Постанова

від 21.10.2013 по справі 23/313/08-ап-5/111/09-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.10.13 № 23/313/08-АП-5/111/09-АП

За позовною заявою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 14)

до відповідачів:

1 - Товариства з обмеженою відповідальністю В«Сом - ТрейдВ» (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 19)

2 - Товариства з обмеженою відповідальністю В«РадіусВ» (69035, АДРЕСА_1)

про визнання недійсним договору поставки від 28.08.2007 р., укладеного між відповідачами, стягнення з відповідача - 1 у дохід Держави товар, отриманий від відповідача - 2 та стягнення з відповідача - 2 на користь відповідача - 1 159 717,72 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1/08-29-10 від 11.09.2013 р.

Від відповідача - 1: не з'явився

Від відповідача - 2: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

28.08.2008 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до відповідачів: 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю В«Сом - ТрейдВ» , 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю В«РадіусВ» про визнання недійсним договору поставки від 28.08.2007 р., укладеного між відповідачами, стягнення з відповідача - 1 у дохід Держави товар, отриманий від відповідача - 2 та стягнення з відповідача - 2 на користь відповідача - 1 159717,72 грн.

Ухвалою суду від 29.08.2008 р. відкрито провадження в адміністративній справі №23/313/08-АП, судове засідання призначено на 07.10.2008 р. Ухвалою від 07.10.2008 р. розгляд справи відкладено на 28.10.2008 р.

Ухвалою 28.10.2008 р. провадження у справі №23/313/08-АП зупинено до винесення рішення по кримінальній справі №16000803/2 та набрання ним чинності.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 24.06.2009р. №591 матеріали справи №23/313/08-АП передано на розгляд судді Проскурякову К.В., у зв'язку з обранням судді Садового І.В. на посаду судді Запорізького окружного адміністративного суду відповідно до постанови Верховної Ради України від 04.06.2009 р. №vr100227-09 та його переходом на іншу роботу, а також згідно ч.2 ст.26 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 24.06.2009 р. справу № 23/313/08-АП прийнято до свого провадження, відкрито провадження в адміністративній справі №23/313/08-АП-5/111/09-АП. Провадження у справі зупинено до винесення рішення по кримінальній справі №16000803/2 та набрання ним чинності.

Ухвалою суду 08.10.2013 р. поновлено провадження у справі з 21.10.2013 р., судове засідання призначено на 21.10.2013 р.

В судовому засіданні від 21.10.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві від 22.08.2008 р. за вих. 40158/10-014 пояснивши, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя виявлені взаємовідносини ТОВ «Сом-Трейд» з ТОВ «Радіус», а саме 28.08.2007 р. між підприємствами укладено договір на поставку продукції. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Радіус» поставило ТОВ «Сом-Трейд» продукцію на суму 159 717,72 грн., а ТОВ «Сом-Трейд» перерахувало ТОВ «Радіус» грошові кошти у сумі 159 717,72 грн. Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008 р. визнано недійсним правоустановчі документи ТОВ «Радіус», а саме: статут, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Радіус». Визнано недійсною державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Радіус». Таким чином, ТОВ «Радіус» укладаючи оспорювальну угоду діяло з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. За таких обставин, спірна угода має бути визнана недійсною на підставі ст. 207 ГК України. Позивач зазначив, що умисел на укладання угоди з метою, що завідомо суперечила інтересам держави та суспільства мав місце з боку однієї сторони за цією угодою - ТОВ «Радіус». На підставі викладеного, просить суд визнати недійсним договір поставки від 28.08.2007 р., укладеного між ТОВ «Сом-Трейд» та ТОВ «Радіус» на загальну суму 159 717,72 грн., стягнути з ТОВ «Сом-Трейд»у дохід держави товар отриманий від ТОВ «Радіус» за оспорювальним договором, а саме: чугун ПЛ-1 в кількості 64,273 тон та ферросиликомарганец МпС17 в кількості 6,289 тон, стягнути з ТОВ «Радіус» на користь ТОВ «Сом-Трейд» 159 717,72 грн.

В обґрунтування позову посилається на п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України», ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

Відповідачі - 1 та 2 у судове засідання 21.10.2013 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідачі - 1 та 2 були повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом направлення на їх адреси відповідних ухвал та судових повісток. Клопотань про розгляд справи за їх відсутності або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.10.2013 р. відповідачами - 1 та 2 суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України встановлено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіус» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сом - Трейд» (далі - Замовник) укладено договір поставки продукції №28 відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Замовника у порядку та згідно з умовами цього договору продукцію, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (далі - Товар) у кількості та за ціною, вказаною у Специфікаціях (додатках до договору), які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п.4.1. договору умови поставки вказуються у Специфікаціях.

Відповідно до Специфікацій, які є додатками до договору №1 від 28.08.2007 р., №2 від 14.09.2007 р., №3 від 01.10.2007 р., №4 від 16.10.2007 р. сторони погодили поставку Товару на загальну суму 159 717,72 грн. (а.с. 69-72, т.1)

На виконання умов договору, ТОВ «Радіус» передало ТОВ «Сом - Трейд» Товар на загальну суму 159 717,72 грн. відповідно до наступних видаткових накладних:

- №РН-03/09/2 від 03.09.2007 р. на суму 78 000,00грн.,

- №РН-31/18/2 від 01.10.2007 р. на суму 31 450,00грн.,

- -№РН-31/08/1 від 01.10.2007 р. на суму 7 413,37грн.,

- №РН-16/10/3 від 16.10.2007р. на суму 42 854,35грн. (а.с. 73-76, т.1)

ТОВ «Сом - Трейд» здійснено оплату за отриманий Товар в повному обсязі у розмірі 159 717,72 грн., що підтверджується банківськими виписками відповідача -1 від 29.08.2007 р. у сумі 78 000,00грн., 14.09.2007 р. у сумі 31 450,00грн., 11.10.2007 р. у сумі 7 413,37грн., 16.10.2007 р. у сумі 42 854,35грн. (а.с. 83-86, т.1)

ТОВ «Радіус» виписало ТОВ «Сом -Трейд» наступні податкові накладні:

- №49 від 29.08.2007 р. на суму 78 000,00грн.,

- -№67 від 01.10.2007 р. на суму 7 413,37грн.,

- №68 від 01.10.2007р. на суму 31 450,00грн.,

- №73 від 16.10.2007р. на суму 42854,35грн. (а.с. 77-80, т.1)

Суми податку на додану вартість, зазначені у вказаних податкових накладних, у розмірі 26 619,62грн., відображені у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Сом -Трейд» та включені до податкового кредиту, що відображено у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди. (а.с. 81-82, т.)

ТОВ «Сом -Трейд» отриманий товар було подальше реалізовано:

- ТОВ „ТД „Меро-Мет" (договір №18 від 22.06.2007р.), згідно видаткової накладної №293 від 17.10.2007 р. на суму 44 640,00грн. (а.с. 91, т.1);

- ТОВ „Торговельний будинок Цвітень" (договір 29 від 30.08.2007р.), згідно видаткової накладної №234 від 05.09.2007 р. на суму 49 610,36 грн. (а.с. 98, т.1);

- ТОВ „АВС Електротехсервіс" згідно видаткової накладної №270 від 03.10.2007р. на суму 84 700,02 грн. (а.с. 103, т.1);

- ТОВ „АВС Електротехсервіс" згідно видаткової накладної №277 від 03.10.2007р. на суму 4 814,60грн. (а.с. 103, т.1);

- ТОВ „АВС Електротехсервіс" згідно видаткової накладної №260 від 21.09.2007 р. на суму 45 674,09 грн. (а.с. 107, т.1)

Перелічені вище підприємства здійснили оплату за отриманий товар у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ «Сом -Трейд» від 16.10.2007 р. у сумі 44 640,00 грн., 06.09.2007р. у сумі 20 000,00грн., 13.09.2007 р. у сумі 29 610,36 грн., 25.09.2007 р. у сумі 45 757,69 грн.; 03.10.2007р. у сумі 4 814,60 грн., 04.10.207р. у сумі 84700,02 грн. (а.с. 93,100,101,110,111,112, т.1)

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008 р. визнано недійсним правоустановчі документи ТОВ В«РадіусВ» , а саме статут з датою реєстрації від 24.12.2005 р., свідоцтво №11860640 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.10.2006 р., довідку №6100 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28.12.2005 р., свідоцтво №204313 серії А00 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ В«РадіусВ» від 11.08.2003 р. Визнано недійсною державну реєстрацію юридичної особи ТОВ В«РадіусВ» , яке зареєстровано за юридичною адресою: АДРЕСА_2 - а, з 11.08.2003 р. (код ЄДРПОУ 32584981). (а.с. 34-35, т.1)

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Крім того, за змістом статті 173 ГК України, господарським зобов'язанням визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать надані суду документи, між ТОВ «Радіус» (відповідач - 2) та ТОВ «Сом - Трейд» (відповідач - 1) укладено договір №28 поставки товару від 28.08.2007 р., відповідно до умов якого ТОВ «Радіус» передав товар ТОВ «Сом - Трейд», а ТОВ «Сом - Трейд» прийняло та оплатило товар на загальну суму 159 717,72 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-03/09/2 від 03.09.2007 р., №РН-31/18/2 від 01.10.2007 р., №РН-31/08/1 від 01.10.2007 р., №РН-16/10/3 від 16.10.2007 р. та банківськими виписками відповідача - 1 від 29.08.2007 р., 14.09.2007 р., 11.10.2007 р., 16.10.2007 р.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, ст. 205 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207 ЦК України).

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до Роз'яснення Вищого адміністративного суду України в оглядовому листі № 1776/100/13-08 від 24.10.2008 р. правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та водночас суперечить моральним засадам суспільства, є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із п. 11 ст. 10 Закону України В«Про державну податкову службу в УкраїніВ» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - є нікчемним.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Позивач зазначив, що підставою для визнання недійсним договору поставки №28 від 28.08.2007 р. є постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008 р. про визнання недійсним правоустановчих документів ТОВ «Радіус».

Однак, доводи позивача судом до уваги не приймаються, оскільки наявність умислу при укладенні угоди не може бути підтверджено лише рішенням районного суду про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість однієї зі сторін договору, оскільки предметом дослідження в такій справі є відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність умислу під час укладення угоди при здійсненні ними підприємницької діяльності.

В матеріалах справи міститься вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01.04.2013 р. у справі №1-920/2011, провадження №1/331/26/13 яким визнано ОСОБА_2 винним у скоєні злочинів передбачених ст.28 ч.3, ст. 205 ч.2, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 2, ст. 28 ч.3, ст. 366 ч.1 КК України та призначено йому покарання: за ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч.2 КК України у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн. в дохід держави; за ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 2 КК України позбавлення волі строком на 2 роки; за ст. 28 ч. 3, ст. 366 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядними та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим визначити ОСОБА_2 остаточну міру покарання у вигляді обмеження свободи строком на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядними та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, якщо він впродовж випробувального строку 3 років не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

У вказаному вироку встановлено, що «у грудні 2005 р. ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 з проханням зареєструвати на його ім'я придбаний суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа) ТОВ «Радіус». Отримавши згоду ОСОБА_3, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою подальшої перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності склали протокол №3 від 20.12.2005 р. загальних зборів учасників ТОВ «Радіус», згідно якого ОСОБА_3 був призначений директором цього підприємства, від імені ОСОБА_3 склали новий статут ТОВ «Радіус» та довіреність №1 від 20.12.2005 р., згідно якої ОСОБА_3 доручав ОСОБА_6 представляти його інтереси в державних органах щодо реєстрації ТОВ «Радіус». Діючи умисно, з корисливих мотивів співучасники підробили підписи ОСОБА_3 у вказаних вище документах, тим самим, виготовили підроблені офіційні документи, які дають права та звільняють від обов'язків, а також завірили ці документи печаткою ТОВ «Радіус» та в подальшому представляли ці завідомо підроблені документи нотаріусу і в різні державні органи у зв'язку з реєстрацією та діяльністю ТОВ «Радіус». Використавши паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_3, а також за допомогою підроблених документів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за участю ОСОБА_6, яка не знала про їх злочинні наміри, здійснили перереєстрацію ТОВ «Радіус».

За період з 01.01.2006 р. по 01.03.2008 р. від контрагентів були отримані на розрахункові рахунки ТОВ «Радіус» грошові кошти у сумі 15 966 511,39 грн. В подальшому, за період злочинної діяльності, грошові кошти були конвертовані співучасниками з безготівкової форми в готівкову та відповідно з розрахункових рахунків в банківських установах отримані готівкою у касі підприємств та перераховані на карточні рахунки по фірмам: ТОВ «Радіус» у сумі 12 045 570,84 грн., ТОВ «Інвестпромметал XXI» у сумі 50 989 616,04 грн., ТОВ «Промтехсталь» у сумі 14 310 556,00 грн., що складає загальну суму у розмірі 77 345 742,88 грн. Таким чином, за період з грудня 2005 р. по серпень 2008 р. учасниками злочинної групи в результаті фіктивного підприємництва шляхом створення та діяльності ТОВ «Радіус», ТОВ «Інвестпромметал XXI», ТОВ «Промтехсталь» були незаконно конвертовані за безтоварними операціями, отримані готівкою у касі підприємств та на карточні рахунки грошові кошти на загальну суму 77 345 742,88 грн.

ОСОБА_2 з метою отримання права складати офіційні документи з наступною метою виготовлення підроблених документів від імені заступника директора ТОВ «Радіус», не повідомивши засновника та директора ТОВ «Радіус» ОСОБА_3 виготовив завідомо підроблений документ - наказ №3 від 18.12.2006 р. від імені зазначеного директора про прийняття на посаду заступника директора ТОВ «Радіус» ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вносив завідомо неправдиві відомості в офіційні документи ТОВ «Радіус» не маючи права підписувати ці документи, оскільки він був призначений заступником директора ТОВ «Радіус» на підставі підробленого документу, проставляв свої підписи у графі «Директор» тим самим вносив у офіційний документ завідомо неправдиві відомості шляхом внесення даних не відповідаючи дійсності.»

Вирок суду вступив в законну силу 16.04.2013 р. (а.с. 85-173, т.1)

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2013 р. у справі №1-920/2011, провадження №1/331/26/13 не містить будь-яких посилань на договір №28 поставки продукції від 28.08.2007 р., укладеного між ТОВ «Радіус» та ТОВ «Сом - Трейд» та висновків про його незаконність.

Однак, з матеріалів справи та вироку суду вбачається, що ТОВ «Радіус» створено як фіктивне підприємство.

Положення статей 207, 208 Господарського кодексу України застосовуються з урахуванням того, що відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок та є нікчемним, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не можуть бути предметом позову, а тому немає підстав для застосування наслідків передбачених ст. 208 ГК України.

Позивач у судовому засіданні 21.10.2013 р. в обґрунтування позовних вимог посилався на п.20.1.30 ст. 20 Податкового кодексу України відповідно до якого контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Однак, враховуючи, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, зазначена правова позиція позивача судом до уваги не приймається, оскільки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулося до суду з позовом 28.08.2008 р., а Податковий кодекс України набрав чинності вже з 01.01.2011 р.

Крім цього, як вказувалось вище, спірний правочин є нікчемним, тобто такий правочин не відноситься до оспорюваних та не підлягає визнанню його судом недійсним.

Також, позивачем заявлялися вимоги щодо стягнення з відповідача - 1 у дохід Держави товар, отриманий від відповідача - 2 та стягнення з відповідача - 2 на користь відповідача - 1 суми у розмірі 159 717,72 грн., які суперечать п.20.1.30 ст. 20 Податкового кодексу України та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в частині визнання недійсним договору №28 поставки продукції від 28.08.2007 р., укладеного між відповідачами на загальну суму 159 717,72 грн., провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та в частині стягнення з ТОВ «Сом-Трейд» у дохід держави товар отриманий від ТОВ «Радіус» за оспорювальним договором, а саме: чугун ПЛ-1 в кількості 64,273 тон та ферросиликомарганец МпС17 в кількості 6,289 тон, стягнення з ТОВ «Радіус» на користь ТОВ «Сом-Трейд» 159 717,72 грн. - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 94, п. 1 ч. 1 ст. 157 ст.ст. 158, 160-163, 167, розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В частині визнання недійсним договору №28 поставки продукції від 28.08.2007 р., укладеного між ТОВ «Радіус» та ТОВ «Сом - Трейд» на загальну суму 159 717,72 грн. провадження у справі закрити.

2. В іншій частині позову відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ст.ст. 186, 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі - з дня складання у повному обсязі.

Постанову оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 167 КАС України 28.10.2013 р.

суддя К.В. Проскуряков