Ухвала

від 02.09.2015 по справі 826/8200/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8200/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФГ-Дельта» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми бюджетного відшкодування та пені, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФГ-Дельта» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної казначейської служби України про: визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві, ГУ ДКС України у місті Києві, ДКС України щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 176 893,00 грн. в строк до 24.03.2015; стягнення на користь ТОВ «ТФГ-Дельта» заборгованості в загальному розмірі 328 195,00 грн.; визначення строку 10 робочих днів, з моменту отримання заяви з оригіналом виконавчого документа та копії ухваленого у цій справі судового рішення про стягнення коштів, для виконання судового рішення; зобов'язання відповідачів подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтами було подано апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві просив задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «ТФГ-Дельта» подало до ДПІ у Печерському районі міста Києва декларації із ПДВ, де відображено відшкодування ПДВ на поточний рахунок за звітні періоди: вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року; та квітень 2008 року у загальному розмірі 176 893,00 грн. та за невиконання закону пеню у сумі 151302,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2015 року, яка набрала законної сили, в адміністративній справі №2а-11839/09/2670 встановлено правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за вищевказані звітні періоди. Також вказаним рішенням суду встановлено протиправність дій контролюючого органу по призначенню позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, за вказані періоди, і про помилковість висновків такого акта перевірки.

Колегія суддів вказує, що з аналізу положень ст.200 ПК України, які зокрема регламентують порядок повернення сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету, законодавцем не ставиться виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування у залежність від подання податковим органом до органу держказначейства відповідного висновку, оскільки останнє є обов'язком податкового органу, що також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 11.02.2013 у справі № К-3582/10 та Верховного суду України від 23 червня 2015 року за позовом ТОВ «Іглмос Едішенз».

Крім того, обов'язок по вчиненню передбачених наведеними законодавчими приписами дій для отримання платником податків відповідної суми податку на додану вартість з бюджету виникає у контролюючого органу автоматично за фактом набрання законної сили рішенням суду, яким засвідчено право на отримання суми бюджетного відшкодування, що також вказано в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014 №К/800/27708/13, від 11.06.2013 №К/800/11374/13, від 11.12.2014 №К/800/30925/13, від 27.05.2013 №К/9991/53933/12.

Відтак, з моменту набрання судовим рішенням в адміністративній справі №2а-11839/09/2670 законної сили 24.02.2015 року у податкового органу виник обов'язок по вчиненню передбачених наведеними законодавчими приписами дій для отримання платником податків відповідної суми ПДВ з бюджету.

Згідно положень ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як вказує суд першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві не заперечувалось право позивача на отримання відповідних сум бюджетного відшкодування відповідно до судового рішення, що набрало законної сили, а невиконання обов'язку із своєчасного подання висновку до органів державної казначейської служби податковим органом мотивовано необхідністю внесення відповідної інформації в підсистему «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок».

Судова колегія не приймає до уваги вказані доводи апелянта, як доказ поважності причин несвоєчасного відшкодування, оскільки це свідчить про неналежне виконання податковим органом обов'язку із подання висновку до органу державної казначейської служби, та про неправомірну бездіяльність контролюючого органу, неналежну організацію роботи. Відповідно не може бути належним доказом протиправності вимог ТОВ «ТФГ-Дельта».

Як видно з матеріалів справи, заява позивача про подання висновку та видачу бюджетного відшкодування отримано ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві 10.03.2015, проте допустимих та належних доказів повернення належних позивачу сум бюджетного відшкодування досі не надано.

Відтак, позовні вимоги до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо визнання протиправною бездіяльності із відшкодування податку на додану вартість є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, та зазначає, що ТОВ «ТФГ-Дельта» володіє безспірним правом на отримання пені на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, а невиконання суб'єктом владних повноважень свого обов'язку щодо подання у п'ятиденний строк після закінчення перевірки органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не може позбавити платника податку права на нарахування та стягнення пені.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України та позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 №21-131а14, а отже з урахуванням ст.244-2 КАС України, береться до уваги колегією суддів при розгляді даного спору.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянтів, оскільки вони не спростовують правомірності вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФГ-Дельта», та не підтверджують дотримання відповідачами встановленої процедури повернення бюджетного відшкодування ПДВ та пені. Відповідно, судова колегія не знаходить мотивованих підстав для задоволення вимог апеляційних скарг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів подання висновку до органу державної казначейської служби та вчинення інших дій щодо відшкодування позивачу належної суми податку на додану вартість в межах спірних правовідносин. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно частково задоволені судом першої інстанції.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі як суб'єкти владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надали до суду належних доказів правомірності своїх дій, та не обґрунтували свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилаються апелянти в апеляційних скаргах, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 07.08.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.