Ухвала

від 21.12.2006 по справі 32/303-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/303-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 21.12.06 р.          № 32/303-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Моторного О.А.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача: Косенчук В.Ю. – по довіреності

від відповідача: Мірутенко М.М. – по довіреності

                           Ніколаєнко Л.Р. – по довіреності

                           Сєтов М.О. – по довіреності

                           Тягульський О.В. – по довіреності     

від прокуратури: Ущапівський Я.В. – по довіреності

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

 на постанову Господарського суду м.Києва від 22.09.2006

 у справі № 32/303-А  (Хрипун О.О.)

 за позовом           ТОВ "Сплавекспорт"

 до           Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва

 про          визнання нечинними податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

 Постановою Господарського суду м. Києва від 22.09.2006 року у справі № 32/303а (далі за текстом - Постанова) позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сплавекспорт” до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва за участю Прокуратури Оболонського району м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень був задоволений повністю.

Не погоджуючись з Постановою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Сплавекспорт” у задоволенні позову.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Сплавекспорт" за період з липня по листопад 2004 року, за результатами якої складено акт від 04.03.2005 №16/51-32107847.

Актом    перевірки    встановлено,    що    в    періоді,    який    перевірявся,    ТОВ "Сплавекспорт" уклало з ЗАТ "Украсплав" договори купівлі-продажу:

- Договір № 58/05-04 від 25.05.2004 про придбання Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 загальною вартістю 14580000,00 грн. по ціні 12150,00 грн. за одну тону;

- Договір № 76/06-04 від 26.07.2004 про придбання Сплаву алюмінієвого в злитках марки АDС 12, JISН 2118-1976 по ціні 9434,50 грн. за одну тону; Сплаву алюмінієвого в злитках марки DIN 226, DIN 1725 Т.2 по ціні 9061,00 грн. за одну тону - загальна вартість придбаного товару складає 12 229 440,00 грн., в т.ч. ПДВ; Сплаву алюмінієвого в злитках марки  АDС 12, JISH 2118-1976  по  ціні  9300,00  грн.  за одну тону на загальну суму 4043268,00,00 грн. в т.ч. ПДВ;

-   Договір № 81/09-04 від 01.09.2004 про придбання  Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 по ціні 12150,00 грн. за одну тону, Сплаву алюмінієвого в злитках марки ADС 12, JISH 2118-1976 по ціні 9300,00 грн. за одну тону - загальна вартість придбаного товару складає 33 804 000,00 грн.; Сплаву алюмінієвого в злитках марки ADC 12, JISH 2118-1976 по ціні 9300,00 грн. за одну тону загальною вартістю 3 504 240.00 грн. в т.ч. ПДВ;

-   Договір № 83/09-04 від 27.09.2004 про придбання Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 по ціні 12150,00 грн. за одну тону, Сплаву алюмінієвого в злитках марки ADС 12, JISH 2118-1976 по ціні 9300,00 грн. за одну тону, загальна вартість придбаного товару складає 21 798 000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

За зазначеними господарськими операціями ТОВ "Сплавекспорт" отримало від ЗАТ "Укрсплав" податкові та прибуткові накладні за:

-  серпень 2004 року на загальну суму 10 739 268,00 грн., в т. ч. ПДВ - 1 789 878,00 грн. по придбанню Сплаву алюмінієвого;

- вересень 2004 року на загальну суму 28 662 849,00 грн., в. т.ч. ПДВ - 4 777 141,50 грн., з них: по придбанню Сплаву алюмінієвого - на    суму 13994640,00 грн., в т.ч. ПДВ -2332440,00 грн., Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 на суму 14668209,00 грн., в т.ч. ПДВ -2444701,50 грн.;

- жовтень 2004 року на загальну суму 12 337 146,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2 056 191,00 грн., з них: по придбанню Сплаву алюмінієвого на суму 11 547972,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1909662,00 грн.. Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 на суму 1 459 494,00 грн., в т. ч. ПДВ -146 529,00 грн.;

- листопад 2004 року на загальну суму 2 903 274,00 грн., в т. ч. ПДВ - 483 879,00 грн. по придбанню Сплаву алюмінієвого.

В акті зазначено, що отримані товариством податкові накладні по придбанню товару (феросплав в чушках, сплав алюмінієвий) від ЗАТ "Укрсплав" на загальну суму 54642537,00 грн. відображені в книзі обліку придбання товарів, робіт (послуг), а ПДВ в сумі 9107 089,50 грн. включений до податкового кредиту відповідних податкових періодів. Згідно прибуткових накладних, наданих до перевірки, ТОВ "Сплавекспорт" придбало у ЗАТ "Украсплав" Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 у вересні 2004 року - у кількості 1006,05 т на суму на суму 14 668 209,00 грн., в т.ч. ПДВ -2444701,50 грн., у жовтні 2004року - у кількості 60,3 т на суму 879174,00 грн.. в т.ч. ПДВ -146529,00 грн. Згідно виписок банку за липень-листопад 2004 року по рахунку №260011497980, відкритому у КБ "Український Бізнес Банк", ТОВ "Сплавекспорт" перерахувало ЗАТ "Укрсплав" по договорах купівлі - продажу № 76/06-04 та № 81/09-04 грошові кошти в сумі 53513445, 00 грн.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ "Сплавекспорт" уклало з ЗАТ "Укрсплав" договори комісії від 27.05.2004 № 6, від 28.07.2004 №7, від 01.09.2004 №8, від 30.09.2004 №9, за якими ТОВ "Сплавекспорт" (Комітент) доручив ЗАТ "Укрсплав" (Комісіонер) здійснити на зовнішньому ринку реалізацію в 2004 році Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 та Сплаву алюмінієвого в зливках марки ADC 12, JISH 2118-1976,DIN 226, DIN 1725 Т.2. Товар експортований нерезиденту - фірмі "LINESTON LTD". Згідно вантажних митних декларацій та звітів комісіонера реалізовано:

- у серпні 2004 року - Сплаву алюмінієвого в кількості 832,3 т на загальну суму 7829384,03 грн.;

-у вересні 2004 року - Сплаву алюмінієвого в кількості 1280 т на суму 12030453,81 грн.. Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 в кількості 704,4 т на суму 8603557,32 грн.;

-у жовтні 2004 року - Сплаву алюмінієвого в кількості 1130,7 т на суму 10621142,19 грн., Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 в кількості 361,95 т на суму 4418525,18 грн.;

-у листопаді 2004 року - Сплаву алюмінієвого в кількості 260,15 т на суму 2443460,18 грн.

За результатами перевірки вищезазначених господарських операцій в акті зроблений висновок про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Мотивація акта перевірки ґрунтується на відомостях, викладених у висновку криміналістичної експертизи металів і сплавів №6884 від 26.11.2004 по кримінальній справі №28-0506, та висновку судово-товарознавчої експертизи №6885 від 30.11.2004, складених Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, де вказується, що сплави, надані на дослідження, не можна віднести до феронікелю марки ФН 10, наведеної в таблиці 1 ТУ У 27.3-24650607-001-2002; їх середня вартість на ринку Києва станом на вересень 2004 року становила 5000 грн. за одну тону; надані на експертизу зразки відповідають коду УКТ ЗЕД 7204 21 10 00 "Відходи та брухт чорних металів; залізні або сталеві відходи у злитках для переплавки (шихтові зливки) відходи та брухт легованої сталі, нержавіючої сталі з масовою часткою нікелю 8% або більше".

У зв'язку з цим в акті зазначено, що за договорами купівлі-продажу і комісії, укладеними ТОВ "Сплавекспорт" та ЗАТ "Укрсплав", фактичного придбання Феросплаву в чушках марки ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-20 не відбувалось. Ці операції кваліфіковані перевіркою як такі, що не пов'язані із господарською діяльністю ТОВ "Сплавекспорт", і, як наслідок, зі складу валових витрат позивача за III квартал 2004 року виключено 7193257,50 грн., зі складу податкового кредиту за вересень 2004 року - 1438651,5 грн. Донараховано 1828914,38 грн. податку на прибуток та зменшено від'ємне значення суми податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2004 року на 1438652 грн.

Донараховані перевіркою податкові зобов'язання в межах апеляційного узгодження залишились незмінними.

19.06.2006 відповідачем на підставі акта перевірки від 04.03.2006 №16/51-32107847 та рішення ДПА України про залишення повторної скарги без розгляду від 08.06.2006 №10908/7/25-0215 прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000242600/3, яким згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2004 року на 1438652 грн.;

№0000232600/3, яким згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у загальній сумі 2194697,27 грн., в тому числі 1828914,38 грн. основного платежу та 365782,88 грн. штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем наданий лист Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22.10.2004 №9497-2-7/22, адресований керівникам центрів стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України, в якому зазначено про необхідність погодження проектів ТУ на продукцію з феронікелю Українським державним науково-дослідним інститутом спеціальних сталей, сплавів та феросплавів.

Згідно наявного в справі листа Українського державного науково-дослідного інституту спеціальних статей, сплавів та феросплавів від 15.04.2005 №22-ЮТ-205а, інститутом погоджені представлені ЗАТ "Укрсплав" технічні умови ТУ У 27.3-24650607-001-2002 "Фероникельхром". А листом від 01.07.2005 №22-ЮТ-349 ЗАТ "Укрсплав" повідомлено, що хімічний склад представлених зразків повністю відповідає феронікельхрому марки ФХН 10 ТУ У 273-24650607-001-2002.

У постанові від 28.12.2005 про закриття кримінальної справи, порушеної відносно службових осіб ТОВ "Сплавекспорт", також вказується, що за результатами дослідження, проведеного Українським державним науково-дослідним інститутом спеціальних сталей, сплавів та феросплавів, встановлено, що вилучені у ТОВ "Сплавекспорт" зразки відповідають феронікельхрому марки ФН-10, ТУ У 27.3-24650607-001-2002, код УКТ ЗЕД-7200998000.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно приходить до висновку про те, що твердження відповідача, що придбана у ЗАТ "Укрсплав" та в подальшому експортована продукція не є феросплавами ФН 10 ТУ У 27.3-24650607-001-2002 є недоведеними.

До матеріалів справи залучені: постанова Яворівського районного суду Львівської області від 04.02.2005, постанова Жовківського районного суду Львівської області від 08.02.2005, Малиновського районного суду міста Одеси від 22.04.2005, постанови Апеляційного суду Одеської області від 27.05.2005, постанови Київського районного суду міста Донецька від 10.12.2004, якими закрито провадження в адміністративних справах стосовно посадових осіб ЗАТ "Укрсплав" у зв'язку з відсутністю в їх діях щодо декларування феросплавів за ТУ У 27.3-24650607-001-2002 по коду УКТ ЗЕД 720299800 складу правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України (недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України).

Колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача про те, що ціна товару, який придбав позивач, є завищеною та економічно необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Аналогічне положення міститься і у Господарському кодексі України (ст.190) - вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

До матеріалів спрасви не надано доказів встановлення державного регулювання цін на реалізовану позивачем продукцію, а тому ціна на неї є вільною і визначається на договірній основі, тобто за згодою сторін.

За таких обставин, позивач правомірно керувався умовами укладених з контрагентом договорів при визначенні своїх податкових зобов'язань, і підстав для здійснення перерахунку бази оподаткування, виходячи з цін, визначених у висновку експертизи від 30.11.2004 №6885, у відповідача не було.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону, чинній на момент здійснення господарських операцій, про які зазначено в акті перевірки) валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність згідно з п. 1.32 ст. 1 названого Закону визначається як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до статуту позивача, предметом діяльності підприємства, зокрема, є торгівля виробами з кольорових та чорних металів. Отже, діяльність позивача, пов'язана із придбанням а експортом феросплавів, є такою, що безпосередньо пов'язана з його статутною, тобто господарською діяльністю. Отримані від ЗАТ "Укрсплав" феросплави в подальшому експортовані позивачем на користь нерезидента.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Отже, лише у тому разі, коли у пунктах 5.3-5.8 зазначеного вище Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним.

В пунктах 5.3-5.8 вказаного Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартості продукції, яка придбавалася позивачем. Нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону, яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих. що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи викладене, висновок відповідача, що проведені позивачем господарські операції з ЗАТ "Укрсплав" не пов'язані з господарською діяльністю, визнається судом помилковим. Податок на прибуток нарахований відповідачем необґрунтовано.

Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.

Суд першої інстанції визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача щодо нарахування податку на прибуток. Таким чином, відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, визначених на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції Закону, чинній протягом періоду, який перевірявся) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Таким чином, всі суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів або послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту.

Оскільки Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про правомірність включення позивачем до валових витрат вартості придбаних у ЗАТ "Укрсплав" феросплавів, ПДВ, сплачений у складі вартості цієї продукції, віднесений до податкового кредиту позивачем правомірно.

Тому посилання відповідача на порушення позивачем п.п. 7.4.1 п, 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та завищення податкового кредиту у вересні 2004 року на суму 1438652 грн., визнаються судом безпідставними.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Надані первинні бухгалтерські документи, в тому числі і податкові накладні, що стосуються господарських операцій позивача з ЗАТ "Укрсплав", містять усі передбачені законодавством реквізити і визнаються судом належними доказами здійснених позивачем витрат, в тому числі і по сплаті податку на додану вартість.

Добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки цих документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій відповідач суду не надав. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про незаконність рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дій або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Відповідач не подав допустимі докази в обґрунтування правомірності своїх рішень, а тому спірні податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають визнанню нечинними.

За наведених вище обставин відсутні підстави для скасування Постанови Господарського суду м. Києва від 22.09.2006 року у адміністративній справі №32/303а, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Оболонському районі не підлягає задоволенню.

Відповідно до викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 22.09.2006 р. у справі № 32/303а - залишити без задоволення.

2.          Постанову Господарського суду міста Києва від 22.09.2006 року у адміністративній

     справі №32/303а - залишити без змін.

3.          Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

 Головуючий суддя          Зеленін  В.О.

 Судді

           Рєпіна  Л.О.

          Моторний О.А.