Рішення

від 02.09.2015 по справі 910/8889/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015Справа №910/8889/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіорама»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветек Медіа Інвест»

про стягнення заборгованості в розмірі 190 282 877,92 грн. та 79 862,43 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 06.04.2015 р. складає 1 861 177,88 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Беседін В.І., Липська Н.В., за довіреністю

від відповідача: Турська М.В., за довіреністю

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіорама» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 190 282 877,92 грн. та 79 862,43 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 06.04.2015 р. складає 1 861 177,88 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/8889/15, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветек Медіа Інвест» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 20.05.2015 р.

15.04.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

07.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 20.05.2015 р. представники позивача з'явились. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/8889/15 позивач виконав.

У судове засідання 20.05.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/8889/15 відповідач не виконав.

У судове засідання 20.05.2015 р. представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/8889/15 третя особа не виконала.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 20.05.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем та третьою особою вимог ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/8889/15, розгляд справи було відкладено на 03.06.2015 р.

27.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

02.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

03.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 03.06.2015 р. представники позивача з'явились та подали письмові пояснення.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 03.06.2015 р. з'явились.

У судовому засіданні 03.06.2015 р. представниками позивача та відповідача було подано клопотання про продовження строків розгляду справи.

Розгляд клопотань відповідача та третьої особи про зупинення провадження у справі відкладено судом до наступного судового засідання.

Розглянувши у судовому засіданні 03.06.2015 р. клопотання представників сторін про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

У судовому засіданні 03.06.2015 р. було оголошено перерву до 17.06.2015 р.

12.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі та письмові заперечення на відзив на позовну заяву.

16.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано додаткові письмові пояснення.

17.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи було подано письмові пояснення по суті спору та клопотання про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 17.06.2015 р. представники учасників судового процесу з'явились.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. провадження у справі № 910/8889/15 було зупинено до вирішення справи № 910/8888/15.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 21.07.2015 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. по справі №910/8889/15 скасовано, матеріали справи №910/8889/15 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

24.07.2015 р. до господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/8889/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2015 р. розгляд справи № 910/8889/15 було призначено на 02.09.2015 р.

У судове засідання 02.09.2015 р. представники позивача з'явились, надали суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 02.09.2015 р. з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про призначення судової експертизи, надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

Представник третьої особи у судове засідання 02.09.2015 р. не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 02.09.2015 р. клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - позивач, кредитор, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕТЕК МЕДІА ІНВЕСТ» (далі - третя особа, позичальник) було укладено Кредитний договір № 151313К15 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії на умовах цього Договору (далі - кредит, кредитна лінія), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені цим Договором.

В подальшому між банком та позивальником було укладено Додаткові договори №151313К15-1 від 13.01.2014 р., № 151313К15-2 від 21.07.2014 р., № 151313К15-3 від 21.07.2014 р. та № 151313К15-4 від 11.08.2014 р.

Відповідно до п. 3.2.1 Кредитного договору ліміт кредитної лінії: екв. 160 000 000,00 (сто шістдесят мільйонів,00) дол. США, при цьому сума основного боргу за кредитом за курсом Національного банку України на будь-яку дату не може перевищувати 1 295 440 000,00 (один мільярд двісті дев'яносто п'ять мільйонів чотириста сорок тисяч гривень 00 копійок) гривень (із можливим відхиленням до 5% у зв'язку зі зміною курсів валют).

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань, передбачених п. 5.1.21 Кредитного договору, банк, керуючись п. 3.6.7 та п. 5.1.28 Кредитного договору, що передбачаються право банку вимагати від позичальника достроково погашення частини кредиту в сумі, що дорівнює заставній вартості відповідного забезпечення, висунув позичальникові вимогу від 30.09.2014 р. № 195-01/6409 щодо дострокового погашення частини кредиту у сумі, що дорівнює 50 000 000,00 дол. США протягом двох банківських днів з дати направлення вимоги.

Проте, в порушення умов п. 3.6.7 Кредитного договору, позичальник не здійснив дострокового погашення в повному обсязі частини кредиту у сумі та строки, що визначені у даній вимозі, більш того, позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви, вся заборгованість по кредиту позичальником прострочена, порушені зобов'язання по сплаті процентів та комісії, які складають:

- 52 206 412,73 грн. заборгованість за кредитом;

- 2 366 865,17 грн. заборгованість за процентами;

- 115 664 486,73 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитною лінією.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку третьої особи також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав третій особі кредит у належному розмірі.

Крім того, з вищезазначених банківських виписок також вбачається, що позичальник не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку позичальника є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитними договором, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіорама» (далі - відповідач, поручитель) було укладено Договір поруки № 151313Р22 від 29.11.2013 р. (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.7 Договору поруки поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов'язань позичальника за Кредитною угодою, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому.

Згідно з п. 3.2 Договору поруки у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або у позичальника, як у солідарних боржників.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як вбачається з частин 1 та 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

06.01.2015 р. банк звернувся до поручителя з вимогою № 195-01/35 про погашення наявної у позичальника заборгованості. Докази направлення зазначеної вимоги містяться у матеріалах справи.

Відповідач у своїх запереченнях на розрахунок суми позову, зазначає про невірність наданого позивачем розрахунку комісії за управління кредитною лінією, в зв'язку з чим надав власний розрахунок заборгованості за комісією.

На думку відповідача, комісія за управління кредитною лінією має розраховуватись за формулою: фактична заборгованість * розмір тарифу/360 днів * кількість днів застосування тарифу.

Третя особа у своїх поясненнях також зазначає про невірно розраховану позивачем суму комісії з управління кредитною лінією.

Проте, суд не погоджується з даними доводами відповідача та третьої особи, з огляду на наступне.

Пунктом 3.2.5.2 Кредитного договору встановлено комісію за управління кредитною лінією в розмірі 0,031% від Ліміту кредитної лінії. Комісія з управління кредитною лінією розраховується пропорційно кількості днів дії Ліміту кредитної лінії у відповідному періоді. Розмір комісії за управління змінюється в залежності від виконання позичальником умов Кредитного договору, як зазначено у підпункті 4.1.2 Кредитного договору.

Отже, базою нарахування комісії за управління кредитною лінією є Ліміт кредитної лінії, визначений в п. 3.2.1 Кредитного договору, а не фактичний розмір заборгованості позичальника по поверненню кредитних коштів у періоді, в якому нараховується вказана комісія, як помилково вважають відповідач та третя особа.

В свою чергу банком та позичальником було погоджено терміни у ст. 1 Кредитного договору, в якій зокрема, визначено, що «Ліміт кредитної лінії» означає граничну суму заборгованості за цим договором, зазначену в пп. 3.2.1 цього Договору.

В пп. 3.2.1 Кредитного договору визначено ліміт кредитної лінії: еквівалент 160 000 000,00 дол. США.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, дослідивши наданий позивачем розрахунок комісії за управління кредитною лінією, суд встановив, що позивачем вірно розраховано вказану комісію.

Відповідач також заперечуючи проти позову, у своєму відзиві зазначає про припинення Договору поруки, оскільки в результаті внесенням змін до Кредитного договору було збільшено обсяг відповідальності поручителя без його згоди.

Позивач в своїх запереченнях на відзив зазначає, що обсяг відповідальності поручителя за виконання зобов'язань за Кредитним договором не збільшився порівняно з обсягом відповідальності на яку він погодився при укладанні Договору поруки.

Згідно з статтею 1 Договору поруки основне зобов'язання це зобов'язання позичальника передбачені кредитною угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.

Таким чином, при розповсюдженні згідно з Договором поруки дії поруки поручителя на забезпечення зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі - в тому числі, з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитного договору, що будуть укладені в майбутньому, обсяг відповідальності поручителя за виконання зобов'язань за кредитним договором не міг збільшитися порівняно з обсягом відповідальності, на які він погодився при укладанні Договору поруки.

Суд погоджується з доводами позивача, оскільки з наданих позивачем розрахунків, які ґрунтуються на умовах Кредитного договору в його первинній редакції та, відповідно, його кінцевій редакції (з урахуванням всіх додаткових договорів до нього), з наведеними позивачем змінами, на які відповідач посилається як на збільшення обсягу його відповідальності, не вбачається збільшення обсягу відповідальності відповідача в результаті укладення позивачем та третьою особою вищезазначених додаткових договорів до Кредитного договору, порівняно з обсягом відповідальності, що існував у відповідача під час дії Кредитного договору в первинній редакції, а отже Договір поруки є чинним.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів погашення третьою особою заборгованості за Кредитним договором, суд дійшов висновку про порушення третьою особою умов Кредитного договору, внаслідок чого в неї перед банком виникла заборгованість, в свою чергу, відповідачем також не надано суду жодного доказу на підтвердження погашення ним заборгованості третьої особи за Кредитним договором.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 52 206 412,73 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 2 366 865,17 грн., а також заборгованості по сплаті комісії за управління кредитною лінією в розмірі 115 664 486,73 грн. є обґрунтованими та документально доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь:

- 11 273 878,14 грн. - пені за прострочення погашення кредиту;

- 77 445,65 дол. США - пені за прострочення погашення кредиту;

- 351 396,74 грн. - пені за прострочення сплати процентів;

- 2 416,78 дол. США - пені за прострочення сплати процентів;

- 8 419 838,41 грн. - пені за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.2 Кредитного договору у разі невиконання зобов'язань згідно пп. пп. 3.4.1, 3.5.1, статтею 4 цього Договору позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього Договору, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, зазначений у пп. (б) п. 3.8 цього Договору.

Пунктом 3.2.6 Кредитного договору визначено розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим Договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Щодо вимог про стягнення 77 445,65 дол. США пені за прострочення погашення кредиту та 2 416,78 дол. США пені за прострочення сплати процентів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 р. у справі № 3-29гс15.

Більше того, пунктом 7.2 Кредитного договору передбачено, що пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати.

Позивачем при нарахуванні та заявленні до стягнення пені в доларах США вищезазначені норми закону та умови Кредитного договору не враховано, а тому судом здійснено перерахунок розрахованої та заявленої пені у гривні та встановлено, що позивачем було вірно розраховано пеню у гривні, з урахуванням положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». В свою чергу, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 79 862,43 дол. США задоволенню не підлягають, з підстав викладених вище.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 273 878,14 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 351 396,74 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 8 419 838,41 грн. пені за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, з урахуванням пені, в розмірі 190 282 877,92 грн. та 79 862,43 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 06.04.2015 р. складає 1 861 177,88 грн., підлягають частковому задоволенню в розмірі 190 282 877,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіорама» (04074, м. Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1; ідентифікаційний код: 33938404) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вулиця Горького, будинок 127; ідентифікаційний код: 00032112) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 52 206 412 (п'ятдесят два мільйони двісті шість тисяч чотириста дванадцять) грн. 73 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 2 366 865 (два мільйони триста шістдесят шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 17 коп., заборгованість по сплаті комісії за управління кредитною лінією в розмірі 115 664 486 (сто п'ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 73 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 11 273 878 (одинадцять мільйонів двісті сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 14 коп., пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 351 396 (триста п'ятдесят одна тисяча триста дев'яносто шість) грн. 74 коп. та пеню за прострочення сплати комісії з управління кредитною лінією в розмірі 8 419 838 (вісім мільйонів чотириста дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 41 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіорама» (04074, м. Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1; ідентифікаційний код: 33938404) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вулиця Горького, будинок 127; ідентифікаційний код: 00032112) витрати по сплаті судового збору в розмірі 72 371 (сімдесят дві тисячі триста сімдесят одна) грн. 12 коп.

Повне рішення складено 07.09.2015 р.

Суддя О.В. Нечай