Ухвала

від 01.09.2015 по справі 820/6920/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 р.Справа № 820/6920/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі № 820/6920/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, та просив скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 30.06.2015 року № 0000014200, прийняте відносно нього.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі №820/6920/15 вимоги позивача були задоволені.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 30.06.2015 року № 0000014200, прийняте щодо Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка".

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі №820/6920/15 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі №820/6920/15 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2.ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю-доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 10/28-09-42-10/30377900 від 19.06.2015 р., в якому зроблені висновки про порушення ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 12 536,00 грн. за березень 2015 р. та п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 12 536,00 грн. за березень 2015 р.

Зазначені порушення, на думку відповідача, мали місце при здійсненні позивачем господарських операцій з ТОВ "Кашуба", що мав в ланцюгу постачання контрагента (ТОВ "Мета Логістик"), якому встановлений стан "9" - направлено повідомлення про відсутність місцезнаходження.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно пп. "а" п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2015 р. (№ 9073551334 від 20.04.2015 р.) з додатками з урахуванням уточнюючого розрахунку, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, відображене у рядку 19, складає 7 845 838,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи господарські операції, на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку по взаємовідносинах ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" з ТОВ "Кашуба", склалися на підставі договору поставки № 14/0901 від 09.01.2014 року, згідно якого постачальник (ТОВ "Кашуба") зобов'язується поставити, а покупець (взаємовідносини ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка") прийняти та оплатити запасні частини та матеріали на умовах передбачених даним договором. Загальна сума придбаних у березні 2015 р. товарів за вказаними договором поставки становить 95 004,36 грн., у т.ч. ПДВ - 15 834,06 грн.

ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" є підприємством харчової галузі виробництва, оскільки за даними Довідки Головного управління статистики у Харківській області № 741418 від 15.11.2012 р. позивач здійснює такі види діяльності як виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання тощо. Тому ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" не спроможне здійснювати свою господарську діяльність без обладнання (технологічних ліній для виробництва кондитерських виробів тощо), яке має знаходитися у належному технічному стані. Отже, придбання запасних частин та інших матеріалів до такого обладнання позивача прямо пов'язані із господарською діяльністю ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка".

На підтвердження здійснення фактичного отримання позивачем від ТОВ "Кашуба" запасних частин та матеріалів до обладнання на загальну суму 95 004,36 грн., у т.ч. ПДВ - 15 834,06 грн. до суду ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" надані копії видаткових накладних: № 040302 від 04.03.2015 р., № 040303 від 04.03.2015 р., № 040304 від 04.03.2015 р., № 200302 від 20.03.2015 р., № 200303 від 20.03.2015 р., № 200304 від 20.03.2015 р., № 230306 від 23.03.2015 р., № 230307 від 23.03.2015 р., № 230308 від 23.03.2015 р., № 260304 від 26.03.2015 р., № 260305 від 26.03.2015 р, № 310301 від 31.03.2015 р.; копії прибуткових ордерів: № 810 від 04.03.2015 р.; № 817 від 04.03.2015 р.; № 819 від 04.03.2015 р.; № 809 від 20.03.2015 р.; № 811 від 20.03.2015 р.; № 814 від 20.03.2015 р.; № 825 від 24. 03. 2015 р.; № 826 від 24. 03. 2015 р.; № 827 від 24.03.2015 р.; № 820 від 26.03.2015 р.; № 821 від 26.03.2015 р. та № 865 від 31.03.2015 р. та копії податкових накладних: № 1 від 03.03.2015 р. на суму 954,00 грн., у т.ч. ПДВ - 159,00 грн.; № 2 від 03.03.2015 р. на суму 6 888,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 148,00 грн.; № 3 від 04.03.2015 р. на суму 3 382,2 грн., у т.ч. ПДВ - 563,7 грн.; № 16 від 16.03.2015 р. на суму 27 096,78 грн., у т.ч. - 4 516,13 грн.; № 28 від 19.03.2015 р. на суму 5 442,00 грн.. у т.ч. ПДВ - 907,00 грн.; № 29 від 19.03.2015 р. на суму 4 965,00 грн., у т.ч. ПДВ 827,5 грн.; № 30 від 19.03.2015 р. на суму 5 712,00 грн., у т.ч. ПДВ - 952,00 грн.; № 31 від 19.03.2015 р. на суму 2 585,7 грн., у т.ч. ПДВ - 430,95 грн.; № 32 від 19.03.2015 р. на суму 3 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 600,00 грн.; № 33 від 19.03.2015р. на суму 540,00 грн., у т.ч. ПДВ - 90,00 грн.; № 45 від 25.03.2015 р. на суму 4 642,20 грн., у т.ч. ПДВ - 773,70 грн.; № 46 від 25.03.2015 р. на суму 2 099,70 грн., у т.ч. ПДВ - 349,95 грн.; № 50 від 27.03.2015 р. на суму 27 096,78 грн., у т.ч. ПДВ - 4 516,13 грн. Зазначені податкові накладні включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Отже, позивач реалізуючи своє право, включив відображені в зазначених податкових накладних суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні 2015 р. на суму 15 834,06 грн.

Із переліченого обсягу придбаних позивачем у ТОВ "Кашуба" запасних частин та інших матеріалів до обладнання відповідач не визнає правомірність формування позивачем податкового кредиту лише на суму податку на додану вартість у розмірі 12 535,86 грн. за наступним товаром: стрічка конв.багатошарова 2Т12 U0-U2 W SP 10145*380 відкрита з попер. профілем Т60 PU W (L=160*84шт), крок-117мм, з гофробортом BL-60 W (L= 9945 мм*2 шт) на загальну суму 54 193,50 грн., у т.ч. ПДВ - 9 032,25 грн., згідно видаткової накладної № 310301 від 31.03.2015 р. та податкових накладних № 16 від 16.03.2015 р. на суму 27 096,78 грн., у т.ч. - 4 516,13 грн. та № 50 від 27.03.2015 р. на суму 27 096,78 грн., у т.ч. ПДВ - 4 516,13 грн.; з'єднання Alligator RS125-SJ24-600 на суму 5 712,00 грн., у т.ч. ПДВ - 952,00 грн., згідно видаткової накладної № 200302 від 20.03.2015 р. та податкової накладної № 30 від 19.03.2015 р. на суму 5 712,00 грн., у т.ч. ПДВ - 952,00 грн.; ланцюг привідний роликовий ПР-19,05-3180 (12ВА-1) ГОСТ 13568-75 та з'єднувальна ланка С-ПР 19,05 на загальну суму 5 442,00 грн., у т.ч. ПДВ - 907,00 грн., згідно видаткової накладної № 200303 від 20.03.2015 р. та податкової накладної № 28 від 19.03.2015 р. на суму 5 442,00 грн.. у т.ч. ПДВ - 907,00 грн.; стрічка транспортерна 2М5 U0-U1 W 5000*120мм відкрита на суму 2 099,70 грн., у т.ч. ПДВ - 349,95 грн., згідно видаткової накладної № 260304 від 26.03.2015 р. та податкової накладної № 46 від 25.03.2015 р. на суму 2 099,70 грн., у т.ч. ПДВ - 349,95 грн.; мотор-редуктор FCNDK 030 1/30 63B14+0,12/4/B14 на суму 4 642,20 грн., у т.ч. ПДВ - 773,70 грн., згідно видаткової накладної № 260305 від 26.03.2015 р. та податкової накладної № 45 від 25.03.2015 р. на суму 4 642,20 грн., у т.ч. ПДВ - 773,70 грн.; полотно решітне 1-3.0-790*990*0,8 оцинковане ТУ 23.2.2067-94 на суму 540,00 грн., у т.ч. ПДВ - 90,00 грн., згідно видаткової накладної № 230306 від 23.03.2015 р. та податкової накладної № 33 від 19.03.2015р. на суму 540,00 грн., у т.ч. ПДВ - 90,00 грн.; ланцюг 2ПР 15.875-4540, з'єднувальна ланка С-2ПР 15.875-4540, ланка перехідна П-2ПР 15.875-4540 на загальну суму 2 585,70 грн., у т.ч. ПДВ - 430,95 грн., згідно видаткової накладної № 230307 від 23.03.2015 р. та податкової накладної № 31 від 19.03.2015 р. на суму 2 585,7 грн., у т.ч. ПДВ - 430,95 грн.

Проте приєднаними до матеріалів справи документами підтверджуються фактичне отримання вказаного вище товару, зокрема: вище переліченими видатковими накладними, а також рахунками-фактурами, витягом з журналу довіреностей на отримання ТМЦ, товарно-транспортними накладними, копії яких містяться у справі.

Безготівковий розрахунок грошовими коштами за придбані у ТОВ "Кашуба" запасні частини та інші матеріали до обладнання проведений позивачем та підтверджується банківською випискою.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд відмічає, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не має.

Фактичне отримання та використання запасних частин та інших матеріалів до обладнання підтверджується бухгалтерською довідкою позивача № 830 від 01.07.2015 р., а також оформленими внутрішніми документами, а саме: вимогами про витребування товару з технічного складу та актами на списання матеріалів за березень, квітень та червень 2015 р.

Обставини придбання товару позивачем та його транспортування (фізичного переміщення), складського обліку та реального використання, підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду будь-яких сумнівів в реальності здійснення ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" господарських операцій, в межах яких сформований податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ "Кашуба".

Таким чином ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" було повністю дотримано всіх вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та декларування від'ємного значення суми податку на додану вартість у березні 2015 р. у розмірі 12 536,00 грн., у зв'язку з чим, позивачем не було порушено вимог п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Не можуть вважатись обґрунтованими посилання відповідача на обов'язкову наявність у позивача сертифіката якості на придбаний товар, у зв'язку тим, що сертифікат якості не підтверджує факт здійснення господарської операції, а лише свідчить про відповідність продукції встановленим вимогам та можливість її подальшого використання чи реалізації. Як вбачається з доказів справи, запасні частини та інші матеріали були встановлені на обладнання, що належать позивачу. При цьому контроль якості поставленого товару стосується прав та обов'язків сторін по договору поставки і не відноситься до компетенції податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, і ці питання не врегульовані вимогами Податкового кодексу України.

Стосовно посилання податкового органу в акті перевірки № 10/28-09-42-10/30377900 від 19.06.2015 р. про встановлення ТОВ "Мета Логістик" стану "9" - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

Відповідно до норм Податкового кодексу України, правила податкового обліку та звітності, не містять будь-якого зв'язку права платників податку на податковий кредит сум ПДВ з будь-якими станами контрагентів платника ПДВ. Тобто, питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податку (позивача по цій справі).

ні положення Податкового кодексу України, ні норми інших законодавчих та нормативно-правових актів не ставлять в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання (ТОВ "Мета Логістик" тощо), зокрема, тим, який не був постачальником товарів, на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка", безпосередній контрагент позивача (ТОВ "Кашуба"), інші суб'єкти господарювання по ланцюгу постачання (ТОВ "Буд Еліт Констракшн", ТОВ "Мета Логістик") є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а отже, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03)), відповідно до п. 57 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Європейський Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення спірних господарських операцій (березень 2015 р.) і контрагент позивача - ТОВ "Кашуба", і інші суб'єкти господарювання по ланцюгу постачання - ТОВ "Буд Еліт Констракшн" та ТОВ "Мета Логістик" - не мали будь-яких дефектів в їх правових статусах, зокрема в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні записи про відсутність за місцезнаходженням.

Таким чином, у відповідача не має законних підстав вважати, що у суб'єкта господарювання в ланцюгу постачання - ТОВ "Мета Логістик" відсутні необхідні умови та права для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

Посилання відповідача на неможливість встановити ланцюг походження запасних частин від підприємства - ТОВ "Мета Логістик" до ТОВ "Кашуба" також суперечать діючому законодавству, оскільки питання контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ платниками податку відповідно до чинного законодавства, покладаються на відповідача, а не на позивача.

Таким чином висновки відповідача про невідповідність стану ТОВ "Мета Логістик", викладені в акті перевірки № 10/28-09-42-10/30377900 від 19.06.2015 р., не підтверджуються належними доказами.

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно зменшити суми від'ємного значення по податку на додану вартість платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності такого платника податків свідчать про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях.

Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються встановленими обставинами справи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі № 820/6920/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.