Постанова

від 16.08.2006 по справі 39/432

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/432

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.08.2006                                                                                           № 39/432

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Шморгун Н.В. - по довіреності, Куриленко І.О. - по довіреності.

 від відповідача 1 - не з"явився

 від відповідача 2 - не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Нова Інтернаціональна Корпорація"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2006

 у справі № 39/432 (Гумега О.В.)

 за позовом                               Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff"

 до                                                   ТОВ "Нова Інтернаціональна Корпорація"

                                                  Державного департаменту інтелектуальної власності

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання свідоцтва України № 33648 на знак для товарів і послуг "Пшеничная" недійсним

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.06.2006 р. у справі № 39/432 позов Дочірнього підприємства „Українська горілчана компанія „Nemiroff” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Інтернаціональна корпорація” та Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання свідоцтва України № 33648 на знак для товарів і послуг „Пшеничная” недійсним був задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що рішення було прийняте по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

У судове засідання 16.08.2006 р. представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явилися.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргунеїредставник відповідача у судове засідання не з'ячвився, про причини своєї неявки суд не повідомив.ві №2/245, ро, відзив на неї, заслухавши пояснення представників позивача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.1999 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова Інтернаціональна Корпорація” (відповідач 1) звернулося з заявкою № 99072464 про реєстрацію знака для товарів і послуг „Пшеничная”.

Інститут промислової власності своїм рішенням від 04.09.2001 р. відхилив зазначену вище заявку № 99072464.

Крім того, за результатами проведення повторної кваліфікаційної експертизи Державним департаментом інтелектуальної власності (відповідачем 2) було зроблено висновок про невідповідність позначення „Пшеничная” умовам надання правової охорони, який затверджено відповідачем 2 – 04.03.2003 року.

Відповідач 1 звернувся з позовом до відповідача 2 про спонукання до виконання дій.

15.08.2003 року Державний департамент інтелектуальної власності видав Товариству з обмеженою відповідальністю „Нова Інтернаціональна Корпорація” (відповідачу 1) свідоцтво на знак для товарів і послуг „Пшеничная” для 33, 35, 42 класів МКТП, алкогольні напої (крім пива), горілка, реклама, керування справами, ділове адміністрування, імпортно-експортні агентства, сприяння продажеві, забезпечення харчами і напоями.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2004 року у справі № 21/17 зобов'язано Державний департамент інтелектуальної власності зареєструвати словесне позначення „Пшеничная” в якості знаку для товарів та послуг 33, 35 та 42 класів МКТІТ за заявкою № 99072464. Однак, зазначене рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2004 року у справі № 21/17 насьогодні скасовано.  

Відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату пріоритету. З матеріалів справи вбачається, що знак „Пшеничная” зареєстровано з пріоритетом від 15.07.1999 р.

Однак, зібрані у справі докази свідчать, що 15.02.2001 року Виробничо-комерційному комбінату „Алко” видано свідоцтво № 17947 за заявкою № 94072527 від 12.07.1994 року на позначення „Пшеничная водка” для товарів 33 класу МКТП – горілка, при цьому зазначено, що позначення „пшеничная”, „водка” вилучені як окремі елементи знака з охорони (код 526);

-  30.06.1997 року Державному концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості „Укрспирт” було видано свідоцтво № 8501 на знак для товарів і послуг „Пшеничная водка” за заявкою № 94072527 від 12.07.1994 року, для товарів 33 класу МКТП – горілка, лікеро-горілчані вироби, при цьому зазначено, що слово „водка” не є предметом самостійної правової охорони (код 526). Відповідно до виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 8501, дію зазначеного свідоцтва припинено на підставі заяви власника свідоцтва повністю, дата публікації – 15.07.2002 року;

- 15.12.2000 року Львівському виробничому об'єднанню спиртової та лікеро – горілчаної промисловості. Струтинському спиртзаводу видано свідоцтво № 17464 на знак для товарів і послуг (етикетку), яке містило позначення „Пшенична” за заявкою № 96071524 від 01.07.1996 року, для товарів 33 класу МКТП – горілка. При цьому, всі цифрові та словесні позначення, що входять до складу етикетки вилучені як окремі елементи знака з охорони (код 526).

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про охорону прав на знак для товарів та послуг”, правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим законом.

Згідно ст. 6 Закону України „Про охорону прав на знак для товарів та послуг” не можуть одержати правову охорону позначення, які, зокрема, складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема, вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг або є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послуги. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Статтею 6 quinquies Паризької конвенції про охорону промислової власності передбачено, що товарні знаки можуть бути відхилені при реєстрації чи визнані недійсними у випадку, якщо знаки позбавлені будь-яких відмінних ознак або складені виключно із знаків чи вказівок, що можуть застосовуватися у торгівлі для позначення виду, якості, кількості, призначення, вартості, місця походження продуктів чи дати їх виготовлення або якщо знаки суперечать моралі чи громадському порядку та особливо, якщо вони можуть ввести в оману громадськість.

Враховуючи ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та те, що вирішення питання чи відповідає позначення „Пшеничная” умовам надання правової охорони потребує спеціальних знань, судом першої інстанції було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

Згідно висновку № 1723 експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складеним 03.02.2006 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз словесне позначення „Пшеничная” за Свідоцтвом № 33648 є позначенням, яке використовується для товарів 33 класу МКТП (алкогольні напої /крім пива/, горілка), зокрема, для маркування алкогольних напоїв. Проте, використання словесного знаку „Пшеничная” для маркування товарів 33 класу МКТП (алкогольні напої /крім пива/, горілка) різними виробниками не перетворило його у видове або родове поняття.

У випадку, якщо при виробництві спирту етилового ректифікованого „Екстра”, як сировина (одна з складових, що входить до складу) була використана пшениця, а згодом цей спирт був використаний як сировина (одна з складових, що входить до складу) при виробництві „Водки „Пшеничная”, то словесний елемент позначення „Пшеничная” є зазначенням сировини, з якої виготовляється товар „горілка „Пшеничная” (що відноситься до товарів 33 класу МКТП) і тому вказує на одну з складових цього товару.

Словесне позначення „Пшеничная” за заявкою № 99072464, поданою на реєстрацію 15.07.1999 року на дату подання цієї заявки не відповідало умовам надання правової охорони стосовно такого товару, як „горілка „Пшеничная”, що входить до 33 класу МКТП – „алкогольні напої”.

Крім того, в ході проведення дослідження експертами було встановлено, що позначення „Пшеничная” відноситься до одного з видів позначень, перелічених в п. 2 ст. 6 Закону України „Про охорону прав на знак для товарів та послуг”, а саме: буде оманливим для товару „горілка „Пшеничная” у випадку, коли при виробництві цього товару не буде використано як сировина такий вид зерна, як пшениця і тому не відповідає цій умові надання правової охорони.

Судовою колегією береться до уваги також те, що експертами було встановлено, що зображення знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 17947 являє собою російськомовне словосполучення „ПШЕНИЧНАЯ Водка” у характерному графічному виконанні. Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 33648 за заявкою № 99072464 „Пшеничная” є словесним. В результаті порівняння зображення знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 17947 та позначення „Пшеничная” за заявкою № 99072464, експерти прийшли до висновку, що позначення „ПШЕНИЧНАЯ Водка” та „Пшеничная” візуально схожі між собою, але не настільки, що їх можна сплутати; позначення „ПШЕНИЧНАЯ Водка” та „Пшеничная” фонетично схожі між собою настільки, що їх можна сплутати; позначення „ПШЕНИЧНАЯ Водка” та „Пшеничная” семантично схожі між собою настільки, що їх можна сплутати. В результаті проведеного дослідження експерти прийшли до висновку, що позначення „ПШЕНИЧНАЯ Водка” та „Пшеничная” схожі між собою настільки, що їх можна сплутати, отже, позначення „Пшеничная” відноситься до одного з видів позначень, перелічених у абз. 2 п. З ст. 6 Закону, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаком раніше заявленим на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо товару 33 класу МКТП „водка” і тому не відповідає цій умові надання правової охорони.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те,  що позначення „Пшеничная” за заявкою № 99072464, поданою на реєстрацію 15.07.1999 року, на дату подання цієї заявки не відповідало умовам надання правової охорони, встановленими Законом України „Про охорону прав на знак для товарів та послуг”, стосовно такого товару як „горілка „Пшеничная”, що входить до 33 класу МКТП – алкогольні напої. Крім того, словесне позначення „Пшеничная” є зазначенням сировини, з якої виготовляється товар „горілка „Пшеничная”, що відноситься до товарів 33 класу МКТП і тому вказує на одну з складових цього товару. Крім того, позначення „ПШЕНИЧНАЯ Водка” за свідоцтвом України № 17947 та позначення „Пшеничная” за заявкою № 99072464 схожі між собою настільки, що їх можна сплутати. При цьому, позначення „Пшеничная” буде оманливим для товару „горілка „Пшеничная” у випадку, коли при виробництві цього товару не буде використано як сировина такий вид зерна, як пшениця і тому позначення „Пшеничная” не відповідає умові надання правової охорони.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач 1 доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до п. 1 (а) ст. 19 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що свідоцтво України № 33648 підлягає визнанню його недійсним стосовно 33 класу МКТП – алкогольні напої.

Статтею 2 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” визначені повноваження Установи у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, зокрема, передбачено, що Установа забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг. Установа – це центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності (Державний департамент інтелектуальної власності).

Оскільки позивач звернувся з позовною вимогою ще й про зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо чинності знака на товари та послуги № 33648 від 15.08.2003 року та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені, позовні вимоги про зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо чинності знака на товари та № 33648 від 15.08.2003 року та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені, то вказана позовна вимога, враховуючи положення ст. 2 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”  також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, судовою колегією не приймається до уваги твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: прийняття рішення у відсутність представників відповідача 1, оскільки відповідно до ст. на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами та враховуючи те, що судові засідання неодноразово відкладались за клопотанням відповідача 1, відповідач 1 знав про час та місце проведення судових засідань та міг неодноразово надати суду необхідні на його думку докази.

Враховуючи  викладене вище,  судова  колегія  вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2006 р. у справі № 39/432 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Інтернаціональна корпорація” на рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2006 р. у справі № 39/432 – залишити без задоволення.

 2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2006 р. у справі № 39/432 – залишити без змін.

 3. Матеріали справи № 39/432 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

19.08.06 (відправлено)