Постанова

від 26.08.2015 по справі 813/566/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року Справа № 876/4293/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Затолочного В.С., Улицького В.З.

за участю секретаря Корнієнко О.А.

представника позивача Савки Т.В.

представника відповідача Водолазського І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Корн» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.15 р. у справі № 813/566/15 за позовом Приватного малого підприємства «Корн» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.015 р. у справі № 813/566/15 за позовом Приватного малого підприємства «Корн» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082201 від 28.01.2015 року, у позові було відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки акта перевірки №5/13-50-22-11-06/13835054 від 13.01.2015 року, у якому податковий орган вказав про відсутність реально вчинених господарських операції з ПП «Хілтон Тайм» та ПП «Свентовіт», оскільки не було представлено під час перевірки товарно-транспортних накладних та інших відповідних супровідних документів по транспортуванню товару, довіреностей на отримання товару, ґрунтуються лише на актах перевірки вищезазначених контрагентів, відповідальність за яких позивач не несе.

В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив за їх безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснеяння представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів встанолвила наступне.

Як правильно встановив суд першої інстанції, ПМП «Корн» зареєстроване як юридична особа 10.07.1992 року, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ №203421, основним видом діяльності названого підприємства є оптова торгівля одягом і взуттям. З 24.12.2014 року по 30.12.2014 року ДПІ у Сихівському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПМП «Корн» (код ЄДРПОУ 13835054) з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Хілтон Тайм» (код ЄДРПОУ 38679764) за липень 2014 року, з ПП «Свентовіт» (код ЄДРПОУ 38857655) за серпень 2014 року, за наслідками якої складено акт №5/13-50-22-11-06/13835054 від 13.01.2015 року.

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ПМП «Корн» відповідач використав довідку ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 03.09.2014 року №467/22-03/38679764 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» (код за ЄДРПОУ 38679764) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень 2014 року» та довідку ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 02.10.2014 року №535/10-13-22-03/38857655 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» (код за ЄДРПОУ 38857655) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період серпень 2014 року», в яких зазначено про відсутність власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, основних засобів, дозволів, кваліфікаційного персоналу, що свідчить про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій. Також серед іншого, контролюючий орган в акті перевірки вказав про те, що позивачем під час перевірки не представлено товарно-транспортних накладних та інших відповідних супровідних документів по транспортуванню товару, довіреностей на отримання товару.

У висновках акта перевірки від 13.01.2015 року відповідач зазначив про порушення ПМП «Корн» п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 39432, 90 грн., в тому числі за липень 2014 року в сумі 6555,03 грн., за серпень 2014 року в сумі 32877,87 грн. На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2015 року №0000082201, яким ПМП «Корн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 39432,90 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 9858,22 грн., всього на суму 49291,12 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП «Хілтон Тайм» (постачальник) та ПМП «Корн» (покупець) уклали договір купівлі-продажу товару від 30.01.2014 року №30-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю визначеним цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміється товар, згідно специфікацій. Повне найменування товару, кількість товару, ціна на товар, асортимент та номенклатура товару, що підлягає поставці за даним договором, визначається у специфікаціях, які є додатком до цього договору та є невід'ємною частиною цього договору. Поставка здійснюється на умовах самостійного вивозу товару покупцем. Місцем поставки товару за цим договором є франко-склад постачальника. На виконання умов даного договору постачальник передав у власність покупцю товар відповідно до видаткової накладної №234 від 08.07.2014 року. ПП «Хілтон Тайм», у свою чергу, виписало позивачу податкову накладну №30 від 08.07.2014 року, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року. Оплата проведена платіжним дорученням №260 від 12.08.2014 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Хілтон Тайм» відображено у податковій звітності ПМП «Корн», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року.

Також між ПП «Свентовіт» (постачальник) та ПМП «Корн» (покупець) уклали договір купівлі-продажу товару від 01.08.2014 року №1/08-14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю визначеним цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміється товар, згідно специфікацій. Повне найменування товару, кількість товару, ціна на товар, асортимент та номенклатура товару, що підлягає поставці за даним договором, визначається у специфікаціях, які є додатком до цього договору та є невід'ємною частиною цього договору. Поставка здійснюється на умовах самостійного вивозу товару покупцем. Місцем поставки товару за цим договором є франко-склад постачальника. На виконання умов даного договору постачальник передав у власність покупцю товар відповідно до видаткових накладних: №ав-3с від 08.08.2014 року, №ав-5с від 18.08.2014 року, №ав-8с від 22.08.2014 року, №ав-11с від 26.08.2014 року, №ав-12с від 29.08.2014 року. ПП «Свентовіт», у свою чергу, виписало позивачу податкові накладні №3 від 08.08.2014 року, №5 від 18.08.2014 року, №8 від 22.08.2014 року, №11 від 26.08.2014 року, №12 від 29.08.2014 року, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року. Оплата проводилась платіжними дорученнями №282 від 18.08.2014 року, №290 від 22.08.2014 року, №292 від 26.08.2014 року, №333 від 15.09.2014 року, №341 від 19.09.2014 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Свентовіт» відображено у податковій звітності ПМП «Корн», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

На підтвердження використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності скаржником долучено договори поставки: №14/14 від 16.05.2014 року, №23/14 від 12.06.2014 року, №24/14 від 17.06.2014 року, №26/14 від 17.06.2014 року, №27/14 від 23.06.2014 року, №30/1/14 від 16.06.2014 року, №33/14 від 28.07.2014 року; договір купівлі-продажу №17/14 від 26.05.2014 року; видаткові накладні: №РН-0028 від 29.08.2014 року, №РН-0043 від 02.09.2014 року, №РН-0044 від 29.08.2014 року, №РН-0046 від 29.08.2014 року, №РН-0049 від 29.08.2014 року, №РН-0072 від 05.09.2014 року, №РН-0065 від 26.08.2014 року, №РН-0058 від 07.08.2014 року; довіреність №159 від 05.09.2014 року.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Хілтон-Тайм», суд першої інстанції правильно визначив, що таке було анульовано лише 11.07.2014 року, тобто після здійснення господарських операцій із позивачем. Довідки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 03.09.2014 року №467/22-03/38679764 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» (код за ЄДРПОУ 38679764) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень 2014 року» та від 02.10.2014 року №535/10-13-22-03/38857655 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» (код за ЄДРПОУ 38857655) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період серпень 2014 року» не можуть слугувати єдиною підставою для правової оцінки правовідносин з питань формування податкового кредиту.

Роблячи висновок щодо безтоварного характеру операцій із зазначеними контрагентами, суд першої інстанції помилково виходив з того, що чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., не були зареєстровані Міністерством юстиції України, не носять обов'язкового характеру і така позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України. При цьому, на перехід права власності не впливає його фізичне переміщення у просторі. При цьому, відповідачем не було надано жодного доказу відсутності у продавців на момент виконання цих правочинів відповідного товару, та покликання ґрунтувались на припущеннях неможливості здійснення контрагентами позивача господарської діяльності.

Реальний характер господарських операцій підтверджується, зокрема, фактом подальшого використання позивачем придбаного майна у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704. Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 ст. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Згідно з п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Висновок суду першої інстанції про те, що долучені до матеріалів справи видаткові накладні по господарських операціях з контрагентами ПП «Хілтон Тайм» та ПП «Свентовіт» не містять усіх обов'язкових реквізитів первинних документів, які передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме не містять: місця складання; посади, прізвища та імені особи одержувача, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; адреси одержувача, носить формальний характер та не враховує того, що такі відомості зазначені в інших первинних бухгалтерських документах, що супроводжували цю операцію. При цьому, законодавство не обумовлює певного рівня конкретизації відомостей у первинних бухгалтерських документах.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу. Скаржник у встановленому законом порядку довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Корн» задовольнити. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.15 р. у справі № 813/566/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000082201 від 28.01.2015 року, винесене Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного малого підприємства «Корн» (код ЄДРПОУ 13835054) 913 грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Затолочний В.С.

Улицький В.З.

Повний текст постанови складений 31.08.2015 року.