Постанова

від 01.09.2015 по справі 816/1507/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 р. Справа № 816/1507/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Калиновського В.А. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2015р. по справі № 816/1507/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 січня 2015 року № 0000062202/14.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2015р. по справі №816/1507/15 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2015р. по справі №816/1507/15 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 15 грудня 2015 року № 2866/16-03-22-02-12/30941194, в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог пунктів 201.1, 201.6 статті 201, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що стало наслідком заниження податку на додану вартість на суму 249991,25 грн, у тому числі за серпень 2014 року - на 249991,25 грн.

Зазначені порушення, на думку відповідача, мали місце по господарським операціям позивача з ПП "Сімплікс" (код 39193141) за серпень 2014 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Порядок та правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В силу статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, про реальність вчинення платником податків господарських операцій та, як наслідок, правомірність формування останнім податкового кредиту з ПДВ, свідчать наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені належним чином складеними та своєчасно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, на підставі яких платник податку формує дані податкового обліку.

В даному випадку між позивачем (Покупець) та ПП "Сімплікс" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 07 серпня 2014 року № 201/08 з додатком від 07 серпня 2014 року № 1 до нього. За умовами вищевказаної угоди продавець зобов'язується продати перелік продукції, асортимент та кількість якої обумовлюються в Додатку, який є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ТМЦ, обумовлені в цьому договорі. Сторони домовились, що ТМЦ вивозяться покупцем самовивозом на умовах ЕХW.

Згідно положень додаткової угоди від 07 серпня 2014 року № 201/08 до зазначеного Договору ПП "Сімплікс" передає, а ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" приймає наступні ТМЦ: транспортер для подачі пляшок, автомат для ополіскування пляшок, автомат розливу і закупорювання, автомат для візуального контролю якості; етикеторувальний автомат для самоклеючої етикетки і акцизної марки, термопак-упаковка в поліетиленову плівку, вартість яких складає 1499947,476 грн, в т.ч. ПДВ 249991,25 грн.

Фактичної оплати в грошовій формі за товар позивачем не здійснено з дати укладення договору (07.08.2014) по 28.05.2015 року, - дати передачі простого векселя, яка відбулася на підставі додаткової угоди, якою сторони узгодили, що в якості розрахунку за вищевказаним договором ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" передано ПП "Сімплікс" простий вексель серії АА 0285430 від 28 травня 2015 року з терміном погашення до 28.05.2035 року, що обумовлено додатковою угодою про внесення змін (доповнень) до договору купівлі-продажу товару від 07 серпня 2014 року № 201/08.

За результатами здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом останнім виписано видаткові накладні.

На думку суду першої інстанції вищевказані документи оформлено з порушенням вимог, встановлених чинним законодавством до оформлення первинних документів. Так, у видаткових накладних не конкретизовано особу, яка їх підписала (не зазначено прізвище, ім'я та посаду).

В ході проведення перевірки відповідач висловив зауваження щодо товарно-транспортних накладних, складених перевізником. Контролюючий орган звернув увагу, що вищевказані документи мають недоліком відсутність розшифровки підпису уповноваженої особи перевізника, відсутність дорожних листів до товарно-транспортних накладних.

Крім того, зміст досліджених в ході перевірки товарно-транспортних накладних суперечить змісту договору від 07 серпня 2014 року № 201/08 в частині визначення особи перевізника. Зі змісту договору випливає, що перевізником у правовідносинах з ПП "Сімплікс" має виступати ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" в той час коли товарно-транспортні накладні містять відомості про автоперевізника ТОВ "Транс-Вест-Експедиція".

Надані позивачем на підтвердження залучення до перевезення вантажу, придбаного у ПП "Сімплікс", договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 08 квітня 2013 року № 08/04/2013, укладений між позивачем та ТОВ "Транс-Вест-Експедиція", а також платіжне доручення та виписка з розрахункового рахунку ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод", не є належними доказами здійснення перевезення ТМЦ, визначених додатковою угодою від 07 серпня 2014 року № 201/08, оскільки вищевказані документи не містять розшифровки перевезеного товару. Згідно вказаних документів неможливо ідентифікувати маршрут перевезення, назву, кількість та обсяг товару, який перевозився та період часу, коли відбувалося таке перевезення і тим товаром, який придбавався позивачем у спірних правовідносинах із ПП "Сімплікс". Крім того, позивачем вищезазначені документи в ході проведення перевірки фахівцям Кременчуцької ОДПІ не надавались, внаслідок чого за правилами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України вважаються такими, що були відсутні у платника податків і на час складання податкової звітності та формування податкового кредиту.

Наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних містять недостовірні відомості про організаційно правову форму вантажовідправника ПП "Сімплікс" - зазначено ТОВ "Сімплікс".

Окремі ТТН містять інформацію про залучення до перевезення транспортного засобу (д.н.з. АА 1602 КК), який не зареєстрований за ТОВ "Транс-Вест-Експедиція".

Надані позивачем на вимогу суду паспорти та інструкції з експлуатації придбаного у свого контрагента устаткування розцінюються судом як неналежні у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази у справі, оскільки надані документи не мають відношення до товару, обумовленого сторонами в додатковій угоді від 07 серпня 2014 року № 201/08. Як зазначалось вище, за додатковою угодою від 07 серпня 2014 року № 201/08 передбачено, що ПП "Сімплікс" передає, а ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" приймає: транспортер для подачі пляшок, автомат для ополіскування пляшок, автомат розливу і закупорювання, автомат для візуального контролю якості; етикеторувальний автомат для самоклеючої етикетки і акцизної марки, термопак-упаковка в поліетиленову плівку, проте позивачем надано паспорти та інструкції з експлуатації термотунелю парового, моноблока розливу та укупорки, автомату ополіскуючого, транспортеру ящичного, придбання яких досліджуваною угодою не передбачено. Належним чином оформлених сертифікатів якості на придбаний у свого контрагента товар на вимогу суду позивачем не надано.

Зважаючи на наявність недоліків первинних документів у їх сукупності, наявність ряду ознак фіктивності господарської діяльності контрагента позивача, суд дійшов висновку про документальну непідтвердженість здійснених між ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" та ПП "Сімплікс" операцій.

Наявність податкових накладних за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність доводів Кременчуцької ОДПІ про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків занижено зобов'язання зі сплати ПДВ на 249991,25 грн.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованим з наступних підстав.

Як вбачається із змісту Акту перевірки, єдиною і виключною підставою для висновків контролюючого органу щодо відсутності реальних господарських відносин ТОВ «Кременчуцький ЛГЗ» з вищевказаним суб'єктом господарювання стали матеріали перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва, оформлені Актом про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного платника податків, які містять висновки про штучне формування податкового кредиту.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.2. вказаного розділу Положення визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Вищевказані норми Положення кореспондуються з приписами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Факт отримання та оприбуткування ТОВ «Кременчуцький ЛГЗ» товарно-матеріальних цінностей, результатів виконаних робіт і наданих послуг від вищезазначених контрагентів у відповідних податкових періодах, зазначених в Акті перевірки, підтверджується складеними та оформленими належним чином первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Правочини з ПП «Сімплікс», код 39193141, за наслідками яких сформований податковий кредит в серпні 2014 року, підтверджуються:

- Договором купівлі - продажу № 201/08 від 07.08.2014 року:

- Податковими накладними № 101 від 29.08.2014 року, № 102 від 29.08.2014 року, № 103 від 29.08.2014 року, № 104 від 29.08.2014 року, № 105 від 29.08.2014 року, № 106 від 29.08.2014 року,

- Видатковими накладними № СП-0000028 від 29 серпня 2014 року, № СП-0000029 від 29 серпня 2014 року, № СП -0000030 від 29 серпня 2014 року, № СП -0000028 від 31 серпня 2014 року, № СП -0000032 від 29 серпня 2014 року, № СП -0000033 від 29 серпня 2014 року.

- Товарно-транспортними накладними форми 1-ТН № 28 від 29 серпня 2014, № 29 від 29 серпня 2014. № 30 від 29 серпня 2014, № 31 від 29 серпня 2014, № 32 від 29 серпня 2014, № 33 від 29 серпня 2014,

- Простим векселем серії АА 0285430, щодо погашення заборгованості перед ПП «Сімплікс» на суму І 499 947,48 гри.

- Актом приймання передачі простого векселя серії АА 0285430. щодо погашення заборгованості перед ПП «Сімплікс» на суму 1 499 947, 48 грн.

- Договором про перевезення № 08/04/2013 від 08 квітня 2013 р., щодо надання транспортних послуг TOB «Транс-Вест-Бкспедиція.

- Технічною документацією на товар.

Слід зазначити, що податкові накладні по даним господарським операціям, були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Вищевказані первинні документи в силу приписів ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій. Зазначені первинні документи складені на паперових носіях і містять всі обов'язкові реквізити згідно вимог ч.2 ст.9 вищевказаного Закону.

Господарські взаємовідносини ТОВ «Кременчуцький ЛГЗ» з ПП «Сімплікс», код 39193141 за вказаним правочином відображені в бухгалтерському обліку позивача наступними записами: ДТ 152 «Придбання основних засобів», та KT 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»,

Отже первинні бухгалтерські документи, приєднані позивачем до матеріалів справи, не мають дефекту форми, змісту або походження, підтверджують факти укладання та виконання вищевказаних правочинів та дотримання ТОВ «Кременчуцький ЛГЗ» приписів п.44.1 сг.44 Податкового кодексу України та, безумовно, реальність таких правочинів.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст.198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом приписів п.п.201.1, 201.4, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6. ст.198, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України виключною підставою, яка позбавляє платника податків на віднесення сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, до податкового кредиту, є їх не підтвердження податковими накладними (або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Отже чинне податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів сг. 201 Податкового кодексу України.

Наявні у ТОВ «Кременчуцький ЛГЗ» податкові накладні, складені контрагентам за наслідками господарських операцій, оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071.

Слід зазначити, що під час проведення перевірки і в ході судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів використання отриманих від вищевказаних контрагентів товарно-матеріальних цінностей, (робіт, послуг) поза межами господарської діяльності платника податків.

Стосовно посилання суду першої інстанції на те, що оплати в грошовій формі за товар позивачем не здійснено.

Судом першої інстанції не враховано, що за вищевказаним договором ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" передано ПП "Сімплікс" простий вексель серії АА 0285430 від 28 травня 2015 року з терміном погашення до 28.05.2035 року, що обумовлено додатковою угодою про внесення змін (доповнень) до договору купівлі-продажу товару від 07 серпня 2014 року № 201/08 .

Крім цього відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Тобто у позивача були передбачені законом підстави для віднесення суми ПДВ по зазначеним угодам до складу податкового кредиту.

Стосовно посилання суду першої інстанції на те, що перевізником у правовідносинах з ПП "Сімплікс" має виступати ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" в той час коли товарно-транспортні накладні містять відомості про автоперевізника ТОВ "Транс-Вест-Експедиція".

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі умови договору не виключають залучення позивачем за його рахунок до перевезення іншу особу і ця обставина не може слугувати підтвердженням порушення вимог податкового законодавства,

Суд першої інстанції зазначив, що паспорти та інструкції з експлуатації придбаного у свого контрагента устаткування розцінюються як неналежні докази, оскільки надані документи не мають відношення до товару, обумовленого сторонами в додатковій угоді від 07 серпня 2014 року № 201/08. За додатковою угодою від 07 серпня 2014 року № 201/08 передбачено, що ПП "Сімплікс" передає, а ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" приймає: транспортер для подачі пляшок, автомат для ополіскування пляшок, автомат розливу і закупорювання, автомат для візуального контролю якості; етикеторувальний автомат для самоклеючої етикетки і акцизної марки, термопак-упаковка в поліетиленову плівку, проте позивачем надано паспорти та інструкції з експлуатації термотунелю парового, моноблока розливу та укупорки, автомату ополіскуючого, транспортеру ящичного, придбання яких досліджуваною угодою не передбачено. Належним чином оформлених сертифікатів якості на придбаний у свого контрагента товар на вимогу суду позивачем не надано.

По - перше, викладена інформація стосується технічних характеристик отриманого товару і її оцінка не відноситься до компетенції суду.

По - друге, представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що за технічними показниками отримана продукція і продукція за договором була ідентичною та відповідала вимогам виробництва.

По - третє, ненадання сертифікатів якості на придбаний товар не є обставиною, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи, що на момент здійснення правочинів між ТОВ «Кременчуцький ЛГЗ» та ПП "Сімплікс" останній був належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, враховуючи, що факт здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання підтверджується складеними належним чином первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними, що оформлені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «Кременчуцький ЛГЗ» мало усі законодавчо визначені підстави для відображення у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, отриманих від партнера по господарським операціям, а тому викладені в Акті перевірки висновки в ній частині є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2015р. по справі №816/1507/15 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2015р. по справі № 816/1507/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12.01.2015 року № 0000062202/14.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бенедик А.П. Повний текст постанови виготовлений 02.09.2015 р.