Ухвала

від 18.10.2006 по справі 11/308-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/308-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 18.10.06 р.          № 11/308-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Синиці  О.Ф.

                                        Данилової  Т.Б.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Скат-М"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.08.2006

 у справі № 11/308-А  (Євсіков О.О.)

 за позовом           Приватне підприємство "Скат-М"

 до           Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача            

 про          визнання нечинною вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

 Постановою господарського суду м. Києва від 09.08.06 у справі № 11\308-А позов ПП „Скат М” до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання не чинною вимоги про сплату боргу залишений без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми  матеріального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача  в судовому засіданні проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову господарського суду без змін.

Переглядаючи справу згідно Прикінцевих та перехідних положень та за правилами розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

На підставі акту від  31.05.06 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язань зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування  за період з липня 2005 по квітень 2006 р.р., УПФ у Деснянському районі м. Києва направив на адресу ПП „Скат М” вимогу про сплату боргу № Ю-У від 16.06.2006 на суму 8913,84 грн.

Позивач відмовився від сплати боргу та звернувся до господарського суду з вимогою про визнання вимоги  про сплату боргу не чинною.

Заперечуючи проти постанови суду позивач посилається на Указ Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”  оскільки ПП „Скат М” є платником єдиного податку

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно зі ст. 20 вказаного Закону обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі ст. 18 Закону України  №1058 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду щодо застосування Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено перехід від системи пенсійного забезпечення до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і встановлення прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені внески до Пенсійного фонду та загального порядку сплати страхових внесків для всіх роботодавців за найманих працівників, незалежно від обраного способу оподаткування. Крім того. Закон України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” також не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування.

Отже, доводи позивача, про те що відповідно Указу Президента  України суб'єкт малого підприємства, який сплачує єдиний  податок, не є платником вказаних зборів, не обґрунтовані, оскільки даний  указ є спеціальним нормативним актом у сфері оподаткування та не має пріоритетного значення стосовно Закону - так як суперечить конституційному принципу верховенства права.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її зміни чи скасування  відсутні.

На підставі викладеного та  керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

 1.          Постанову господарського суду м. Києва від 09.08.2006 у справі № 11\308-А залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП „Скат М” - без задоволення.

2.          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з дня складення постанови в повному обсязі.

3.          Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя          Зеленін  В.О.

 Судді

           Синиця  О.Ф.

          Данилова  Т.Б. (переведена)