Рішення

від 19.03.2007 по справі 12/6829

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/6829

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2007 р.                                                              Справа № 12/6829

      За позовом  Селянського (фермерського) господарства "Лідія" с. Сарнів Волочиськийрайон

          до  Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району

       про вилучення у відповідача переданого на зберігання позивачем зерна пшениці 4 класу в кількості 16983 кг на загальну суму 14436 грн.

                                                                                       Суддя   Шпак В.О.

Представники сторін:

Від позивача:       Рохов О.В. - за довіреністю від 08.12.2006р.

Від відповідача:  Пелюх О.П. - за довіреністю №114 від 11.10.2006р.

Рішення приймається  19.03.2007р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

СФГ "Лідія" с.Сарнів Волочиського району звернулось з позовом до ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт.Війтівці Волочиського району про вилучення у відповідача передане на зберігання позивачем зерно пшениці 4 класу в кількості 16983кг на загальну суму 14436грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в серпні 2005р. між позивачем та відповідачем був укладений договір в письмовій формі шляхом оформлення 4-х накладних на відвантаження зерна відповідачу для зберігання, посвідчених штампом та печаткою зберігача та підписаних завідуючим складом відповідача. У відповідності до вимог ст.937 ЦК України зазначене свідчить про дотримання письмової форми договору зберігання. Відповідно до вказаних накладних (б/н) відповідач прийняв на зберігання зерно ярої пшениці 4 класу урожаю 2005року в загальній кількості 21370 кг. Факт передачі зерна на зберігання відповідачу також доводиться Реєстром накладних №№ 386,398, складеним відповідачем, відповідно 24.08.2005р. та 23.09.2005р. Вказаний реєстр підписаний завідуючим складом відповідача і доводить факт передачі позивачем на зберігання відповідачу 21370 кг. зерна пшениці. Акт звірки розрахунків, складений бухгалтерами обох підприємств 01.09.2006р., доводить наявність заборгованості відповідача перед позивачем у кількості 16983 кг. зерна пшениці 4 класу (з урахуванням 4387кг. зерна в якості оплати відповідачу за послуги по зберіганню) станом на 01.09.2006р. На вимогу позивача про повернення переданого на зберігання зерна відповідач 07.06.2006р. видав наказ №195 про повернення переданого на зберігання зерна у кількості 16983 кг., однак досі вказане зерно позивачу не повернув. Повторну письмову вимогу позивача про повернення зерна пшениці із зберігання від 14.10.2006р. відповідач залишив без відповіді. Такі дії відповідача свідчать про його односторонню відмову від виконання договірних зобов'язань.

Відповідач у відзиві на позов повідомив, що проти позову заперечує, оскільки  згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Вимога позивача про вилучення у відповідача переданого на зберігання позивачем зерна пшениці 4 класу в кількості 16983 кг на загальну суму 14436 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст.937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст.208 ЦК України, зокрема правочини між юридичними особами повинні укладатись у письмовій формі. Відповідач вказує, що позивачем не надано документів, що підтверджують факт існування договірних відносин між позивачем та відповідачем. Позивачем не надано доказів, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги. Крім того, документом, який підтверджує кількість та якість зерна, що знаходиться на зберіганні у зернового складу і підлягає відпуску поклажодавцю, є складська прихідна квитанція на приймання хлібопродуктів. Вказаний порядок передбачений Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003р. №198 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003р. за № 605/7926. Витребування зерна зі складу здійснюється власником простого або подвійного складського свідоцтва (або його представником) за письмовою заявою не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення строку зберігання зерна. Для отримання зерна зі складу власник простого складського свідоцтва або подвійного складського свідоцтва повинен сам прибути на склад або прислати свого представника з належно оформленою довіреністю. Видача зерна проводиться складом в обмін на один з таких документів: оригінал складської квитанції на зерно, оригінал простого або нерозділеного подвійного складського свідоцтва на зерно; одночасно представлені оригінали розділених частин подвійного складського свідоцтва; складське свідоцтво (частина А) подвійного складського свідоцтва і оригінал документа про сплату всієї суми кредиту і відсотків за ним, отриманого за заставним свідоцтвом (частина Б). Видача зерна супроводжується оформленням документів, що посвідчують відвантаження зерна відповідно до вимог чинного законодавства і регламенту зернового складу. Зерновий склад видає зерно лише за умови дотримання безперервного ряду передавальних написів; останній передавальний напис повинен бути зроблений на користь особи, яка пред'явила відповідне свідоцтво. Позивачем у справі не надано суду таких документів. Надані позивачем документи на підтвердження заявлених позовних вимог, не дають змоги встановити та підтвердити факт передачі зерна на зберігання, його кількості та сортності. Акт взаємозвірки розрахунків не може слугувати доказом наявності заборгованості, так як не підписувався посадовими особами відповідача. Просить суд у позові відмовити.

У доповненні до відзиву на позов відповідач зазначив, що згідно п.2.2 наказу Держкомстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку і Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання та використання" №263 від 27.07.1998р., накладна є первинним бухгалтерським документом, підтверджуючим існування факту здійснення господарської операції по передачі товару. Наразі сам по собі факт передачі товару не є підставою для виникнення зобов'язань по його оплаті чи поверненню. Без порушення прав позивача, у нього не виникає право на судовий захист. Позивачем не надано доказів про порушення відповідачем його прав. Просить суд провадження по справі припинити в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно домовленості, на підставі накладних від 22.08.2005р., 23.08.2005р. позивач передав на зберігання відповідачу 21370 кг зерна ярої пшениці 4 класу урожаю 2005р.

14.10.2006р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення переданого на зберігання зерна пшениці 4 класу в кількості 21370 кг.

Відповідач вимогу позивача залишив без відповіді.

Як вбачається з акту звірки розрахунків, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2006р. становить 16983кг пшениці 4 класу.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що позивачем не надано документів, що підтверджують факт існування договірних відносин між позивачем та відповідачем.

В судове засідання 16.01.2007р., в порядку ст. 30 ГПК України для дачі пояснень, було викликано бухгалтера ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" Мартинюк С.С. Вона повідомила, що Акт звірки розрахунків від 01.09.2006р. між ВАТ "Війтівецьке ХПП" та СФГ "Лідія" відповідає дійсності та зерно пшениці 4 класу в кількості 16983 кг приймалося ВАТ "Війтівецьке ХПП" від СФГ "Лідія".

Ухвалою господарського суду області від 23.01.2007р. провадження у справі зупинено, справу направлено в прокуратуру Волочиського району для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.02.2007р. в порушенні кримінальної справи відносно керівництва ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутності в їх діях складу злочину, порушень вимог чинного законодавства під час проведення перевірки встановлено не було.

Доводи відповідача про порушення при оформленні бухгалтерської документації якою фіксувалося прийняття на зберігання зерна, судом до уваги не приймаються, оскільки фактичні обставини справи, а саме: пояснення головного бухгалтера, наявності накладних на яких присутні штемпелі ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" та підписи посадових осіб, печаки охоронної фірми та акту звірки розрахунків, свідчать про те що, відповідач фактично пиймав на зберігання зерно.

Статтею 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна   сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст.938 Цивільного кодексу України  зберігач  зобов'язаний  зберігати  річ  протягом  строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно ст.50 Закону України "Про власність" власник може вимагати повернення свого майна із чужого незаконного володіння.

Виходячи із вищенаведеного, позов Селянського (фермерського) господарства "Лідія" с.Сарнів Волочиського району до Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району про вилучення у відповідача переданого на зберігання позивачем зерна пшениці 4 класу в кількості 16983кг на загальну суму 14436грн. є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

Судові витрати належить покласти на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов  Селянського (фермерського) господарства "Лідія" с. Сарнів Волочиського району до Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району про вилучення у відповідача переданого на зберігання позивачем зерна пшениці 4 класу в кількості 16983кг на загальну суму 14436грн. задоволити.

Вилучити у Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області та передати Селянському (фермерському) господарству "Лідія" с. Сарнів Волочиського району Хмельницької області зерно пшениці 4 класу в кількості 16983кг на загальну суму 14436 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень).

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області на користь  Селянського (фермерського) господарства "Лідія" с.Сарнів Волочиського району Хмельницької області (р/р 290209006 в Волочиському відділенні "Ощадбанк", МФО 375047, код 31100930) - 144грн. 36коп. (сто сорок чотири гривні 36коп.) державного мита, 118грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інормаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Шпак В.О.

Віддруковано в 3 (трьох) примірниках: 1- До справи; 2 - Позивачу; 3 - Відповідачу.