Рішення

від 19.07.2006 по справі 167/19-05/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

167/19-05/17

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.07.06                                                                           Справа №  167/19-05/17

За позовом    Товариство з обмеженою відповідальністю "Офір ЛТД"

до      Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіл"

про    стягнення 2286,86 грн.

      Суддя  Суховий В. Г.

Представники:          

позивача:  Попов А.С.;

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В лютому 2005 до  господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Офір ЛТД” (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіл” (далі - Відповідач) про стягнення 2 286,86 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.03.2005 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. Ухвалою суду від 04.05.2005 на підставі ст. 17 ГПК України справу передано за підсудністю для подальшого розгляду до господарського суду Київської області.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до накладних              № 5311 від 05.08.2003р., № 5622 від 14.08.2003р., № 5948 від 26.08.2003р. та довіреностей № 436284 від 05.08.2003р., № 436293 від 08.08.2003р., № 436312 від 22.08.2003р. позивачем було передано відповідачу товар (різноманітні комплектуючі та фурнітуру для виробництва вікон), проте відповідачем здійснено лише часткову оплату отриманого товару, в результаті чого заборгованість відповідача становить 2 286,86 грн.

Відповідачем відзиву на позов подано не було, проте в судових засідання представник відповідача проти позовних вимог заперечив та  подав оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 без зазначення відповідної дати, на який відповідач посилається як на виконання (оплату) свого зобов'язання щодо сплати за отриманий від позивача товар.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних матеріалів суд неодноразово відкладав розгляд справи.

Позивачем подано клопотання від 07.11.2005р. про призначення судової  техніко-криміналістичної експертизи зазначеної квитанції до прибуткового касового ордеру           № 48, оскільки, на думку позивача, наданий доказ –корінець квитанції  до прибуткового касового ордеру № 48 є підроблений. Позивач обґрунтовує це тим, що ним не застосовуються бланки квитанцій, які надані відповідачем, а при потребі позивач використовує прибуткові касові ордери та квитанції до них, що виготовлені типографським способом та мають стандартний розмір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2005р. провадження у справі № 167/19-05/17 було зупинено у зв'язку з призначенням судової технічно-криміналістичної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На експертизу були винесені наступні питання: - Яким чином виконано підпис посадової особи на квитанції до прибуткового касового ордеру № 48: за допомогою технічних засобів чи пишучих приладів? - В якій послідовності виконувався документ - квитанція до прибуткового касового ордеру № 48, а саме: що спершу було нанесено на папір відбиток печатки чи бланк документа? - Чи виготовлено документ (квитанція до прибуткового касового ордеру № 48) шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної чи копіювально-розмножувальної техніки?

Листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Вх. № 8043 від 07.06.2006р.) матеріали справи № 167/19-05/17 разом з висновком судово-технічної експертизи № 4229/4230 від 31.05.2006р. повернуті до господарського суду Київської області. Висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було встановлено:                           У квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 на суму дві тисячі гривень підпис від імені головного бухгалтера виконаний гелевою пастою кулькової ручки, відтиск печатки з текстом «м. Київ * Україна * Товариство з обмеженою відповідальністю «ОФІР ЛТД»Ідентифікаційний код 21450307», нанесений водорозчинною   штемпельною   фарбою   за   допомогою   печатки, рельєфне кліше якої виготовлене фото полімерним способом з використанням набору стандартних знаків. Таким способом виготовляють кліше печаток у спеціалізованих штемпельно-граверних майстернях. Для виконання підпису та відтиску печатки комп'ютерне обладнання не застосовувалося. У наданій на дослідження квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 спочатку був нанесений   відтиск печатки від імені ТОВ «ОФІРЛТД», а поверх нього виконаний текст. Для виготовлення квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 була використана частина аркушу паперу або частина іншого документу з відтиском печатки від імені ТОВ «ОФІР ЛТД», поверх якого надрукований текст квитанції. На квитанції до прибуткового касового ордеру №48 розміщене дзеркальне відображення частини реквізитів прибуткового касового ордеру на суму одна тисяча дев'ятсот гривень.

Ухвалою суду від 19.06.2006 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.07.2006. У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 10.07.2006 розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 19.07.2006 представник позивача позовні  вимоги  підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання вдруге не направив, пояснення щодо висновків експертизи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання копій ухвал від 19.06.2006 та від 10.07.2006 відповідачу за адресою згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 3609, завіреного державним реєстратором (а.с. 71), а саме: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 2.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд  в с т а н о в и в:

Протягом серпня 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Офір ЛТД” (позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Профіл” (відповідач) за довіреностями (а.с. 13-15) товар, на загальну суму 8 287,58 грн., що підтверджується накладними: № 5311 від 05.08.2003, № 5622 від 14.08.2003, № 5946 від 23.08.2003 (копії в матеріалах справи, а.с. 10-12).

Отже, сторонами на підставі ст. ст. 41-43 Цивільного кодексу Української РСР (який діяв на той час), а також ст.ст. 205-208 Цивільного кодексу України було укладено угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст.ст. 4, 151-153 ЦК УРСР (ст.ст. 11, 526, 527 Цивільного кодексу України) виникло зобов'язання щодо оплати за отриманий товар.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення своїх зобов'язань відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши  позивачу лише 6 000 грн., що підтверджується банківськими виписками з призначеннями платежу (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар становить 2 287,58 грн. (8 287,58 грн. –6 000  грн.). Однак, оскільки позивачем заявлено позов про сплату 2 286,86 грн. суд розглядає справу в межах позовних вимог. В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що 0,72 грн. (2 287,58 грн. - 2 286,86 грн.) були переплачені відповідачем позивачу за іншими правовідносинами, які не є предметом розгляду в даній справі, тому позивачем було зараховану дану переплату у 0,72 грн. в рахунок оплати за товар поставлений позивачем відповідачу по накладним № 5311, № 5622, № 5946.

В процесі розгляду справи відповідачем подано оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 (а.с. 94) без зазначення відповідної дати, на який відповідач посилається як на виконання (оплату) свого зобов'язання щодо сплати за отриманий від позивача товар.

У зв'язку з припущенням позивача щодо підробленості корінця квитанції до прибуткового касового ордеру № 48, його клопотанням від 07.11.2005р. про призначення судової техніко-криміналістичної експертизи зазначеної квитанції та необхідності встановлення достовірності корінця квитанції  до прибуткового касового ордеру № 48, ухвалою суду від 28.11.2005р. було призначено судову технічно-криміналістичну експертизу.

Висновком судово-технічної експертизи № 4229/4230 від 31.05.2006р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було встановлено: у квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 на суму дві тисячі гривень підпис від імені головного бухгалтера виконаний гелевою пастою кулькової ручки, відтиск печатки з текстом «м. Київ * Україна * Товариство з обмеженою відповідальністю «ОФІР ЛТД»Ідентифікаційний код 21450307», нанесений водорозчинною   штемпельною   фарбою   за   допомогою   печатки, рельєфне кліше якої виготовлене фото полімерним способом з використанням набору стандартних знаків. Таким способом виготовляють кліше печаток у спеціалізованих штемпельно-граверних майстернях. Для виконання підпису та відтиску печатки комп'ютерне обладнання не застосовувалося. У наданій на дослідження квитанції до прибуткового касового ордеру              № 48 спочатку був нанесений відтиск печатки від імені ТОВ «ОФІРЛТД», а поверх нього виконаний текст. Для виготовлення квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 була використана частина аркушу паперу або частина іншого документу з відтиском печатки від імені ТОВ «ОФІР ЛТД», поверх якого надрукований текст квитанції. На квитанції до прибуткового касового ордеру №48 розміщене дзеркальне відображення частини реквізитів прибуткового касового ордеру на суму одна тисяча дев'ятсот гривень.

Отже, відповідачем не доведено належними доказами факт оплати позивачу решти суми заборгованості за отриманий за накладними № 5311 від 05.08.2003, № 5622 від 14.08.2003, № 5946 від 23.08.2003 товар, оскільки корінець квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 відповідно до висновку судово-технічної експертизи є підробленим.

Крім того, як передбачено п. 2.5 Інструкції “Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ” затвердженої Наказом Державного казначейства України № 242 від 26.12.2003, касові операції оформляються прибутковими касовими ордерами та видатковими документами. До прибуткових касових документів належить прибутковий касовий ордер (ф. КО-1).

Поданий же відповідачем оригінал корінець квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 не відповідає Типовій формі прибуткового касового ордеру, встановленого Наказом Мінстат “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” № 51 від 15.02.1996.

Таким чином заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар за накладними № 5311 від 05.08.2003, № 5622 від 14.08.2003, № 5946 від 23.08.2003 становить 2 286,86 грн.

Згідно з п. 4 Прикінцевих положень ГК України і Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності вказаними законами, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

У зв'язку з наявністю на час розгляду справи обов'язку відповідача сплатити заборгованість позивачу господарський суд у прийнятті даного рішення керується положеннями ГК України та ЦК України від 16.01.2003.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання накладних   неможливо визначити строк оплати отриманого товару відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.10.2004 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 271                (а.с. 37),  що підтверджується фінансовим чеком № 2290 від 12.10.200 описом вкладення у цінний лист (а.с. 16, 17а), з вимогою сплатити недоплату за поставлений за накладними № 5311 від 05.08.2003, № 5622 від 14.08.2003, № 5946 від 23.08.2003 товар у сумі 2 286,86 грн. Однак відповідно до довідки відділення поштового зв'язку від 22.11.2004 даний конверт з претензією повернувся через “закінчення терміну зберігання” (а.с. 17б).

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості за отриманий товар була повернута відділенням зв'язку через закінчення терміну зберігання, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача відповідно до вимоги ст. 530 ЦК України зобов'язання розрахуватися за отриманий за накладними № 5311, № 5622, № 5946 товар, виходячи з такого.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення ним певних процесуальних дій.

В даному випадку закінчення терміну зберігання претензії у відділенні поштового зв'язку є тою обставиною, при якій вважається що відповідач її отримав. Оскільки претензія була надіслана рекомендованим листом, то відмітка відділення поштового зв'язку “закінчення терміну зберігання” свідчить про небажання відповідача прийти до відділення поштового зв'язку за викликом про отримання даного конверту.

Аналогічна позиція зданого питання викладена і в Інформаційному листі Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006.

Таким чином, з матеріалів справи суд дійшов висновку, що обов'язок відповідача розрахуватися за отриманий за накладними № 5311, № 5622, № 5946 товар настав у грудня 2004 року, з урахуванням повернення претензії 22.11.2004.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача                    2 286,86 грн. заборгованості за отриманий по накладних № 5311 від 05.08.2003, № 5622 від 14.08.2003, № 5946 від 23.08.2003 товар, є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

         1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіл” (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 2; код 32498332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Офір ЛТД” (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 49, кв.78; код 21450307) 2 286,86 грн. - основного боргу, а також судові витрати: держмито у розмірі 51 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 699,74 грн. витрат на проведення судової техніко-криміналістичної експертизи.

     Видати наказ.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.