Постанова

від 28.08.2015 по справі 821/1806/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1806/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.04.2013 р.,

встановив:

Приватне підприємство "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" (далі - позивач, ПП "БТФ "Стройград") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 242788 грн., з яких за основним платежем на 194230 грн., за штрафними санкціями на 48558 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю висновків відповідача про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Херсонбудпром", оскільки такі твердження спростовуються первинними бухгалтерськими документами, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати. Зазначає про перевищення контролюючим органом своїх повноважень, оскільки визнання договорів нечинними є компетенцією суду, а не ДПІ у м.Херсоні.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з вказаних підстав. Додатково зазначила, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій між ПП "БТФ "Стройград" та ТОВ "Херсонбудпром", які мали місце у березні-червні 2012 року, вже досліджувалися судом при розгляді адміністративної справи № 821/3904/14 та визнані безпідставними.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем протиправно сформовані витрати по відносинах з ТОВ "Херсонбудпром" внаслідок документування безтоварних операцій. Дане підприємство не має основних фондів, складських приміщень, транспорту, трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, не знаходиться за юридичною адресою, постійно змінює стан. Тому правочини, вчинені між позивачем та даним контрагентом, є нікчемними. Крім того, вироком Комсомольського районного суду м.Херсона від 29.12.2014 р. визнано винними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.358, ч.2 ст.121 КК України, при цьому судом встановлено, що дані злочини вони вчинили з використанням фіктивного підприємства - ТОВ "Херсонбудпром". Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 25.03.2013 р. по 26.03.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "БТФ "Стройград" з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ТОВ "Херсонбудпром" та з контрагентами-покупцями у березні, квітні, травні та червні 2012 року та їх відображення в податковій звітності, за результатами якої складено акт від 28.03.2013 р. № 1966/22.4/35329343.

У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період ІV квартал 2012 року на суму 194230 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 242788 грн., з яких за основним платежем на 194230 грн., за штрафними санкціями на 48558 грн.

З матеріалів справи слідує, що підставою для збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток стали висновки відповідача про завищення ПП "БТФ "Стройград" у ІV кварталі 2012 року витрат на 942905 грн. по відносинах з ТОВ "Херсонбудпром", які ґрунтуються на наявності акту ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС від 27.11.2012 р. № 2725/22-4/35329343 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "БТФ "Стройград" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Херсонбудпром" та з контрагентами-покупцями за березень, квітень, травень та червень 2012 року". При цьому акт перевірки позивача від 28.03.2013 р. № 1966/22.4/35329343 повністю дублює інформацію та висновки, які викладені у акті перевірки від 27.11.2012 р. № 2725/22-4/35329343.

Актом перевірки від 27.11.2012 р. № 27/22-4/35329343 встановлено нікчемність правочинів, здійснених ПП "БТФ "Стройград" при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Херсонбудпром" у березні-червні 2012 року, внаслідок чого позивачем протиправно віднесено до податкового кредиту березня-червня 2012 року суму ПДВ у розмірі 184981 грн., сплачену у ціні товарів (робіт, послуг), по операціях, які не мали реального характеру.

На думку ДПІ у м.Херсоні, оскільки даним актом встановлено неправомірне формування ПП "БТФ "Стройград" податкового кредиту березня-червня 2012 року по відносинах з ТОВ "Херсонбудпром", то і сформовані за результатами цих операцій витрати підлягають виключенню з валових витрат.

Суд не погоджується з даними доводами відповідача, оскільки у судовому засіданні встановлено, що на підставі акту перевірки від 27.11.2012 р. № 27/22-4/35329343 ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 р. № НОМЕР_2 про збільшення ПП "БТФ "Стройград" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 231226 грн., з яких за основним платежем на 184981 грн., за штрафними санкціями на 46245 грн. Дане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем у судовому порядку. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 р. (справа № 821/3904/14), яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 р. № НОМЕР_2. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області.

Із судових рішень вбачається, до судами першої та апеляційної інстанції досліджувалися господарські операції між позивачем та ТОВ "Херсонбудпром" у березні-червні 2012 року, перевірялися доводи ДПІ у м.Херсоні стосовно нікчемності угод, відповідності первинних документів вимогам законодавства та правомірності формування показників податкової звітності ПП "БТФ "Стройград" за результатами взаємовідносин з цим контрагентом.

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено реальність господарських операцій між ПП "БТФ "Стройград" та ТОВ "Херсонбудпром" у березні-червні 2012 року, належне їх підтвердження первинними документами, правомірність віднесення позивачем сплаченої у ціні товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Херсонбудпром" у березні-червні 2012 року, суми ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином доводи ДПІ у м.Херсоні про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Херсонбудпром" спростовуються судовим рішенням, яке набрало законної сили, і яке має преюдиційне значення в силу ч.1 ст.72 КАС України.

Що стосується вироку Комсомольського районного суду м.Херсона від 16.12.2014 р., який на думку ДПІ у м.Херсоні, підтверджує правомірність висновків відповідача про безтоварність господарських операцій між ПП "БТФ "Стройград" та ТОВ "Херсонбудпром" та виключення результатів цих операцій з витрат підприємства, суд зазначає наступне.

Положеннями ч.4 ст.72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковим для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі. Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості вироку для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок. Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку. Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Також суд зазначає, що норма ч.4 ст.72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого)), а не щодо інших осіб.

Дана позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12 "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України".

З викладеного слідує, що преюдиційне значення для розгляду даної адміністративної справи має вирок, за яким було б засуджено директора ТОВ "Херсонбудпром" ОСОБА_5 та яким було б встановлено формування фіктивного податкового кредиту для ПП "БТФ "Стройград".

Між тим, за вироком Комсомольського районного суду м.Херсона від 16.12.2014 р., який до речі скасовано вироком Апеляційного суду Херсонської області від 23.02.2015 р. в частині призначеного покарання, засуджено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.212 КК України, а не ОСОБА_5, який під час здійснення господарських операцій з позивачем у березні-червні 2012 року був керівником ТОВ "Херсонбудпром". Саме з ОСОБА_5, як директором ТОВ "Херсонбудпром", ПП "БТФ "Стройград" укладалися договори купівлі-продажу від 01.03.2012 р. № 44, про надання послуг від 01.03.2012 р. № 45, поставки від 05.03.2012 р. № 001/03, від 07.05.2012 р. № 52 та саме ним підписувалися первинні документи (видаткові і податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг)).

Крім того, як вироком Комсомольського районного суду м.Херсона від 16.12.2014 р., так і вироком Апеляційного суду Херсонської області від 23.02.2015 р. не встановлено формування фіктивного податкового кредиту для ПП "БТФ "Стройград". Навпаки, вироками першої та апеляційної інстанції визнано доведеним те, що за рахунок документування відносин за допомогою підконтрольних підприємств ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно сформували податковий кредит з ПДВ для реально діючих суб'єктів господарювання на загальну суму 2336369,35 грн., а саме: ПП "Мидас Плюс" в період вересня-жовтня 2011 року у сумі 886823,07 грн., ТОВ ТПК "Стиль" в період лютого-березня 2012 року у сумі 30363,79 грн., ПМП "Марія" у період квітня-червня 2012 року у сумі 247430,18 грн., ПП "Авто-Агро-Світ" в період липня-серпня 2012 року у сумі 48899,47 грн., ПП "КГ "Інтеграл" за період серпня 2012 року у сумі 122852,84 грн.

Таким чином, твердження представника відповідача про преюдиційність вироку Комсомольського районного суду м.Херсона від 16.12.2014 р. для вирішення даної адміністративної справи є безпідставними на суперечать ч.4 ст.72 КАС України, а сам вирок не є належним доказом у розумінні ч.1 ст.70 КАС України.

Окремо суд зазначає, що правовими наслідками здійснення фіктивного підприємництва є наявність відповідного судового рішення про скасування державної реєстрації такого підприємства, визнання його установчих та статутних документів недійсними. Між тим, ДПІ у м.Херсоні не надала такого судового рішення та не посилається на його наявність.

Згідно витягу з ЄДРПОУ відсутні записи про скасування державної реєстрації ТОВ "Херсонбудпром" чи припинення підприємницької діяльності даного підприємства, а відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд відмічає, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 р. (справа № 2-а-3705/12/2170) за позовом ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС з ТОВ "Херсонбудпром" стягнуто заборгованість з податку на додану вартість у сумі 40467,58 грн. згідно поданих декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень 2012 року, а постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 р. (справа № 2-а-704/12/2170 - у сумі 192,26 грн. згідно декларацій з ПДВ за листопад, грудень 2011 року, що свідчить про здійснення ТОВ "Херсонбудпром" господарської діяльності, відображення результатів такої діяльності у бухгалтерському та податковому обліку у періоді, який був предметом перевірки ПП "БТФ "Стройград".

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності свого рішення, а тому податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 р. № НОМЕР_1 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 р. № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" (код ЄДРПОУ 35329343) судовий збір у сумі 485 (чотириста вісімдесят п'ять) грн. 58 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 вересня 2015 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.1