Рішення

від 31.03.2010 по справі 01/36-38     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2010 р. Справа № 01/36-38

за позовом Луцької міжрайбази Волинської облспоживспілки, м. Луцьк

до підприємця ОСОБА_1, с. Воля-Свійчівська, Володимир-Волинського району, Волинської області

про стягнення 19 474,11 грн.,

Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довір. від 23.11.2009р.)

від відповідача: ОСОБА_1 -підприємець (свідоцтво серії В03 № 150233)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 19 474,11 грн., з них: 16 667,07 грн. заборгованості за переданий на підставі договору купівлі-продажу від 3.09.2008р. товар, 2 206,96 грн. пені, 218,53 грн. збитків, завданих інфляцією та 381,55 грн. процентів річних.

В поясненнях, поданих суду 31.03.2010р., позивач вказує, що 1 000 грн. відповідачем було оплачено до подачі позову до суду, а в частині стягнення з відповідача 2 700 грн. просить провадження припинити у зв'язку з оплатою цієї суми відповідачем після подачі позову до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнила: просить стягнути з відповідача 12 967,07 грн. заборгованості, 218,53 грн. збитків, завданих інфляцією. Від позову в частині стягнення з відповідача пені та процентів річних представник позивача відмовилась.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості визнала, пояснила, що в найближчі терміни погасить заборгованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

3.09.2008р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу, згідно з п.п.1.1. якого продавець зобов'язувався поставити (передати) покупцеві товар, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п.п. 4.1. договору покупець здійснює оплату вартості отриманого по видаткових накладних товару в такому порядку: повний розрахунок (100%) за товар покупець здійснює в термін не пізніше 30 днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору купівлі-продажу від 3.09.2008р. позивач впродовж березня-грудня 2009р. на підставі видаткових накладних передавав відповідачу товар, а відповідач оплачував його частково, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на момент подачі позову (позовну заяву було надіслано до суду 4.03.2010р.) складала 16 667,07 грн.

Як встановлено в процесі судового розгляду, відповідачем до подачі позову до суду було оплачено 1 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 24.02.2010р., які не враховані позивачем при підготовці позову, а 2 700 грн. - після подачі позову, що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 9.03.2010р.

Враховуючи наведене, в позові про стягнення 1 000 грн. заборгованості слід відмовити, оскільки цю оплату було проведено відповідачем ще до подачі позову до суду, а провадження у справі в частині стягнення 2 700 грн. заборгованості на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України слід припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Отже, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 12 967,07 грн., визнається відповідачем.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 12 967,07 грн. залишку заборгованості за переданий йому товар обгрунтована і підлягає до задоволення.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2 206,96 грн. пені, 381,55 грн. процентів річних на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, оскільки від позову в цій частині представник позивача відмовилась.

Часткова відмова позивача від позову -процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

Оскільки часткова відмова позивача від позову не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, відмову судом прийнято.

Правові наслідки відмови позивачу роз'яснено.

Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову.

Ухвалою господарського суду від 9.03.2010р. позивача було зобов'язано подати, зокрема, розрахунок заборгованостей, від яких нараховано збитки, завдані інфляцією.

Проте зазначених вимог суду позивачем не виконано.

Неподача зазначеного розрахунку позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування збитків, завданих інфляцією, які заявлені позивачем до стягнення, а отже вирішити спір по суті в цій частині. Поважних причин невиконання вимог суду не наведено.

У відповідності із п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

А тому позов в частині стягнення з відповідача 218,53 грн. збитків, завданих інфляцією, слід залишити без розгляду

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.655, 526, 599 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. п. 1-1, 4 ст. 80, п. 5 ст. 81, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Воля-Свійчівська, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Луцької міжрайбази Волинської облспоживспілки (м. Луцьк, вул. Вахтангова, 10, р/р 26006002967001 Луцька філія АТ «Укрінбанк», МФО 303343, код 01744168) 12 967 грн. 07 коп. заборгованості; 156 грн. 67 коп. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 189 грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення 2 700 грн. заборгованості, 2 206,96 грн. пені та 381,55 грн. процентів річних припинити.

4. В позові про стягнення 1 000 грн. заборгованості відмовити.

5. Позов в частині стягнення 218,53 грн. збитків, завданих інфляцією, залишити без розгляду.

Суддя І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 6.04.2010р.