Рішення

від 25.07.2006 по справі 178/3-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

178/3-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

25.07.06                                                                                    Справа №  178/3-06

за позовом  Відкритого акціонерного товариства “Білоцерківський завод ЗБК”, м. Біла Церква

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібопродукт-1”, м. Біла Церква

про                стягнення 3469,68 грн.

  Суддя  Коротун О.М.

Представники:

від позивача:    Скринська Ю.В. –представник за довіреністю б/н від 30.06.06 р.

від відповідача:  Солодаренко Т.В. –директор;

Якименко П.С. –представник за довіреністю № 01-441 від 12.07.06 р.

За згодою сторін у судовому засіданні 25.07.2006 року згідно з ч. 2 ст. 85 ГПК України було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Білоцерківський завод ЗБК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібопродукт-1” про стягнення боргу в сумі 3469,68 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у відповідача виникла несплачена заборгованість за оренду приміщення.

Відповідач у відзиві від 20.07.06 р. позов не визнав, мотивуючи тим, що відповідачем оплату проведено в повному обсязі, проте, в судовому засіданні 25.07.06 р. позов визнав у повному обсязі, про що подав відповідну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.06 р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 04.07.06 р.

Ухвалою суду від 04.07.06 р. було відкладено розгляд справи на 20.07.06 р.

В судовому засіданні 20.07.06 р. на підставі ст. 77 ГПК України суд оголосив перерву до 25.07.06 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, господарський суд Київської області,

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по справі виникли цивільні права та обов'язки на підставі ст.ст. 4, 151 ЦК УРСР.

01.03.2000 року між сторонами по справі було укладено Договір № 75 оренди приміщення їдальні.

Згідно п. 1.1. Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення їдальні загальною площею 260 м2 та обладнання їдальні, найменування якого було перераховано в Додатку до даного Договору.

Пункт 1.2. Договору передбачав строк оренди приміщення з 01.03.2000 р. до 31.12.2005 р.

Відповідно до п. 2.2. Договору Позивач міг надавати відповідачу за додаткову плату наступні послуги: користування телефоном, телефаксом, медичне обслуговування, побутові послуги та інше; а в п. 2.3. вказано, що позивач забезпечує відповідача за окрему плату електроенергією, водою та опаленням згідно окремого розрахунку або за показниками лічильника.

Розділ 4 Договору містив порядок розрахунків за договором, а саме: за вказане приміщення відповідач повинен був сплачувати договірну ціну із розрахунку 1500 грн. на місяць, враховуючи ПДВ, та з корегуванням суми на індекс інфляції, який надається органом статистики (п. 4.1. Договору); відповідач мав проводити до 10 числа поточного місяця попередню оплату за оренду приміщень та комунальні послуги в розмірі фактичної суми оплати, яка була внесена позивачу за попередній місяць, згідно з помісячними розрахунками по фактичним затратам (п. 4.3. Договору); при несплаті відповідачем в строки орендної плати, платежів за оренду приміщення та комунальних послуг позивач має право витребувати з відповідача заборгованість у судовому порядку (п. 4.3. Договору).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом досліджувався Рахунок-фактура позивача № 110 від 31 серпня 2004 року, згідно якого в серпні 2004 року вартість заявленої до сплати суми склала 6369,68 грн., а саме: за електроенергію –3785,49 грн., за воду –112,32 грн., за стоки –85,26 грн., за оренду приміщення – 1325,00 грн., ПДВ –1061,61 грн. (копія рахунку наявна в матеріалах справи). Факт надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, довідками про відпуск електричної енергії та води за спірний період (за підписом головного енергетика заводу); відповідач частково здійснив розрахунки за надані послуги.

За цим Рахунком-фактурою відповідачем було здійснені наступні проплати: платіжним дорученням № 268 від 16.09.2004 р. –1900,00 грн., платіжним дорученням № 288 від 16.11.2004 р. –1000,00 грн., що разом становить 2900,00 грн. (часткова сплата підтверджується наявними в справі банківськими виписками).

Таким чином, за даними позивача заборгованість за вказаним Рахунком-фактурою становить 3469,68 грн.

Вказана заборгованість також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 01.01.2005 р., підписаним повноважними представниками сторін та завіреним відтисками печаток сторін, та довідкою-розрахунком.

11.02.2005 р. позивачем була направлена відповідачу претензія за № 12/164 на суму 3469,68 грн., проте відповідачем ця претензія була залишена без відповіді, вказана сума не проплачена.

Відповідачем ці дані не спростовані, позов в остаточній заяві від 25.07.06 р. визнано у повному обсязі.

За ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 162 ЦК УРСР одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

З 01.01.2004 р. набрали чинності Цивільний та Господарський кодекси України.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання,  які виникають  між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України  з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних  умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач не сплатив заборгованість в сумі 3469,68 грн., і, згідно вимог чинного законодавства, ця сума підлягає сплаті.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 82 –85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібопродукт-1” (адреса: 09153, Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Леніна, 5; 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Славіна, 76, кв. 24; код ЄДРПОУ: 30496705; р/р 26003301181303 у Відділенні Промінвестбанку в м. Біла Церква, МФО 321057; р/р 26006510100737 у Білоцерківській філії АКБ “Північно-Європейський банк”, МФО 319014 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого судовим виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства “Білоцерківський завод ЗБК” (адреса: 09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, 39; код ЄДРПОУ 00130659; р/р 26005301180186 у Відділенні Промінвестбанку в м. Біла Церква, МФО 321057) 3469,68 грн. (Три тисячі чотириста шістдесят дев'ять грн. 68 коп.) заборгованості; 102,00 грн. (Сто дві грн. 00 коп.) державного мита; 118,00 грн. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

26.07.2006р.

Суддя                                                                                Коротун О.М.