Постанова

від 02.04.2010 по справі 23/203-ап-5/282/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.10 № 23/203-АП-5/282/06-АП

суддя К.В. Проскуряков

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Імпекс ПлюсВ» (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 5)

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 4)

про визнання нечинним податкового

повідомлення-рішення № 0001072302/0 від 15.04.2005

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, предст. довір. № 08/06/47 від 24.03.2010

ОСОБА_2, предст. довір. № б/н від 28.05.2009

від відповідача: ОСОБА_3, предст. довір. № 21 від 03.03.2010

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Здійснюється звукозапис судового процесу за допомогою технічних засобів: програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

18.05.2005 на адресу господарського суду надійшла позовна заява ТОВ В«Імпекс ПлюсВ» про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення №0001072302/0 від 15.04.05 про визначення суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 7602 грн. (5068 грн. -основний платіж, 2534 грн. -штрафні (фінансові) санкції, яке винесене ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 18.05.2005 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 22.06.2005. У судовому засіданні оголошувалися перерви.

Ухвалою суду від 18.07.2005 провадження у справі зупинено до винесення рішення у справі № 23/218 та набрання ним чинності.

Ухвалою суду від 11.05.2006 № 23/203-АП провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 03.07.2006.

Розпорядженням голови господарського суду від 03.07.2006 у зв'язку із службовою необхідністю справу № 23/203-АП передано на розгляд судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2006 справу № 23/203-АП прийнято до провадження суддею Проскуряковим К.В., відкрито провадження та привласнено їй № 23/203-АП-5/282/06-АП, судове засідання призначено на 31.08.2006.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2006 № 23/203-АП-5/282/06-АП провадження у справі № 23/203-АП-5/282/06-АП було зупинено до касаційного розгляду повязаної з нею справи № 23/218-АП у Вищому адміністративному суді України.

02.11.2009 матеріали адміністративної справи № 23/218-АП були повернуті до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 04.03.2010 провадження у справі № 23/203-АП-5/282/06-АП було поновлено, судове засідання призначено на 02.04.2010. У судовому засіданні від 02.04.2010 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві від 11.05.2005 № 261, наданих уточненнях до позовної заяви № б/н від б/д та поясненнях від 02.04.2010 № б/н. Свої вимоги обґрунтовує невірним застосуванням відповідачем норм чинного законодавства. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 15.04.2005 № 0001072302/0 прийнято у відповідності до норм діючого законодавства. Актом № 61/23-1-32875354 від 13.04.2005, яким встановлено порушення вимог п.п. 4.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 № 168/97-ВР з подальшими змінами та доповненнями, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість на загальну суму 5 068, 00 грн. (за серпень 2004 у сумі 848, 00 грн., за вересень 2004 у сумі 4 220, 00 грн.) у звязку із продажем товарів на експорт нижче звичайних цін. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

На підставі посвідчень, виданих ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, від 01.02.2005 № 30011223020398, від 01.02.2005 № 30011223020240, від 02.02.2004 №300112217020309, від 10.01.2005 № 30011223050259 проведена планова комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з урахуванням вимог ст. 2 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 В«Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльностіВ» з питань дотримання ТОВ В«Імпекс ПлюсВ» вимог податквого законодавства за період з 26.02.2004 по 30.09.2004, вимог валютного законодавства за період з 26.02.2004 по 30.09.2004 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта.

За результатами перевірки складено Акт № 61/23-1-32875354 від 13.04.2005, яким встановлено порушення вимог п.п. 4.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 № 168/97-ВР з подальшими змінами та доповненнями, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість на загальну суму 5 068, 00 грн. (за серпень 2004 у сумі 848, 00 грн., за вересень 2004 у сумі 4 220, 00 грн.); п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 № 168/97-ВР з подальшими змінами та доповненнями, в результаті чого занижена сума податку на прибуток за 2004 у розмірі - 119 486, 00 грн. (за І квартал 2004 у сумі 8565,00 грн., за І півріччя 2004 у сумі 113 152, 00 грн., за 9 місяців 2004 у сумі 119 486, 00 грн.) та ст. 8 Закону України В«Про податок з доходів фізичних осібВ» № 889-ІV від 22.05.2003 з подальшими змінами та доповненнями в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб на виплачений доход у березні 2004.

За розглядом акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2005 № 0001072302/0, в якому було визначено суму податкового зобов'язання 5 068, 00 грн. за основним платежем та 2 534, 00 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №257 від 25.04.2005.

За результатами розгляду первинних скарг ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято рішення від 21.06.2005 № 15856/10/23-112 яким скаргу було залишено без розгляду.

Підприємство повідомлено про проведення планової перевірки повідомленням від 21.01.2005 за № 1578/10/23-114, яке було отримано 21.01.2005. Перевірка проводилась з 01.02.2005 по 13.04.2005 з перервою в роботі з 17.03.2005 по 12.04.2005.

Як свідчать матеріали справи, при проведенні перевірки податковою встановлено факт наявності між ТОВ В«Імпекс ПлюсВ» та ТОВ В«НаядаВ» господарських відносин.

Згідно договору комісії від 10.03.2004 № 1-К/04 ТОВ В«Імпекс ПлюсВ» (комітент) доручає ТОВ В«НаядаВ» (комісіонер) за винагороду здійснити від свого імені за рахунок комітента одну або декілька зовнішньоекономічних угод по купівлі-продажу в режимі експорту ПЕТ -пре форм та кришок для закупорювання пляшок ПЕТ, наданих комітентом, а також здійснити продаж отриманої від комітента за цими договорами виручки в іноземній валюті у відповідності з валютним законодавством України та перерахувати останньому суми в порядку, строки та на умовах, встановлених даним договором.

Асортимент товару, його кількість та ціна, не нижче якої комісіонер повинен від свого імені продати товар, умови поставки у відповідності з правилами В«Інкотермс 2000В» , а також інші вказівки комітента вказуються в дорученнях на продаж товару, які є невід'ємною частиною даного договору.

Комісіонер зобов'язаний здійснити продаж виручки в іноземній валюті, яка надходить комісіонеру для комітента від третьої особи -покупця по зовнішньоекономічному договору у відповідності з існуючим законодавством України та перерахувати комітенту суми в національній валюті України за вирахуванням вартості послуг банку по конвертації іноземної валюти в гривню.

Розмір щомісячної комісійної винагороди за належне та у повному обсязі виконання своїх зобов'язань по даному договору, незалежно від кількості реалізованого товару комітента по зовнішньоекономічним договорам у звітному місяці, складає 1 900, 00 грн., у т.ч. ПДВ 316, 67 грн.

ТОВ В«НаядаВ» уклало наступні зовнішньоекономічні договори на виконання умов договору комісії від 10.03.2004 № 1 -К/04:

· № 1 від 16.02.2004 з ТОВ В«НовопластВ» (м. Краснодар, Російська Федерація);

· № 32/РR - P від 14.07.2004 з ТОВ В«ЮнітрейдВ» (м. Белгород, Російська Федерація);

· № 30/РR - P від 08.07.2004 з ТОВ В«БеркутВ» (м. Тірасполь, Молдова).

Позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 15.04.2005 №0001072302/0.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону № 168, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Об'єктом оподатковування є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України (п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 168).

Пунктом 1.4 ст. 1 Закону № 168 встановлено, що продаж: товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (п. п. 7.3.1 п. 7.3 Закону №168).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ»від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 6.2. ст. 6 Закону № 168 при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Підпунктом 6.2.1. Закону № 168 передбачено, що у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

- поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, у тому числі виконання робіт по переробці давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

- поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

- поставки для заправки або постачання повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

- поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Поставка товарів для постачання залізничного та автомобільного транспорту на митній території України незалежно від його належності та видів перевезень, що здійснює такий транспорт, оподатковується за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1 цієї статті.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 4.2. ст. 4 Закону № 168 у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Як свідчить надана до суду постанова господарського суду Запорізької області по справі № 23/218-АП від 15.02.2006 (за позовом ТОВ В«Імпекс -ПлюсВ» до відповідача ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення № 0001062302/0 від 15.04.2005), відповідно до якої визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 15.04.2005 № 0001062302/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.10.2009 № 23/218-АП касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, постанову господарського суду Запорізької області від 15.02.2006 та ухвалу ОСОБА_4 апеляційного господарського суду від 18.04.2006 -залишено без змін.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено правильність визначення позивачем рівня звичайних цін при здійсненні спріних господарських операцій; неправомірність визначення та застосування відповідачем до спірних господарських операцій звичайних цін без дотримання приписів підпункту 1.20.2. пункту 1.20 ст. 1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , зокрема, застосування цін, що визначені не у співставних умовах та недоведеність відповідачем того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.

Зокрема , згідно із п.п. 5.1 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3-5.8 цієї статті.

Згідно до п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Податкова звітність грунтується на підставі бухгалтерського обліку господарських операцій, які здійснюються за рахунок складання первинних документів.

В судовому засіданні судом були оглянуті оригінали первинних документів на виконання договору комісії № 1-к/04 від 10.03.2005р. та встановлено, що в зазначених документах містяться всі необхідні реквізити.

Крім того, згідно висновку судово-економічної експертизи № 1223 від 15.12.2005р.:

В перерахованих первинних документах в Додатку № 4 до акту ДПІ № 61/23-1-32875354 від 13.04.2005р. присутні відмітки митниці, штампи, печатки та підписи вантажовідправника, вантажоперевізника та вантажоотримувача. В перерахованих первинних документах на виконання договору комісії № 1-к/04 від 10.03.2005р. між ТОВ В«Імпекс ПлюсВ» та В«НаядаВ» заповнені всі обов'язкові реквізити.

Міжнародні автодорожні товарно-транспортні накладні по формі СМR містять відмітки митних органів про перетин автомобілем контрольних пунктів та факт проведення контролю в цих пунктах, які підтверджуються штампом встановленої форми та записом на лицьовому та зворотньому боці контрольного листа дати (число, місяць, рік), коли це відбулося.

Таким чином, наявність відповідним чином оформлених первинних документів повязаних з веденням господарської діяльності підприємства є підставою для включення до складу валових витрат підприємства згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» .

Документально не підтверджуються висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, викладені в акті № 61/23-1-32875354 від 13.04.2005р. в частині завищення валових витрат за 1 півріччя 2004р. на суму 452606,00грн., оскільки в первинних документах заповнені всі обовязкові реквізити. Первинні документи, які підтверджують автотранспортні послуги, у ТОВ В«Імпекс ПлюсВ» є у повному обсязі за зазначений період.

Таким чином, суми витрат, які понесло ТОВ В«Імпекс ПлюсВ» при транспортуванні товара на експорт включені до складу валових витрат у відповідності до чинного законодавства. Доводи відповідача в цій частині не приймаються до уваги в силу вищевикладеного.

Згідно п.1.20.1 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємствВ» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна -це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) і сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

1.20.2 Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної продукції), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних ( уразі їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контракті (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін. (ч.4 ст.189 Господарського кодексу України).

Пунктом 1 Указу Президента України В«Про заходи щодо вдосконалення кон`юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльностіВ» № 124/96 від 10.02.96р. встановлено, що контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угод.

Таким чином, при визначенні звичайної ціни на преформи для виготовлення ПЕТпляшок та кришок при реалізації на експорт безпідставно використовувати ціни на дану продукцію на території України, так як дані операції продажу здійснені не у співставних умовах, а ціна продукції на внутрішньому ринку України не може відповідати цінам, які склалися та таку продукцію на зовнішньому ринку.

Згідно п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно п.1.20.10. п.1.20 ст.1 цього Закону донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Процедура визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами встановлена у п.4.3 ст.4 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21.12.2000р. № 2181.

Проте, ДПІ при донарахуванні податкових зобов'язань по податку на прибуток ТОВ В«Імпекс ПлюсВ» внаслідок визначення звичайних цін не застосувала непрямі методи перевірки.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення №0001072302/0 від 15.04.05

Судові витрати в частині судового збору підлягають поверненню позивачу за рахунок Державного бюджету відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167, розділу VII В«Перехідні положенняВ» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення від 15.04.2005 № 0001072302/0 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Імпекс ПлюсВ» (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 5, код ЄДРПОУ 32875354) судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. Видати виконавчий документ в порядку ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя господарського суду

ОСОБА_4 Проскуряков

Відповідно до ст. ст. 168, 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі -з дня складання у повному обсязі.

Постанову оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 167 КАС України 17.05.2010.