Рішення

від 09.06.2015 по справі 922/1757/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р.Справа № 922/1757/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (м. Харків) до Харківського приватного навчально-виховного комплексу "Гармонія" Харківської області (м. Харків) про стягнення 261258,02 грн., за участю представників:

позивача - юрисконсульта 2 категорії ОСОБА_1 (довіреність №38-2072/470 від 10.05.12 р.),

відповідача - генерального директора ОСОБА_2 (наказ №40-к від 09.06.2006 р., протокол №29 зборів засновників Харківського приватного навчально-виховного комплексу "Гармонія" Харківської області від 08.06.2006 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог стосовно сум, що стягуються, яка була прийнята у наданій редакції ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2015 р., просить стягнути з відповідача на свою користь 261258,02 грн. по договору №612 від 06.02.2011 р., з яких: борг за неналежне виконання договірних обов'язків у сумі 202613,35 грн. за період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р., 3% річних за період з 28.12.2013 р. по 18.03.2015 р. у сумі 4486,18 грн., інфляційні втрати за період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р. у сумі 46877,34 грн. та пеня за період з 28.09.2014 р. по 18.03.2015 р. у сумі 7281,15 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманої теплової енергії за період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р. за договором №612 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 06.02.2011 р.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, погоджується з позовними вимогами позивача у частині погашення заборгованості за постачання теплової енергії у сумі 202613,35 грн., пені у сумі 7281,15 грн., а з нарахуванням інфляційних витрат у розмірі 46877,34 грн. та 3% річних у розмірі 4486,18 грн. не погоджується, тому що договором №612 купівлі-продажу теплової енергії від 16.02.2011 р. не передбачені вказані нарахування, і просить відмовити у позові у частині нарахування інфляційних витрат у розмірі 46877,34 грн. та 3% річних у розмірі 4486,18 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2015 р. був продовжений строк розгляду спору, за клопотанням відповідача, за межи строку, встановленого ст. 69 ГПК України, на 15 днів - до 10.06.2015 р., та розгляд справи був відкладений на 08 червня 2015 р. о 15:30 год.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог щодо договору №612 від 06.02.2011 р., в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 261258,02 грн. по договору №612 від 06.02.2011 р., з яких: борг за неналежне виконання договірних обов'язків у сумі 202613,35 грн. за період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р., 3% річних за період з 28.12.2013 р. по 18.03.2015 р. у сумі 4486,18 грн., інфляційні втрати за період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р. у сумі 46877,34 грн. та пеня за період з 28.09.2014 р. по 18.03.2015 р. у сумі 7281,15 грн.

Представник позивача усно пояснив, що в позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог була допущена позивачем описка в даті укладання договору, а саме, замість 16.02.2011 р. вказано 06.02.11 р.

Розглянувши заяву про уточнення позовних вимог щодо договору №612 від 06.02.2011 р., суд вважає за можливе прийняти її у наданій редакції з урахуванням наданих представником позивача усних пояснень, як уточнення позовних вимог щодо договору №612 від 16.02.2011 р.

Відповідач надав клопотання, в якому просить прийняти рішення про виплату заборгованості за графіком. До вказаного клопотання відповідач надав графік погашення заборгованості.

Позивач не заперечує проти клопотання відповідача про надання відстрочки сплати суми основного боргу в сумі 209894,50 грн. на 2 місяця та розстрочки суми сплати основного боргу на 7 місяців, починаючи з вересня 2015 р., про що свідчить напис його представника на зазначеному клопотанні.

08 червня 2015 р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 09 червня 2015 р. о 14:00 год.

Після перерви відповідач надав клопотання, в якому, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, відсутністю надходжень грошових коштів у період літніх канікул, відсутністю державного фінансування та будь-яких дотацій, просить зменшити розмір пені згідно з чинним законодавством України на 90%.

Позивач не заперечує проти зазначеного клопотання відповідача, що підтверджується написом представника позивача на клопотанні відповідача.

Також, відповідач надав клопотання, в якому просить прийняти рішення про виплату заборгованості за графіком. До вказаного клопотання відповідач надав графік погашення заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань, 3% річних, інфляційних витрат та судового збору у сумі 258155,57 грн.

Позивач не заперечує проти даного клопотання відповідача, про що свідчить напис його представника на вказаному клопотанні відповідача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

16.02.2011 р. сторонами був укладений договір №612 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір), за яким енергопостачальна організація (позивач) зобов'язалася постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявності технічної можливості.

Згідно з п. 6.4 вказаного договору споживач за 3 днів до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору, кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює:

- до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;

- до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Додатками до договору було визначено обсяги постачання теплової енергії споживачу, в тому числі й максимальне теплове навантаження; схема межі поділу теплової мережі (технічна характеристика теплотраси); умови припинення постачання теплової енергії; перелік об'єктів тепло споживання, а також облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатація вузла обліку теплової енергії.

На підставі вищезазначеного договору позивач у період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р. здійснив відпуск теплової енергії до приміщень відповідача за адресою: м. Харків, вул. Рибалка, 16-А, та направив на його адресу рахунки про оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами включення та відключення опалення №172/772 від 30.09.2013 р., №172/1072 від 11.04.2014 р., №172/1864 від 21.10.2014 р. і №172/515 від 28.01.2015 р. в будинку по вул. Рибалка, 16-А в м. Харкові, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Як свідчать матеріали справи облік нарахувань по вул. Рибалка, 16-А в м. Харкові проводився виключно за показаннями приладу обліку теплової енергії.

Внаслідок того, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість отриманої теплової енергії за загальний період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р., у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 202613,35 грн.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення за період з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати.

На підставі п. 7.2.3 договору №612 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 16.02.2011 р., позивач нарахував відповідачу пеню за період з 28.09.2014 р. по 18.03.2015 р. у сумі 7281,15 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 28.12.2013 р. по 18.03.2015 р. у сумі 4486,18 грн. та інфляційні за період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р. у сумі 46877,34 грн.

Наявність заборгованості в сумі 212613,35 грн. підтверджується копією акту звірки за договором №612 від 16.02.2011 р. станом на 01.03.2015 р., підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою печатками обох товариств.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. за №9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

На підтвердження скрутного фінансового стану відповідач надав копії фінансових звітів за 2014 рік та 1 квартал 2015 року з розшифровками статей балансу, з яких убачається, що за 2014 рік заборгованість по оплаті за навчання дітей становить 816,2 тис.грн., заборгованість Фонду соціального страхування по лікарняним листам 15,6 тис.грн., а оплата за навчання дітей склала 1915,1 тис.грн., у першому кварталі 2015 року вже оплата за навчання дітей становить 546,1 тис.грн., в той час як заборгованість по оплаті за навчання дітей складає 907,3 тис.грн.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на неможливість виконання рішення до початку навчального року, на матеріальні інтереси та фінансовий стан сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, тривалість заборгованості, відсутність збитків у позивача в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, та враховуючи обґрунтованість клопотань відповідача про розстрочку виконання рішення та клопотання про зменшення розміру пені на 90%, а також згоду позивача з вказаними клопотаннями відповідача, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% та про розстрочку виконання рішення на сім місяців.

Згідно з ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Встановивши, що дії відповідача по визнанню позову не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 202613,35 грн., 3% річних за період з 28.12.2013 р. по 18.03.2015 р. у сумі 4486,18 грн., інфляційних за період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р. у сумі 46877,34 грн. та пені за період з 28.09.2014 р. по 18.03.2015 р. у сумі 728,12 грн.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 551, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Харківського приватного навчально-виховного комплексу "Гармонія" Харківської області (61099, м. Харків, вул. Рибалка, 16-А. Код ЄДРПОУ 30614495) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11. Код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за договором №612 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 16.02.2011 р. у сумі 202613,35 грн., 3% річних за період з 28.12.2013 р. по 18.03.2015 р. у сумі 4486,18 грн., інфляційні за період з грудня 2013 р. по лютий 2015 р. у сумі 46877,34 грн., пеню за період з 28.09.2014 р. по 18.03.2015 р. у сумі 728,12 грн. та судовий збір у сумі 4178,70 грн.

Розстрочити виконання рішення на сім місяців з оплатою в наступному порядку: до 30 вересня 2015 р. - 37000,00 грн., до 31 жовтня 2015 р. - 37000,00 грн., до 30 листопада 2015 р. - 37000,00 грн., до 31 грудня 2015 р. - 37000,00 грн., до 31 січня 2016 р. - 37000,00 грн., до 28 лютого 2016 р. - 37000,00 грн., до 31 березня 2016 р. - 36883,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.06.2015 р.

Суддя ОСОБА_3