Постанова

від 01.09.2015 по справі 908/2155/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.09.2015 справа №908/2155/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача:Не з»явився від відповідача:ОСОБА_5 (за довіреністю) Від ВДВСНе з»явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 30.07.2015року по справі№ 908/2155/14 (суддя: Носівець В.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Марка», м.Запоріжжя до відповідачаКонцерну «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя про за скаргою до органу примусового виконання про стягнення 298800,00грн. Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на дії державного виконавця.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року скаргу Концерну «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя вих. № 2279/20 від 13.05.2015 р. на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у справі № 908/2155/14 - відхилено.

Ухвала суду мотивована тим, що за пунктом 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. №512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

В оспорюваній ухвалі місцевий господарський суд дійшов до висновку, що факт порушення строку внесення чергового (останнього) платежу, встановленого ухвалою суду від 27.11.2014 р., боржником не спростовано, обґрунтованих доводів та доведених виняткових обставин, що сприяли зазначеному порушенню, суду не надано. За таких обставин господарський суд дійшов висновку про правомірність застосування державним виконавцем положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми що підлягала стягненню, внаслідок порушення боржником строків оплати заборгованості. Доводи скаржника щодо протиправних дій державного виконавця в частині винесення постанови про стягнення виконавчого збору, за висновком господарського суду, не знайшли матеріальних та процесуальних підтверджень.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року апелянт - Концерн «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року у справі №908/2155/14, винести нову ухвалу, якою задовольнити вимоги боржника по скарзі у повному обсязі.

В обґрунтування вимог заявлених в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що боржник самостійно у добровільному порядку в повному обсязі виконав рішення суду від 14.07.2015року, що підтверджується матеріалами справи.

Апелянт зазначає, що в даному випадку необхідною умовою стягнення судового збору є вчинення державним виконавцем дій спрямованих на примусове виконання судового рішення. Дії державного виконавця стосовно винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій суперечать положенням Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ст.ст.25,27,28,49.

Апелянт зазначає, що згідно ДВС не надано жодного доказу вчинення дій, направлених саме на примусове виконання рішення суду, а також доказів здійснення витрат в сумі 100,00грн. на організацію та проведення виконавчих дій по даному виконавчому провадженню.

Також апелянт посилається на те, що акт державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 30.04.2015року не можуть бути належним доказом в розумінніст.34 ГПК України, оскільки документів, які в ньому зазначені надано до суду не було, а акт фіксує перелік дій державного виконавця, матеріалів та їх вартість.

Таким чином, на думку апелянта, стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на організацію та проведення виконавчих дій можливе виключно за наявності правових підстав та у порядку, визначеному законодавством (в певні строки).

Представник позивача та представник ВДВС, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку представників в судове засідання.

Через канцелярію до суду надійшов відзив від позивача на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/2084/15 від 01.09.2015року).

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 01 вересня 2015року №04-08/505/15 у зв"язку з перебуванням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи члена судової колегії - судді Мартюхіної Н.О. та наявністю у складі постійно діючої колегії №2 першої палати іншого судді, з метою забезпечення подальшого розгляду справи замінено відсутню суддю Мартюхіну Н.О. у складі судової колегії з розгляду апеляційної скарги по справі №908/2155/14 на суддю постійно діючої колегії №2 першої палати - ОСОБА_2

Позивач та представник ВДВС не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно зі ст.75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 р. позовні вимоги ТОВ «Марка» задоволені в повному обсязі. На користь позивача з Концерну «МТМ» стягнуто 298800,00 грн. основного боргу та 5976,00 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 р. рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 р. залишено без змін.

Господарським судом Запорізької області, у відповідності до ст. 116 ГПК України, 26.11.2014 р. виданий наказ на примусове виконання рішення у справі № 908/2155/14.

Постановою Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ № 45682010 від 05.12.2014 р. за заявою стягувача від 01.12.2014 р. (т. 3, арк.с. 164) відкрито виконавче провадження з виконання наказу суду у справі № 908/2155/14. Пунктом 2 постанови зазначений строк для добровільного погашення боржником заборгованості - до 11.12.2014 р.

Ухвалою суду від 27.11.2014 р. заяву Концерну «МТМ» про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 р. у справі № 908/2155/14 задоволено частково, розстрочено виконання рішення на п'ять місяців рівними частинами по 60955,20 грн., а саме: по 25.12.2014 року включно 60955,20 грн.; по 26.01.2015 р. включно 60955,20 грн.; по 25.02.2015 року включно 60955,20 грн.; по 25.03.2015 року включно 60955,20 грн.; по 24.04.2015 р. включно 60955,20 грн.

Всі сплати проводились Концерном «МТМ» відповідно до строків встановлених ухвалою суду від 27.11.2014 р., останній платіж в сумі 60704,39грн. проведено 28.04.2015 р., про що свідчить копія платіжного доручення №6104 від 28.04.2015року, тобто - з порушенням строку та суми сплати встановлених ухвалою суду.

Про факт остаточної сплати суми заборгованості боржник повідомив ВДВС листом від 29.04.2015 р. за вих. № 2120/20 (т. 3, арк.с. 185).

Державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ 30.04.2015 р., винесено постанову про стягнення виконавчого збору на суму 6095,52 грн. (т.3,а.с.49) та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 100,00грн. (т.3,а.с.51)

Концерн «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області із скаргою на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у справі № 908/2155/14, в порядку ст. 121-2 ГПК України, відповідно до якої скаржник просить суд 1) визнати дії старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_6 щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору (виконавче провадження № 45682010) незаконними; 2) визнати дії старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_6 щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (виконавче провадження № 45682010) незаконними; 3) визнати дії старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_6 щодо стягнення з боржника платіжною вимогою № 1237/2 від 30.04.2015 року суми 6446,33 грн. (виконавче провадження № 45682010) незаконними; 4) визнати недійсною постанову від 30.04.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору (виконавче провадження № 45682010) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 по справі № 908/2155/14; 5) визнати недійсною постанову від 30.04.2015 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (виконавче провадження № 45682010) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014р. по справі № 908/2155/14; 6) зобов'язати Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ повернути Концерну "Міські теплові мережі" стягнуті платіжною вимогою №1237/2 від 30.04.2015 року грошові кошти у сумі 6446,33 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року відхилено скаргу Концерну «Міські теплові мережі» на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у справі №908/2155/14.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступних підстав.

Згідно ст.45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, право позивача (стягувача) на стягнення, а обов'язок відповідача (боржника) сплатити суму, встановлену рішенням суду, що набрало законної сили, - є обов'язковим на всій території України (ст.124 Коституції України, ст.115 ГПК України).

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до цього Закону і не допускати в своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як вже зазначалося та підтверджується матеріалами справи всі сплати проводились боржником - Концерном «МТМ» відповідно до строків встановлених ухвалою суду від 27.11.2014 р., останній платіж в сумі 60704,39грн. проведено 28.04.2015 р., про що свідчить копія платіжного доручення №6104 від 28.04.2015року, тобто - з порушенням строку та суми сплати встановлених ухвалою суду.

Відповідно ухвали господарського суду Запорізької області від 27.11.2014року (т.3,а.с.161) останнім днем сплати частини заборгованості у розмірі 60955,60грн. встановлено 24.04.2015року, тобто відповідно до умов ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець 25.04.2015року повинен був розпочати примусове виконання рішення.

У ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" зокрема зазначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Колегія суддів також зазначає що ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", визначено наступний перелік заходів примусового виконання рішення: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Отже, стягнення виконавчого збору пов'язане з передбаченими Законом України "Про виконавче провадження" фактично здійсненими під час виконавчого провадження заходами примусового виконання рішення, а сплив строку, який наданий для добровільного виконання рішення суду, за переконанням колегії суддів, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов"язує стягнення виконавчого збору з боржника, оскільки виконавчий збір стягується з боржника , якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і державним виконавцем вжиті заходи, спрямовані на примусове виконання рішення/наказу суду, які в даному випадку не вчинялись.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, в постанові від 28.01.2015року.

Господарським судом Запорізької області при прийнятті ухвали від 30.07.2015року та вирішенні питання про правомірність винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору необхідно було перевірити, які заходи примусового виконання рішення, прямо передбачені законом, вчинялись державним виконавцем в межах виконавчого провадження. В матеріалах справи такі докази відсутні, не надані вони і під час розгляду справи апеляційним судом.

Таким чином, колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про помилковість висновку господарського суду Запорізької області в ухвалі від 30.07.2015року щодо правомірності застосування державним виконавцем положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми що підлягала стягненню, внаслідок порушення боржником строків оплати заборгованості. Відтак ухвала господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року у справі №908/2155/14 в частині відхилення скарги Концерну «Міські теплові мережі» в частині вимог п.1,4, а саме: визнати дії старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_6 щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору (виконавче провадження № 45682010) незаконними; визнати недійсною постанову від 30.04.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору (виконавче провадження № 45682010) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 по справі № 908/2155/14, підлягає скасуванню.

Щодо вимог скарги про визнання дій старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_6 щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (виконавче провадження № 45682010) незаконними та визнання недійсною постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (виконавче провадження № 45682010) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 по справі № 908/2155/14, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку щодо їх задоволення, та скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року у справі №908/2155/14 в частині відхилення вищезазначених вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Відповідно до п.3.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2015р. №512/5 про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, у якій зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.

У спірній постанові від 30.04.2015р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій вказано, що держвиконавцем понесені витрати на проведення виконавчих дій. При цьому, державний виконавець, в порушення п.3.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, не зазначив перелік та з чого складається зазначена в оспорюваній постанові сума витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

До того ж, як зазначено вище, державний виконавець не здійснив дії, направлені на примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від у справі № 908/2155/14.

Враховуючи наведене, з огляду на факт невідповідності спірної постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій приписам діючого законодавства, відсутністю вчинення державним виконавцем дій щодо примусового виконання наказу №908/2155/14, постанова Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 03.04.2015р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 100,00 грн. підлягає визнанню недійсною, а ухвала господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року скасуванню.

Розглянувши вимоги заявника про зобов'язання Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ повернути Концерну "Міські теплові мережі" стягнуті платіжною вимогою №1237/2 від 30.04.2015 року грошові кошти у сумі 6446,33 грн., колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.45 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Тобто, Закон України «Про виконавче провадження» передбачає здійснення розрахунків на користь стягувачів. Надходження коштів від виконавчого збору здійснюється на рахунки державного казначейства та Державна виконавча служба не має права розпоряджатися зазначеними коштами.

Як вбачається з матеріалів справи (т.3,а.с.194) платіжна вимога виконана у повному обсязі, грошові кошти зараховані до банку отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області на рахунок 37313001003617, таким чином зазначені кошти зараховані на рахунки Державного казначейства України та заявник не позбавлений права звернутися до суду із відповідними вимогами щодо стягнення цих коштів з бюджету.

Відтак колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Концерну «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року у справі №908/2155/14 частковому скасуванню.

Результати апеляційного провадження у справі №908/2155/14 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року у справі №908/2155/14 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року у справі №908/2155/14 - скасувати частково, прийнявши нове рішення про часткове задоволення скарги Концерну «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

Скаргу Концерну «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя на дії державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_6 щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору (виконавче провадження № 45682010) незаконними.

Визнати дії старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_6 щодо винесення постанови від 30.04.2015 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (виконавче провадження № 45682010) незаконними.

Визнати недійсною постанову від 30.04.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору (виконавче провадження № 45682010) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 по справі № 908/2155/14.

Визнати недійсною постанову від 30.04.2015 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (виконавче провадження № 45682010) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 по справі № 908/2155/14.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.07.2015року у справі №908/2155/14 в частині відмови у задоволенні вимог (відхилення) про зобов'язання Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ повернути Концерну "Міські теплові мережі" стягнуті платіжною вимогою №1237/2 від 30.04.2015 року грошові кошти у сумі 6446,33 грн., залишити без змін.

Стягнути з Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів,6) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, бул.137, ЄДРПОУ 3212458) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 507,50грн.

Доручити господарському суду Заапорізької області видати відповідний наказ відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В. Кододова

Судді: О.Л.Агапов

ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1- ВДВС;

1 - у справу;

1 - ГСЗО;

1 - ДАГС