Постанова

від 22.06.2006 по справі 7/208

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/208

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.06.2006                                                                                           № 7/208

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Рєпіної  Л.О.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Жмайло О. В. – по довіреності, Титич В. М. – по довіреності.

 від відповідача - Бунечко В. І. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2006

 у справі № 7/208 (Якименко М.М.)

 за позовом                               ВАТ "Капітальний ремонт свердловин"

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"

 про                                                  стягнення 2318033,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2006 р. у справі         № 7/208 позов ВАТ “Капітальний ремонт свердловин” до ВАТ “Укрнафта” про стягнення 2 318 033,11 грн. був задоволений частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ “Укрнафта” звернулося з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийняте по неповно з'ясованим обставинам справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р. було порушене апеляційне провадження у справі № 7/208, розгляд справи був призначений на 22.06.2006 р.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, доповнення до апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегію встановлено наступне.   

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем протягом 2004-2005 років були укладені і діяли договори на виконання робіт з капітального ремонту свердловин № 4/328-р/354-р від 31.08.2004 р., № 2/14-к/10/05-р від 06.04.2005 р. та № 2/638/04-Р/103-р від 06.08.2004 року згідно з якими позивач здійснював на замовлення відповідача ремонт свердловин.

За твердженням позивача, станом на день подання позовної заяви відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором № 4/328-р/354-р від 31.08.2004 р. по ремонту свердловин № 147-М, 73-ПП, 145-М, 83-А, 65-СР, 41-П, 42-П, 33-К, 33-П, 60-ПП у сумі 1 582 662,17 грн. та за договорами № 2/14-к/10/05-р від 06.04.2005 р. та № 2/638/04-Р/103-р від 06.08.2004 року по ремонту свердловин № 249-Д і 510-Д у сумі 79 973,69 грн. і по ремонту свердловин 145-П.Д і 271-Д у сумі 400 053,94 грн.

Суд першої інстанції вірно встановив, що між позивачем і відповідачем в особі його структурного підрозділу – нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз” було укладено договори на виконання робіт з капітального ремонту свердловин № 2/14-к/10/05-р від  06.04.2005 р. і № 2/638/04-р/103-р від 06.08.2004 р., та між позивачем і відповідачем в особі нафтогазовидобувного управління “Охтирканафтогаз” було укладено договір на виконання робіт з капітального, поточного ремонту та неремонтних робіт в свердловинах № 4/328-р/354-р від 31.08.2004 р.

Місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що зобов'язання відповідача щодо сплати заборгованості, яка склалася за роботи по капітальному ремонту свердловин № 249 та 510 Долинського родовища на загальну суму 98 442, 12 грн. були правомірно, відповідно до положень ст. 601 ЦК України, частково, на суму 98 046, 12 грн., припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згадане підтверджується угодами № 1455а/05-ін від 03.10.2005 р. та              № 1408/05-ін від 04.10.2005 р. і заявами № 10б-3598-ін від 03.11.2005 р. та № 10б-4945 від 05.12.2005 р., в зв'язку з чим місцевий господарський суд правильно вказав, що борг за капітальний ремонт свердловин № 249 та 510 на день розгляду справи склав 396,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

В рішенні від 12.05.2006 р. також правильно встановлено, що виконані роботи по ремонту свердловин № 145 Північно-Долинського родовища і 271 Долинського родовища на суму 400 053, 94 грн. підлягають оплаті. Господарський суд вірно вказує, що твердження відповідача про те, що витрати фактично перебільшують заплановані, безпідставні, оскільки відповідач дійсно не використав свого права щодо висловлення заперечень проти об'єму виконаних робіт та їх вартості належним чином, тобто у процесі виконання договорів та при розгляді з метою підписання, актів приймання робіт, що передбачено чинним законодавством.

Доказом цього є наявні в справі акти на приймання виконаних робіт на свердловинах № 271-Долина і № 145-Північна Долина, які підписані уповноваженою особою відповідача, як замовника цих робіт, а його підпис скріплено печаткою нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз” ВАТ “Укрнафта”.

Тобто, роботи з капітального ремонту вказаних свердловин на суму 400 053, 94 грн. прийняті відповідачем і підлягають оплаті.

Проте, колегія не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про  доведеність факту виконання позивачем робіт по ремонту свердловин № 33-Коржі; № 60-Південна Панасівка; № 73-Південна Панасівка; № 33-Перекопівка; № 41-Перекопівка; № 42-Перекопівка; № 145-Миколаївка; № 147-Миколаївка; № 65-Східні Рогінці; № 83-Анастасівка, а тому стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 1 582 662, 17 грн. є необґрунтованим.

Місцевим господарським судом невірно зроблено висновок про те, що матеріали справи свідчать, що акти здачі-прийому виконаних робіт на вище вказаних свердловинах оформлені позивачем і були направлені відповідачу для схвалення, оскільки в матеріалах справи відсутній доказ як відправлення ВАТ “Капітальний ремонт свердловин” вказаних документів, так і їх отримання ВАТ “Укрнафта” або його структурним підрозділом – нафтогазовидобувним управлінням “Охтирканафтогаз”, в особі якого відповідач діяв як замовник робіт.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що напис на актах здачі-прийому виконаних робіт, наданих позивачем, про те, що їх оригінали отримали фізичні особи, не є доказом їх отримання юридичною особою, якою є відповідач.

Колегією беруться до уваги пояснення відповідача про те, що у ВАТ “Укрнафта” існує порядок прийому, обробки і проходження вхідної кореспонденції, встановлений інструкцією по діловодству, у відповідності до якої доказом отримання відповідачем документів може бути тільки штемпель вхідної кореспонденції, який проставляється загальним відділом та реєстраційний порядковий вхідний номер, який присвоюється кожному документу, отриманому відповідачем, чого надані позивачем докази не містять.

В матеріалах справи також відсутній і доказ того, що вказані акти здачі-прийому виконаних робіт надсилалися позивачем на адресу відповідача через відділення поштового зв'язку.

Відповідно до пункту 5.2. договору № 4/328-Р/354-Р від 31.08.2004 р., укладеного між позивачем і відповідачем, підставою для оплати за обсяг виконаних робіт по кожній свердловині є акт про приймання виконаних робіт, який включає витрати згідно кошторису та компенсовані витрати.

Оскільки докази надсилання позивачем відповідачу таких актів на суму 1 582 662, 17 грн. в матеріалах справи відсутні, то ці роботи не прийняті ВАТ “Укрнафта”, а тому відповідач не допустив односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а господарським судом неправомірно застосовано статтю 853 ЦК України та невірно зроблено висновок про те, що відповідач, як замовник, не скористався правом заявити про виявлення допущення відступів позивачем, як виконавцем, від умов договору і те, що право посилатися на це відповідачем втрачене.

Місцевий господарський суд помилково застосував до правовідносин між позивачем і відповідачем, які є відносинами підряду, статтю 692 ЦК України, яка регулює такий вид зобов'язань, як купівля-продаж.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача підлягають частковому задоволенню, а прийняте Господарським судом м. Києва рішення від 12.05.2006 р. в частині стягнення 1 582 662,17 грн. підлягає скасуванню.

Окрім вказаного в апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення в частині стягнення витрат на послуги адвоката, оскільки вважає, що в справі відсутній фінансовий документ на доказ отримання адвокатом грошових коштів (гонорару) за адвокатські послуги.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат.

В п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 року № 01-8/155, зазначено, зокрема, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним.  

Колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в матеріалах справи є всі документи, які підтверджують надані адвокатом послуги: свідоцтво, угода, довіреність та фінансові документи, що свідчать про оплату послуг адвоката. Водночас,  колегія вирішила зменшити суму витрат на послуги адвоката з 85 600,00 грн. до 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга ВАТ “Укрнафта” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2006 р. у справі № 7/208 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” нарішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2006 р. у справі № 7/208 – задовольнити частково.

2.   Рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2006 р. у справі              № 7/208 – скасувати частково.

Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2006 р. у справі  № 7/208 викласти у наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

 Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; рахунок № 26008050000613 в ПриватБанку м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Відкритого акціонерного товариства “Капітальний ремонт свердловин” (77500, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Л. Українки, 10; рахунок № 26003301620023 в АКБ “Національний кредит” м. Долина, МФО 336796, код ЄДРПОУ 05793985) 400 449, 94 грн. боргу, 4 005, 56 грн. витрат по сплаті державного мита, 20,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та  20 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

 В іншій частині позову відмовити”.

3.   Справу № 7/208 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказу.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Рєпіна  Л.О.

14.07.06 (відправлено)