Ухвала

від 29.03.2012 по справі 22-ц-1502/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-1502/12 Головуючий у 1 інстанції: Кравцов С.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року м . Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Гончара О.С.

суддів : Воробйової І.А.

ОСОБА_2

при секретарі Черненко А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 27 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до СВК «імені Фрунзе» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до СВК «імені Фрунзе» про розірвання договору земельної ділянки.

В позовній заяві зазначав, що 18.12.2007 року між ним та СВК «імені Фрунзе» укладено договір оренди земельної ділянки, площею 4, 4078 га, яка розташована на території Веселівської селищної ради. Згідно державного акту на право власності № 010626800663 зареєстрованого у Веселівському районному відділі Запорізької філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 29.12.2005 року, кадастровий номер 2321255100:05:002:0007.

Укладений договір був розроблений на основі Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004 року. Позивач вважає, що умови договору є такими, що не відповідають загальним засадам цивільного законодавства, оскільки коефіцієнт індексації, що становить 2, 465 в договорі не визначений, також не підтверджується належним документом нормативно грошова оцінка землі. Також позивач не згоден з пунктами 5, 9, 13, 40 вказаного договору, які є обтяжливими для позивача.

На підставі викладеного просив суд, укладений договір оренди земельної ділянки від 18 грудня 2007 року між позивачем та СВК «імені Фрунзе» розірвати та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 27 січня 2012 року відмовити в задоволені позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову про розірвання договору оренди, суд першої інстанції посилався на положення статей 1, 32 Закону України "Про оренду землі". Зокрема, частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач у 2008-2011 роках сплачував позивачу орендну плату відповідно до умов договору, фактів затримання розрахунків за оренду судом не встановлено.

При цьому суд, виходив з того, що позивач всупереч вимогам ч. 3 ст. 10 ЦПК України не надав належних та допустимих доказів істотної зміни обставин та порушення орендарем умов договорів щодо виплати орендної плати. Тобто, має місце недоведеність позивачем обставин, які відповідно до ст. 32 , 24 , 25 Закону України "Про оренду землі" могли б бути підставою для розірвання договору оренди на вимогу однієї зі сторін договору.

Що стосується підстав для розірвання договору в силу вимог статей 651, 652 ЦК України, на які посилався позивач, то суд першої інстанції також дійшов вірного висновку, що підстави для розірвання договору, передбачені цими статтями взагалі відсутні, оскільки будь-яких істотних обставин, що впливали б на зміст договору або на співвідношення майнових інтересів сторін судом не встановлено.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, належним чином оціненим доказам, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що суд не врахував, що на день укладання договру оренди розмір орендної плати позивача влаштовував, але цей показник підлягав індексації від якої відповідач ухилявся, а тому умови, викладені в пунктах 5,9.13,40 спірного договору є обтяжливими для позивача, не справедливими та такими, що суперечать чинному законодавству і порушують його право власника земельної ділянки на адекватну орендну плату.

Цей довід апеляційної скарги не знайшов підтвердження при апеляційному розгляді.

Так, з матеріалів справи видно, що позивач не мав будь-яких претензій щодо розміру та виплат орендної плати на протязі 2008-2011 років.

Згідно п.36 спірного договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв»язується у судовому порядку. Відповідно до пункту 13 спірної угоди розмір орендної плати переглядається один раз у 5 років у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документально; в інших випадках, передбачених законом.

Позивач звернувся до відповідача письмово з пропозицією про розірвання договору оренди земельної ділянки 03.09.2011 року, тобто після отримання розрахунку за оренду земельної ділянки за 2011 рік і лише з підстав реорганізації підприємства орендаря СВК імені Фрунзе у товариство з обмеженою відповідальністю. Проте судом встановлено, що підприємство відповідача СВК «імені Фрунзе» не ліквідоване, а вимоги позивача не є підставою для розірвання укладеного договору оренди землі.

На підставі наведенного, колегія суддів вважає, що судом повно і всебічно з’ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору не порушені, застосовані вірно, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги є неспроможними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 27 січня 2012 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: