Постанова

від 27.10.2011 по справі 2а/1770/4502/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4502/2011

27 жовтня 2011 року 12год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Рівненському районі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Рівненському районі звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку на додану вартість в сумі 3731,51 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому просить про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, причини неприбуття суду не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 02.03.2010 року відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець Рівненською райдержадміністрацією (а.с.7), відомості про нього включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.8), перебуває на обліку, як платник податків в ДПІ у Рівненськомй районі з 03.03.2010 року (а.с.5) та є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Станом на 12.09.2011 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 3731,51 грн. (а.с.21).

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у зв’язку з несплатою податку нарахованого платником самостійно згідно уточнюючих розрахунків:

- уточнюючого розрахунку податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9003186658 від 06.05.2011 року до податкової декларації за грудень 2010 року, згідно якого позивачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від"ємного значення попереднього звітного періоду - в розмірі 2684,00 грн. та суму штрафу, у зв"язку з виправленням помилки - в розмірі 134,00 грн. (а.с.9-10);

- уточнюючого розрахунку податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9003185824 від 16.05.2011 року до податкової декларації за жовтень 2010 року, згідно якого позивачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від"ємного значення попереднього звітного періоду - в розмірі 972,00 грн. та суму штрафу, у зв"язку з виправленням помилки - в розмірі 49,00 грн. (а.с.11-12);

- уточнюючого розрахунку податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9003830605 від 10.06.2011 року до податкової декларації за березень 2011 року, згідно якого позивачем самостійно визначено суму штрафу, у зв"язку з виправленням помилки - в розмірі 11,00 грн. (а.с.13-14);

- уточнюючого розрахунку податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9004576906 від 11.067.2011 року до податкової декларації за березень 2011 року, згідно якого позивачем самостійно визначено суму штрафу, у зв"язку з виправленням помилки - в розмірі 11,00 грн. (а.с.15-16).

Згідно п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11. ст.56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

В силу вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Однак, відповідно до п.59.5 вказаної статті, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, а нова вимога не виставляється.

Згідно з матеріалами справи, 17.05.2011 року ДПІ у Рівненському районі виставила платнику податків податкову вимогу форми "Ф" №999 на суму податкового боргу в розмірі 3709,51 грн. (а.с.17). Оскільки відповідачем сума податкового боргу з податку на додану вартість після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась та збільшилась, підстав для винесення нової вимоги не виникало.

Станом на день розгляду справи у суді відповідачем забргованість по податку на додану варітсть повністю не погашена і, з урахуванням часткової сплати, складає 3731,51 грн. (а.с.21).

Дані обставини стверджені поданими та дослідженими у судовому засіданні доказами: обліковою карткою платника податків (а.с.19-20) та довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.21).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас, ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України на р/р 31115029700295 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 14010100, податкову заборгованість по податку на додану вартість в сумі 3731 (три тисячі сімсот тридцять одна) грн. 51 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Друзенко Н.В.