Постанова

від 03.12.2012 по справі 5009/621/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.12.2012 р. справа №5009/621/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищев А.М.

Секретар: Пеленова О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 за посвідченням;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 по дов.;

від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан», смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2012р. (повний текст від 17.04.2012р.) по справі №5009/621/12 (суддя Науменко А.О.)

за позовом Прокурора Якимівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради, смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан», смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, м. Мелітополь Запорізької області

про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Якимівського району Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради, смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан», смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.05.2008р., укладеного між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан», який зареєстрований в ДЗК 21.11.2008р. за №040826400056; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан»орендної плати за землю в сумі 9 880,60грн. на користь Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, а також про зобов'язання ТОВ «Запорізький стан»передати у власність територіальної громади смт. Кирилівка вказану земельну ділянку площею 0,4765га та вартістю 462739,90грн. шляхом акту прийому-передачі.

Ухвалою від 29.02.2012р. господарський суд Запорізької області в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 податкову інспекцію у Якимівському районі Запорізької області.

21.03.2012р. прокурор та позивач подали до суду першої інстанції клопотання, згідно яких в порядку ст. 22 ГПК України змінили позовні вимоги та предмет позову, а саме - просили суд пункт 2 позовної заяви читати як «Стягнути з ТОВ «Запорізький стан»орендну плату за землю в сумі 4 106,42грн. на користь Кирилівської селищної ради», а п. 3 позову як «Зобов'язати відповідача вказану земельну ділянку площею 0,4765га вартістю 462 739,90грн. повернути Кирилівській селищній раді шляхом акту прийому-передачі земельної ділянки».

Рішенням від 11.04.2012р. господарський суд Запорізької області позовні вимоги з урахуванням уточнення задовольнив в повному обсязі, обґрунтувавши свій висновок доведеністю матеріалами справи факту наявності за відповідачем заборгованості з орендної плати за землю в сумі 4 106,42грн. та відсутністю доказів її погашення. Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання спірного договору оренди, та, посилаючись на ст. 34 ЗУ «Про оренду землі», п. 24 договору, задовольнив позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку за актом приймання-передачі.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору та про його існування взагалі. За твердженням скаржника, за домовленістю сторін Кирилівська селищна рада раніше завжди направляла документи, адресовані ТОВ «Запорізький стан», на домашню адресу директора підприємства - 69121, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Зернова, 31, але з незрозумілих причин копію позовної заяви направила на юридичну адресу підприємства, де ніколи не буває жодного з його співробітників. Процесуальні документи суду, в тому числі і рішення, також направлялись за юридичною адресою товариства, а отже, на думку скаржника, відповідач не був повідомлений про хід розгляду справи та не мав можливості скористатись наданими йому процесуальними правами.

Крім того, заявник апеляційної скарги наголошує, що в порушення ст. 11 ГПК України позивач порушив порядок досудового врегулювання спорів та не направив відповідачу пропозицію про розірвання спірного договору.

Вищевикладене, на думку заявника, призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення суду, що є підставою для його скасування.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Крім того, 23.11.2012р. на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання Мелітопольської ОДПІ Запорізької області ДПС, в якому остання просила замінити третю особу у справі -ДПІ у Якимівському районі Запорізької області, на Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби, у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Якимівському районі Запорізької області та правонаступництвом усіх прав та обов'язків останньої за Мелітопольською ОДПІ Запорізької області ДПС. На підтвердження викладеного заявником було надано копію Наказу Державної податкової служби України №234 від 26.03.2012р. «Про затвердження змін до положень про окремі територіальні органи ДПС».

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія дійшла висновку про необхідність його задоволення та заміни в порядку ст.ст. 25, 27 ГПК України третьої особу у справі з Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області, смт. Якимівка Запорізької області, на Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби, м. Мелітополь Запорізької області.

Позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалами про порушення апеляційного провадження та відкладення розгляду справи явка представника позивача не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, проте у клопотанні про доручення до матеріалів справи розрахунку заборгованості ТОВ «Запорізький стан»просив у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника розглянути справу за його відсутності. Клопотання судовою колегією задоволено.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кирилівської селищної ради №64 від 20.03.2008р. було, зокрема, достроково розірвано договори оренди земельних ділянок з приватними підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та вирішено укласти договір оренди на земельну ділянку площею 0,4765га, розташовану за адресою: смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, вул. Коса Пересип, 109, під розміщення кемпінгу, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан».

На підставі означеного рішення, 05.05.2008р. між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан»(орендарем) було укладено договір оренди землі (зареєстрований у Якимівському районному відділі Державного підприємства «Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 21.11.2008р. за №04082640056), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4765га для розміщення кемпінгу, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, вул. Коса Пересип, 109.

Договір укладено на 49 років починаючи з дати його державної реєстрації (п. 7 договору).

Пунктом 8 договору сторони визначили, що орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі: 2776,44грн. щорічно - за перші два роки користування, що згідно розрахунку орендної плати земельної ділянки від 11.03.2008р. складає 3% від нормативної грошової оцінки землі на період будівництва; 13 882,20грн. щорічно за період користування, що згідно розрахунку орендної плати земельної ділянки складає 3% від нормативної грошової оцінки землі на період експлуатації.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії (п.9).

Орендна плата сплачується орендарем щомісяця, у розмірі 1/12 частини загальної річної орендної плати, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця (п. 10 договору). Орендар зобов'язаний не пізніше 7 календарних днів з дати внесення орендної плати представити орендодавцю копію документа про її внесення (п. 11 договору).

Пунктом 37 договору сторони встановили обов'язки орендаря, серед яких -своєчасно сплачувати оренду плату.

Згідно п. 17 договору, систематична несплата орендарем орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

У відповідності до п. 42 договору, його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї сторони унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 24 договору).

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка була передана ТОВ «Запорізький стан»за актом прийому-передачі від 05.05.2008р.

Однак, згідно листа Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області №339/9/15 від 20.12.2011р., ТОВ «Запорізький стан»систематично не сплачує оренду плату і має заборгованість, яка згідно наданого розрахунку станом на 30.01.2012р. складала 9 880,60грн.

Враховуючи викладене, а також посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині своєчасного та повного внесення орендної плати за землю, що створює перешкоди селищній раді у реалізації програми соціально-економічного розвитку селища, оскільки плата за землю є основним джерелом доходу до місцевого бюджету, прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. у справі №2а-0870/4993/11 було задоволено позов Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан»про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, та стягнуто з ТОВ «Запорізький стан»суму податкової заборгованості в розмірі 6 289,12грн.

З огляду на викладене, прокурор та позивач клопотанням від 21.03.2012р. змінили позовні вимоги в частині суми стягнення заборгованості з орендної плати, та просили стягнути з відповідача 4 106,42грн. Крім того, клопотанням від 21.03.2012р. позивач та прокурор змінили предмет позову в частині зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку Кирилівській селищній раді шляхом укладення акту прийому-передачі.

Суд першої інстанції прийняв до уваги вказані клопотання та зазначив, що заявою про зміну позовних вимог позивач зменшив суму орендної плати, але збільшив період її нарахування.

Як зазначалось вище, господарський суд Запорізької області позовні вимоги з урахуванням уточнень задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно положень ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач покладений на нього договором обов'язок виконав, земельну ділянку орендарю передав, проте відповідач в порушення умов договору орендну плату вносив невчасно та не в повному обсязі.

В матеріалах справи наявний розрахунок Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області, згідно з яким станом на 01.03.2012р. заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за землю складала 10 395,54грн. Водночас, оскільки постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. у справі №2а-0870/4993/11 було задоволено позов Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан»про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, та стягнуто з ТОВ «Запорізький стан»суму податкової заборгованості з плати за земельну ділянку в розмірі 6 289,12грн., прокурором та позивачем було заявлено до стягнення 4 106,42грн. заборгованості з орендної плати.

Під час апеляційного перегляду даної справи відповідач наголошував, що станом на час прийняття рішення - 11.04.2012р. -заборгованість з орендної плати за землю за ТОВ «Запорізький стан»була відсутня, а отже відсутні і підстави для стягнення з відповідача вищевказаної суми.

Ухвалами від 15.10.2012р., 05.11.2012р., 19.11.2012р. Донецький апеляційний господарський суд відкладав розгляд справи №5009/621/12 та зобов'язував сторони надати докази наявності заборгованості ТОВ «Запорізький стан»з орендної плати за землю станом на 11.04.2012р., а також докази виконання останнім постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. у справі №2а-0870/4993/11.

Відповідач із клопотаннями від 15.10.2012р., 30.10.2012р., 19.11.2012р. надав до апеляційного господарського суду в якості доказів сплати орендної плати за землю ксерокопії квитанції №100 від 30.06.2011р. на суму 550,00грн., №71 від 21.07.2011р. на суму 400,00грн., №127 від 26.07.2011р. на суму 400,00грн., №54 від 05.08.2011р. на суму 400,00грн., №95 від 18.08.2011р. на суму 400,00грн., №23 від 31.08.2011р. на суму 400,00грн., №118 від 15.09.2011р. на суму 400,00грн., №88 від 20.09.2011р. на суму 400,00грн., №150 від 04.10.2011р. на суму 400,00грн., №79 від 28.10.2011р. на суму 600,00грн., №80 від 18.11.2011р. на суму 1 000,00грн., №189 від 12.12.2011р. на суму 4 000,00грн., №76 від 01.03.2012р. на суму 1 250,00грн., №45 від 23.03.2012р. на суму 4 000,00грн., №104 від 27.03.2012р. на суму 1 000,00грн. Проте, вказані квитанції не містять відомостей про періоди, за які сплачувалась нарахована відповідачу орендна плата за землю. Доказів виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. у справі №2а-0870/4993/11 відповідачем також не надано.

09.11.2012р. на вимогу апеляційного господарського суду від Прокуратури Якимівського району Запорізької області надійшов розрахунок заборгованості з орендної плати ТОВ «Запорізький стан», здійснений Кирилівською селищною радою. Згідно вказаного розрахунку, станом на червень 2012р. за відповідачем значиться заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 3 155,98грн. без врахування пені та штрафних санкції. Вказаний розрахунок, за твердженням ТОВ «Запорізький стан», не відображає платіж відповідача від 18.11.2011р. на суму 1 000,00грн. Крім того, всупереч вимогам апеляційного господарського суду, він здійснений станом не на час прийняття оскаржуваного рішення - 11.04.2012р., а станом на червень 2012 року.

Однак, 23.11.2012р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання третьої особи у справі, яка на виконання вказаних ухвал суду надала розрахунок нарахування та сплати сум заборгованості та пені по орендній платі за землю по ТОВ «Запорізький стан»станом на 11.04.2012р.

Згідно зазначеного розрахунку, станом на 11.04.2012р. (день винесення спірного рішення у справі), відповідачу нараховано податкових зобов'язань з орендної плати за землю 24 334,06грн., з яких 21 841,46грн. -основний платіж, 2 492,60грн. -штрафна санкція. Разом з цим, сплачено відповідачем згідно розрахунку - 17 502,21грн., з яких 16 166,69грн. -основний платіж, 1 335,52грн. -штрафна санкція. Таким чином, сума податкового боргу за податковими зобов'язаннями ТОВ «Запорізький стан»з орендної плати за землю станом на 11.04.2012р. складала 6 831,85грн., з яких 5 674,77грн. -основний платіж та 1 157,08грн. -штрафна санкція.

Враховуючи, що уточнення чи збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України прокурором та позивачем не заявлялись, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про розгляд позовних вимог з урахуванням уточнення щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 4 106,42грн. Неврахування у розрахунку заборгованості з орендної плати за землю, здійсненому Кирилівською селищною радою, суми сплаченої відповідачем орендної плати в розмірі 1 000,00грн. судова колегія до уваги не приймає з огляду на відсутність у поданих відповідачем платіжних документах зазначень періодів, за які здійснювалось перерахування орендної плати за землю, а також зважаючи на наданий уповноваженим органом Державної податкової служби України розрахунок заборгованості з орендної плати за землю ТОВ «Запорізький стан».

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем існуючої заборгованості, з огляду на розрахунок податкової стосовно нарахування та сплати суми заборгованості та пені по орендній платі за землю по ТОВ «Запорізький стан», судова колегія вважає позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з орендної плати за землю в сумі 4 106,42грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині розірвання спірного договору оренди, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ст. 32 зазначеного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Крім того, статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В обґрунтування вимог про розірвання спірного договору оренди прокурор та позивач посилаються на невиконання відповідачем умов договору оренди, а саме -не внесення орендної плати у встановленому порядку та обсязі.

З огляду на доведеність матеріалами справи факту істотного порушення відповідачем умов договору, судова колегія вважає позовні вимоги про його розірвання такими, що підлягають задоволенню.

Посилання скаржника на порушення позивачем вимог ст. 11 ГПК України в частині невиконання обов'язку щодо досудового врегулювання спору судова колегія до уваги не приймає враховуючи наступне.

У пункті 2 листа від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»Вищий господарський суд України зазначив, що відповідно до частини другої статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова названого суду від 17.06.2008 N 8/32пд).

Таким чином, звернення прокурора та позивача з прямим позовом про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки безпосередньо до суду, з огляду на матеріали справи, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути Кирилівській сільській раді спірну земельну ділянку за актом прийому-передачі, апеляційний господарський суд зазначає, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (ст. 34 Закону України «Про оренду землі»). Крім того, умовами договору оренди (п.24) передбачений обов'язок орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, після припинення дії договору.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2012р. у справі №5009/621/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення слід залишити без змін.

Посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом неналежного повідомлення відповідача про хід розгляду справи судова колегія до уваги не приймає з огляду на наступне.

Звертаючись з позовною заявою до суду, прокурором та позивачем адресою відповідача визначено 72564, Запорізька обл., Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, 109.

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якої станом на час розгляду справи в суді першої інстанції (15.03.2012р.) місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю визначено - 72563, Запорізька область, Якимівський район, селище міського типу Кирилівка, ОСОБА_6, 109.

В силу ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»(зі змінами та доповненнями), Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Вищевикладене спростовує твердження скаржника про те, що дійсною адресою відповідача є 69121, м. Запоріжжя, вул. Зернова, 31 - фактичне місце проживання директора ТОВ «Запорізький стан»ОСОБА_7

Крім того, згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно до роз'яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. «Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз`яснень президії Вищого арбітражного суду України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві».

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені на вказану у позовній заяві адресу відповідача, однак повертались до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Той факт, що конверти з поштовими відправленнями повертались до суду, не спростовує факту того, що місцевим судом були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а відповідач мав можливість, але не скористався своїм правом як відповідача надати пояснення стосовно заявлених позовних вимог.

За таких обставин судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неналежного повідомлення відповідача про хід розгляду справи № 5009/621/12, а також на позбавлення останнього можливості скористатись наданими йому ст. 22 ГПК України правами.

Твердження скаржника про не направлення відповідачу в порушення ст. 87 ГПК України повного тексту рішення у справі також не знайшли свого підтвердження з огляду на наявність в матеріалах справи поштового повернення з текстом означеного рішення, яке направлялось за юридичною адресою підприємства відповідача, проте повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому підстав для її задоволення не вбачається.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до с. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 25, ст. 27, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Замінити третю особу у справі - ОСОБА_3 податкову інспекцію у Якимівському районі Запорізької області, смт. Якимівка Запорізької області, на Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби, м. Мелітополь Запорізької області.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2012р. (повний текст від 17.04.2012р.) по справі №5009/621/12 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький стан», смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, на рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2012р. (повний текст від 17.04.2012р.) по справі №5009/621/12-залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

ОСОБА_8

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-третій особі

1-прокуратурі

1-господарському суду

1-ДАГС