Рішення

від 01.09.2015 по справі 686/25473/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/25473/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1334/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Талалай О.І.

суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.

з участю: секретаря Кошельника В.М.,

представника апелянта Москалюк С.А.,

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк), звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначило, що 15 лютого 2008 року з ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 0802/1016, відповідно до умов якого Банк надав останньому кредит у розмірі 500000 доларів США на термін до 14 лютого 2013 року. Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами згідно з графіком. Взяті на себе зобов'язання позичальник не виконував, у зв'язку з чим станом на 19 січня 2015 року утворилася заборгованість. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором із ОСОБА_4 був укладений договір поруки від 15 лютого2008 року. Зменшивши вимоги з урахуванням стягнень за судовими рішеннями, Банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по відсотках за період з 02 грудня 2010 року по 19 січня 2015 року у сумі 574166,38 доларів США, що еквівалентно 9077570 грн. 46 коп. і пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 10 липня 2012 року по 19 січня 2015 року у сумі 6381868 грн. 71 коп., а також понесені судові витрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2015 року в позові відмовлено.

ПАТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги те, що у договорі поруки сторони визначили строк в межах якого можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу 5 років. Днем настання строку виконання основного зобов'язання, з якого починається відлік п'ятирічного строку для пред'явлення вимоги до поручителя буде 13 лютого 2013 року. Вимога ОСОБА_4 надіслана 06 лютого 2013 року, позов до суду пред'явлений у грудні 2014 року. Безпідставно відмовлено у позові до ОСОБА_3 Наявність заборгованості за кредитним договором підтверджена розрахунками. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У засіданні апеляційного суду представник Банку апеляційну скаргу підтримала. Представник відповідачів визнала її не обґрунтованою у повному обсязі.

Інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 15 лютого 2008 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_3 була укладена кредитна угода № 0802/1016, предметом якої є загальні умови і порядок надання Банком, у рамках Програми мікрокредитування, кредиту позичальнику. Надання коштів здійснюється окремими частинами - траншами кредиту (транш - визначена сума коштів, обговорена в договорі про видачу траншу, надана у рамках кредитної угоди). Загальна сума кредиту в рамках кредитної угоди 500000 доларів США. Термін повернення кредиту й окремих частин - траншів кредиту встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також Графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємними додатками до договорів про видачу траншів, але не пізніше 14 лютого 2018 року.

15 лютого 2008 року з ОСОБА_3 був укладений договір про видачу траншу № 0802/1016, відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати транш кредиту шляхом видачі готівки через касу, у межах суми, обумовленої у п. 1.2 договору. Сума траншу кредиту: 500000 доларів США. Термін повернення траншу кредиту і відсотків визначається відповідно до графіка (Додаток № 1 до договору). За користування кредитними коштам в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення траншу кредиту позичальник сплачує відсотки у розмірі 13% річних, які відповідають п. 4.1 кредитної угоди (п. 4.1). При порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по погашенню траншу кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3 даного Договору, а також п.п. 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.10 Кредитної угоди № 0805/1016 від 15.02.2008 року позичальник сплачує Банку відсотки за користування траншем кредиту у розмірі 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 4.3).

Згідно з Додатком № 1 до договору про видачу траншу № 0802/1016 від 15 лютого 2008 року, який є невід'ємною частиною договору, погашення траншу кредиту і сплата відсотків за користування траншем кредиту здійснюється в сумі у терміни відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди. Строк повернення траншу кредиту визначено до 14 лютого 2013 року.

Відповідно до заяви на видачу готівки від 19 лютого 2008 року ОСОБА_3 отримав кредитні кошти у сумі 500000 доларів США.

19 червня 2009 року між сторонами були укладені додаткові договори №1 до кредитної угоди № 0802 від 08 лютого 2008 року і до договору про видачу траншу № 0802/1016 від 15 лютого 2008 року, згідно з якими внесено зміни до п. 4.1, 4.3 договорів щодо встановлення відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 15% річних, а при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по погашенню траншу кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3 даного Договору, а також п.п. 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.10 кредитної угоди - у розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою між Банком і ОСОБА_4 15 лютого 2008 року був укладений договір поруки № 0802/1016/1 і додатковий договір № 1 до договору поруки від 19 червня 2009 року.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 07 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року, частково задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» і стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 0802/1016 від 15 лютого 2008 року у розмірі 5224156,04 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 4823377,18 грн., загального розміру штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за договором відповідно до п.п. 2.2.7., 2.2.11 - 159560 грн., розміру штрафу відповідно до п. 6.6 кредитного договору - 241418,86 грн. В решті позову відмовлено.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14 червня 2013 року в рахунок погашення пені за кредитним договором № 0802/1016 від 15 лютого 2008 року в розмірі 1028144,31 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - магазин непродовольчих товарів загальною площею 59 кв. м по АДРЕСА_1.

Наведене підтверджується матеріалами справи і не заперечується представниками сторін.

Відмовляючи у позові до ОСОБА_4, суд обґрунтовано виходив з того, що порука є припиненою.

Висновок суду відповідає вимогам закону. Разом з тим, суд припустився помилки, визначаючи шестимісячний строк протягом якого Банк мав би пред'явити вимогу до поручителя після закінчення строку виконання основного зобов'язання 14 лютого 2013 року. Проте це не призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при неналежному виконанні позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пунктом 4.1 договору поруки від 15 лютого 2008 року передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Така умова договору поруки не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди визначено строк повернення траншу кредиту до 14 лютого 2013 року.

Пред'явивши у 2011 році позов до ОСОБА_3 до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, Банк скористався правом на повернення кредиту достроково відповідно до п. 2.3.3 кредитної угоди і визначив новий строк повернення кредиту. Відповідно порука є припиненою у зв'язку з непред'явленням вимоги до поручителя у шестимісячний строк з часу визначення нового строку повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги про визначення у договорі поруки п'ятирічного строку в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу за цим договором не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такий строк (п. 5.1 договору) є строком позовної давності, а не строком припинення поруки.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові до ОСОБА_4 слід залишити в силі.

У позові до ОСОБА_3 суд відмовив у зв'язку із недоведеністю вимог, оскільки Банком наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором, виходячи з графіка погашення траншу кредиту, в той час, як заборгованість стягнута достроково за рішенням суду і визначена у сумі 4823377,18 грн.

Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 6.1 кредитної угоди при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цієї угоди, п.п. 4.1. 4.2, 4.3, 4.4 договорів про видачу траншів, а також Графіком погашення (Додаток № 1 до договорів про видачу траншів), термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3 цієї угоди, п.п. 1.3, 2.2.3 договорів про видачу траншів, а також Графіком погашення, винагороди, передбаченої п.п. 4.5, 4.6 цієї угоди, а також п.п. 4.5, 4.6 договорів про видачу траншів позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 07 листопада 2011 року з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 02 грудня 2010 року (заява про уточнення розміру позовних вимог, а.с. 54-55). Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14 червня 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення пені за кредитним договором станом на 10 липня 2012 року у розмірі 1028144,31 грн.

Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_3 не виконує.

Із наданих банком розрахунків видно, що заборгованість відповідача у межах заявлених вимог складає: по відсотках за користування кредитом за період з 02 грудня 2010 року по 19 січня 2015 року - 574166,38 доларів США, що на час розгляду справи еквівалентно 12516827 грн. 08 коп. (а.с. 49-50, 56), по пені за період з 10 липня 2012 року по 19 січня 2015 року - 4328051 грн. 44 коп. (а.с. 186-198).

Не заслуговують на увагу твердження представника відповідачів щодо неправильності обрахунку заборгованості, оскільки не підтверджені доказами.

Згідно з ч. 1 і ч. 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Розмір заборгованості по відсотках визначений, виходячи із загальної суми 705924,15 доларів США за період з 2008 року по 2015 рік за виключенням суми 131757,77 доларів США, стягнутої за рішенням суду від 07 листопада 2011 року (705924,15 доларів США - 131757,77доларів США = 574166,38 доларів США, (заява про зменшення позовних вимог, а.с. 46-48)).

Відсотки нараховані на прострочену заборгованість за тілом кредиту.

Правильність нарахування відсотків за користування кредитом відповідно до умов договорів встановлена рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 07 листопада 2011 року, яке набрало законної сили.

Розмір пені обрахований відповідно до п. 6.1 кредитної угоди в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

При нарахуванні заборгованості позивач виходив з того, що простроченим платежем до 14 лютого 2013 року (строк повернення кредиту за договором) є несплачена щомісяця сума кредиту згідно графіка погашення, а в подальшому - уся сума тіла кредиту. Відповідно така сума заборгованості є меншою, ніж та, яка була б визначена за увесь період від усієї суми тіла кредиту, стягнутої за рішенням суду від 07 листопада 2011 року.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Посилання представника відповідачів на пропущення позовної давності не можуть бути прийняті до уваги.

На підставі ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно з п. 6.8 кредитної угоди сторонами встановлений п'ятирічний термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування ним, винагороди, неустойки (пені, штрафів).

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року в справі № 6-144цс14, що є обов'язковою для всіх судів України, досягнута сторонами згода та укладення договору, в якому вони передбачили, що позовна давність, установлена законом, збільшена до п'яти років, відповідає вимогам ч. 1 ст. 259 ЦК України та свідчить про дотримання банком строків позовної давності.

Вимоги позивача про стягнення пені у сумі 6381868 грн. 71 коп. необґрунтовані, оскільки всупереч умовам кредитної угоди ця сума визначена як гривневий еквівалент пені обрахованої у доларах США за курсом НБУ на час подання позовної заяви (403660,26 доларів США х 15,81).

Таким чином заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 02 грудня 2010 року по 19 січня 2015 року у сумі 574166,38 доларів США, що еквівалентно 12516827 грн. 08 коп. і пеню за період з 10 липня 2012 року по 19 січня 2015 року у сумі 4328051 грн. 44 коп. необхідно стягнути з відповідача на користь Банку. Відповідно рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові до ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2015 року в частині відмови у позові до ОСОБА_3 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 574166,38 доларів США, що еквівалентно 12516827 грн. 08 коп. (дванадцять мільйонів п'ятсот шістнадцять тисяч вісімсот двадцять сім грн. 08 коп.), пеню у сумі 4328051 грн. 44 коп. (чотири мільйони триста двадцять вісім тисяч п'ятдесят одна грн. 44 коп.) та витрати по оплаті судового збору у сумі 3654 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн.)

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:

Головуючий в першій інстанції: Заворотна О.Л. Провадження: № 22-ц/792/1334/15

Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 19, 27