Постанова

від 14.06.2007 по справі 12/6829

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/6829

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" червня 2007 р.                                                           Справа № 12/6829

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Цінька О.В. - голови,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство", смт.Війтівці Волочиського району Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької області

від "19" березня 2007 р. у справі № 12/6829 (суддя Шпак В.О.)

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Лідія", с.Сарнів Волочиського району Хмельницької області  

до Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство", смт.Війтівці Волочиського району Хмельницької області

про вилучення у відповідача переданого на зберігання позивачем зерна пшениці 4 класу в кількості 16983кг на загальну суму 14436грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.03.2007р. у справі №12/6829 позов Селянського (фермерського) господарства "Лідія" (с.Сарнів Волочиського району Хмельницької області) до Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" (смт.Війтівці Волочиського району Хмельницької області) задоволено: вилучено у Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" та передано Селянському (фермерському) господарству "Лідія" зерно пшениці 4 класу в кількості 16983 кг на загальну суму 14436,00 грн., а також стягнуто з відповідача на користь позивача 144,36 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с.67-68), в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та припинити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, зокрема:

- місцевим господарським судом не взято до уваги, що відповідно до ст.937 ЦК України договір зберігання укладається в письмовій формі у випадках, встановлених ст.208 ЦК України, а саме: правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі, проте, позивачем не надано жодних доказів того, що між ним та відповідачем існували договірні відносини;

- також судом не надано належної правової оцінки постанові прокуратури Волочиського району Хмельницької області від 16.02.2007р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно керівництва ВАТ "Війтівецьке ХПП", яка, на думку відповідача, спростовує факт передачі спірного зерна на зберігання;

- відібрані прокуратурою пояснення Кміти Ф.А., який у 2005р. обіймав посаду голови правління ВАТ"Війтівецьке ХПП", не можуть прийматись до уваги, оскільки не підтверджуються жодними документальними доказами;

- не було враховано місцевим господарським судом, що документом, який підтверджує кількість та якість зерна, що знаходиться на зберіганні у зернового складу і підлягає відпуску поклажодавцю, є складська прихідна квитанція на приймання хлібопродуктів відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №198 від 27.06.2003р.;

- не може вважатись належним доказом в розумінні ст.34 ГПК України наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків, оскільки останній помилково підписаний головним бухгалтером ВАТ "Війтівецьке ХПП" та не скріплений печаткою товариства.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно і належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 19.04.2007р., а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Позивач у відзиві вх. №02-01/4622/07 від 14.06.2007р. (а.с.71-72) та його представник в засіданні суду проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі, заперечують, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" - без задоволення. Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що в серпні 2005р. між сторонами шляхом підписання чотирьох накладних на відвантаження зерна був укладений договір зберігання зерна, а відповідно до ч.1 ст.937 ЦК України письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем; про передачу зерна на зберігання також свідчать реєстр накладних №386 та №398 та акт звірки розрахунків від 01.09.2006р. Крім того, як вказує позивач, безпідставними є і посилання відповідача на матеріали перевірки, зокрема, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо керівництва ВАТ "Війтівецьке ХПП" прокуратури Волочиського району Хмельницької області, оскільки вказані документи не доводять, що між сторонами були відсутні договірні відносини.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом всіх обставин справи, дослідивши правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі накладних від 22.08.2005р., 23.08.2005р. Селянське (фермерське) господарство "Лідія" передало Відкритому акціонерному товариству "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" на зберігання 21370 кг зерна ярої пшениці 4 класу урожаю 2005р. (а.с.10-13, 18-20), що також підтверджується реєстрами накладних на прийняте насіннєве зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку від 24.08.2005р. №398 та від 23.09.2005р. №386 (а.с.14-15).

14.10.2006р. Селянське (фермерське) господарство "Лідія" звернулось до Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" з вимогою про повернення переданого на зберігання зерна пшениці 4 класу в кількості 21370 кг (а.с.8-9).

Вказана вимога, однак, останнім була залишена без відповіді та задоволення.

З наявного в матеріалах справи акту звірки розрахунків від 01.09.2006р. (а.с.16) вбачається, що заборгованість ВАТ "Війтівецьке ХПП" перед СФГ "Лідія" станом на 01.09.2006р. становить 16983 кг пшениці 4 класу. Зазначений акт підписаний представниками обох сторін та скріплений печаткою СФГ "Лідія".

16.11.2006р. Селянське (фермерське) господарство "Лідія" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" про вилучення у відповідача на користь позивача переданого на зберігання зерна пшениці 4 класу в кількості 16983 кг на загальну суму 14436,00 грн. (а.с.2-3).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.12.2006р. №144 та уточненнях до нього від 13.12.2006р. (а.с.24,27) проти позову заперечує та, посилаючись на відсутність договірних відносин між сторонами, просить провадження у справі припинити в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.01.2007р. провадження у справі було зупинено в зв'язку з направленням її матеріалів до прокуратури Волочиського району для проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України (а.с.51-52).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови прокуратури Волочиського району від 16.02.2007р. в порушенні кримінальної справи відносно керівництва ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" було відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутності в їх діях складу злочину, (а.с.54). Також в постанові зазначено, що на ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" з ініціативи Спостережної ради товариства проводиться службова перевірка, пов'язана з передачею на зберігання зерна СФГ "Лідія".

Згідно акту інвентаризації хлібопродуктів по давальцях по ВАТ "Війтівецьке ХПП" від 06.07.2006р. (а.с.59-60), складеного комісією, що була створена за наказом по ВАТ"Війтівецьке ХПП", при інвентаризації виявлено, що за СФГ "Лідія" рахується по книзі ф.36 16983 кг зерна пшениці 4 класу, проте, даної кількості зерна в наявності немає.

Як вбачається з протоколу судового засідання господарського суду Хмельницької області від 16.01.2007р. та ухвали суду від 23.01.2007р., викликана в судове засідання для дачі пояснень згідно ст.30 ГПК України бухгалтер ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" Мартинюк С.С. пояснила, що акт звірки розрахунків від 01.09.2006р. між ВАТ "Війтівецьке ХПП" та СФГ "Лідія" відповідає дійсності та зерно пшениці 4 класу приймалося ВАТ "Війтівецьке ХПП" від СФГ "Лідія" на зберігання.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.03.2007р., як зазначалось вище, позов було задоволено.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наведене вище, а також виходячи з наступного.

Статтею 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст.938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Як вже зазначалось, вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Згідно ч.1 ст.949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що у ВАТ "Війтівецьке ХПП" відсутні можливості зберігати зерно кожного поклажодавця окремо, а тому все зерно відповідного виду та класу зберігається разом.

Стаття 941 ЦК України встановлює, що за згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання.

Особливістю зберігання речей, визначених родовими ознаками, зокрема зерна, є те, що речі одного поклажодавця змішуються з речами інших та речами зберігача, і після закінчення строку зберігання кожному з них передається обумовлена сторонами кількість речей того ж роду й якості.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що  позов Селянського (фермерського) господарства "Лідія", заявлений до Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" про вилучення у відповідача переданого на зберігання позивачем зерна пшениці 4 класу в кількості 16983кг на загальну суму 14436грн. є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами, а тому підлягає задоволенню.

Доводи ж апеляційної скарги щодо того, що позивачем не доведено факту перебування сторін у договірних відносинах та що бухгалтерська документація, якою фіксувалося прийняття на зберігання зерна, оформлена з порушенням норм чинного законодавства, не заслуговують на увагу, оскільки наявні в матеріалах справи накладні, реєстри, на яких присутні штемпелі ВАТ "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство" та підписи посадових осіб, свідчать про те що, дійсно між сторонами був укладений договір зберігання.

Такий висновок узгоджується й з приписами ч.1 ст.937 ЦК України, відповідно до яких письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 19 березня 2007 року у справі №12/6829 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Війтівецьке хлібоприймальне підприємство", смт. Війтівці Волочиського району Хмельницької області - без задоволення.

2. Матеріали справи №12/6829 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

 Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи,

2 - позивачу, 3 - відповідачу, 4 -в наряд