Постанова

від 23.07.2012 по справі 2а-1670/3159/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3159/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Салік Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвестсервіс" про визнання протиправними дій, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Салік Груп" (далі по тексту - позивач, ПП "Салік Груп") 16 травня 2012 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 23 грудня 2011 року №8666/23-209/35869191; визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2012 року №0001172301/202, №0001182301/203; визнання протиправними дій зі складання акта від 23 грудня 2011 року №8666/23-209/35869191 в частині визначення завищення ПП "Салік Груп" доходів та витрат на суму 1 282 830 грн. та завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 256 566 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність доводів контролюючого органу про порушення ПП "Салік Груп" вимог податкового законодавства.

Представники позивача в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в ході судового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечували. У наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини, встановлені позаплановою виїзною перевіркою ПП "Салік Груп" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Будінвестсервіс" за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

У судове засідання 20 липня 2012 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвестсервіс" (код ЄДРПОУ 32860594).

Третя особа явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечила. Поштові відправлення на адресу ТОВ "Будінвестсервіс", внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулися до суду з відміткою працівника пошти "за зазначеною адресою не знаходиться".

Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, зважаючи на положення статей 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Салік Груп" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 35869191; перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 24 квітня 2008 року та відповідно до свідоцтва №100120190 є платником податку на додану вартість з 06 червня 2008 року (т. І, а.с. 140-142 ).

Як свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля будівельними матеріалами (51.53.2), посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами (51.13.0), інші види оптової торгівлі (51.90.0), технічне обслуговування та ремонт автомобілів (50.20.0), роздрібна торгівля автомобілями (50.10.2), оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям (50.30.1) (т. І, а.с. 92 ).

Фахівцями Кременчуцької ОДПІ в період з 09 грудня 2011 року по 16 грудня 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Салік Груп" щодо взаємовідносин з ТОВ "Будінвестсервіс" за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року у зв'язку з наданням неповної відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ від 11 листопада 2011 року №43936/10/23-315.

За результатами перевірки складено акт від 23 грудня 2011 року №8666/23-209/35869191 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем вимог:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за 2010 рік загалом в сумі 9 934 грн.;

- підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження позивачем ПДВ за 2010 рік загалом в сумі 7 667 грн.

На підставі даних висновків Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 25 січня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001172301/202, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток загалом в розмірі 12 417 грн. 50 коп. (в т.ч., 9 934 грн. - основний платіж, 2 483 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 45-46 );

- №0001182301/203, яким ПП "Салік Груп" збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 9 583 грн. 75 коп. (в т.ч., 7 667 грн. - основний платіж, 1 916 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 47-48 )

Крім того, в Акті перевірки контролюючий орган стверджує про завищення суб'єктом господарювання валових доходів та валових витрат на загальну суму 1 282 830 грн., завищення податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту загалом в сумі 256 566 грн.

Позивач не погодився з доводами контролюючого органу та прийнятими останнім рішеннями, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень стосовно проведення позапланової перевірки ПП "Салік Груп", спірним податковим повідомленням-рішенням та доводам податкової інспекції про завищення платником податків показників податкової звітності, суд виходить з наступного.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо проведення позапланової перевірки ПП "Салік Груп", за результатами якої складено акт від 23 грудня 2011 року №8666/23-209/35869191, суд встановив наступне.

За приписами статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позапланову перевірку ПП "Салік Груп" проведено на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 09 грудня 2011 року №5484 (т. І, а.с. 156 ), примірник якого 10 грудня 2011 року під підпис вручено директору підприємства ОСОБА_1, що позивачем не заперечується. При цьому, вказану перевірку проведено на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - у зв'язку з неповним наданням платником податків відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ від 11 листопада 2011 року вих. №43936/10/23-315 (т. І, а.с. 49-50 ). Уповноважена особа підприємства допустила податкових ревізорів-інспекторів Кременчуцької ОДПІ до перевірки, проти її проведення з підстав, визначених статтею 78 Податкового кодексу України, не заперечувала, на перевірку було надано первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, про що зазначено у Акті перевірки.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позапланову перевірку позивача проведено у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України. Твердження позивача про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки в ході судового розгляду справи свого підтвердження не знайшли.

За таких обставин, позовна вимога про визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо проведення позапланової перевірки ПП "Салік Груп", за результатами якої складено акт від 23 грудня 2011 року №8666/23-209/35869191, задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 25 січня 2012 року №0001172301/202, №0001182301/203 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган визначає висновки позапланової перевірки ПП "Салік Груп" про порушення останнім вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за 2010 рік загалом в сумі 9 934 грн.; підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження позивачем ПДВ за 2010 рік загалом в сумі 7 667 грн.

При цьому, дані висновки обґрунтовані неможливістю проведення планової документальної перевірки ТОВ "Будінвестсервіс" (код ЄДРПОУ 32860594), з яким позивач мав господарські правовідносини протягом березня, липня - листопада 2010 року, у зв'язку з втратою товариством бухгалтерських документів та податкової звітності. А відтак, контролюючий орган вважає, що відсутність у контрагента позивача інформації про фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій не дає можливості підтвердити зв'язок таких операцій з господарською діяльністю підприємства.

Стосовно викладеного суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97), чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з пунктом 1.32 статті 1 вказаного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з вищевикладеного, правильність формування платником податку валових витрат та податкового кредиту з ПДВ залежить від наявності зв'язку витрат такого платника податків на придбання товарів (робіт, послуг) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Відсутність сукупності зазначених чинників, які визначають зв'язок витрат платника податків з його господарською діяльністю, виключають можливість формування валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності належним чином оформлених первинних та розрахункових документів.

Відтак, надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу про визначення платнику податків грошових зобов'язань, суд має дослідити факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем до складу валових витрат підприємства за І, ІІІ, IV квартали 2010 року віднесено вартість придбаних у ТОВ "Будінвестсервіс" послуг щодо транспортування вантажів загалом в розмірі 38 335 грн. Крім того, ПП "Салік Груп" на підставі податкових накладних, виписаних третьою особою, віднесено до складу податкового кредиту за березень, липень - жовтень, грудень 2010 року суму податку, сплачену в ціні таких послуг, в розмірі 7 667 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ТОВ "Будінвестсервіс" протягом березня, липня - листопада 2010 року надавалися ПП "Салік Груп" послуги з перевезення вантажів (щебеню, гранвідсіву).

За приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами здійснення вищевказаних господарських операцій ТОВ "Будінвестсервіс" на адресу ПП "Салік Груп" виписано податкові накладні від 30 березня 2010 року №85 (т. І, а.с. 70 ), від 16 липня 2010 року №385 (т. ІІІ, а.с. 6 ), від 17 серпня 2010 року №466 (т. ІІІ, а.с. 9 ), від 18 серпня 2010 року №469 (т. ІІІ, а.с. 12 ), від 25 серпня 2010 року №470 (т. ІІІ, а.с. 15 ), від 10 вересня 2010 року №473 (т. ІІІ, а.с. 18 ), від 21 вересня 2010 року №512 (т. ІІІ, а.с. 21 ), від 24 вересня 2010 року №533 (т. ІІІ, а.с. 24 ), від 30 вересня 2010 року №537 (т. ІІІ, а.с. 27 ), від 27 жовтня 2010 року №577 (т. ІІІ, а.с. 30 ), від 10 листопада 2010 року №610 (т. ІІІ, а.с. 33 ), від 16 листопада 2010 року №613 (т. ІІІ, а.с. 36 ), від 19 листопада 2010 року №618 (т. І, а.с. 74 ).

Дані податкові накладні позивачем включено до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за відповідні звітні періоди (т. І, а.с. 123-130 ).

Дослідивши в судовому засіданні копії вищевказаних податкових накладних судом встановлено, що їх оформлено з дотриманням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідачем не оспорюється той факт, що на момент видачі вищезгаданих податкових накладних ТОВ "Будінвестсервіс" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстроване як юридична особа у встановленому законодавством порядку.

Крім того, суд зазначає, що зауваження до оформлення податкових накладних у Акті перевірки відсутні.

Відтак, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання ПП "Салік Груп" у ТОВ "Будінвестсервіс" автопослуг загальною вартістю 46 005 грн. 15 коп. (в т.ч. ПДВ - 7 667 грн. 51 коп.) та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.

При цьому, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що примірник податкових накладних від 10 листопада 2010 року №610, від 16 листопада 2010 року №613, від 19 листопада 2010 року №618 позивачем отримано в грудні 2010 року, у зв'язку з чим такі накладні включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року - по факту їх отримання.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підтвердження реальності надання третьою особою послуг з перевезення вантажів (автопослуг) позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії актів приймання виконаних робіт, рахунків та товарно-транспортних накладних (т. І, а.с. 56-73; т. ІІ, а.с. 147; т. ІІІ, а.с. 4-5, 7-8, 10-11, 13-14, 16-17, 19-20, 22-23, 25-26, 28-29, 31-32, 34-35 ).

Дослідивши в судовому засіданні вищезазначені копії документів, судом встановлено, що вони відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, тобто є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.

Посилання контролюючого органу на складення актів приймання виконаних робіт з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки в них не зазначено, яким чином здійснювалося перевезення вантажів (вид транспорту, марка машини, номер машини, ПІБ водія, кількість вантажу, місце доставки) суд вважає необґрунтованими, адже сам по собі акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) лише підтверджує факт надання однією стороною певної послуги та відсутність з боку іншої сторони зауважень щодо якості такої послуги. Що ж стосується конкретизованої інформації про вид та кількість послуг, місце їх виконання тощо, то така інформація міститься, зокрема, у товарно-транспортних накладних, копії яких позивачем надано до матеріалів справи.

Оплату наданих ТОВ "Будінвестсервіс" автопослуг позивачем проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок першого, що підтверджується випискою КВ ПАТ "УкрСоцбанк" по рахунку №26000720001000 за період з 01 квітня 2009 року по 19 червня 2012 року (т. ІІ, а.с. 104-111 ).

З письмових пояснень представника позивача судом встановлено, що придбання послуг з перевезення вантажів ПП "Салік Груп" пов'язує з необхідністю перевалки щебенево-гранітної продукції з місця доставки таких товарів до місця їх відправлення (т. ІІІ, а.с. 37-38, 63-64 ).

Зокрема, як свідчать матеріали адміністративної справи, позивач на підставі договору поставки від 01 вересня 2009 року №14 протягом 2010 року здійснив придбання у ТОВ "Будінвестсервіс" щебеню та гранвідсіву (т. І, а.с. 139 ). Поставка даних товарно-матеріальних цінностей здійснювалася з Крюківського та Редутського кар'єроуправлінь ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України". У подальшому, придбані товари (щебінь, гранвідсів) ПП "Салік Груп" відповідно до умов договору поставки від 14 січня 2009 року №8 (т. ІІ, а.с. 78-79 ) реалізувало ТОВ "Харківський завод будівельних матеріалів Астор", в підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надано копії первинних документів (т. ІІ, а.с. 80-103 ). При цьому, з метою своєчасної поставки товарів Покупцю ПП "Салік Груп" здійснювало перевалювання та складування гранітно-щебеневої продукції на окремі залізничні під'їзні колії, в яких в подальшому відбувалося навантаження товарно-матеріальних цінностей на залізничні вагони. Саме з даною метою позивачем придбавалися послуги з перевезення вантажів у ТОВ "Будінвестсервіс".

Суд також погоджується з доводами представника позивача про те, що у зв'язку з багаторазовим перевезенням вантажів протягом одного дня на незначну відстань (близько 800 м) сторонами складалася одна товарно-транспортна накладна із зазначенням загальної кількості перевезених вантажів за день.

Зі змісту спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців судом встановлено, що одним із основних видів діяльності ТОВ "Будінвестсервіс" за КВЕД є діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0) (т. І, а.с. 100 ).

Отже, виконання спірних господарських операцій узгоджується з основним видом господарської діяльності позивача та його контрагента, а також відповідає меті та змісту діяльності даних суб'єктів господарювання.

Дані УДАІ УМВС України в Полтавській області про відсутність факту реєстрації за третьою особою транспортних засобів спростовуються розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік, відповідно до якого ТОВ "Будінвестсервіс" самостійно визначено зобов'язання зі сплати даного податку за транспортні засоби в кількості три одиниці (т. І, а.с. 157 ).

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) спірних господарських операцій, а також встановлено факт понесення позивачем витрат на придбання у ТОВ "Будінвестсервіс" автопослуг загалом в сумі 38 337 грн. 64 коп. та сплати в ціні таких послуг податку на додану вартість в розмірі 7 667 грн. 51 коп.

Посилання контролюючого органу на неможливість проведення планової документальної перевірки ТОВ "Будінвестсервіс" як на підставу для донарахування добросовісному платнику податків (яким є позивач) грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість суд вважає необґрунтованими, оскільки в силу частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, добросовісний платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо подання податкової звітності та сплати податків іншим суб'єктом господарювання.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, суд вважає, що висновки податкової інспекції про порушення позивачем вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дані рішення, чим порушено законні інтереси позивача. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПП "Салік Груп" в частині щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 25 січня 2012 року №0001172301/202, №0001182301/203

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 25 січня 2012 року №0001172301/202, №0001182301/203.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій зі складання акта від 23 грудня 2011 року №8666/23-209/35869191 в частині визначення завищення ПП "Салік Груп" доходів та витрат на суму 1 282 830 грн. та завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 256 566 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У відповідності до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не тягне відповідних юридичних наслідків.

Натомість, права платника податків можуть бути порушені прийняттям податкового повідомлення-рішення на підставі акта перевірки або ж інших рішень, чи вчиненням дій щодо самостійної зміни податкового зобов'язання платника.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, на підставі висновків Акта перевірки від 23 грудня 2011 року №8666/23-209/35869191 про завищення ПП "Салік Груп" доходів та витрат на суму 1 282 830 грн. та завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 256 566 грн. податкове повідомлення-рішення контролюючим органом не приймалося.

Крім того, судом витребувано та досліджено в судовому засіданні зворотній бік облікової картки платника зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, зі змісту яких встановлено, що станом на 20 липня 2012 року за особовим рахунком позивача відсутні будь-які коригування, в т.ч., щодо додаткового визначення грошових зобов'язань зі сплати податків на підставі вищевказаних висновків Акта перевірки від 23 грудня 2011 року №8666/23-209/35869191.

А відтак, вищезазначена позовна вимога є передчасною, у зв'язку з чим у її задоволенні необхідно відмовити.

За вищенаведених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПП "Салік Груп".

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За звернення до суду з даним адміністративним позовом ПП "Салік Груп" сплачено судовий збір в розмірі 32 грн. 19 коп. щодо вимог немайнового характеру та 220 грн. 01 коп. стосовно вимог майнового характеру. Таким чином, оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог підприємства в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 25 січня 2012 року №0001172301/202, №0001182301/203, стягненню на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору в сумі 220 грн. 01 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Салік Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвестсервіс" про визнання протиправними дій, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 25 січня 2012 року №0001172301/202.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 25 січня 2012 року №0001182301/203.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Салік Груп" (код ЄДРПОУ 35869191) витрати зі сплати судового збору в сумі 220 грн. 01 коп. (двісті двадцять гривень одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови буде виготовлено 30 липня 2012 року.

Суддя О.О. Кукоба