Рішення

від 03.09.2015 по справі 914/2348/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.15 Справа№ 914/2348/15

за позовом: Українсько-німецького спільного підприємства В«Агро-ПоділляВ» , м.Городок Львівської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Яблуневий дарВ» , м.Городок Львівської області

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , м.Київ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Державна іпотечна установа, м.Київ

про визнання застави припиненою та зобов'язання вчинити дії

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача-1: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

від відповідача-2: ОСОБА_3 - представник за довіреністю

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: не з'явився

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_4 - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Українсько-німецьким спільним підприємством В«Агро-ПоділляВ» , м.Городок Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Яблуневий дарВ» , м.Городок Львівської області, до Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , м.Київ про визнання припиненою застави (право застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013р. (з усіма наступними змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ В«Дельта БанкВ» як заставодержателем та Українсько-німецьким спільним підприємством В«Агро-ПоділляВ» як заставодавцем; зобов'язання ТзОВ В«Яблуневий дарВ» вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження, зокрема, у 5-денний строк з моменту припинення застави (права застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013р., звернутися до ПАТ В«Дельта БанкВ» з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013р. і виключення застави з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис від 06.08.2013р. за №13833939; припинення обтяження і вилучення (виключення) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 06.08.2013р. за № 13833939 з наступними змінами від 07.11.2013р. та від 01.09.2014р., стосовно предмета обтяження: обладнання, а саме: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013р., який є невід'ємною частиною цього договору застави. Загальна заставна вартість предмета застави за погодженням сторін становить 41305224,00грн., місцезнаходження предмета застави: Україна, Хмельницька область, смт.Нова Ушиця, вул.Гагаріна, 7.

Ухвалою суду від 16.07.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.08.2015р. Ухвалою суду від 05.08.2015р. до участі в справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ та у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Державну іпотечну установу, м.Київ, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 13.08.2015р. Ухвалою суду від 13.08.2015р. розгляд справи відкладено на 26.08.2015 року з підстав, викладених у ній. В судовому засіданні 26.08.2015р., за участю усіх учасників процесу, в судовому засіданні оголошено перерву до 31.08.2015р. В судовому засіданні 31.08.15р. представником ПАТ «Дельта Банк» подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи. Судом відмовлено в задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи, оскільки не вбачається складності справи для призначення її колегіального розгляду.

В судовому засіданні 31.08.2015р. оголошено перерву до 03.09.2015р. Третю особу - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ, представник якої не з2явився у судове засідання 31.08.2015р. про час і місце проведення судового засідання 03.09.15р. повідомлено належним чином - телефонограмою, яку прийнято провідним документознавцем відділу загального діловодства ОСОБА_5 (телефонограму від 01.09.2015р. №014/2348/15/1/15 долучено до матеріалів справи).

За клопотанням Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» (вх.№32256/15 від 04.08.2015р.) здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

В судовому засіданні 03.09.2015р. судом задоволено клопотання ПАТ «Дельта Банк» і долучено до матеріалів додаткові документи, подані через канцелярію суду (вх.№36695/15 від 02.09.15р.).Зокрема, долучено розрахунок заборгованості за договором кредиту, банківські виписки по рахунку відповідача-1, витяг з правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» та копію дійсної довіреності на представника.

Крім того, долучено додаткові пояснення Державної іпотечної установи (вх.№36951/15 від 03.09.15р.) та додаток до них - службову записку від 13.05.2015р., підписану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» ОСОБА_6

В судових засіданнях представником позивача підтримувались позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просив позов задоволити.

Відповідачем-1 позовні вимоги підтримано з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№31851/15 від 03.08.15р.) та запереченні проти доводів ПАТ «Дельта Банк» (вх.№35529/15 від 26.08.15р.) .

Відповідачем-2 позовні вимоги заперечено з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву ( вх.№34000/15 від 13.08.15р.).

Третьою особою-1 позовні вимоги заперечено з підстав, викладених у поясненнях (вх.№33409/15 від 10.08.15р.).

Третьою особою-2 позовні вимоги заперечено з підстав, викладених у поясненнях (вх.№33409/15 від 10.08.15р.) та додаткових поясненнях (вх.№36193/15 від 31.08.15р., вх. №36951/15 від 03.09.15р.).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін та третіх осіб, судом встановлено:

27 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (позичальник) укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 (далі - Кредитний договір).

Згідно п.п.1.1.1 п.1.1 ст. 1 кредитного договору, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) на умовах, визначених у цьому договорі, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 25 000 000,00 євро зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 12% річних в порядку, визначеному цим договором, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15 серпня 2014 року включно.

Додатковим договором №1 від 07 листопада 2013 року до Договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від « 27» червня 2013 року сторони збільшили максимальний ліміт заборгованості до 34 000 000,00 євро (Тридцяти чотирьох мільйонів євро 00 євроцентів), а Додатковим договором №11 від 31 липня 2014 року до Договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від « 27» червня 2013 року сторони визначили кінцевий термін погашення заборгованості за Кредитом не пізніше « 29» серпня 2014 року включно.

30 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (заставодержатель) та Українсько-німецьким спільним підприємством «Агро-Поділля» (заставодавець) укладено договір застави №ВКЛ-2005469/4/55, згідно якого, в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» зобов'язань перед ПАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року, зі всіма змінами і доповненнями до нього, заставодавцем передано заставодержателем обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною. У п.п.1.1.2 п.п.1.1 п.1 договору застави визначено, що місцезнаходженням Предмет застави є Україна, Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна,7.

Згідно п.п.1.1.3 п.1.1 п. 1 договору застави, загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 41 305 224,00 грн.

На підставі вищевказаного договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис, а саме: запис від 06.08.2013 року за №13833939 стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30.07.2013 року, який є невід'ємною частиною договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30.07.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 березня 2015 року Українсько-німецьким спільним підприємством «Агро-Поділля» (позивач) отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (відповідач-1) лист від 06.03.2015 року, яким ТзОВ «Яблуневий дар» повідомлено позивача про припинення зобов'язань ТОВ «Яблуневий Дар» перед ПАТ «Дельта Банк» згідно договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року щодо сплати основної суми боргу та нарахованих процентів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Отримавши вищезгаданий лист, позивач повідомив відповідача 1 про необхідність звернутися до обтяжувача - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30.07.2013 року і виключення її з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (лист вих. №28/04-5 від 28.04.2015 року), проте, відповідач-1 відмовився звертатися з письмовою вимогою до відповідача-2 (ПАТ «Дельта Банк»), про що свідчить відповідь відповідача-1 (вих. №05/05-01 від 05.05.2015р.).

Позивач, враховуючи лист ТОВ «Яблуневий Дар» від 06.03.2015 року про припинення зобов'язань ТОВ «Яблуневий Дар» перед ПАТ «Дельта Банк», згідно договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року, самостійно звернувся до ПАТ «Дельта Банк» з листом від 20.03.2015 року про вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна предмета застави згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від ЗО липня 2013 року. Однак, відповідач- 2, відповіддю вих.№2/39-17/771 від 07.04.2015 року, проінформував позивача, що Банк не визнав припинення зобов'язань ТОВ «Яблуневий Дар» перед ПАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року, тому застава згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30 липня 2013 року залишається діючою.

Позивач переконаний, що в такому випадку, саме відповідач- 1 повинен був звертатися з письмовою вимогою до відповідача 2 - ПАТ «Дельта Банк» про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/55, проте відповідач-1 не вжив належних заходів, спрямованих на виключення застави (права застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30 липня 2013 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а тому просить суд задоволити позов і визнати припиненою заставу (право застави) згідно Договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30 липня 2013 року (з усіма наступними змінами та доповненнями), укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» як заставодержателем, та Українсько-німецьким спільним підприємством «Агро-Поділля» як заставодавцем, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження, зокрема, у п'ятиденний строк з моменту припинення застави (права застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30 липня 2013 року, звернутися до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30 липня 2013 року і виключення застави (права застави) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис від 06 серпня 2013 року за №13833939), а також припинити обтяження і вилучити (виключити) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 06 серпня 2013 року за №13833939, з наступними змінами від 07 листопада 2013 року і від 01 вересня 2014 року, стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30 липня 2013 року, який є невід'ємною частиною цього договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30 липня 2013 року.

Судом встановлено, що 06 лютого 2015 року ПАТ «Дельта Банк» направив на адресу ТОВ «Яблуневий Дар» претензію на суму 34 463 393,78 євро, з яких: сума заборгованості за кредитом - 34 000 000,00 євро; сума заборгованості за нарахованими процентами - 420 164,38 євро, сума заборгованості за простроченими процентами до 31 дня - 43 229,40 євро.

У вказаній претензії зазначено, що у разі несплати ТОВ «Яблуневий Дар» заборгованості у визначеному в цій претензії розмірі у тридцятиденний строк, кредитор розпочне процедуру звернення стягнення на предмети застави згідно договору застави транспортних засобів №ВКЛ-2005469/4/S3 від 26 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за №966, договору застави №ВКЛ-2005469/4/S1 від 27 червня 2013 року, договору застави №ВКЛ-2005469/4/S2 від 27 червня 2013 року, договору застави №ВКЛ-2005469/4/S4 від 30 липня 2013 року, договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30 липня 2013 року та договору застави №ВКЛ-2005469/4/S6 від 30 липня 2013 року шляхом звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави або до суду з позовною вимогою про звернення стягнення на майно, що є предметом договорів застави.

Судом також встановлено, що 06.05.2014р. між Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» та ОСОБА_8 укладено договір №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) В« 8 років разомВ» у доларах США. Відповідно до п.1.2. договору, сума вкладу складає 1344005,00 доларів США. До даного договору між сторонами укладено додатковий договір №1 від 06.05.2014р. (дані договори містяться в матеріалах справи).

03 серпня 2014 року між ТОВ В«Яблуневий ДарВ» як новим кредитором, та ОСОБА_8 як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу.

З вищенаведеного договору вбачається, що первісний кредитор ОСОБА_8 відступає новому кредитору ТОВ В«Яблуневий ДарВ» права вимоги до боржника - ПАТ В«Дельта БанкВ» виплати частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06.05.14р. у розмірі 575750,84 доларів США.

20 лютого 2015 року, на виконання умов договору відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу рахунку від 03 серпня 2014 року, ТОВ «Яблуневий Дар» як новий кредитор, і ОСОБА_8 як первісний кредитор, підготували і відправили Боржнику - ПАТ «Дельта Банк» - повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, підписане обома сторонами.

ТОВ «Яблуневий Дар» як новий кредитор надіслано ПАТ «Дельта Банк» заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року в сумі 575 750,84 доларів США і перерахування згаданої суми у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ «Яблуневий Дар».

Вказана заява, як і повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 20.02.2015 року надіслані ПАТ «Дельта Банк» 02.03.2015 року, про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 02.03.2015 року.

27 лютого 2015 року ТОВ «Яблуневий Дар» оформлено на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, покликаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03 серпня 2014 року, вказав про:

- припинення зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року у розмірі 361 808,22 євро (що за крос-курсом євро до долару, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 409 458,36 доларів США);

- припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» частини заборгованості за договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року на загальну суму 575 750,84 доларів США (що за крос-курсом долару до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви складає еквівалент 508 748,64 євро).

В якості доказу відправки згаданої заяви відповідачем-1 надано суду належним чином засвідчені копії опису вкладення у цінний лист від 27.02.2015 року і поштової квитанції від 27.02.2015 року.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №2 від 09 лютого 2015 року ТОВ «Яблуневий Дар» зазначило ПАТ «Дельта Банк», що є кредитором ПАТ «Дельта Банк» у зобов'язаннях на суму 43 903 234,95 доларів США за наступними документарними інструментами (далі - акредитиви), строк виконання за якими на дату цієї заяви є таким, що настав:

1) безвідкличний акредитив №LС/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390,00 доларів США, виданий Банком на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк (Cargill Financial Services Internatial Ink.) (далі - СFSІТ) ;

2) безвідкличний резервний акредитив №LС/SВ/026/042014 на суму 28 654 844,95 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ;

3) безвідкличний резервний акредитив № LС/SВ/027/062014 на суму 4 650 000,00 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ .

З вищезазначеної заяви вбачається, що права вимоги за акредитивом, зазначеним у п.1 вище, були передані ТзОВ «Яблуневий дар» на підставі договору відступлення прав вимоги №АА5 від 05 лютого 2015 року, укладеного між Товариством та СFSІТ, про що Банк було належним чином повідомлено спільним листом Товариства та СFSІТ від 05 лютого 2015 року. Права вимоги за акредитивами, переліченими у пп. 2-3 вище, були передані Товариству на підставі договору відступлення прав вимоги №АА6 від 05 лютого 2015 року, укладеного між Товариством та СFSІТ, про що Банк було належним чином повідомлено спільним листом Товариства та СFSІТ від 05 лютого 2015 року.

На підставі наведених вище документів, ТзОВ «Ябленевий дар» заявило про:

1) припинення в повному обсязі зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за Договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року у розмірі 34 000 000,00 євро;

2) припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» заборгованості за кредитом на загальну суму 38 352 000,00 доларів США (що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 34 000 000,00 євро) за наступними акредитивами:

- безвідкличний акредитив №LС/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390,00 доларів США на суму 10 598 390,00 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк (в частині вимог на суму 8 546 242,13 доларів США, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 7 576 455,78 євро);

- безвідкличний резервний акредитив №LС/SВ/026/042014 на суму 28 654 844,95 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь CFSIT (у_

повній сумі акредитиву, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 25 403 231,34 євро);

- безвідкличний резервний акредитив безвідкличний резервний акредитив № LС/SВ/027/062014 на суму 4 650 000,00 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ (в частині вимог на суму 1 150 912,93 доларів США, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 1 020 312,88євро), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

Судом також встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. № 150 В«Про віднесення Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до категорії неплатоспроможнихВ» , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. № 51 В«Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерного товаристві В«Дельта БанкВ» , згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерного товаристві В«Дельта БанкВ» , код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ В«Дельта БанкВ» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. включно.

При винесенні рішення у даній справі суд керувався наступним.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч.2 ст. 601 ЦК України).

27 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (позичальник) укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 25 000 000,00 євро зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 12% річних в порядку, визначеному цим договором, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15 серпня 2014 року включно. Додатковим договором №1 від 07 листопада 2013 року до Договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року сторони збільшили максимальний ліміт заборгованості до 34 000 000,00 євро (Тридцяти чотирьох мільйонів євро 00 євроцентів), а Додатковим договором №11 від 31 липня 2014 року до Договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від «27» червня 2013 року сторони визначили кінцевий термін погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 29 серпня 2014 року включно.

Як встановлено судом, 06 лютого 2015 року ПАТ «Дельта Банк» направив на адресу ТОВ «Яблуневий Дар» претензію на суму 34 463 393,78 євро, з яких: сума заборгованості за кредитом - 34 000 000,00 євро; сума заборгованості за нарахованими процентами - 420 164,38 євро, сума заборгованості за простроченими процентами до 31 дня - 43 229,40 євро.

Судом також встановлено, що 06.05.2014р. між Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» та ОСОБА_8 укладено договір №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) В« 8 років разомВ» у доларах США, згідно якого сума вкладу складає 1344005,00 доларів США.

03 серпня 2014 року між ТОВ В«Яблуневий ДарВ» як новим кредитором та ОСОБА_8 як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу згідно якого ОСОБА_8 відступив ТОВ В«Яблуневий ДарВ» права вимоги до ПАТ В«Дельта БанкВ» щодо виплати частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) у розмірі 575750,84 доларів США. ПАТ «Дельта Банк» повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні листом від 20.02.15р., підписаним обома сторонами.

ТОВ «Яблуневий Дар» як новий кредитор направлено на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) «8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року в сумі 575 750,84 доларів США і перерахування згаданої суми у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ «Яблуневий Дар».

Вказана заява, як і повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 20.02.2015 року надіслані ПАТ «Дельта Банк» 02.03.2015 року, про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 02.03.2015 року.

27 лютого 2015 року ТОВ «Яблуневий Дар» оформлено на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, покликаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03 серпня 2014 року, вказав про припинення зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року у розмірі 361 808,22 євро (що за крос-курсом євро до долару, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 409 458,36 доларів США) та припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» частини заборгованості за договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року на загальну суму 575 750,84 доларів США (що за крос-курсом долару до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви складає еквівалент 508 748,64 євро).

У запереченнях на позов ПАТ «Дельта Банк» зазначає, що вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог не можуть бути зустрічними, оскільки відповідно до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ В«Дельта БанкВ» , про які зазначено у п. п. 1.1. та 2.6. №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) В« 8 років разомВ» у доларах США від 06 травня 2014 року, вкладник не може здійснювати відступлення третім особам права вимоги за договором банківського вкладу без згоди банку, а тому, договір про відступлення права вимоги є недійсним.

Проте, суд не може погодитись з такими доводами відповідача-2, враховуючи наступне:

банк покликається на Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», розміщені на інформаційних стендах Банку і офіційному сайті Банку: www.deltabank.com.ua. На думку відповідача-2, перш ніж укладати договір відступлення прав вимоги, ОСОБА_8 мав отримати згоду ПАТ «Дельта Банк» в порядку статті 516 ЦК України.

Водночас, згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Проте, в договорі банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-060514 від 06 травня 2014 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» як Банком і ОСОБА_8 як вкладником, відсутній обов'язок вкладника отримувати згоду Банку на відступлення прав вимоги за вказаним договором будь-якій третій особі.

Як визначено у п. 2.6. договору №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року, всі відносини сторін, що виникають за цим договором і не врегульовані ним, регулюються відповідно до Правил та чинного законодавства України. Проте, такі Правила не підписувалися вкладником і не доводилися до його відома під розписку. При цьому суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Правила розумів ОСОБА_8, підписуючи договір банківського вкладу. З наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 не був обмежений у праві укладати 03 серпня 2014 року з ТОВ «Яблуневий Дар» договір відступлення прав вимоги за Договором банківського вкладу.

Наведена позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові ВСУ від 11 березня 2015 року у справі №6-16цс15.

Твердження відповідача-2, що жодного доказу щодо переходу права вимоги ОСОБА_8 до ТОВ В«Яблуневий ДарВ» у вигляді договору про відступлення прав вимоги від 03.08.2014р. банку надано не було, спростовується наступним.

Зі змісту ст.517 ЦК України у нового кредитора не виникає обов'язку разом з повідомленням про заміну кредитора чи з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій також міститься повідомлення про заміну кредитора, надати докази переходу прав у зобов'язаннях поки цього не вимагатиме боржник з метою виконання свого обов'язку новому кредиторові. Доказів звернення відповідача-2 до відповідача-1 з вимогою надати докази переходу прав у зобов'язаннях, як це встановлено вищенаведеною статтею, суду не подано.

Твердження відповідача-2 про те, що відповідач-1 повинен був спочатку надати докази переходу до нього прав вимоги, а потім вимагати зарахування зустрічних однорідних вимог, не відповідає приписам статті 517 ЦК України, оскільки таке може мати місце лише за умови використання відповідачем-2 права не виконувати свого обов'язку відповідачу-1 до надання таких доказів.

У даному аспекті, щодо заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, необхідно наголосити, що чинним законодавством не вимагається від нового кредитора надсилати боржнику будь-які інші документи, крім заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог. Наведене також висловлено і Вищим господарським судом України у постановах від 04 березня 2015 року у справі №910/11117/14 та від 18 березня 2015 року у справі №910/15419/14.

У відзиві ПАТ В«Дельта БанкВ» також зазначає, що за договором №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року банківського вкладу (депозиту) В« 8 років разомВ» у доларах США, не виникають грошові вимоги безпосередньо до банку, оскільки банк не є власником грошових коштів на рахунках клієнта, а здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів і не є набувачем цих коштів. Зі змісту пояснень вбачається, що такі грошові вимоги не можуть бути предметом зарахування згідно ст.601 ЦК України.

З приводу такого твердження ПАТ «Дельта Банк» слід зауважити таке.

Згідно з ч.1 ст.1058 та ч.1 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Отже, фізична або юридична особа, яка внесла кошти на депозит в установі банку, є кредитором банку з майновими вимогами щодо одержання відсотків або іншого доходу, обумовленого договором банківського вкладу, за користування банком грошовими коштами вкладника, а також повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору банківського вкладу або на першу вимогу вкладника. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, у справі № 910/18154/14.

Як встановлено вище, ОСОБА_8 відступив право вимагати виплати частини вкладу за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) В« 8 років разомВ» у доларах США від 06 травня 2014 року у сумі 575750,84 доларів США ТОВ В«Яблуневий ДарВ» , відповідно кредитором банку з майновими вимогами на вказану частину вкладу став відповідач-1, і у зв'язку зі зверненням останнього до відповідача-2 з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, такі вимоги підлягають зарахуванню.

У даному аспекті, щодо направлення заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, необхідно наголосити, що у вже наведених вище постановах ВГСУ від 04 березня 2015 року у справі №910/11117/14 та від 18 березня 2015 року у справі №910/15419/14 підтверджено те, що чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні. Належні докази направлення такої заяви, як встановлено судом, долучено до матеріалів справи.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача-2, що вимоги за кредитним договором та договором банківського вкладу не є однорідними та не можуть бути погашені зарахуванням, оскільки дані вимоги стосуються передачі речей одного роду, тобто грошей.

Стосовно строку виконання зобов'язань за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) В« 8 років разомВ» у доларах США від 06 травня 2014 року в якому строк повернення вкладу встановлений по 11.05.2015р., який на момент відступлення права вимоги 03.08.2014р. ще не наступив, про що зазначає відповідач-2, суд звертає увагу, що відповідно до п.1.11. вказаного договору, вкладник має право достроково зняти частину вкладу чи припинити дію договору, що кореспондується з частиною 2 статті 1060 ЦК України яка передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Також, ПАТ «Дельта Банк» у відзиві на позов заявляє про негрошовий характер взаємовідносин між ПАТ «Дельта Банк» і ОСОБА_8, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 02.09.2014 року у справі №3-80гс14.

Однак, слід вказати, що постанова ВСУ від 02.09.2014 року у справі №3-80гс14 стосується договору банківського рахунка (стаття 1066 ЦК України), а правовідносини між Банком і ОСОБА_8 регламентовані договором банківського вкладу (стаття 1058 ЦК України).

Крім того, до матеріалів справи ТОВ «Яблуневий Дар» долучено відповідну судову практику Вищого господарського суду України і Верховного Суду України у даній категорії справ, яка спростовує твердження ПАТ «Дельта Банк» про негрошовий характер як договору банківського рахунка, так і договору банківського вкладу.

Як встановлено судом, заявою про зарахування зустрічних вимог №2 від 09 лютого 2015 року, ТОВ В«Яблуневий ДарВ» заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму заборгованості за кредитом на загальну суму 38352000,00 доларів США, що за крос-курсом станом на 09.02.2015р. складає еквівалент 34000000,00 євро. При цьому, як зазначено у заяві, ТОВ В«Яблуневий ДарВ» є кредитором ПАТ В«Дельта БанкВ» у зобов'язаннях на суму 43 903 234,95 доларів США за наступними документарними інструментами, строк виконання за якими на дату складення вищезазначеної заяви, настав, а саме:

1) безвідкличний акредитив №LС/ІМ/14/122013 на суму 10598390,00 доларів США, виданий Банком на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк (Cargill Financial Services Internatial Ink.) (далі - СFSІТ) ;

2) безвідкличний резервний акредитив №LС/SВ/026/042014 на суму 28 654 844,95 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ;

3) безвідкличний резервний акредитив № LС/SВ/027/062014 на суму 4 650 000,00 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ .

З вищезазначеної заяви вбачається, що права вимоги за акредитивом, зазначеним у п.1 вище, були передані ТзОВ «Яблуневий дар» на підставі договору відступлення прав вимоги №АА5 від 05 лютого 2015 року, укладеного між Товариством та СFSІТ, про що Банк було належним чином повідомлено спільним листом Товариства та СFSІТ від 05 лютого 2015 року. Права вимоги за акредитивами, переліченими у п.п. 2-3 вище, були передані Товариству на підставі договору відступлення прав вимоги №АА6 від 05 лютого 2015 року, укладеного між Товариством та СFSІТ, про що Банк було належним чином повідомлено спільним листом Товариства та СFSІТ від 05 лютого 2015 року.

На підставі наведених вище документів, ТзОВ «Ябленевий дар» заявило про: 1) припинення в повному обсязі зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року у розмірі 34 000 000,00 євро внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

2) припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» заборгованості за кредитом на загальну суму 38 352 000,00 доларів США (що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 34 000 000,00 євро) за наступними акредитивами:

- безвідкличний акредитив №LС/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390,00 доларів США на суму 10 598 390,00 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк (в частині вимог на суму 8 546 242,13 доларів США, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 7 576 455,78 євро);

- безвідкличний резервний акредитив №LС/SВ/026/042014 на суму 28 654 844,95 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь CFSIT (у повній сумі акредитиву, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 25 403 231,34 євро);

- безвідкличний резервний акредитив №LС/SВ/027/062014 на суму 4650000,00 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ (в частині вимог на суму 1 150 912,93 доларів США, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 1 020 312,88євро),

внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.1088 ЦК України, при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Статтею 1093 ЦК України визначено, що у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Щодо додаткових пояснень Державної іпотечної установи (вх.№36951/15 від 03.09.15р.) та доданої до них службової записки від 13.05.2015р., підписаної уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 в якій зазначено про те, що акредитиви та усі документи, що пов»язані з акредитивами №LС/SВ/026/042014 та №LС/SВ/027/062014 не встановлені (відсутні) слід вказати, що така службова із наведеною в ній інформацією не спростовує доказів, що наявні в матеріалах справи.

Так, 26.08.2015р. ТОВ В«Яблуневий ДарВ» , клопотанням про подання доказів, долучено до матеріалів належні та допустимі докази з яких вбачається обов'язок сплати з боку ПАТ «Дельта Банк» на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк, зокрема: належним чином засвідчену копію повідомлення про невиконання зобов»язань та вимогу їх дострокового виконання від 05.02.2015 року, належним чином засвідчену копію повідомлення про відкриття і повідомлень про зміни до безвідкличного резервного акредитива № LС/SВ/027/062014 на суму 4 650 000,00 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ; належним чином засвідчену копію повідомлення про відкриття і повідомлень про зміни до безвідкличного резервного акредитива №LС/SВ/026/042014 на суму 28 654 844,95 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ та належним чином засвідчену копію повідомлення про заміну кредитора у зобов»язанні від 05.02.2015 року щодо безвідкличного акредитива №LС/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390,00 доларів США, виданого Банком на користь СFSІТ.

До того ж, ТОВ «Яблуневий Дар» представило суду договори відступлення прав вимоги №АА5 і №АА6 від 05 лютого 2015 року, укладені між Товариством та Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк (СFSІТ), відповідно до яких права вимоги за вищевказаними акредитивами були передані від СFSІТ до ТОВ «Яблуневий Дар».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

ПАТ В«Дельта БанкВ» у відзиві зазначає, що слід звернути увагу, що відступлення права вимоги здійснено за акредитивами відкритими на користь СFSІТ. Проте, суд звертає увагу, що право вимоги за акредитивами перейшли до ТОВ В«Яблуневий ДарВ» на підставі вищезазначених договорів відступлення прав вимоги.

Доводи відповідача-2 про те, що у СFSІТ відсутні будь-які права вимоги до банку про проведення платежів за акредитивами, спростовуються долученими відповідачем-1 до матеріалів справи повідомленнями про відкриття та зміни до акредитивів та приписами ст. 1093 ЦК України з якої вбачається, що банк зобов'язується провести платіж на умовах визначених акредитивом на користь одержувача грошових коштів бенефіціара, яким до моменту відступлення прав вимоги на користь ТОВ В«Яблуневий ДарВ» , був СFSІТ.

На твердження відповідача-2 про те, що строк виконання вимог за акредитивами не настав та невідомо чи настане, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. В« bВ» ст. 14 Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати (UCP-600) від 01.07.2007р., виконуючий банк, діючи відповідно до свого призначення, підтверджувальний банк, якщо такий є, та банк емітент повинні мати максимум п'ять банківських днів, що йдуть за днем представлення документів, для визначення того, чи є представлення належним. Цей строк не скорочує або яким-небудь іншим чином не зачіпає, на дату або після терміну представлення, будь-який строк позовної давності або останній строк представлення документів. Пунктом В« bВ» ст. 14 Правил встановлено, якщо банк емітент визначає, що представлення документів є неналежним, він може на власний розсуд зв'язатися з наказодавцем акредитиву з питання усунення розбіжностей. Це, проте, не має виходити за рамки терміну, згаданого в пункті В« bВ» статті 14.

Відповідач-1 зазначає у поясненнях, що ПАТ В«Дельта БанкВ» не подав будь-яких заперечень у 5-денний термін щодо емітованих акредитивів, і в матеріалах справи відсутні докази наявності таких заперечень, відтак, суд погоджується з доводами відповідача-1, що представлення документів згідно вищезазначених правил є належним.

ПАТ «Дельта Банк» у відзиві на позовну заяву зазначає, що ТОВ «Яблуневий Дар», застосовуючи в заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №2 від 09 лютого 2015 року крос-курс євро/долар, порушив п.3.2.6.2 договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від « 27» червня 2013 року, а саме: при придбанні іноземної валюти для погашення кредиту слід застосовувати курс Міжбанківського валютного ринку України.

Що стосується таких тверджень відповідача-2, слід вказати, що ТзОВ «Яблуневий Дар» не здійснювало придбання іноземної валюти для погашення кредиту на Міжбанківському валютному ринку України, а виконувало зобов'язання перед Банком щодо погашення кредиту в порядку статті 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень відповідача-1, останній використав крос-курс євро/долар США Міжнародної інформаційної агенції В« BloombergВ» , згідно даних якої, станом на 09 лютого 2015 року нижня межа крос-курсу євро/долар США становив 1,127, верхня - 1,1359. Відповідач-1 використав крос-курс євро/долар США 1,128, тобто величину, більшу від нижньої межі і меншої від вищої межі крос-курсу євро/долар США станом на 09 лютого 2015 року. Провівши відповідні розрахунки, суд погоджується з правильністю розрахованих сум відповідачем-1 з врахуванням того, що чинне валютне законодавство України, в тому числі і Декрет КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не передбачає обов»язкового застосування курсу НБУ при крос-курсі євро/долар США.

Разом з тим, пункт 3.2.6.2. договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.13 року визначає порядок списання та конвертації коштів кредитором з будь-якого рахунку позичальника у ПАТ В«Дельта БанкВ» , у випадку, якщо валюта списаних коштів не співпадає з валютою фактичної заборгованості. Проте, в контексті ст. 1093 ЦК України, зарахування зустрічних однорідних вимог на умовах визначених у заяві про зарахування зустрічних вимог №1 від 09 лютого 2015 року, тобто з використанням акредитиву, не може розцінюватись як списання коштів з будь-якого рахунку позичальника ТОВ В«Яблуневий ДарВ» на підставі вищезазначеного кредитного договору.

Покликання відповідача-2 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на частину п'яту статті 36 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» , згідно якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, суд відхиляє як безпідставні з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, тимчасову адміністрацію в ПАТ В«Дельта БанкВ» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. включно. В той же час, заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог відповідач-1 надіслані на адресу ПАТ В«Дельта БанкВ» до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ В«Дельта БанкВ» , а саме - 09 лютого 2015 року і 27 лютого 2015 року.

Відтак, обмеження щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, встановлені частиною п'ятою статті 36 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» , в даному випадку не застосовуються.

Аналогічної позиції дотримується також і Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 04.03.2015р. у справі №910/11117/14.

Щодо посилань ПАТ «Дельта Банк» та Державної іпотечної установи на те, що сума заборгованості за договором кредиту №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.13р. є більшою, ніж заявлена ТзОВ «Яблуневий дар» сума зарахування, а відтак відсутні підстави для припинення застави, слід вказати таке. Як доказ, що підтверджує заборгованість ТзОВ «Яблуневий дар», до матеріалів справи ПАТ «Дельта Банк» надано розрахунок заборгованості за договором кредиту станом на серпень 2015 року, проте, у даній справі наявність заборгованості слід доводити станом на час надіслання заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Юридичним наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статей 598, 601 ЦК України, є припинення зобов'язання.

Таким чином з моменту зарахування зустрічних однорідних вимог, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст.574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

В силу приписів ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернуто стягнення.

Згідно п.3, 4 ст. 577 ЦК України, застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно абзацу першого статті 20 Закону України В«Про заставуВ» , заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

В той же час, в силу вимог пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України, ст.28 Закону України В«Про заставуВ» , п.3.2 договору застави, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що як тіло кредиту, так і відсотки, нараховані на тіло кредиту, є повністю погашеними ТОВ В«Яблуневий ДарВ» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак вважається припиненим і додаткове (акцесорне) зобов'язання за договором застави №НКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013р.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом про визнання застави припиненою на підставі частини першої статті 593 ЦК України, у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, позивач посилався на невизнання банком зазначеного факту.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Згідно з положенням частини першої статті 593 ЦК України припинення права застави у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, презюмується.

Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання застави такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12 - 15, 20 ЦК України) слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права заставодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п. 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015р. у справі №6-243 цс14.

Згідно статті 42 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади.

До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 5 статті 43 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Враховуючи вищенаведене, позовна вимога в частині припинення обтяження та вилучення внесеного до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 06.08.2013р. за № 13833939, з наступними змінами від 07.11.13р. від 01.09.14р. стосовно об'єкта обтяження, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Розглянувши позовну вимогу позивача до відповідача-1, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 44 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за завдані збитки.

З огляду на викладене, позивачем не доведено порушення його прав відповідачем-1 враховуючи ту обставину, що позивач не був позбавлений права самостійно звернутися до відповідача-2 з вимогою подати до реєстратора заяву про припинення застави та виключення з Державного реєстру відповідний запис. Разом з тим, позивач не навів правового обґрунтування, на підставі чого у відповідача-1 виник такий обов'язок, враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач-1 є позичальником, а не власником і заставодавцем переданого в заставу майна.

Відтак, суд вважає вказану вимогу позивача необґрунтованою і безпідставною, а тому відмовляє в її задоволенні.

Згідно ст.4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В порядку ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Спір стосовно задоволених вимог виник з вини відповідача-2 по справі, відтак судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача-2.

З огляду на те, що спір стосовно заявленої вимоги до відповідача-1 виник з вини позивача по справі, судові витрати по розгляду справи в цій частині відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати припиненою заставу (право застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30 липня 2013 року (з наступними змінами та доповненнями), укладеного між Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» та Українсько-німецьким спільним підприємством В«Агро-ПоділляВ» .

3. Припинити обтяження і вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 06 серпня 2013 року за №13833939, з наступними змінами від 07.11.2013р. і від 01.09.2014р., стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013р., який є невід'ємною частиною договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30 липня 2013 року. Загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 41305224,00грн. Місцезнаходження предмету застави: Україна, Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна,7.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м.Київ, вул.Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) на користь Українсько-німецького спільного підприємства В«Агро-ПоділляВ» (м.Городок, вул.Авіаційна, 119/28, ідентифікаційний код 14300622) 2436,00грн. судового збору.

5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.09.2015р.

Суддя Щигельська О.І.