Постанова

від 10.02.2010 по справі 6704/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 6704/09/1570

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2010 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Полторак І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління МВС України в Одеській області про скасування наказу №155 від 13.02.2009р. в частині звільнення його з органів внутрішніх справ. Уточнивши позовні вимоги, позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 13.02.2009р. № 155 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого слідчого відділення Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1Ф.».;

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 12.03.2009 р. № 95 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 у запас Збройних Сил п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України,

- зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області;

- зобов'язати Ізмаїльський МВ ГУМВС України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.03.2009 р. по дату поновлення його на посаді слідчого слідчого відділу Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог, позивач та його представник посилались на те, що накази № 95 о/с від 12.03.2009 р. та №155 від 13.02.2009 року про звільнення його з органів внутрішніх справ за ст. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби є необґрунтованими та безпідставними, оскільки на дату їх прийняття відносно ОСОБА_1 не малось рішення чи постанови суду про вчинення адміністративних правопорушень. Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено порядок накладення адміністративного стягнення та визначено коло посадових осіб, які наділяються відповідними повноваженнями. ГУМВС України в Одеській області не наділено повноваженнями визнавати позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим були відсутні підстави для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. З цих же підстав є протиправними висновки службового розслідування інспектора ІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області Грудницького Д.М., який не наділений повноваженнями встановлювати винним позивача в скоєнні адміністративних правопорушень. Відсутність прийнятого у відповідності з законом рішення про скоєння ОСОБА_1, свідчить про те, що позивач адміністративних правопорушень не вчиняв. Таким чином, ГУМВС України в Одеській області діяло не на підставі, не у межах та не у спосіб, що передбачені законами України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління МВС України в Одеській області у судовому засіданні, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі, пояснивши, що позивач був звільнений на законних підставах у відповідності до вимог чинного законодавства, з огляду на наступне. 13.09.2008 року інспектором з обслуговування адміністративної території м. Ізмаїл і Ізмаїльського району та АТІ при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 шляхом переслідування зупинено автомобіль «РЕНО» під керуванням ОСОБА_1. При перевірці документів було встановлено, що позивач керує вказаним автомобілем без тимчасового реєстраційного талону з явними ознаками алкогольного сп'яніння. За відмову від проходження медичного огляду працівником ВДАІ ГУМВС України в Одеській області було складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1ст.130, ч.3 ст. 126 КУпАП. 11.11.2008 року Ізмаїльським міським районним судом Одеської області, розглянувши адміністративні матеріали, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді 340 грн. 16.10.2008 року на підставі матеріалів службового розслідування, ініційованого 15.09.2008 року відносно позивача, було складено висновок службового розслідування, яким встановлено, що слідчий слідчого відділення Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до суворої дисциплінарної відповідальності за грубе порушення вимог п.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п. 2.1, 2.5 ПДР, ігнорування вимог МВС України та ГУ МВС України в Одеській області щодо зміцнення стану транспортної дисципліни, що виразилось в керуванні автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження медичного обстеження для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння. Отже посадові особи ГУ МВС України в Одеській області при звільненні діяли в рамках наданих законом повноважень, не порушуючи прав та законних інтересів ОСОБА_1, а тому позовні вимоги не відповідають вимогам чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Представник відповідача - Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області проти задоволення позову заперечував в повному обсязі з підстав наведених відповідачем ГУ МВС України в Одеській області у запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів та дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30 грудня 1992 року проходив службу в органах внутрішніх справ, остання посада слідчий СВ Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області, спеціальне звання підполковник міліції.

Наказом Головного управління МВС України в Одеській області за №155 від 13.02.2009 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби. Підставою, як зазначено в наказі, стало грубе порушення вимог п.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 2.1 та п. 2.5 Правил дорожнього руху, ігнорування вимог МВС України та ГУМВС України в Одеській області щодо зміцнення стану транспортної дисципліни, що виразилося в керуванні автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмові від проходження медичного обстеження для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння (а.с.5).

На підставі вище вказаного наказу 12 березня 2009 року прийнято наказ №95 о/с ГУМВС України в Одеській області про звільнення з 13 березня 2009 р. підполковника ОСОБА_1 у запас Збройних Сил за дискредитацію п.66 Положення про проходження рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Таким чином, із наведених наказів вбачається, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ стало вчинення 13.09.2008 року адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП.

Досліджені у судовому засіданні документи свідчать, що відносно ОСОБА_1 13.09.2008 року о 00 год 45 хв. був складений протокол Серія АБ № 778280 про адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.57), а о 00 год 50 хв. цього ж дня протокол Серія АБ № 778568 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП (а.с.55).

Відносно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом за довіреністю без тимчасового реєстраційного талону суд виходить з наступного.

На день скоєння правопорушення 13.09.2008 року згідно ст. 222 КУпАП вказана справа була підвідомча органам внутрішніх справ. Представник відповідача не надав суду належних документів про притягнення органами внутрішніх справ ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП.

Крім цього, постановою КМ України від 11 лютого 2009 року за №124 були внесені зміни до Правил дорожнього руху у підпункт «б» пункту 2.1, що дає право керувати транспортним засобом у відсутності власника на підставі документу, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом.

Таким чином, вказаною постановою скасовувалась адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом на підставі довіреності.

Відповідно до ст.8 КУпАП, закони які скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення мають зворотну силу, тобто поширюються і на ті правопорушення, які вчинені до видання цих законів.

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Із постанови Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 11 листопада 2008 року по справі № 3-22986-08 вбачається, що суд розглядав відносно ОСОБА_3 тільки скоєння ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КУпАП та визнав його винним у відмові у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння(а.с.81-82).

Таким чином, Ізмаїльський міськрайсуд Одеської області не встановив факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.

Крім цього, постановою Апеляційного суду Одеської області від 30 грудня 2008 року, вказану постанову суду скасовано, вказавши що вона постановлена з грубими порушеннями норм КУпАП, а провадження по справі закрито, не розглядаючи питання про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.93).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 3 ст. 2 КАС України зобов'язує суд при розгляді адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряти, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтями 283-285, 294 КУпАП особа визнається винною в скоєнні адміністративного правопорушення, якщо відносно неї є постанова суду яка набрала законної сили.

Судом встановлено, що на дату видання наказів №155 від 13.02.2009 року і №95 о/с від 12.03.2009 року у Головного управління МВС України в Одеській області і по теперішній час відносно ОСОБА_1 не існувало і не існує постанови, про скоєння ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст.126 ч.3, 130 ч.1 КУпАП.

Враховуючи, те що право визнати особу винною в скоєнні адміністративного правопорушення мають тільки органи влади, наділені такими повноваженнями відповідно до КУпАП, посилання у вище вказаних наказах на порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху є незаконним. У зв'язку з цим відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Також, в наказі №155 від 13.02.2009 р. ГУ МВС України в Одеській області посилається на грубе порушення ОСОБА_1 п. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року (далі-дисциплінарний статут). Слід зазначити, що п.7 у Дисциплінарному статуті відсутній.

Стаття 7 Дисциплінарного статуту визначає обов'язки осіб рядового і начальницького складу.

Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного у Головного управління МВС України в Одеській області були відсутні, встановлені законом докази, вважати ОСОБА_4 вчинившим адміністративні правопорушення та накладати на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

З цих підстав, суд не приймає до уваги в якості належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, висновок службового розслідування, проведеного інспектором ІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області Грудницьким Д.М., затверджений 16.10.2008 року та його ж висновок додаткового службового розслідування, затверджений 28.11.2008 року, так як інспектор ІОС УКЗ не наділений повноваженнями встановлювати факти вчинення особою адміністративних правопорушень та визнавати її винною, не передбачено це і КУпАП.

Крім цього, нормами Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» не передбачено проведення додаткового службового розслідування.

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень або порушення службової дисципліни відповідачем суду не надано.

Наведене свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних наказів та поновлення позивача на посаді.

Згідно с п. 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29.07.1991 р. № 114 ОСОБА_5 у разі поновлення на роботі має право на виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік. У зв'язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 про виплату йому середнього місячного заробітку за час вимушеного прогулу з 13.03.2009 р. по 05.02.2010 р. підлягають задоволенню, але не більше як за один рік.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 13.02.2009 р. № 155 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого слідчого відділення Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1Ф.».

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 12.03.2009 р. № 95 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 у запас Збройних Сил п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області.

Зобов'язати Ізмаїльський МВ ГУМВС України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.03.2009 р. по 05.02.2010 р.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 10 лютого 2010 року.

Суддя/підпис/ ОСОБА_6

.