Постанова

від 31.08.2015 по справі 804/4268/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2015 рокусправа № 804/4268/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТИЗ"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. у справі № 804/4268/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТИЗ"

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СИНТИЗ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442203 від 18.02.2015 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що на підставі акту перевірки №698/22-03/34195668 від 05.11.2014 р. Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000442203 від 18.02.2015 року, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 384 617 грн. В акті перевірки відображено факт придбання послуг, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, здійснення розрахунків між сторонами, використання придбаних послуг ТОВ "Синтиз" у власній господарській діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просять постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань законності декларування ТОВ "Синтиз" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за липень 2012 року та серпень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №698/22-03/34195668 від 05.11.2014 року.

В акті перевірки встановлено ряд порушень, а саме: п.185.1. ст..185, п.187.1. ст..187, п.188.1. ст.188, п.198.1., п.198.2., п.198.3., п.198.5., п.198.6. ст..198, п.200.3. ст..200, п.201.1. ст..201 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями, ТОВ "Синтиз" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 399 620 грн.

На підставі акту перевірки №698/22-03/34195668 від 05.11.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2015 року №0000442203 у зв'язку з тим, що ТОВ "Синтиз" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 384 617 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини та відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості податкового повідомлення - рішення, з огляду на те, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по спірним операціям на підставі неналежним чином оформлених первинних документів.

Колегія суддів виходячи з фактичних обставин справи та на підставі витребуваних судом первинних документів, не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

На думку податкового органу, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ є здійснення продажу товарів позивачем та придбання останнім послуг.

Позивач на виконання договірних правовідносин за зовнішньо-економічними контрактами з покупцями готової продукції (цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини), а саме: Контракт № Е78 від 10.06.2013 року, ОАО «Таганрогський металургійний завод» (Російська Федерація); Контракт № 204 від 15.11.2012 року на поставку вогнетривкої продукції; SRL «INDELGO-GC» (Республіка Молдова, Кишенеу); Контракт № № 5/13 від 29.04.2013, Контракт № 196 від 17.12.2013 року, Контракт № 192 від 03.01.2012 року; ООО «Роскомстрой» (Російська Федерація, Нижній Новгород); Контракт № 204 від 04.06.2011 року, «STANFORD TECHNOLOGY LLP» (United kingdom. London), Контракт № 2105/12 від 21.05.2012 року, Контракт № 1611/12 від 16.11.2012 року № 1807/13 від 18.07.2013 року на поставку вогнетривкої продукції, ООО "ТехМедТрейдинг» (Російська Федерація, Воронеж); Контракт № 602/Оскол від 11.01.2012 року, № 604/Оскол від 16.02.2012 року, ООО «ОсколПромСнаб» (Російська Федерація, Старий Оскол).

За умов поставки за вищевказаними контрактами вогнетривка продукція має бути упакована. Вид упаковки - дерев'яний пакувальний матеріал.

Відповідно до п.п. 4.9 Наказу Міністерства аграрної політики від 22.12.2005 року за №731 "Про затвердження фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев'яного пакувального матеріалу" (далі - Наказ № 731), дерев'яний пакувальний матеріал у вигляді партії товару вивозиться за межі України за наявності маркування.

Отже, для виконання умов зовнішньоекономічних договорів на експорт, необхідною було наявність пакувального дерев'яного матеріалу у зв'язку з чим був укладений Договір № 8 ФС - 216 від 03.01.2012 року з ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» (код ЄДРПОУ 36295174) і 03.01.12 року підписана специфікація № 1 до нього з ціною послуг обробки та маркування. ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» є особою, що включена до загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу (далі - Реєстр), який веде Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України та має код для маркування - 05005 (відповідно до Наказу № 731).

За договором з ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» передбачено надання послуг щодо обробки та маркуванню дерев'яного пакувального матеріалу згідно вимог за нормами Наказу Міністерства аграрної політики від 22.12.2005 №731 "Про затвердження фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев'яного пакувального матеріалу". За умов договору Виконавець зобов'язаний надати послугу щодо обробки та маркуванню дерев'яного пакувального матеріалу з підписанням відповідного акту виконаних робіт.

На виконання зазначеного договору були складені відповідні Акти виконаних робіт, з яких вбачається що надані послуги з обробки та маркуванню дерев'яного пакувального матеріалу надані у кількості, зазначеній у таблиці кожного акту. Обробка матеріалу здійснювалася за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Бабушкіна, 68. Крім того, зазначено, що проведення термообробки пакувального матеріалу проведено згідно п. 4.8 вищезгаданих фітосанітарних правил розігрівався з досягненням температури серцевини деревини 56 градусів протягом 1 години. Крім того, були виставлені наступні рахунки:№940 від 19.10.12р.;№1186 від 11.12.12р.;№1187 від 11.12.12р.;№64 від 28.01.13р.;№224 від 11.03.13р.;№389 від 24.04.13р.;№517 від 04.06.13р.;

Як вбачається з наданих до суду документів, на виконання умов договору Позивачем для обробки ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» були передані піддони, ящики та дошки за наступними актами прийому - передачі: від 19.10.2012 року, 13.12. 2012 року, 13.12. 2012 року, 28.01.2013 року 11.03. 2013 року, 24.04. 2013 року, 04.06. 2013 року. Піддони під теплоізоляційну цеглу виготовлюється Позивачем самостійно, про що свідчать відповідні акти столярної майстерні РСУ Позивача за липень 2012 року, січень 2013 року, березень 2013 року, червень 2013 року та відповідні матеріальні звіти. На виконання умов договору були підписані наступні Акти виконаних робіт за перевіряємий період - липень 2012 року по серпень 2014 року:№940 від 25.10.12р.;№1186 від 13.12.12р.;№1187 від 13.12.12р.;№64 від 29.01.13р.;№224 від 12.03.13р.;№389 від 26.04.13р.;№517 від 05.06.13р. Загальна сума наданих послуг складає - 64 975,00 грн. Факт поставки був відображений у бухгалтерському обліку на рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», який призначений для обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи та надані послуги, (т.1 а.с.245-246) на суму - 64 975,00 грн.

Крім того, ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» були надані наступні податкові накладні: № 266 від 14.08.12, № 417 від 23.10.12р., № 231 від 13.12.12р., № 232 від 13.12.12р., № 278 від 29.01.13р„ № 84 від 12.03.13р., № 510 від 26.04.13р., № 63 від 05.06.13р., № 131 від 07.08.13р.

Крім того, Позивач провів розрахунок з ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» у повному обсязі у строки передбачені договором, про що свідчать платіжні доручення № 3267 від 11.09.2012 року, № 3423 від 23.10.2013 року, № 3652 від 14.12.2012 року, № 3655 від 14.12.2012 року, № 169 від 14.02.2013 року, № 387 від 02.04.2013 року, № 520 від 13.05.2013 року, № 685 від 12.06.2013 року.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду на підставі п.п. 198.3 ст.198 ПКУ, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ та реєстрам виданих та отриманих податкових накладних, що знаходяться у матеріалах страви (т.2 а.с.229-250 та т.З а.с. 1-168).

Доводи перевіряючи, викладені у Акті перевірки стосовно того, що ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» не має можливості реально здійснити зазначені операції внаслідок відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності (відсутність управлінського, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень тощо), а саме кількість працюючих у складі за 1 кв.2013 року - 16 осіб, за 2 кв. 2013 року -10 осіб, не дає можливості надавати вищезазначені послуги (т. 1 а.с. 68), що є підставою нереальності вищевказаних господарських операцій між Позивачем та ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» є безпідставними з огляду на те, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Як вбачається з матеріалів справи по спірним правочинам з ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси», за наявністю документів, що знайшли своє відображення у бухгалтерському та податковому обліку стосовно виконання наданих послуг з обробки та маркуванню дерев'яного пакувального матеріалу та використання його у подальшому для реалізації вогнетривкої продукції на експорт та спростовують висновки про нереальність господарських операцій та завищення податкового кредиту у сумі - 7 589,00 грн, що є складовою частиною оскаржуваного ППР № 0000442203.

Щодо зменшення податкового кредиту на суму 316,00 грн. у зв'язку з встановленням нереальності господарської операції з ПП «ДЕНІМ «Дніпроенергоімпекс» колегія суддів зазначає наступне.

Між Позивачем та ПП «ДЕНІМ «Дніпроенергоімпекс» був укладений договір купівлі-продажу шляхом виставлення ПП «ДЕНІМ «Дніпроенергоімпекс» Позивачу рахунку-фактури № 116 від 13.08.12року на придбання шіни мідної М1 5x50x300мм у кількості 4 шт. загальною вартістю 1 896 грн. Вказаний товар був отриманий за довіреністю № 782 від 15.08.12р. працівником Позивача ОСОБА_2 за видатковою накладною № 73 від 16.08.2012року.Транспортування цього товару до місцезнаходження Позивача було здійснене автомобілем «Фольксваген» державний знак НОМЕР_2 водієм ОСОБА_2, про що свідчить подорожній лист службового легкового автомобіля від 16.08.12року. Товар був прийнятий на склад комірником ОСОБА_3 відповідно до приймального акту № 359 від 16.08.12року та був оприбуткований на складі, про що свідчить картка складського обліку №Ш-23.

Встановлені під час апеляційного перегляду справи в цій частині обставини також спростовують висновки податкової,щодо збільшення податкового кредиту на суму 316,00 грн.

Щодо доводів зменшення податкового кредиту на суму 2 460,00 грн. у зв'язку з встановленням нереальності господарської операції з ПП «Дніпропостачупаковка» встановлено.

Станом на 27.12.2010 року між Позивачем та ПП «Дніпропостачупаковка» був укладений договір поставки № 71/10-ПК товару на загальну суму 120 000 грн. За договором Позивачу були виставлені наступні рахунки фактури : № СФ-0000684 від 2.07.12р„ № СФ-0000879 від 05.09.12р., № СФ-0000955 від 01,10.12р. № СФ-0001070 від 07.11,12р. Відповідно до вказаних рахунків, предметом цього правочину є гофрокартон 2200x1250 та офролист 2200x1500. Товар був отриманий за видатковою накладною № РН-0000648 від 16.07.12р. за довіреністю № 745 від 13.07.12р. працівником - ОСОБА_2;за видатковою накладною № РН-0000648 від 16.07.12р. за довіреністю № 745 від 13.07.12р. працівником - ОСОБА_2;за видатковою накладною № РН-0000850 від 07.09.12р. за довіреністю № 805 від 06.09.12р. працівником - ОСОБА_2;за видатковою накладною № РН-0000928 від 04.10.12р. за довіреністю № 834 від 03.10.12р. працівником - ОСОБА_2;за видатковою накладною № РН-0001030 від 07.11.12р. за довіреністю № 867 від 06.11.12р. працівником - ОСОБА_2;

На виконання зазначеного договору були видані наступні податкові накладні: № 5 від 14.08.12р., № 24 від 06.09.12р„ № 13 від 03.10.12р., № 18 від 06.11.12р.

Транспортування товару до місцезнаходження Позивача відбувалося 07.09.12 року автомобілем «Газель», державний знак НОМЕР_3 за маршрутом: вул. Воронцова, 18-Б, м. Дніпропетровськ (пункт навантаження) до вул. Кирпична, 13, м. Синельникове (пункт розвантаження), про що свідчать товарно-транспортна накладна № 850;16.07.12року автомобілем «Газель», державний знак НОМЕР_4 за маршрутом: вул. Воронцова, 18-Б, м. Дніпропетровськ (пункт навантаження) до вул. Кирпична, 13, м. Синельникове (пункт розвантаження), про що свідчать товарно-транспортна накладна № 83000648; 04.10.12 року автомобілем «Газель», державний знак НОМЕР_5 за маршрутом: вул. Воронцова, 18-Б, м. Дніпропетровськ (пункт навантаження) до вул. Кирпична, 13, м. Синельникове (пункт розвантаження), про що свідчать товарно-транспортна накладна № 928; 07.11.12року автомобілем «Газель», державний знак НОМЕР_5 за маршрутом: вул. Воронцова, 18-Б, м. Дніпропетровськ (пункт навантаження) до вул. Кирпична, 13, м. Синельникове (пункт розвантаження), про що свідчать товарно-транспортна накладна № 1030.

Товар прийнятий комірником ОСОБА_3 на склад відповідно до приймальних актів № 390 від 07.09.12р., № 313 від 16.07.12р., № 435 від 04.10.12р., № 476 від 07.11.12року та оприбуткований на складі, про що свідчить картка складського обліку №Г-6.

Щодо підстав зменшення податкового кредиту на суму 7 871,00 грн. у зв'язку з встановленням нереальності господарської операції з ТОВ «МТВ-строй» слід зазначити.

Станом на 21.08.13року між Позивачем та ТОВ «МТВ-строй» був укладений договір поставки № 01/08 - 2013, за умовами якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця товар, що вказаний у рахунках та товарних накладних.

Товар за вказаним договором, а саме: піддон під цеглу, брус 50x100 мм та дошка 25мм, був отриманий за наступними видатковими накладними: № 175 від 07.10.13 за довіреністю № 376 від 07.10.13р. комірником ОСОБА_3, № 178 від 07.12.13р. за довіреністю № 376 від 07.10.13р. комірником ОСОБА_3та № 282 від 11.10.13р.

На виконання умов договору були видані наступні податкові накладні: № 178 від 07.10.13р., № 175 від 07.12.13р., № 282 від 11.10.13р.Транспортування товару від пункту навантаження: вул. Ленінградська, 68, м. Дніпропетровськ до місцезнаходження Позивача відбувалося 07.10.13р. автомобілем НОМЕР_6 водієм ОСОБА_4, про що свідчить подорожній лист від 07.10.13р.та 11.10.13р. автомобілем НОМЕР_6 водієм ОСОБА_4, про що свідчить подорожній лист від 11.10.13р.

Вказаний товар був прийнятий на склад комірником ОСОБА_3 відповідно до приймальних актів № 540 від 07.12.13р., № 551 від 07.10.13р„ № 578 від 11.10.13р. та оприбуткований на складі, про що свідчать картки складського обліку № П-10, № Б-9.

Отже висновки щодо обґрунтованого зменшення податкового кредиту на суму 7 871,00 грн. у зв'язку з встановленням нереальності господарської операції з ТОВ «МТВ-строй» спростовуються вище встановленими обставинами.

Щодо зменшення податкового кредиту на суму 1510,00 грн. у зв'язку з встановленням нереальності господарської операції з ТОВ «Універсал-авто» встановлено.

Станом на 04.01.2011 року між Позивачем та ТОВ «Універсал-авто» був укладений договір № 02/11 по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів, відповідно до умов якого вартість виконаних робіт визначається на підставі наданих актів виконаних робіт та рахунків-фактур.

За цим договором ТОВ «Універсал-авто» були виставлені наступні рахунки-фактури: № СФ - 0000460 від 06.07.12р. на суму 5 937,00 грн. та №СФ-0000713 від 26.10.12р. на суму 3 123,00 грн.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Універсал-авто» були надані послуги по обслуговуванню і ремонту автомобіля НОМЕР_7, який належить на праві власності Позивачу відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС № 066941 від 29.12.07р., про виконані роботи свідчать акти надання послуг № ОУ - 0000549 від 06.07.12р. на суму 5 937,00 грн. та № ОУ - 0000879 від 26.10.12р. на суму 3 123,00 грн.

Товариством «Універсал-авто» були видані податкові накладні № 20 від 06.07.12року та № 69 від 26.10.12року.

Щодо зменшення податкового кредиту на суму 49,00 грн. у зв'язку з встановленням нереальності господарської операції з ТОВ «Ферона» слід зазначити.

Станом на 09.02.11року між Позивачем та ТОВ «Ферона» був укладений договір купівлі-продажу № 0902, за умовами якого Продавець зобов'язувався передати у власність покупця продукцію по кількості за номенклатурою та по ціні, що вказані у видаткових накладних.

Відповідно до видаткової накладної № 12 від 14.08.12року Позивачу був проданий канат сталевий 6,2 мм ГОСТ 2688-80 в кількості 15 м та канат сталевий 11,0 мм ГОСТ 2688-80 в кількості 15 м, на загальну суму 294,12 грн.

Товариством «Ферона» була видана податкова накладна № 10 від 14.08.12року. Транспортування цього товару від пункту навантаження: вул. Космічна, 13, м. Дніпропетровськ до місцезнаходження Позивача відбувалося автомобілем НОМЕР_7, про що свідчить подорожний лист службового легкового автомобіля від 14.09.12р., виданий водію ОСОБА_5

Товар був прийнятий на склад комірником ОСОБА_3 відповідно до приймального акту № 353 від 14.08.12року та був оприбуткований на складі, про що свідчать картки складського обліку № К-119 та № К-107.

Щодо зменшення податкового кредиту на суму 49,00 грн. у зв'язку з встановленням нереальності господарської операції з ТОВ «Ферріт-Д» слід зазначити.

Станом на 26.03.12року між Позивачем та ТОВ «Ферріт-Д» був укладений договір купівлі-продажу № 26/03-12, за умовами якого Продавець зобов'язувався передати у власність покупця у 2012 році волокноутворюючий пристрій. Вартість за одиницю, кількість та асортимент зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. До договору станом на 01.08.12року була підписана специфікація № 4, відповідно до якої предметом купівлі-продажу є волокноутворюючий пристрій у кількості 2 шт. загальною вартістю 50 000 грн.

Відповідно до додаткової угоди у якості відповідальної особи покупця для отримання та транспортування товару за цим договором встановлений інженер відділу МТЗ ОСОБА_2

Відповідно до видаткової накладної ОСОБА_2 22.08.12 року отримані 2 шт. волокноутворюючих пристрою, загальною вартістю 50 000 грн. Контрагентом була видана податкова накладна № 939 від 22.08.12року.

Транспортування товару від пункту навантаження: вул. Г.Сталінграду, 147, м. Дніпропетровськ до місцезнаходження Позивача відбувалося автомобілем «Фольксваген» державний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, про що свідчить подорожний лист службового легкового автомобіля від 22.08.12року.

Зазначений товар був прийнятий на склад комірником ОСОБА_3 відповідно до приймального акту № 461 від 05.10.12року.

Відносно різних дат щодо поставки та оприбуткування придбаного товару були надані пояснення головного бухгалтера ОСОБА_6, стосовно чого остання повідомила, що розбіжності пов'язані з помилками, допущеними у видатковій накладній, що було виправлено належним чином 05.10.12року, про що свідчить відповідна довідка головного бухгалтера. Товар був оприбуткований на складі, про що свідчить картка складського обліку № В-2.

У подальшому ці волокнообразуюючи пристрої були використані у господарській діяльності Відповідача, а саме змонтовані на піч СКБ 6098, про що свідчить вимога № 585А від 01.10.12р. начальника виробництва ОСОБА_1, з часом ці волокнообразуюючи пристрої були списані після фізичного зносу, про що свідчать акти на списання малоцінних та бистрозношувальних предметів за № 646 від 05.11.12р. та № 690 від 05.12.12р., які підписані комісією, призначеною за наказом № 185 від 19.12.11р. у складі голови: зам директора ОСОБА_7, та її членів: зам. Начальника виробництва - ОСОБА_1, економіста - ОСОБА_8, зам. головного бухгалтера - ОСОБА_9

Крім того, як вбачається з Акту перевірки (т 1 а.с. а.с. 165-169) Відповідач посилається на встановлену нереальність та нікчемність здійснення господарських операцій Позивача з ТОВ «Ферріт-Д» на Акт перевірки від 21 грудня 2012 року за № 7210/224/3641206 «Про результати документальної позапланової нев'їзної перевірки ТОВ «Ферріт-Д» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку».

Щодо зменшення податкового кредиту на суму 49 284,00 грн. у зв'язку з встановленням нереальності господарської операції з ПАТ «Синельніківська теплоізоляція» слід зазначити.

Станом на 11.01.10року між Позивачем та ПАТ «Синельніківська теплоізоляція» був укладений договір поставки № 11-01/10-ДП, за умовами якого Продавець зобов'язувався передати у власність покупця вугілля згідно специфікації. 01.09.12року до вказаного договору була підписана специфікація № 10, відповідно до якої предметом поставки є вугілля ДОН у кількості 100 тон загальною вартістю. 200 049,96 грн. на умовах поставки СРТ - склад вантажоотримувача.

За договором постачальником були виставлені наступні рахунки-фактури: № СТО - 000054 від 30.06.13р. на суму 73 799,86 грн, № СТО - 000058 від 31,07.13р. на суму 75 849,85 грн., № СТО - 000064 від 30.08,13р. на суму 75 849,85 грн.

Позивачем отримано вугілля ДОН відповідно до видаткових накладних:№ СТО - 000996 від 30.09.12р. у кількості 35 тон на суму 70 017,49 грн. на підставі довіреності № 831 від 28.09.12р., виданої на ім'я ОСОБА_2.№ СТО - 001339 від 30.06.13р. у кількості 36 тон на суму 73 799,86 грн. на підставі довіреності № 238 від 27.06.13р., виданої на ім'я ОСОБА_3;№ СТО - 001355 від 31,07.13р. у кількості 37 тон на суму 75 849,85 грн. на підставі довіреності № 288 від 30.07.13р., виданої на ім'я ОСОБА_3;№ СТО - 001363 від 30.08.13р. у кількості 37 тон на суму 75 849,85 грн. на підставі довіреності № 336 від 30.08.13р., виданої на ім'я ОСОБА_3

Контрагентом були видані податкові накладні :№68 від 30,09.12р.;№6 від 30.06.13р.;№6 від 31,07.13р.;№ 3 від 30.08.13р.

Отриманий товар був прийнятий на склад комірником ОСОБА_3 відповідно до приймального акту № 423 від 30.09.12року, приймального акту № 320 від 30.06.13року, приймального акту №393 від 31.07.13р.; приймального акту № 464 від 30.08.13року. Товар був оприбуткований на складі, про що свідчить картки складського обліку № У-20, № У-21, № У-22.

Транспортування придбаного вугілля за вищевказаним договором не здійснювалось, оскільки склади Позивача та ПАТ «Синельніківська теплоізоляція» фактично знаходяться за однією адресою: м. Синельникове, вул. Кирпична, б. 13.

У подальшому придбане вугілля було використане у господарській діяльності на виготовлення ВУТ у вересні 2012 року, про що свідчить акт використання сировини від 30.09.12року, який був підписаний комісією у складі її голови - зам. Генерального директора ОСОБА_10 та членів: зам. начальника виробництва - ОСОБА_11 і зам. головного бухгалтера - ОСОБА_9, економіста - ОСОБА_8, майстра зміни - ОСОБА_12

Вугілля, що було придбане у 2012 році, було отримано зі складу начальником виробництва ОСОБА_13 на підставі вимог № 584А від 01.10.12р., № 598 від 05.10.12р., № 605 від 10.10.12р., № 612А від 12.10.12р., № 619 від 17.10.12р., № 624 від 19.10.12р., № 626А від 22.10.12р„ № 638 від 26.10.12р.

Вугілля, що було придбане у 2013 році, було отримано зі складу начальником цеху - ОСОБА_11 на підставі вимог № 418 від 30.06.13р„ № 521 від 31.07.13р., № 583 від 30.08.13р.

У червні - серпні 2013 року придбане вугілля було використане на виробництво цегли керамічної, про що свідчать відповідні звіти за червень, липень, серпень 2012 року, які затверджені зам. генерального директора ОСОБА_7 та підписані начальником цеху - ОСОБА_11 і економістом ОСОБА_8

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 N 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1333/20071, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Щодо твердження перевіряючи щодо відсутність фактів транспортування придбаного товару,слід зазначити, що відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Крім того, слід також вказати, що «Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», на які посилається Відповідач, не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів вважає, що така позиція податкового органу є неправомірною, оскільки вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження його за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ПАТ «Синельніківська теплоізоляція», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Ферона», ТОВ «Універсал-авто», ТОВ «МТВ-строй», ПП «Дніпропостачупаковка», ПП «ДЕНІМ «Дніпроенергоімпекс», ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку реальність здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, відповідно до пп. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки, в судовому порядку встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПАТ «Синельніківська теплоізоляція», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Ферона», ТОВ «Універсал-авто», ТОВ «МТВ-строй», ПП «Дніпропостачупаковка», ПП «ДЕНІМ «Дніпроенергоімпекс», ТОВ «КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» та помилковість висновків акту перевірки про завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість за липень 2012 року та серпень 2014 року, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є безпідставним.

Крім того, щодо посилань відповідача на незаконно повторного включення у податкове повідомлення-рішення № 0000442203 визначеної суми зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 99 678,94 грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що до рядку 21.3 декларації з ПДВ слід відносити виключно ті результати перевірки платника податку, які на момент складання з ПДВ були узгоджені у відповідності з положеннями ст.56 Податкового кодексу України.

За нормами п. 56.18 ст.56 ПК України регламентується, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішення законної сили.

Отже, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_8 від 21.09.2012 року вважалось неузгодженим до 12.06.2014 року.

Аналогічної практики дотримується Вищий адміністративний суд України, зазначивши в ухвалі від 26.02.2013 року по справі № К/991/50678/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Стома» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Харкові ДПС, що оскільки грошове зобов'язання підприємства е неузгодженим у зв'язку із не набранням законної сси судового рішення, позивач правомірно не вніс зазначені суми в рядок 21.3 податкової декларації за звітний період.

З огляду на викладене, суд вважає, що суд першої інстанції припустився порушень вимог норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у зв'язку з чим прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Таким чином апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТИЗ" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.ст.195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТИЗ" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. у справі № 804/4268/15 - сксауати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТИЗ"-задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000442203 від 18.02.2015 року винесене Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на загальну суму 384617 грн. (триста вісімдесят чотири тисячі шістсот сімнадцять гривень)

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 31.08.2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак