Постанова

від 25.03.2010 по справі 12/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2010 р. Справа № 12/28

За позовом прокурора Сокирянського району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Сокиряни

про стягнення заборгованості зі страхових внесків у сумі 11354,10 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Секретар судового засіданя -ОСОБА_2

Представники:

Від позивача -ОСОБА_3, дов. № 4198/07 від 09.10.2009 р.

Відповідачка -ОСОБА_1

У засіданні приймали участь -прокурор Пацарен В.Я.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 11354,10 грн., у тому числі 7076,84 грн. недоїмки та 4277,26 грн. фінансових санкцій.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 27.02.2008 р. позов задоволено, стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь УПФУ в Сокирянському районі недоїмку в сумі 7076,84 грн. та 4277,26 грн. фінансових санкцій.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 р. задоволено апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, постанову господарського суду Чернівецької області від 27.02.2008 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду І інстанції.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами проведеної управлінням Пенсійного фонду України в Сокирянському районі перевірки відповідачці за період з 01.10.2006 р. по 31.10.2007 р. донараховано страхові внески до Пенсійного фонду в сумі 8542,64 грн., з яких на день перевірки сплачено 1465,80 грн., та застосовано штрафні санкції у сумі 4277,26 грн., однак в установлений строк вказані суми відповідачкою до Пенсійного фонду не сплачено

Письмових пояснень чи заперечень на позов відповідачка не подала.

Під час судового розгляду справи представник позивача і прокурор позов підтримали, відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, пояснила, що протягом періоду, за який їй донараховано страхові внески, вона перебувала на спрощеній системі оподаткування та звітності і сплачувала єдиний податок, в складі якого перераховувала кошти на пенсійне страхування, про зміну законодавства з даного питання їй не було відомо, а інспектори управління Пенсійного фонду під час прийняття від неї звітів не роз'яснили про необхідність нараховувати страхові внески на фонд оплати праці найманим працівникам, тому вважає, що заборгованість виникла з вини органу Пенсійного фонду.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача і відповідачки, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідачка є приватним підприємцем і з 2002 року сплачує єдиний податок (а.с. 8,9).

30.11.2007 р. працівниками управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі проведено перевірку своєчасності, достовірності повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та достовірності подання відомостей про застраховану особу, що використовується в системі персоніфікованого обліку приватним підприємцем ОСОБА_4 за період з 01.10.2006 року по 31.10.2007 р., про що складено акт № 30 від 30.11.2007 р. (а.с. 12-14).

Під час перевірки виявлено заниження суми фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, на які нараховуються внески за ставкою 31,8%, 33,2%, за жовтень-грудень 2006 рр. та січень-жовтень 2007 рр., виявлено заниження зазначених виплат протягом всього вказаного періоду на суму 26201,55 грн., встановлено, що внески на суму виплат на оплату праці не нараховувалися і не відображалися в звітності на загальну суму 8542,64 грн., чим порушено п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 19 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .

З урахуванням часткової сплати відповідачкою страхових внесків в складі єдиного податку станом на день завершення перевірки заборгованість ОСОБА_1 за донарахованими внесками складала 7076,84 грн. (8542,64 грн. - 1465,8 грн.), що підтверджується додатками до акту перевірки №№ 1, 2 (а.с. 15-16).

14.12.2007 р. в.о. начальника управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі ОСОБА_5 прийнято рішення № 360 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно з яким за виявлене під час перевірки порушення до ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у розмірі 4277,26 грн. (а.с. 10, 17).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні регулюються Законом України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (далі - Закон № 1058-ІV).

Згідно зі статтями 1 та 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками є, зокрема, фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Ч. 6 ст. 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема для відповідача, є календарний місяць.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 4 ч. 9 ст. 106 Закону передбачено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суд не приймає заперечень представника відповідача, що донарахування страхових внесків за ставкою 31,8%, 33,2% і застосування штрафних санкцій є незаконними з огляду на статус відповідачки як платника єдиного податку протягом періоду, за який донараховано внески і застосовано штрафні санкції.

Так, ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , яким, як і Законом В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , не передбачено винятків щодо обов'язку сплати збору (страхових внесків) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування і сплачують єдиний податок.

За змістом Закону страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншими законами не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Не приймає до уваги суд також посилання відповідачки, що працівниками територіального органу Пенсійного фонду їй не були роз'яснені відповідні зміни в законодавстві та її обов'язок нараховувати страхові внески на фонд оплати праці за ставкою 31,8%, 33,2%, адже в Україні діє конституційний принцип, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).

Суд відхиляє доводи відповідачки, що згідно з актом звірки розрахунків між управлінням Пенсійного фонду України у Сокирянському районі та приватним підприємцем ОСОБА_1 станом на 01.01.2008 р. заборгованість останньої по платежах до фонду складає 29,38 грн., що, на її думку, спростовує позовні вимоги про наявність заборгованості в сумі 11354,10 грн. згідно з актом перевірки від 30.11.2007 р. та рішенням про застосування фінансових санкцій № 360 від 14.12.2007 р.

Так, на виконання ухвали суду від 21.01.2010 р. для усунення суперечностей між актом звірки станом на 01.01.2008 р. та актом перевірки № 360 від 30.11.2007 р. управлінням Пенсійного фонду України у Сокирянському районі проведено позапланову перевірку відповідачки, результати якої оформлено актом № 10 від 23.03.2010 р. (а.с. 163-168). У ході позапланової перевірки були підтверджені факти і висновки, викладені в акті перевірки від 30.11.2007 р.

Разом з тим, судом установлено, що в ході примусового виконання виконавчого листа господарського суду Чернівецької області від 11.03.2008 р., виданого на виконання постанови господарського суду Чернівецької області від 27.02.2008 р. по справі № 12/28, яка (постанова) в подальшому була скасована ухвалою Львівського апеляційного адміністра-тивного суду від 20.10.2009 р., з відповідачки в рахунок погашення спірної заборгованості стягнуто 3347,32 грн. і на день вирішення справи з урахуванням стягнення за березень 2010 р. залишок боргу складає 8006,78 грн., про що стверджувала відповідачка і що підтвердив представник позивача в судовому засіданні 25.03.2010 р. (а.с. 171).

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на суму боргу в розмірі 8006,78 грн.

Судові витрати належить стягнути з відповідачки до Державного бюджету пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-12, 17, 94, 98, 160-163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Сокиряни Чернівецької області, вул. Терешкової, 51, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

- на користь управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі Чернівецької області (м. Сокиряни Чернівецької області, вул. Центральна, 74, р/р 25601302100200 у Сокирянському відділенні ВАТ В«Державний Ощадний банк УкраїниВ» , код 21430609) 8006,78 грн. заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України;

- в доход Державного бюджету України 80,07 грн. судового збору (стягувач -Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція (м. Сокиряни Чернівецької області).

3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.

Порядок апеляційного оскарження

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

За згодою осіб, що приймали участь у справі, в судовому засіданні 25.03.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст постанови підписано 26.03.2010 р.

Суддя ОСОБА_6