Постанова

від 09.06.2011 по справі 2а-8158/10/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11:47

09.06.2011 р. Справа № 2а-8158/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М.

за участю секретаря судового засідання Бондарь В.О., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК "Соляні", АДРЕСА_1,54017

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, м.Миколаїв,54029

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000130231/0 від 09.11.10 р., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва № 0000130231/0 від 09.11.10 р.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що під час проведення перевірки податковий орган не взяв до уваги податкові накладні, що є підставою для включення сум до податкового кредиту лише на підставі того, що вважає, що оскільки установчі документи контрагента зареєстровані на підставну особу то позивач не має права на податковий кредит, однак посадові особи ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, проводячи перевірку та складаючи Акт перевірки, вийшли за межі наданих повноважень та порушили норми Закону №509, Закону №2181, Наказу №327, тому висновки зроблені в Акті перевірки стосовно донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість є безпідставними, необґрунтованими, незаконними, та не можуть мати будь-яких правових наслідків для ТОВ ЖЕК «Соляні».

Відповідач заперечував проти позову з підстав зазначених в письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд заслухавши думку представників сторін, дослідивши докази в справі та надавши їм оцінку встановив наступне.

20.10.2010 року на підставі службового посвідчення серія УМК №054335, виданого 23.03.20091 ДШ у Заводському районі м. Миколаєва, головним держподатревізор-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ОСОБА_1, інспектором податкової служби II рангу, на підставі п. І ст. 11 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" (код за ЄДРПОУ 34772620) (скорочене найменування і далі по тексту ТОВ ЖЕК "Соляні") щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ-Вилиджтрейд" (код за ЄДРПОУ 36701022) за січень і лютий 2010 року, Товариства з обмеженою відповідальністю "Югснаб-ПГС" (код за ЄДРПОУ 36536580) за березень 2010 року.

Перевіркою встановлено відсутність надання послуг ТОВ "ВВМ-Вилиджтрейд" платнику податків ТОВ ЖЕК "Соляні" у січні та лютому 2010 року, а також відсутність надання послуг ТОВ "Югснаб-ПГС" платнику податків ТОВ ЖЕК "Соляні" у березні 2010 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Перевіркою встановлено порушення ТОВ ЖЕК "Соляні" п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 її. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами і доповненнями, у результаті чого занижено ПДВ на суму 61006,00 грн., у тому числі за січень 2010 року на суму 19400,00 грн., за лютий 2010 року на суму 22197,00 грн., за березень 2010 року на суму 19409,00 гривень.

09.11.2010 року на підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000130231/0, яким позивачу донараховано 61 006,00 грн. податку на додану вартість та застосовано штрафну санкцію в розмірі 30 503,00 грн., всього - 91 509 грн.

Суд вважає, податкове повідомлення-рішення № 0000130231/0 є протиправним та підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки суть порушення полягає в тому, що товариством до перевірки не надано жодних документів, що спростовували б викладені в акті обставини, а також у зв'язку з тим, що у вказаних податкових періодах товариство мало діяльність з ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»та відобразило цю діяльність в сумі податкового кредиту, що підтверджується податковими деклараціями та додатком №5 до декларацій по податку на додану вартість та на підставі акту від 02.04.2010 року № 560/23-300/36701022 Державної податкової інспекції Центрального району м. Миколаєва щодо невиїзної документальної перевірку ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд», за результатами якої встановлено, що ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»не здійснює господарську діяльність. Також відповідач посилається на не достовірність реєстраційних документів контрагента у зв'язку з тим, що засновник лише створив підприємство та не мав намірів здійснювати господарську діяльність та на недійсність у зв'язку з цим вчинених правочинів між позивачем та ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд». Під час перевірки були досліджені: договір з ТОВ "ВВМ-Вилиджтрейд" про надання послуг без номеру від 25.05.2010 року, акти виконаних робіт до договору та податкові накладні; договір з ТОВ "Югснаб-ПГС" про надання послуг без номеру від 01.01.2010 року, акт виконаних робіт до договору та податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи постановою у справі № 2а-5259/10/1470 від 05 жовтня 2010 року Миколаївського окружного адміністративного суду визнано протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»від 02.04.2010 року № 560/23-300/36701022, в якому було встановлено, що ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»не здійснює господарську діяльність.

Вирішуючи спірне питання суд виходив з того, що у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва для перевірки ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»були відсутні підстави передбачені ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу" та п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (із змінами та доповненнями), а висновки акту перевірки необґрунтовані та зроблені по за межами компетенції суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, відповідач не мав права посилатись на даний акт перевірки, як на доказ при проведенні перевірки зафіксованої актом № 3352/231-00/33797885 від 29.09.2010 року.

Крім того, відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, нормами статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 р. передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 вищевказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первині документи, які фіксують факти здійснення господарських операції.

Підставою для формування податкового кредиту позивачем були податкові накладні, видані за першою подією у виконання договорів з надання послуг, укладених між позивачем та ТОВ "Югснаб ПГС" предметом яких є обслуговування будинку та прибудинкових територій, а саме поточних ремонтів об'єктів, дитячих майданчиків, організація договірної роботи зі споживачами та укладених між позивачем та ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»щодо надання послуг з прибирання та вивозу снігу, юридчні послуги, вивіз виликогабаритного сміття, обслуговування будинку та прибудинкових територій.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи Позивачем були надані особі, що здійснювала перевірку, усі первинні документи, що підтверджують факти реального виконання робіт його контрагентами, які були відображені в акті перевірки, наявність котрих податковим органом не заперечувалась, як і їх відповідність діючому законодавству.

Згідно п.п.2.3.2 наказу N 327, від 10.08.2005, Державної податкової адміністрації України „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим органам письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» (далі -Закон про ПДВ), що діяв у період правовідношень, що розглядаються, „податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів (послуг)В» .

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ „податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту".

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ „не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними". Відповідно до п. п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ „платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну".

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи в періодах, які відображені в податковій звітності позивача контрагенти, були платниками податку на додану вартість, а отже мали право виписувати податкові накладні зокрема та здійснювати господарську діяльність в цілому. Вказані податкові накладні виписувалися уповноваженими на то особами та мають всі необхідні реквізити.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону про ПДВ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Платники податку, визначені у підпунктах а, в, г, д пункту 10.1 статті 10 Закону про ПДВ, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2. ст.10 Закону про ПДВ).

Щодо стосується позиції Відповідача відносно нікчемності правочинів, що розглядаються, то слід зазначити, що за змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 вказаної статті, є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів не вимагається.

Згідно приписів пункту 2.3.4. наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205 - не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання фіктивності (нікчемності) укладених договорів субпідряду, а висновки про те, що ці договори вочевидь суперечать інтересам держави та суспільства не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Згідно із статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень...

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

З огляду на викладене суд вважає що відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0000130231/0 від 09.11.10 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва №0000130231/0 від 09.11.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник