Постанова
від 26.03.2013 по справі 816/1050/13-а
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1050/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Горбач Д.О.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Кременчук - автодизель - сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2013 року позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Кременчук - автодизель - сервіс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцію Полтавської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Кременчук - автодизель - сервіс" по питанню взаємовідносин з ТОВ "ПКЦ "МОТОРС СИМ" за лютий 2012 року. За результатами перевірки складено акт № 1145/15.2-05/24393027 від 08.02.2013 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2013 року № 0001471502/351 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9099,70 грн. (за основним платежем 7279,76 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1819,94 грн. Як зазначає позивач спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати та визнати дії щодо проведення перевірки та складання акта неправомірними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 28.01.2013 року № 342 державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Кременчук - автодизель - сервіс" (код ЄДРПОУ 24393027) по питанню взаємовідносин з ТОВ "ПКЦ "МОТОРС СИМ" за лютий 2012 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- ч.1,2 ст.215, ч.1,5 ст. 203, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Кременчук - автодизель - сервіс".

- п.201.6 ст.201, п.198.1 п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України № 2755- VI від 02.12.2010 року, в результаті чого дані зазначені в декларації з податку на додану вартість за лютий, березень 2012 року на загальну суму ПДВ 7279,76 грн. (за лютий 2012 року - 5800,43 грн., за березень 2012 року - 1479,33 грн.) про обсяги придбання, та податковий кредит -не є дійсним, та як наслідок зменшується податковий кредит на суму ПДВ 7279,76 грн., та збільшується сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7279,76 грн.

За результатами перевірки складено акт № 1145/15.2-05/24393027 від 08.02.2013 року (а.с.10 - 18).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 26 лютого 2013 року № 0001471502/351 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9099,70 грн. (за основним платежем 7279,76 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1819,94 грн. (а.с.19).

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування прийнятого податкового повідомлення - рішення Кременчуцькою ОДПІ від 26 лютого 2013 року № 0001471502/351.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення Кременчуцькою ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Кременчук - автодизель - сервіс" (код ЄДРПОУ 24393027) зареєстроване як юридична особа 31 липня 1996 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради (а.с.46).

Актом перевірки встановлено порушення п.201.6 ст.201, п.198.1 п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого дані зазначені в декларації з податку на додану вартість за лютий, березень 2012 року на загальну суму ПДВ 7279,76 грн. (за лютий 2012 року - 5800,43 грн., за березень 2012 року - 1479,33 грн.) про обсяги придбання, та податковий кредит не є дійсним, та як наслідок зменшується податковий кредит на суму ПДВ 7279,76 грн., та збільшується сума, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7279,76 грн.

Так, в акті перевірки податковим органом зроблено висновок на підставі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів декларації з ПДВ за перевіряємий період в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту по контрагенту ТОВ "ПКЦ "МОТОРС СИМ".

Разом з тим, судом встановлено, що між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Кременчук - автодизель - сервіс" та ТОВ "ПКЦ "МОТОРС СИМ" укладено договір поставки №63 від 27 січня 2012 року (а.с.77-78).

Згідно зазначеного договору постачальник зобов'язується в установленому порядку та на підставі умов, визначених цим договором, поставити та передати, а покупець прийняти та оплатити запасні частини до автомобілів та інші товари матеріально - технічного призначення, ціна, номенклатура і кількість яких відповідають товаросупроводжувальними документами (видатковим накладним, актам прийому - передачі, специфікаціям та іншим), які, невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження реальності даного договору поставки позивачем надано рахунки- фактури (а.с.79-82), видаткові накладні ( а.с.83 - 86), платіжні доручення (а.с.87 - 89), витяг з журналу довіреностей (а.с.90).

Транспортування придбаного товару здійснювалося самовивозом транспортним засобом DAEWOO LANOS, що підтверджується договором позички від 05.05.2011 року, довіреністю, товарно - транспортними накладними (а.с.94 - 97).

Крім того, придбаний товар у ТОВ "ПКЦ "МОТОРС СИМ" був використаний позивачем у господарській діяльності, реалізований з метою отримання прибутку, що підтверджується податковими накладними та видатковими накладними (а.с. 98-152).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Отже, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість які фактично сплачені позивачем контрагенту у складі вартості придбаного товару з метою здійснення власної господарської діяльності, за укладеним письмовим договором з ТОВ "ПКЦ "МОТОРС СИМ", на підставі виписаних останнім належно оформлених податкових накладних.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо встановленого в ході проведеної перевірки порушення ч.1,2 ст.215, ч.1,5 ст. 203, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Кременчук - автодизель - сервіс" суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Разом з тим, податковим органом доказів нереальності виконаних операцій, що здійснені платником податку на додану вартість та доказів наявності умислу хоча б у однієї із сторін станом на момент укладення угоди, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суду не надано.

Суду не надано доказів на підтвердження обставин щодо відсутності ділової мети у позивача під час виконання контрагентом обумовлених договором субпідряду робіт, а також щодо обізнаності позивача з можливим протиправним характером дій свого контрагента за укладеним договором.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "ПКЦ "МОТОРС СИМ" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ПКЦ "МОТОРС СИМ" на підставі договору поставки поставки № 63 від 27 січня 2012 року.

Відтак, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів в підтвердження того, що зазначений договір поставки суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, суд дійшов висновку щодо неправомірності доводів податкової інспекції про нікчемність даного правочину.

В ході судового розгляду зазначені в акті перевірки порушення, не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Кременчук - автодизель - сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 114,70 грн., платіжним дорученням № 1125 від 04.03.2013 року ( а.с. 3), суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Кременчук-автодизель-сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0001471502/351 від 26 лютого 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Кременчук-автодизель-сервіс" (код ЄДРПОУ 24393027) витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн. (сплачений згідно платіжного доручення №1125 від 04.03.2013 року).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 березня 2013 року.

Суддя Г.В. Костенко

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.03.2013
Оприлюднено11.09.2015
Номер документу49771033
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —816/1050/13-а

Постанова від 26.03.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Г.В. Костенко

Ухвала від 29.07.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Борисенко І.В.

Ухвала від 08.07.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Борисенко І.В.

Ухвала від 04.06.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 23.04.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Катунов В.В.

Ухвала від 14.03.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Г.В. Костенко

Ухвала від 13.03.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Г.В. Костенко

Ухвала від 13.03.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Г.В. Костенко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні