Постанова

від 15.05.2012 по справі 31/185

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.05.2012 р. справа №31/185

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 по дов.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.) у справі №31/185 (головуючий суддя Ушенко Л.В., Судді Левшина Г.В., Попков Д.О.)

за позовом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго», м. Чернігів

про стягнення 2 422 000грн., отриманих за недійсним договором цесії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», м. Донецьк, про стягнення 2 422 000,00грн., отриманих за недійсним договором цесії.

Ухвалою від 04.01.2012р. господарський суд Донецької області в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго», м. Чернігів.

29.02.2012р. господарським судом Донецької області у справі №31/185 було прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 021 853,44грн. як безпідставно отриманих, в решті частині позову відмовлено.

Висновок про часткове задоволення позову місцевий господарський суд обґрунтував посилаючись на те, що оскільки за договором цесії позивач повинен був сплатити кошти, а новий кредитор (відповідач) - їх отримати, наслідком недійсності такого договору є обов'язок відповідача повернути отримане за таким правочином. Проте коштів в сумі 1 021 853,44грн. відповідач не повернув. Разом з цим, оскільки відповідач на виконання умов договору цесії фактично не сплачував відповідачу коштів в сумі 1 400 146,56грн. і його зобов'язання в цій частині не припинилось виконанням, а в рахунок погашення зобов'язання в цій частині було здійснено залік взаємної заборгованості шляхом зарахування ТОВ «ПВП «Спецпроект»вартості виконаних позивачем робіт по договору №69 від 05.03.2008р. на суму 1 400 146,56грн. і таким чином зобов'язання в цій частині припинилось зарахуванням, суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні цієї частини позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», м. Донецьк, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення місцевого господарського суду та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що до позовної заяви на підтвердження заявлених вимог не було додано доказів щодо вартості виконаних робіт на день відшкодування.

Крім того, скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що позивачем є ДП «Центр державного земельного кадастру», тоді як за договором цесії від 25.03.2007р. боржником є Донецька регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», доказів правонаступництва вказаних підприємств до матеріалів справи не надано.

До того ж, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.

Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить апеляційний господарський суд залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 02.04.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2004р. між Донецькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»(виконавцем) та Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією «Чернігівобленерго»(замовником) було укладено договір №718, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання робіт з оформлення права оренди земельних ділянок під об'єктами ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»в Бобровицькому, Городнянському, Прилуцькому, Чернігівському районах та місті Чернігові з використанням раніше виконаних робіт при оформленні актів постійного користування земельними ділянками в цих районах з виготовлення обмінних файлів у обсягах і вартості згідно з розрахунком базової вартості одиниці обсягу робіт та кошторисів. На виконання умов даного договору ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»(на даний час - ПАТ «Чернігівобленерго»), перерахувало платіжними дорученнями на рахунок Донецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»(на сьогодні - ДП «Центр державного земельного кадастру») кошти на загальну суму 2 422 000,00грн.

Разом з цим, у зв'язку з невиконанням ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»зобов'язань по договору №718 від 30.12.2004р., між ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»(цедентом) та ТОВ «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект»(цесіонарієм) 25.03.2007р. був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»відступило, а ТОВ «ПВП «Спецпроект»набуло право вимоги коштів в сумі 2 422 000,00грн., перерахованих Донецькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру»по договору №718 від 30.12.2004р.

Пунктом 5 вказаного договору сторони встановили, що за отримання відступленого права вимоги цесіонарій виконує заново або доопрацьовує роботи з оформлення права оренди земельних ділянок під об'єктами ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»на суму 2 422 000,00грн. Першочерговому виконанню підлягають обсяги робіт в Городянському, Прилуцькому та Чернігівському районах. Роботи виконуються з використанням раніше виконаних робіт при оформленні актів постійного користування земельними ділянками в цих районах. Умови та терміни проведення робіт обумовлено в п.п. 1.1, 4.1 та 4.3 договору на виконання робіт №208 від 25.03.2007р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зобов'язань за договором цесії позивачем було виплачено відповідачу частину боргу в сумі 1 021 853,44грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2261 від 24.07.2008р. на суму 200 000,00грн., №2428 від 06.08.2008р. на суму 300 000,00грн., №3035 від 25.09.2008р. на суму 200 000,00грн., №3065 від 29.09.2008р. на суму 200 000,00грн., №3223 від 13.10.2008р. на суму 121 853,44грн.

Крім того, 03.03.2008р. між Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»(виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект»(замовником) було укладено договір №69, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання наступних робіт: топографо-геодезичні роботи на земельних ділянках під об'єктами ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»на території Городянського, Прилуцького районів Чернігівської області в обсягах вартості згідно з доданим кошторисом.

Згідно п. 2.2 вказаного договору, вартість робіт по ньому склала 1 400 146,56грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання робіт №1 від 01.07.2008р. на суму 700 073,28грн. та №2 від 30.09.2008р. на суму 700 073,28грн., позивач взяті на себе за договором зобов'язання виконав на суму 1 400 146,56грн.

Протоколом №48 від 31.07.2008р. сторони в порядку ст. 601 ЦК України визначили, що зобов'язання сторін припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме -Центр державного земельного кадастру зменшує грошові зобов'язання ТОВ ПВП «Спецпроект»за виконані топографо-геодезичні роботи на земельних ділянках під об'єктами ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»на території Городянського, Прилуцького районів Чернігівської області на суму 700 073,28грн. згідно з актом виконаних робіт від 01.07.2008р. №1, складеним на виконання умов договору від 05.03.2008р. №69, а ТОВ ПВП «Спецпроект», в свою чергу, зменшує грошові зобов'язання Центру державного земельного кадастру на суму 700 073,28грн. за договором цесії від 25.03.2007р б/н.

Крім того, 30.09.2008р. сторони склали протокол №131 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, яким узгодили зменшення грошового зобов'язання ТОВ ПВП «Спецпроект»перед Центром державного земельного кадастру на суму 700 073,28грн. за актом виконаних робіт №2 від 30.09.2008р., складеного на виконання умов договору №69 від 05.03.2008р., та зменшення, в свою чергу, грошового зобов'язання Центру державного земельного кадастру перед ТОВ ПВП «Спецпроект»на суму 700 073,28грн. за договором цесії №б/н від 25.03.2007р.

В матеріалах справи наявний також акт від 14.10.2008р. погашення кредиторської заборгованості за договором цесії №б/н від 25.03.2007р., відповідно якого погашається заборгованість ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України з питань земельних ресурсів»(Донецької регіональної філії) перед ТОВ «ПВП «Спецпроект»безбанківським взаємозаліком у розмірі 1 400 146,56грн., згідно протоколів про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №48 від 31.07.2008р. та №131 від 30.09.2008р., та перерахуванням коштів на рахунок ТОВ «ПВП «Спецпроект»в сумах 500 000,00грн., 400 000,00грн. та 121 853,44грн.

Згідно п. 6 вказаного акту, кредиторська заборгованість вважається погашеною боржником в день надходження коштів на рахунок ТОВ «ПВП «Спецпроект».

За таких обставин, згідно з матеріалами справи, позивач виконав свої зобов'язання по договору цесії та договору №718 від 30.12.2004р. у повному обсязі в сумі 2 422 000,00грн.

Разом з цим, рішенням господарського суду Чернігівської області від 01.06.2011р. у справі №11/72 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р.), договір про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією «Чернігівобленерго»та ТОВ «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», визнано недійсним з огляду на те, що відступлена за оспорюваним договором вимога ґрунтується на договорі №718 від 30.12.2004р., який було визнано судом недійсним, у зв'язку з чим не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на викладене, посилаючись на приписи ст. 1212 ЦК України в частині того, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, зобов'язана повернути вказане майно коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогами до відповідача повернути Центру державного земельного кадастру сплачені кошти в сумі 1 021 853,44грн., та відшкодувати вартість робіт в сумі 1 400 146,56грн., зарахованих на виконання зобов'язань за недійсним договором цесії, в загальній сумі 2 422 000,00грн.

Як зазначалось вище, господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив частково.

Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду виходячи з наступного.

Згідно статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення статті застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою. І по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зобов'язань за договором цесії позивачем було виплачено відповідачу 1 021 853,44грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2261 від 24.07.2008р. на суму 200 000,00грн., №2428 від 06.08.2008р. на суму 300 000,00грн., №3035 від 25.09.2008р. на суму 200 000,00грн., №3065 від 29.09.2008р. на суму 200 000,00грн., №3223 від 13.10.2008р. на суму 121 853,44грн.

Разом з цим, згідно з матеріалами справи, рішенням господарського суду Чернігівської області від 01.06.2011р. у справі №11/72 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р.), договір про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією «Чернігівобленерго»та ТОВ «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», визнано недійсним.

Статтею 15 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Визнання правочину недійсним пов'язане з анулюванням майнових наслідків його вчинення і встановленням наслідків, передбачених законом.

Правові наслідки недійсності правочину врегульовані статтею 216 ЦК України. Наведеною нормою встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (п. 1 ст. 216 ЦК України). Якщо у звязку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій стороні завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (п. 2 ст. 216 ЦК України).

Згідно з частиною 3 ст. 207 ГК України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Частиною 208 ГК України встановлено, що у разі визнання недійсним зобов'язання кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Враховуючи викладене, оскільки за договором цесії позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 1 021 853,44грн., проте відповідач внаслідок визнання недійсним вказаного правочину зазначену суму позивачу не повернув, судова колегія вважає позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «ПВП «Спецпроект»1 021 853,44грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги посилань відповідача в апеляційній скарзі щодо того, чи є Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»правонаступником Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», з огляду на наступне.

Згідно із наказом Держкомзему від 22.01.2009р. №33, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»перейменовано у Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», а отже реорганізації підприємства не відбувалось та права вимагати від відповідача грошові кошти позивачем нікому не делегувалось.

Крім того, безпідставними є твердження відповідача в апеляційній скарзі стосовно пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом, оскільки, з огляду на приписи ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України, строк позовної давності в даному випадку почав свій перебіг 10.10.2011р. - з моменту набрання чинності рішення господарського суду Чернігівської області від 01.06.2011р. у справі №11/72 про визнання договору цесії недійсним (в день винесення Київським апеляційним господарським судом постанови про залишення його без змін).

Разом з цим, щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 400 146,56грн. в якості відшкодування вартості виконаних робіт по договору № 69 від 05.03.2008р., які були зараховані у зменшення зобов'язань позивача по договору цесії, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про їх необґрунтованість та відмову у задоволенні позову в цій частині, з огляду на таке.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, договір №69 від 05.03.2008р., як протоколи № 131 від 30.09.2008р. та № 48 від 31.07.2008р. про зарахування зустрічних вимог на час вирішення спору є чинними.

На виконання умов договору № 69 від 05.03.2008р. позивач виконав роботи, за що відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу 1 400 146,56грн. згідно підписаних без зауважень і заперечень актів здачі-приймання робіт. Вказану суму останній зарахував в якості зменшення кредиторської заборгованості позивача по договору цесії (визнаного в подальшому недійсним).

Таким чином, позивач на виконання умов договору цесії фактично не сплачував кошти відповідачу у сумі 1 400 146,56грн. і його зобов'язання в цій частині не припинились виконанням, оскільки в рахунок погашення зобов'язання в цій частині було здійснено залік зустрічних однорідних вимог, та вказану суму ТОВ «ПВП «Спецпроект»зарахував у якості вартості виконаних позивачем робіт по договору № 69 від 05.03.2008р.

Суд першої інстанції вмотивовано зазначив, що обов'язок повернути майно (кошти) у відповідача виникає відповідно до приписів ст.ст. 1212 та 216 ЦК України у випадку, якщо він фактично отримав його на виконання зобов'язань з правочину, який в подальшому був визнаний недійсним, або набув майно (кошти) без законних підстав, в тому числі і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, проте такі обставини в цій частині позовних вимог відсутні.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2012р. у справі №31/185 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.) у справі №31/185 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 29.02.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.) у справі №31/185-залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

ОСОБА_2

Надруковано примірників-6

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-третій особі

1-господарському суду

1-ДАГС