Ухвала

від 17.09.2009 по справі 9-220

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем

України

17 вересня 2009 року                                    справа №

9/220/08-АП-3/245/08-АП

Колегія суддів

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді    

- Кожана М.П. (доповідач) ,

суддів             - Туркіна Л.П.

            - Дадим Ю.М.

при секретарі            - Ганноченко А.О.

за участю представників сторін:

від

позивача     - Лісняк Я.В.

від

відповідача - представник не з'явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю «Компанія «Візард»

на постанову

Господарського

суду Запорізької області від 06.10.2008 року

у справі   № 9/220/08-АП-3/245/08-АП

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю

«Компанія «Візард»

до Державної

податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про: визнання

незаконними податкових повідомлень-рішень №0002762302/0 від 17.072007р.,

№0002762302/2 від 12.10.2007р., №0002762302/3 від 18.12.2007р.,-

встановила:

05.02.2008р.

Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою,

у якій просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення

№0002762302 від 17.07.2007р., №0002762302/3 від 18.12.2007р., винесені

державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя, згідно з яким

позивачу було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в

сумі 23317грн.00коп., а також штрафні фінансові санкції в сумі 11658грн.50коп..

Постановою

Господарського суду Запорізької області від 06.10.2008р. в задоволені

адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова

суду обґрунтована тим, що позивачем не виконано своїх зобов'язань перед

бюджетом, а саме не сплачено платником податку у звітному періоді відповідних

сум податку, з огляду на наведені підстави суд першої інстанції не вбачає

підстав за для визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень.

Не

погоджуючись із вказаною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у

якій просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від

06.10.2008р., позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач у

своїй апеляційній скарзі посилається на те, що всі податкові накладні містять

підпис та призвіще, ім'я по батькові особи, яка була керівником підприємства

позивача на момент здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим вони не

порушують п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в

бухгалтерському обліку. Також позивач зазначає, що відповідно до правил ст.71

Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач повинен був

доказувати правомірність винесеного рішення.  

Суд належним

чином повідомив учасників адміністративного процесу про дату, час і місце

слухання справи, що підтверджується  повідомленнями

про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач

правом на участь у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень чи

пояснень до суду не направив,  про

поважність причин не явки його представників у судове засідання суд не

повідомив, за таких обставин справа розглядається за відсутності його

представників.

Відповідно

до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного

суду  від 17.09.2009р.  №635 справу передано на розгляд колегії  суддів у складі  Кожана М.П, Туркіної Л.П., Дадим Ю.М.  

Відповідно

до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні

оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши у

судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи

апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна

скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як

встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи

підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є акт ДПІ у

Жовтневому районі м. Запоріжжя від 05.07.2007р. №96/23-2/32096448 "Про

результати виїзної документальної перевірки TOB "Компанія

"Візард", код за ЄДРПОУ 32096448 з питань дотримання вимог податкового,

валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 01.03.2007".

Як зазначено

в акті перевірки, TOB "Компанія "Візард" придбало у ПП

"Філакс" насіння згідно рахунку-фактури. Постачальником було видано

податкові накладні в рахунок відвантаження насіння:

№44 від

13.07.2004р. на суму ПДВ 7 559, 13 грн.;

№45 від

14.07.2004р. на суму ПДВ 7 327, 20 грн.;

№48 від

29.07.2004р. на суму ПДВ 6 667, 30 грн.;

№43 від

12.07.2004р. на суму ПДВ 1 763, 20 грн.

Згідно

зворотно-сальдової відомості по рахунку 631 дебиторська/кредиторська

заборгованість по взаєморозрахунках позивача з ПП "Філакс" станом на

31.12.2004р. відсутня.

Також в акті

вказано, що відповідно до відповіді ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя щодо

зустрічної перевірки ПП "Філакс" встановлено, що ПП

"Філакс" не звітує з 3 кварталу 2003 року. Свідоцтво платника ПДВ

анульоване 10.11.2005р. у зв'язку з неподанням звітності більше року.

Підприємство знаходиться в стадії ліквідації. Податкові накладні підписані

невідомою особою.

У зв'язку з

викладеним, податковим органом зроблено висновок про те, що TOB "Компанія

"Візард" в порушення вимог п.1.3, 1.7 ст.1, п.п.7.2.3, 7.2.4, 7.4.1

безпідставно було віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту по операціям

по придбанню товарів та послуг у ПП "Філакс", що призвело до

заниження позивачем податку на додану вартість у липні 2004 року в сумі 23

317,00 грн.

На підставі

вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя прийнято

податкове повідомлення-рішення №0002762302/0 від 17.07.2007р., яким TOB

"Компанія "Візард" визначено суму податкового зобов'язання з

податку на додану вартість у розмірі 34 975, 50 грн. (у тому числі за основним

платежем 23 317,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11 658, 50 грн.)

Колегія

суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності

визначення відповідачем спірної суми податкового зобов'язання з наступних

підстав.

Відповідно

до п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість",

платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати

утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа,

яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Згідно п.1.7

ст.1 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 "Про податок на додану

вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право

зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим

Законом.

Згідно

п.п.7.2.6 п.7.2, п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР

"Про податок на додану вартість" отримання податкової накладної є

підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Але, як

зазначила колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від

26.06.2008р. по справі №23/6, наявність у покупця належно оформлених документів,

які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість"

необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема податкових

накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та

відшкодування податку на додану вартість у подальшому, якщо податковий орган

доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності,

наприклад у випадку, коли не проводилися самі операції тощо.

Зокрема,

обов'язково повинно бути досліджено та з'ясовано, чи сплачувались податки

продавцями товару та чи мали операції з надання послуг реальний характер.

Підпунктом

7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"

встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових

зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної

надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим

документом.

Згідно

п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду

складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у

звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких

відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи

нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку

на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді

у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають

амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду,

незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від

того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного

періоду.

Не

дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті

податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а

при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським

документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт

(послуг).

У разі коли

на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми

податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не

підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе

відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,

нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим

підпунктом документами.

Таким чином,

наведені вище норми Закону України "Про податок на додану вартість"

серед обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит

передбачають наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку

(продавцем) у звітному періоді відповідних сум податку.

Підпунктом

7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит

вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата

списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг);

- або дата

отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку

товарів (робіт, послуг).

Як

вбачається із квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с. 108-114 т.1) за

спірними господарськими операціями позивач не сплачував на користь ПП «Філакс»

суми ПДВ у складі ціни товару.

Крім того,

позивачем не підтверджено належним чином факту придбання насіння у ПП «Філакс»

з наступних підстав.

Частиною 4

ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які  за 

законом  повинні  бути 

підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватися  ніякими іншими  засобами 

доказування.

Статтею 1

Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» встановлено, що

первинний документ - документ,  який  містить 

відомості  про господарську

операцію та підтверджує її здійснення ;

Відповідно

до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову                        звітність в Україні»

підставою   для   бухгалтерського   обліку  

господарських операцій  є  первинні 

документи,  які  фіксують  

факти здійснення господарських операцій .  Первинні документи повинні бути  складені під 

час здійснення господарської операції, 

а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.  

Відповідно

до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні» первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади та

прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і

правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу

ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані

позивачем на підтвердження факту придбання у ПП «Фінекс» насіння накладні (а.с.

100, 102, 104, 106 т.1) не відповідають вказаним вимогам до первинних

документів, а саме не містять таки обов'язкових реквізитів - посади та прізвища

осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її

оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати

особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином

факту здійснення спірних господарських операцій первинними документами не

підтверджується. Тобто, не відбулось будь-якої із подій, встановлених

підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану

вартість", які були б підставою для видачі податкових накладних.

Крім того, податкові накладні на

підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по ПДВ підписані від ПП

„Філакс" невідомою особою - ОСОБА_1, тоді як засновником та директором

згідно реєстраційних документів значиться ОСОБА_1 (ОСОБА_1). Особу яка

підписувала такі податкові накладні встановити не можливо.

Пунктом 6.2

"Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Порядок),

затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165 та зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за №233/2037 передбачено, що податкова

накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до

податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Податкову

накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому

органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на

додану вартість (п.2 Порядку).

Згідно

абзацу 1 п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її

заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Також

постановою господарського суду Запорізької області від 22.11.2006р. по справі

№3/418/06-АП задоволено повністю адміністративний позов ДПІ у Хортицькому

районі м. Запоріжжя та припинено юридичну особу - Приватне підприємство

"Філакс" (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 10, кв. 33, код

ЄДРПОУ 20478962).

Під час

розгляду справи №3/418/06-АП господарським судом було встановлено, що ПП

"Філакс" не надає до органу податкової служби обов'язкову податкову

звітність з 4 кварталу 2003 року.

Враховуючи

вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів

приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно,

всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи,

застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права

які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки

відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі

доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та

матеріального права.

Доводи

апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть

бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу

необхідно залишити без задоволення.

На підставі

викладеного, керуючись  ч. 3 ст. 160,

ст.ст.195, 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Візард» на постанову

Господарського суду Запорізької області від 06.10.2008 року у справі №

9/220/08-АП-3/245/08-АП        -

залишити без задоволення.

Постанову

Господарського суду Запорізької області від 06.10.2008 року у справі №

9/220/08-АП-3/245/08-АП - залишити без змін.

Ухвала суду

набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний

строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги

з моменту складення у повному обсязі.

Ухвалу

складено в повному обсязі  05.10.2009р.

Головуючий:                             М.П. Кожан

Судді:                                                       Л.П.

Туркіна

Ю.М. Дадим