Постанова

від 13.03.2007 по справі 13/2-07-157а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/2-07-157А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" березня 2007 р. Справа  № 13/2-07-157А

Господарський суд Одеської області у складі судді Панченко О.Л. при секретарі судового засідання Швидкій В.Г. розглянув справу № 13/2-07-157А за позовом ПП “ГРАММІ” м. Одеса до відповідачів ДПІ у Київському районі м. Одеси, ДПА в Одеській області  про  визнання  нечинними  податкових  повідомлень –рішень  

Представники  сторін:

від позивача                    Можин  О.В.

від відповідачів          Подорожний А.С., Оканенко О.П. –представники ДПІ у Київському районі м. Одеси,  Коболєва  І.В. –представник ДПА в Одеській області

По  справі  оголошена  перерва  до  13.03.2007р.  згідно  зі  ст. 150  КАС  України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом та уточненням до нього, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення –рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 13.07.2006р. №№ 0030062301/0, 0030072301/0, від 05.10.2006р.

№№  0030062301/1,  0030072301/0.     

Відповідачі позов не визнають, посилаючись на те, що податкові повідомлення - рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства.

Беручи  до  уваги, що:

ДПІ у Київському районі м. Одеси проведена виїзна планова документальна перевірка приватного підприємства “ГРАММІ” з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., про що складений акт від 23.06.2006р. № 1856-23-02-32642634/192. За результатами перевірки позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 2375 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 475 грн., податок на додану вартість у сумі 2695 грн. та  застосовані штрафні санкції у сумі 1348 грн., про що ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.07.2006р. №№ 0030062301/0, 0030072301/0 відповідно. Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення –рішення згідно зі ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181 - Ш (зі змінами та доповненнями) до ДПІ у Київському районі м. Одеси. Рішенням ДПІ у Київському районі м. Одеси від 05.10.2006р. № 25553/25-007 про результати розгляду первинної скарги позивача податкові повідомлення - рішення від 13.07.2006р.

№№ 0030062301/0, 0030072301/0 залишено без змін, а скаргу в цій частині без задоволення, а також ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення від 05.10.2006р. № 0030062301/1 про донарахування податку на прибуток у сумі 2375 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 475 грн., № 0030072301/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 2695 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1348 грн. Відповідно до ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181 - Ш (зі змінами та доповненнями) позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення - рішення  до ДПА в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області від 06.12.2006р. № 40038/10/25-0007 скаргу залишено без розгляду. Позивач з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями не погодився, просить визнати їх нечинними, посилаючись на відсутність з свого боку порушень податкового  законодавства.

Донарахування податку на прибуток у сумі 2375 грн. та податку на додану вартість у  сумі  2695 грн.  здійснено  ДПІ  у  зв'язку  з  порушенням  позивачем  п. п.  4.1.1  п. 4.1  ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від  22.05.1997р. №  283/97-ВР (зі змінами та доп.), п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.), а саме: за перевіряємий період позивачем занижено валовий доход у сумі 9500 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, занижено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 1900 грн. та завищено податковий кредит у сумі 795 грн., що призвело до заниження ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) валовий доход –загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Згідно з п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації, а у разі реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку –дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої –дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт  (послуг) платником податку.

В  акті  перевірки  від  23.06.2006р.  ДПІ  зазначено,  що  в  порушення  вимог  п. п.  4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №  283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) позивачем до складу валових доходів 4 кв. 2005р. не включено вартість виготовлених та відвантажених замовнику –фізичній особі Дулько П.І. за накладною від 12.12.2005р. № 12/191 дверей металопластикових на суму 11400 грн., у т.ч. ПДВ –1900 грн.

Однак у грудні 2005р. позивач не виготовляв та не відвантажував фізичній особі Дулько П.І. ніяких виробів, накладну від 12.12.2005р. № 12/191 фізичній особі Дулько П.І.  не видавав, що підтверджується наданими позивачем до суду рахунком 361 “Розрахунки з покупцями та замовниками” за грудень 2005р., реєстром отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2005р.

В порушення вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-1У (зі змінами та доп.) ДПІ у Київському районі м. Одеси не надано до суду доказів виготовлення та відвантаження у грудні 2005р. позивачем фізичній особі Дулько П.І. дверей металопластикових, а саме не надано накладну від 12.12.2005р. № 12/191, на яку ДПІ посилається в акті перевірки від 23.06.2006р.

Враховуючи наведене, у ДПІ відсутні правові підстави для донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 2375 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі  475 грн.

 Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями... У разі непідтвердження сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, податковими накладними, передбачена відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму непідтвердженого податкового кредиту.

В акті перевірки від 23.06.2006р. ДПІ зазначено, що в порушення вимог п. 4.1 ст. 4,   п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.) позивачем у грудні 2005р. до складу податкового зобов'язання не включено вартість виготовлених та відвантажених замовнику –фізичній особі Дулько П.І. за накладною від 12.12.2005р. № 12/191 дверей металопластикових на суму 11400 грн., у т.ч. ПДВ –1900 грн.; в липні 2005р. до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 795 грн., сплачену СПД Ільчук О.Ю. за фурнітуру за податковою накладною від 20.07.2005р. № 428, але на момент проведення перевірки не підтверджену відповідною податковою накладною.  

Враховуючи, що у грудні 2005р. позивач не виготовляв та не відвантажував фізичній особі Дулько П.І. ніяких виробів, накладну від 12.12.2005р. № 12/191 фізичній особі    Дулько П.І. не видавав, що підтверджується наданими позивачем до суду рахунком 361 “Розрахунки з покупцями та замовниками” за грудень 2005р., реєстром отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2005р., у позивача не було підстав включати у грудні 2005р. до складу податкового зобов'язання з ПДВ  суму 1900 грн.

Також позивачем надана до суду податкова накладна від 20.07.2005р. № 428, видана СПД Ільчук О.Ю., яка відповідає вимогам п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону України “Про податок на додану вартість”, тому що включає всі необхідні реквізити. Порушення вимог     п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) позивачем не допущено, тому що витрати по сплаті податку підтверджені належно оформленою податковою накладною.

За таких обставин у ДПІ відсутні правові підстави для донарахування позивачу податку  на  додану  вартість  у  сумі  2695 грн.  та  застосування  штрафних  санкцій  у  сумі 1348 грн.

Зважаючи  на  вищевикладене,  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню.

                  Керуючись ч. 3  ст. 160,  ст.ст. 161-163  КАС  України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

1.   Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкові повідомлення –рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від  13.07.2006р. №№ 0030062301/0, 0030072301/0, від 05.10.2006р. №№ 0030062301/1, 0030072301/0  визнати  нечинними.

Постанову суду сторонами може бути оскаржено згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 19.03.2007р.

Суддя                                                                                 Панченко О.Л.