Ухвала

від 28.10.2015 по справі 821/1806/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1806/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -ОСОБА_1, судді -ОСОБА_2, судді -ОСОБА_3

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року по справі за позовом приватного підприємства «Будівельно-Торгівельна фірма «Стройград» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2015 року приватне підприємство «Будівельно-Торгівельна фірма «Стройград» (надалі - Позивач, ПП «БТФ «Стройград») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (надалі - Відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 року №0002742200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 242788,00 грн., з яких за основним платежем на 194230,00 грн., за штрафними санкціями на 48558,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Херсонбудпром» є протиправними, оскільки такі твердження спростовуються первинними бухгалтерськими документами, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати. Також зазначає, що ДПІ було перевищено свої повноваження, оскільки визнання договорів нечинними є компетенцією суду, а не ДПІ.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 25.03.2013 року по 26.03.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «БТФ «Стройград» з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Херсонбудпром» та з контрагентами-покупцями у березні, квітні, травні та червні 2012 року та їх відображення в податковій звітності, за результатами якої складено акт від 28.03.2013 року №1966/22.4/35329343.

У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення позивачем п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період ІV квартал 2012 року на суму 194230,00 грн..

На підставі акту перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 року №0002742200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 242788,00 грн., з яких за основним платежем на 194230,00 грн., за штрафними санкціями на 48558,00 грн..

З акту перевірки вбачається, що підставою для збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток стали висновки відповідача про завищення ПП «БТФ «Стройград» у ІV кварталі 2012 року витрат на 942905,00 грн. по відносинах з ТОВ «Херсонбудпром», які ґрунтуються на наявності акту ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС від 27.11.2012 року №2725/22-4/35329343 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «БТФ «Стройград» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Херсонбудпром» та з контрагентами-покупцями за березень, квітень, травень та червень 2012 року». При цьому акт перевірки позивача від 28.03.2013 року №1966/22.4/35329343 повністю дублює інформацію та висновки, які викладені у акті перевірки від 27.11.2012 року №2725/22-4/35329343.

Актом перевірки від 27.11.2012 року №2725/22-4/35329343 встановлено нікчемність правочинів, здійснених ПП «БТФ «Стройград» при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Херсонбудпром» у березні-червні 2012 року, внаслідок чого позивачем протиправно віднесено до податкового кредиту березня-червня 2012 року суму ПДВ у розмірі 184981,00 грн., сплачену у ціні товарів (робіт, послуг), по операціях, які не мали реального характеру.

Згідно акту перевірки, ДПІ вважає, що оскільки вищевказаним актом встановлено неправомірне формування ПП «БТФ «Стройград» податкового кредиту березня-червня 2012 року по відносинах з ТОВ «Херсонбудпром», то і сформовані за результатами цих операцій витрати підлягають виключенню з валових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Херсонбудпром» спростовуються судовим рішенням по справі №821/3904/14 про оскарження податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 року №0008632200 винесеного на підставі акту перевірки від 27.11.2012 року №2725/22-4/35329343, яке набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки від 27.11.2012 року №2725/22-4/35329343 ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року №0008632200 про збільшення ПП «БТФ «Стройград» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 231226,00 грн., з яких за основним платежем на 184981,00 грн., за штрафними санкціями на 46245,00 грн.. Дане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем у судовому порядку. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року (справа №821/3904/14), яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року №0008632200. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено реальність господарських операцій між ПП «БТФ «Стройград» та ТОВ «Херсонбудпром» у березні-червні 2012 року, належне їх підтвердження первинними документами, правомірність віднесення позивачем сплаченої у ціні товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «Херсонбудпром» у березні-червні 2012 року, суми ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, доводи ДПІ про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Херсонбудпром» спростовуються наведеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, і яке має преюдиційне значення в силу ч.1 ст.72 КАС України.

В своїх запереченнях ДПІ посилалося на вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 29.12.2014 року, яким визнано винними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.358, ч.2 ст.121 КК України, при цьому судом встановлено, що дані злочини вони вчинили з використанням фіктивного підприємства - ТОВ «Херсонбудпром».

Такий вирок на думку ДПІ, підтверджує правомірність висновків ДПІ про безтоварність господарських операцій між ПП «БТФ «Стройград» та ТОВ «Херсонбудпром» та виключення результатів цих операцій з витрат підприємства.

Колегія суддів не приймає ці доводи ДПІ до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Отже, з наведеної норми права вбачається, що обов'язковим для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі. Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості вироку для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок. Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку. Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Норма ч.4 ст.72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого)), а не щодо інших осіб.

Дана позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року №2379/12/13-12 "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України".

Виходячи з наведеного, преюдиційне значення для розгляду даної адміністративної справи має вирок, за яким було б засуджено директора ТОВ «Херсонбудпром» ОСОБА_6 та яким було б встановлено формування фіктивного податкового кредиту для ПП «БТФ «Стройград».

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що вироком Комсомольського районного суду м.Херсона від 16.12.2014 року, який скасовано вироком Апеляційного суду Херсонської області від 23.02.2015 року в частині призначеного покарання, засуджено ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.212 КК України, а не ОСОБА_6, який під час здійснення господарських операцій з ПП «БТФ «Стройград» у березні-червні 2012 року був директором ТОВ «Херсонбудпром» та підписував первинні документи.

Також колегія суддів зазначає, що вироком Комсомольського районного суду м.Херсона від 16.12.2014 року, так і вироком Апеляційного суду Херсонської області від 23.02.2015 року не встановлено формування фіктивного податкового кредиту для ПП «БТФ «Стройград». Навпаки, вироками визнано доведеним те, що за рахунок документування відносин за допомогою підконтрольних підприємств ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконно сформували податковий кредит з ПДВ для реально діючих суб'єктів господарювання на загальну суму 2336369,35 грн., а саме: ПП «Мидас Плюс» в період вересня-жовтня 2011 року у сумі 886823,07 грн., ТОВ ТПК «Стиль» в період лютого-березня 2012 року у сумі 30363,79 грн., ПМП «Марія» у період квітня-червня 2012 року у сумі 247430,18 грн., ПП «Авто-Агро-Світ» в період липня-серпня 2012 року у сумі 48899,47 грн., ПП «КГ «Інтеграл» за період серпня 2012 року у сумі 122852,84 грн..

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання ДПІ на вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 16.12.2014 року не може бути належним доказом неправомірності формування позивачем показників податкової звітності по операціям із ТОВ «Херсонбудпром».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:ОСОБА_1 Суддя: Суддя: ОСОБА_2 ОСОБА_3