Ухвала

від 03.09.2015 по справі 4/149-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03 вересня 2015 р. Справа № 4/149-10

Господарський суд Вінницької області у складі судді Баранова М.М., при секретрі судового засідання ОСОБА_1, розглянувши заяву від 13.08.2015 року, подану Приватним сільськогосподарським підприємством "Еліта" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 24.12.2010 року у справі № 4/149-10

за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038)

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" (вул. Котовського, 1,

с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412)

про стягнення 401 517,28 грн., з яких: 308859,45 грн. боргу згідно договору поставки насіння № 2-42 від 23.10.2009 р., додаткової угоди № 1222-01 до договору поставки насіння № 2-42 від 23.10.2009 р. від 22.12.2009 р.; 92657, 83 грн. штрафу.

за участю представників сторін:

позивача (стягувача) не з'явився;

відповідача (боржника) ОСОБА_2 - директор;

інші особи: державний виконавець державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції - ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

19.08.2015 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Еліта" звернулось до господарського суду Вінницької області із заявою від 13.08.2015 року № 280 про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2010 року по справі 4/149-10.

Заява мотивована тим, що ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" у відповідності із ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" подало заяву з майновими вимогами на суму 4943524,68 грн. до боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" у справі № 10/64/2011/5003 про визнання Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" банкрутом. До складу майнових вимог входила сума, присуджена до стягнення за рішенням суду від 07.12.2010 року у справі № 4/149-10.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.01.2013 року у справі №10/64/2011/5003 про визнання Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" банкрутом затверджено реєстр вимог кредиторів. До реєстру ввійшли вимоги ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України".

28.01.2015 року господарським судом Вінницької області була затверджена мирова угода у справі № 10/64/2011/5003 про визнання Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" банкрутом.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2015 року дана ухвала залишена без змін.

Згідно з п. 3.1.2 мирової угоди, боржник - Приватне сільськогосподарське підприємство "Еліта" зобов'язується повернути кредитору - ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" 247176,25 грн. основного боргу, віднесеного до четвертої черги. Згідно з п. 3.1.3 мирової угоди, залишок кредиторських вимог ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" четвертої черги в сумі 4696348,43 грн. було прощено (списано).

Пунктом 3.2.2 мирової угоди строк зобов'язань Приватного сільськогосподарського підприємство "Еліта" перед ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" по заборгованості, віднесеній до IV черги, в сумі 247176,25 грн. встановлено до 01.12.2017 року.

Посилаючись на вказані обставини, Приватне сільськогосподарське підприємство "Еліта" просить визнання таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду Вінницької області від 24.12.2010 року у справі № 4/149-10.

Ухвалою суду від 19.08.2015 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 03.09.2015 року.

На визначену судом дату в засідання прибув директор Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" ОСОБА_2С, який подану заяву підтримав та додатково пояснив суду, що відділом державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження по стягненню заборгованості з ПСП "Еліта". Таку постанову було винесено після закінчення виконавчого провадження.

Викликаний для дачі пояснень державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції ОСОБА_3 суду пояснив, що не вбачає підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки даний наказ було повернуто господарському суду Вінницької області з постановою про закриття виконавчого провадження.

Представник стягувача (позивача) Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" в судове засідання не з'явився, пояснень щодо поданої заяви суду не надав. Про час та місце розгляду заяви стягувача було повідомлено належним чином.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення заявника та державного виконавця, суд встановив, що рішенням господарського суду Вінницької області від 07.12.2010 року по справі №4/149-10 стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" 308859, 45 грн. - боргу, 5000 грн. - штрафу, судові витрати на держмито в сумі 4015, 17 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

24.12.2010 року на виконання вказаного рішення видано наказ, який направлено стягувачу.

Постановою відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції від 30.04.2015 року закінчено виконавче провадження та повернуто до господарського суду Вінницької області оригінал наказу господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2010 року по справі 4/149-10. Підставою для закінчення виконавчого провадження зазначено те, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.01.2015 року №10/64/2011/5003 затверджено мирову угоду та припинено справу про банкрутство.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів справи №10/64/2011/5003 про визнання Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" банкрутом, ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" у відповідності із ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" подало заяву з майновими вимогами на суму 4943524,68 грн. до боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" у справі № 10/64/2011/5003 про визнання Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" банкрутом. До складу майнових вимог входила сума, присуджена до стягнення за рішенням суду від 24 грудня 2010 року по справі 4/149-10.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.01.2013 року у справі №10/64/2011/5003 про визнання Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" банкрутом затверджено реєстр вимог кредиторів. До реєстру ввійшли вимоги ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України".

28.01.2015 року господарським судом Вінницької області була затверджена мирова угода у справі № 10/64/2011/5003 про визнання Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" банкрутом.

Згідно з п. 3.1.2 мирової угоди, боржник - Приватне сільськогосподарське підприємство "Еліта" зобов'язується повернути кредитору - ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" 247176,25 грн. основного боргу, віднесеного до четвертої черги. Згідно з п. 3.1.3 мирової угоди, залишок кредиторських вимог ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" четвертої черги в сумі 4696348,43 грн. було прощено (списано).

Пунктом 3.2.2 мирової угоди строк зобов'язань Приватного сільськогосподарського підприємство "Еліта" перед ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" по заборгованості, віднесеній до IV черги, в сумі 247176,25 грн. встановлено до 01.12.2017 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2015 року дана ухвала залишена без змін.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків щодо поданої заяви.

Як вбачається з матеріалів справи № 10/64/2011/5003 про визнання Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" банкрутом, ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" був ініціюючим кредитором та вимоги якого включено до реєстру вимог кредиторів, а ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.01.2015 р. у справі №10/64/2011/5003, яка набрала законної сили, затверджено мирову угоду, зі змісту якої вбачається, що заборгованість боржника перед вищевказаним кредитором становить 4943524,68 грн. - борг та 60362,48 грн. - неустойка, які стягнені, зокрема, за наказом від 24 грудня 2010 року по справі 4/149-10, та підлягає погашенню у строк до 01.12.2017 р. з обов'язковим дотриманням встановленої черговості вимог кредиторів, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення за спірним наказом, тому цей наказ слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Отже, згідно затвердженої судом мирової угоди, до вимог четвертої черги належать, зокрема, вимоги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України".

У розділі 4 мирової угоди, затвердженої господарським судом, зазначено, що з моменту набрання чинності цією мировою угодою, всі грошові зобов'язання боржника перед кредиторами, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.

Пунктом 3.2.2. мирової угоди визначено, що кредитори надають боржнику відстрочку щодо виконання зобов'язань, передбачених цією мировою угодою, до 01.12.2017 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 204 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошовим зобов'язанням у розумінні цього закону є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до статей 35, 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. Мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Одночасно, згідно ч. 5 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

Норми цієї статті розповсюджуються також на строки погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону встановлено, у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Отже, порядок проведення розрахунків боржника з кредитором був врегульований шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом, відповідно до якої, кредитори надають боржнику відстрочку щодо виконання зобов'язань до 01.12.2017 р..

Згідно із пунктом 15 статі 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст. 14 Закону.

Стаття 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

До вимог кредиторів, які повинні заявлятися у справі про банкрутство, вказаний закон відносить і безспірні вимоги кредиторів, тобто ті, які підтвердженні виконавчими документами, тому наявність судового рішення про задоволення грошових вимог не звільняє кредитора від обов'язку заявити їх в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування граничного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, до відносин, які мали місце в справі про банкрутство, норми ГПК України застосовуються з урахуванням особливостей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціального нормативно-правового акта.

В даному випадку Закон встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, в зв'язку з припиненням грошових зобов'язань в силу закону відповідно до статті 598 ЦК України, у зв'язку з чим стаття 117 ГПК України підлягає застосуванню з урахуванням особливостей цього Закону.

Згідно із приписами ч. ч. 2, 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті у разі, зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчими документами визнаються: виконавчі листи, що видаються судами і накази господарських судів, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 вказується на те, що ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди, яка відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини 2 статті 17 цього Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою.

У разі невиконання ПСП "Еліта" своїх зобов'язань у визначений в мировій угоді строк, ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" має право звернутися до суду з позовною заявою про зобов'язання боржника виконати умови мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.01.2015 р. у справі №10/64/2011/5003.

Враховуючи вищевикладене, заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" про визнання наказу господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2010 року по справі 4/149-10 таким що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 87, 115, 117 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву від 13.08.2015 року, подану Приватним сільськогосподарським підприємством "Еліта" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2010 року по справі 4/149-10 задовільнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2010 року по справі 4/149-10 про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" 308859,45 грн. - боргу, 5000 грн. - штрафу, судові витрати на держмито в сумі 4015,17 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

3. Дану ухвалу направити рекомендованою поштою Державному підприємству "Державний резервний насіннєвий фонд України", Приватному сільськогосподарському підприємству "Еліта", Відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції.

Суддя Баранов М.М.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038)

3 - відповідачу (вул. Котовського, 1, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412)

4- відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції (вул. Радянська, 8, м. Бершадь Вінницької області, 24400)