Рішення

від 25.08.2015 по справі 911/2573/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" серпня 2015 р. Справа № 911/2573/15

За позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 В«ПриватБанкВ» , м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Вест-ТрансВ» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 34534,12 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_2, довіреність №536-О від 05.11.2014;

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «Приватбанк» (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю В« Вест-ТрансВ» (далі - Відповідач) про стягнення 34534,12 грн, з яких 16295,53 грн заборгованості за кредитом, 10564,27 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 1906,58 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 5767,74 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем строків оплати отриманих банківських послуг за Договором банківського обслуговування б/№ від 14.08.2013 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2015 порушено провадження у справі №911/2573/15 та призначено її розгляд на 11.08.2015 о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2015 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі №911/2573/15 за клопотанням Позивача б/№ від 11.08.2015 (вх. суду №18583/15 від 11.08.2015) продовжено по 04.09.2015, розгляд справи відкладено на 25.08.2015.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду Київської області від 22.06.2015 та 11.08.2015 направлялись Відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену Позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить здійснений судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.08.2015 за №20997599. Ухвала від 22.06.2015 разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103248849510 від 22.06.2015 (за вх. суду №15181/15 від 03.07.2015) повернута до суду без вручення Відповідачу, а повідомлення про вручення Відповідачу ухвали від 11.08.2015 підприємством зв'язку станом на день вирішення спору суду не поверталось.

Як зазначається у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 Господарсько процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та врахувавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 Банком «Приватбанк» (Банком, Позивачем) на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю В«Вест-ТрансВ» (Клієнта, Відповідача) про відкриття поточного рахунку від 14.08.2013 відкрито поточний рахунок №26006052624259. Разом з вказаною заявою Відповідач підписав заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 14.08.2013.

В заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 14.08.2013 зазначено, що Клієнт підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку.

Таким чином, Відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг (надалі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом разом із зазначеними заявами складають Договір банківського обслуговування б/№ від 14.08.2013 (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. При цьому, як визначено відповідною нормою, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При цьому, у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг б/№ від 14.08.2013 сторони погодили, що відносини між Банком і Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua чи інший інтернет-/SMS-ресурс, вказаний банком).

Як вбачається з п.3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до В«Умов та правил надання банківських послугВ» (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_1 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом В«першогоВ» підпису; підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно зі ст.3 Закону України В«Про електронний цифровий підписВ» - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Отже, укладений у спосіб, встановлений за згодою сторін, Договір банківського обслуговування є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.

Відповідно до Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок №26006052624259 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

Згідно з п.3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - В«КредитВ» ) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - В«ЛімітВ» ); про розмір ліміту ОСОБА_1 повідомляє Клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Як визначено відповідним пунктом, ОСОБА_1 здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку.

Як визначено п.3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Згідно з п.3.2.1.1.5. Умов кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої ОСОБА_1 здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Пунктом 3.2.1.1.6 Умов передбачено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку; підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Згідно з п.3.2.1.1.7 Умов ліміт може бути збільшений банком на суму в межах 10% від розміру ліміту на оплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.2.14, і на суму в межах 5% від розміру ліміту + 1000,00 грн - на сплату судових витрат, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15, 3.2.1.5.8.

Як вбачається з довідки вих.№08.7.0.0.0/150521103904 від 21.05.2015 про розмір встановлених кредитних лімітів, відповідно до Договору Відповідачу 16.08.2013 було встановлено кредитний ліміт у сумі 16000,00 грн (що в подальшому змінювався, станом на 28.11.2013 та 01.03.2014 становив 18000,00 грн), на поточний рахунок №26006052624259 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до В«Умов і правил надання банківських послугВ» (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - В«УгодаВ» ). При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених В«Умовами та правилами надання банківських послугВ» , за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору Позивачем протягом періоду дії Договору надавались кредитні кошти шляхом дебетування поточного рахунку, що підтверджується випискою з рахунку Відповідача за період з 16.08.2013 по 02.07.2015.

Відповідно до п.3.2.1.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п. 3.2.1.4.1.1. Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - В«період, в який дебетове сальдо підлягає обнуліннюВ» ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку не обнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, у якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, у якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з горошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.3.2.1.4.1.2- п.3.2.1.4.1.3 Умов).

При цьому, відповідно до п.п.3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3. Умов (у відповідній редакції, що діяла у період дії Договору), при необнуленні дебетового сальдо в одну із дат, у якому дебетове сальдо підлягало обнулінню протягом 90 днів з останньої дати періоду, у якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, у якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, у який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними; при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Під В«непогашенням кредитуВ» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.2.1.4.1.4 Умов).

Як визначено Умовами, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році; розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом; день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п.3.2.1.4.9 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до пп. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3., 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Тож, як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки з рахунку Відповідача за період з 16.08.2013 по 02.07.2015, Відповідач свої зобов'язання за даним Договором в повному обсязі та своєчасно не виконав, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з вимогою про стягнення з Відповідача 16295,53 грн заборгованості за кредитом, 10564,27 грн заборгованості по процентам за користування кредитом за загальний період з 31.12.2013 по 02.03.2015, 1906,58 грн заборгованості по комісії за користування кредитом за загальний період з 03.03.2014 по 02.03.2015 та 5767,74 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за загальний період з 04.09.2013 по 02.03.2015.

Тож, предметом спору у даній справі є виконання Відповідачем зобов'язань в частині повернення кредиту, сплати процентів та комісії, застосування відповідальності у вигляді пені за порушення зобов'язань за договором банківського обслуговування.

Як передбачено ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 В«ПозикаВ» глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 В«КредитВ» і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

В абзаці 1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки Відповідач в порушення умов Договору зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та комісії не виконував, хоча строк їх виконання настав, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також не надання Відповідачем суду доказів виконання зобов'язань за кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів за користування кредитними коштами, комісії, суд вважає розрахунки Відповідача арифметично вірними, а отже, заявлені вимоги в частині стягнення 16295,53 грн заборгованості за кредитом, 10564,27 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 1906,58 грн заборгованості по комісії за користування кредитом є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 5767,74 грн пені, нарахованої на заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом та комісією за загальний період з 04.09.2013 по 02.03.2015.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.2.1.5.1 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пп. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пп. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.1.5.4. Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Отже, Умовами, до яких приєднався Відповідач, підписавши заяву, змінено загальне правило, визначене ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, щодо припинення нарахування пені через шість місяців, що відповідає чинному законодавству, зокрема, відповідній нормі, яка встановлює можливість змінити загальне правило, шляхом визначення інших умов договором.

Враховуючи те, що наданий Позивачем розрахунок пені є правильним, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині стягнення з Відповідача 5767,74 грн пені.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача направлялась претензія вих. №30816К2V4S0SE від 13.02.2015 про сплату заборгованості за Договором, а саме: заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, про що свідчать копії фіскального чеку ЦПЗ №1 В«УкрпоштаВ» №8625 від 18.02.2015 з відповідним описом вкладення. Вказана претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що наведені нарахування в розрахунках Позивача відповідають вимогам чинного законодавства, Відповідачем не заперечені та належним чином не спростовані, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 16295,53 грн заборгованості за кредитом, 10564,27 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 1906,58 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 5767,74 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Транс» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 30, код 24880558) на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 16295,53 грн (шістнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень п'ятдесят три копійки) заборгованості за кредитом, 10564,27 грн (десять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні двадцять сім копійок) заборгованості по процентам за користування кредитом, 1906,58 грн (одну тисячу дев'ятсот шість гривень п'ятдесят вісім копійок) заборгованості по комісії за користування кредитом, 5767,74 грн (п'ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень сімдесят чотири копійки) пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 1827,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено В« 07В» вересня 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.