

пред'являються до нерухомого майна такого роду, не надано. Зокрема, в матеріалах

справи відсутній висновок спеціаліста про відповідність спірних споруд

технічних нормам та правилам, пожежним, санітарним нормативам тощо.

Крім того, сторонами також не

надано документів, які б підтверджували право користування відповідача спірною

земельною ділянкою. Наявні в матеріалах справи технічний паспорт земельної

ділянки, акт встановлення меж земельної ділянки та висновок з відведення

земельної ділянки під будівництво не можуть бути прийняті судом як документи,

що підтверджують відповідне право користування (власності) з урахуванням вимог

ст.125 Земельного кодексу України.

На підставі викладеного,

враховуючи, що позов недоведений позивачем та необґрунтований матеріалами

справи, вимоги про визнання за державою права власності на комплекс споруд у

складі: гірничого полігону площею 1727,1 кв.м. і будівлі гаражей площею 93,2

кв.м., що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 94, підлягають

залишенню без задоволення.

За таких обставин, керуючись

ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні

позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Донецькій області, м.Донецьк до Донецького індустріального технікуму, м.Донецьк

про визнання за державою права власності на комплекс споруд у складі: гірничого

полігону площею 1727,1 кв.м. і будівлі гаражей площею 93,2 кв.м., що

розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 94.

В судовому засіданні 15.03.2007р.

оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано

19.03.2007р.

Головуючий суддя                                                                                                                        

Суддя                                               

Морщагіна Н.С.

Суддя                                                                                                                 

Чернота Л.Ф.