ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2010 Справа № 15/24
м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський гостинець", вул. Половки, 68, м. Полтава, 36034
про стягнення 17342 грн. 01 коп.
суддя Пушко І.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2010 року;
від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 07.08.2010 року.
СУТЬ СПОРУ : Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача грошових коштів згідно договору купівлі-продажу № 033 від 01.11.2009 року в розмірі 17342,01 грн., з яких: 13000,00 грн. -основна заборгованість; 2488,09 грн. -пеня; 1497,10 грн. -сума інфляційних нарахувань, 356,82 грн. - 3% річних.
Позивачем подано заяву від 19.08.2010 року (вих. № 1) якою зменшено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з відповідача до 12800,00 грн., та в частині інфляційних нарахувань до 1174,06 грн. Також позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені, сума яких за новим розрахунком становить 419,65 грн. 3% річних та 2829,29 грн. пеня.
Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити або збільшити розмір позовних вимог, тому подана заява про зменшення позовних вимог приймається господарським судом.
Виходячи з п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. N 01-8/2351 у разі зменшення позовних вимог, якщо таку прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Таким чином, ціна позову, яку згідно з частиною третьою статті 55 ГПК вказує позивач складає 17223,00 грн., з яких: 12800,00 грн. -основна заборгованість; 2829,29 грн. -пеня; 1174,06 грн. -сума інфляційних нарахувань, 419,65 грн. - 3% річних.
Відповідач в судовому засіданні усно пояснив, що проти позовних вимог не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив
01.11.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 033 (далі - Договір), згідно з яким позивач зобов'язався постачати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах Договору.
Позивачем 01.12.2009 був переданий відповідачу у власність товар (черева яловича) на загальну суму 40499,35 грн. Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000078 від 01.12.2009 року (копія в матеріалах справи).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За п. 6.4. Договору оплата товару здійснюється в повному обсязі на умовах відстрочки платежу впродовж 30-ти календарних днів з моменту переходу права власності на товар.
Відповідач в установлені Договором строки за переданий йому товар повністю не розрахувався.
Як свідчить розрахунок позивача від 19.08.2010 року основний борг відповідача за Договором становить 12800,00 грн., що не заперечується відповідачем та відображено в складеному ним розрахунку ( а.с. 36).
За ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за товар в розмірі 12800,00 грн. за Договором, тому вони підлягають задоволенню.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
На підставі цього позивачем нараховано 1174,06 грн. інфляційних витрат з 14.01.2010 року по 31.07.2010 року, а також 3% річних в розмірі 419,65 грн. за період з 14.01.2010 року по 18.08.2010 року (розрахунки в мат. справи, а.с. 29-31), які підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.
Пунктом. 11.2 Договору сторони передбачили, що в разі невиконання сторонами взаємних зобов'язань, передбачених Договором протягом 5 банківських днів з моменту їх настання, винна сторона зобов'язана сплатити іншій пеню, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Нарахування штрафних санкцій, визначених цим пунктом Договору, здійснюється за весь строк порушення зобов'язання. Обмеження щодо нарахування штрафних санкцій, встановлені п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не діють (п. 11.3 Договору).
Позивачем заявлено до стягнення 2829 грн. 29 коп. пені за період з 14.01.2010 року по 18.08.2010 року (розгорнутий розрахунок в мат. справи, а.с. 29-30), розмір якої відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , а тому підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 44, частини 2 ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський гостинець", вул. Половки, 68, м. Полтава, 36034, код ЄДРПОУ 32317068 - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговий комплекс "Світ-Агро Плюс", пр. Московський, 8, м. Київ, 04073, п/р 26002010038078 в ВАТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 35488751 - 12800 грн. 00 коп. - заборгованості; 2829 грн. 29 коп. -пені, 1174 грн. 06 коп. - інфляційних витрат; 419 грн. 65 коп. - 3% річних; 172 грн. 23 коп. - відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн. 00 коп. -відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя Пушко І.І.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2010 |
Оприлюднено | 10.09.2015 |
Номер документу | 49611440 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні